«Кубок Чайки»: Трохи замальовок із … майже порожнього паддока!

Найцікавіше тут те, що 2-й етап Кубка України з кільцевих гонок, який пройшов напередодні в суботу, природно тут же, на Автодромі «Чайка», зібрав практично повністю заповнені трибуни!

Негоди в неділю відзначено не було, а, як потім з’ясувалося, за напруженням і кількості боротьби на трасі гонка заліків Touring і «8С” не поступилася суботньої. Однак за всім цим, на жаль, спостерігали лише лічені «die hard» вболівальники! Більш того, по суті в цей раз на трибунах місця виявилися зайняті лише членами самих команд і кількома близькими пілотів!

Пояснити цей феномен ми не візьмемося. Можливо, питання тому, що напередодні в суботу ніхто не оголошував глядачам про те, що через менш ніж через добу їх чекає друга гонка. Але навіть якщо це і так – здається багато з тих, хто приїхав в суботу на «Чайку», знали і про недільну гонку.

Причому, як уже було сказано, заїзди 2-го етапу Кубка України аж ніяк не розчарували! Вони пройшли один за іншим з мінімальною перервою в 10 хвилин між ними, а то і менше, і виявилися видовищними! Можливо, – і це не більше ніж припущення, – але на сьогодні глядачам достатньо однієї «порції» кільцевого дійства і два дні поспіль кільцеві «баталії» їм просто не цікаво спостерігати ?! Хтозна…

Але факт залишається фактом – в неділю на глядачів на «Чайці» не спостерігалося. Проте, хоча і сам пелотон теж недорахувався шістьох учасників в порівнянні з суботою, паддок, природно, не був порожній і продовжував жити своїм звичним кільцевої життям.

Як завжди, ми спробуємо зануритися в його атмосферу завдяки нашому традиційному альбому «з закулісся», яким ми закінчуємо нашу розгорнуту розповідь про 2-й етап «Кубка Чайки».

Ось де завжди порожньо (ну або майже завжди), так це на виїзді і з’їзді з траси в паддок. Причому ось уже кілька років, як на Автодромі «Чайка» він виконаний цивілізовано, де виїзд на трасу, також іменований «накопичувачем», щоб уникнути аварійних ситуацій відділений парканом від з’їзду.

На самому ж піт-лейн, куди в реалії всі учасники виїжджають з «накопичувача», теж зазвичай «не густо» людей – і так і повинно бути! Однак хто там завжди і незмінно присутній, причому з самого початку ранкових тренувань, так це Сергій Скок.

Будучи співзасновником команди SportCarService разом з Володимиром Апостолюком, на сьогодні Скок виконує роль тренера для офіційно заявленої Smart Racing. Сергій завжди «озброєний» переговорним пристроєм, за допомогою якого він може підтримувати зв’язок з усіма трьома пілотами цієї команди в будь-який момент заїзду. Ну і майже завжди він не обділяє посмішкою спрямований на нього об’єктив))))

Також звично одним з невід’ємних «атрибутів» паддока є шоломи пілотів з супутніми їм балаклавою і системою HANS, плюс рукавички, що терпляче які чекають своєї черги між заїздами.

Зазвичай учасники кладуть їх на свої спортивні машини – не важливо, це йдеться про дах найскромнішої «вісімці» з класу «8С» або капот екзотичного «Лотуса» …

 

… проте, часом пілоти не перестають дивувати своєю винахідливістю, особливо в плані сушки і провітрювання своїх підшоломників. Так Сергій Бабак і тільки він постійно чіпляє свою балаклаву до «двірнику» на саму спеку. А ось Костянтин Гуцул знайшов ще одне нове застосування дуже «розвиненому» антикрилу своєї японки))) Власне, чому б і ні!

Ми вже бачили і не раз задні спойлери машин SuperTouring-а (в інших заліках такий аеродинамічний елемент просто відсутній як явище), що використовуються в якості імпровізованих столиків під воду або полиць під шоломи.

Виявляється він ще і може виконувати функцію «сушарки»))) Що ж, чекаємо, коли хтось почне на спойлері сушити і свою спортивну білизну? Why not ???))))

Глядачів у неділю на 2-му етапі «Кубка Чайки» дійсно фактично не було. Одними з зовсім нечисленних серед них стала ця приваблива (у багатьох сенсах) група, «привезена» (або супроводжувана, якщо завгодно) тепер уже в минулому пілотом з дуже відомим в гоночному, особливо мотоциклетному середовищі прізвищем – Євгеном Галанським. Вона навіть не забула зробити «фото на згадку» прямо на подіумі. Знову, а чому б і ні!)

При цьому, природно, паддок не був порожній з точки зору і спортивних машин, і технічних, і цивільних автомобілів самих учасників і членів їхніх команд. І в цей раз серед них особливо яскраво виділявся цей VW Golf GTi.

З серйозно «доведеним» до більш ніж 400 к.с. мотором, крім доріг загального користування, де на ньому раніше їздив Борис Каргін, цей «Гольф» перетворився у майже спортивний автомобіль.

Саме на ньому в змаганнях Тайм-Аттак зробив свій єдиний старт Павло Чабанов, готуючись пересісти на практично рівний по потужності автомобіль категорії TCR, на якому він і дебютував на «великому кільці» цього вікенду.

Напарником Чабанова по поки не заявленій офіційно Huragan Racing є Максим Пашко, який виступає на яскравій червоній BMW. Незважаючи на його досить агресивний вид, під капотом цього «баварця» знаходиться не такий вже і «монстр» – це близька до стокової класична рядна «шістка», з трьох літрів якої знято близько 220 к.с.

Так, це трохи більше 160 «сил» на звичних для українського «кільця» Ford Fiestа, клас яких з цього року, схоже, якось разом вимер як ті динозаври. Разом із тим, потужність цієї «бехи» значно поступається машинам нинішніх лідерів «СуперТурінга», не кажучи про TCR його напарника. Так що третє місце Пашко на цій гонці стало справжнім і дуже приємним сюрпризом для Максима, тим більше після його тривалої перерви від автоспорту майже в півтора року.

Що ніколи не пустує під час гонки, так це ЦУГ. За цією абревіатурою криється не що інше як «центр управління гонкою» і саме таким він і є. Так, «де юре» головними людьми в ньому є Директор гонки та три спортивних комісара, що входять до складу КСК. Однак «де факто», всі вони «ніщо» і нічого не зможуть зробити без Головного секретаря!

Його роль на всіх кубкових перегонах, так само як до цього вже протягом близько 15 років на безлічі інших змагань, і не тільки в «кільці», виконує Тетяна Хмельницька. В даному випадку вона працює разом з Головою технічної комісії на цих перегонах Павлом Остроушко.

Без візування головного «технаря» на гонці жодна спортивна машина не буде допущена на трасу! Найбільш іронічне тут полягає в тому, що в повсякденному житті протягом більш ніж декількох десятиліть Павло є одним з найвідоміших мотористів і настройщиків двигунів в Україні. Більш того, в мотоциклетному спорті Остроушко відомий і затребуваний також і далеко за межами нашої країни!

Крім тих, хто офіційно працює в ЦУГ на гонці, в нього постійно приходить більшість з учасників процесу, починаючи від Директорів команд або Представників пілотів, до механіків «з питань» датчиків хронометражу. Але, мабуть, найчастіше туди навідуються менеджери команд, як Анастасія Згурська, що працює в SDrive.

Цього разу їй були потрібні наклейки-номера на «запасний» автомобіль. А саме цифри «2» і «9» на «Калину», на якій в гонці «СуперТурінга» поїхав Костянтин Дяденко замість несправної Z4. Цікаво тут те, що в реалії Анастасію з автоспортом пов’язує далеко не тільки її робота в SDrive, а й рідний батько, ким є ніхто інший як … Максим Волинець. Більш того, за її спиною теж є і власні старти, наприклад, в тому ж «Ралі Чайка».

На щастя, не так часто, але часом в паддок заїжджає і евакуатор з траси. Удвічі на щастя, що в цей раз він доставив сюди автомобіль Антона Поляничко після невеликого інциденту, викликаного поломкою підвіски.

Більш того, завдяки злагодженій роботі механіків SportCarService всього за кілька хвилин всі несправності були усунені і пілот навіть встиг виїхати на кваліфікацію!

Природно, невід’ємною частиною життя паддока є і дозаправка автомобілів між заїздами. Правильно (і навіть необхідно за правилами безпеки) робити її саме таким способом, за допомогою ручного насоса, а не «відкритим способом», простіше – з каністри.

На жаль, але не всі дотримуються цієї вимоги, проте не команда SDrive і «супутні» їй учасники, як в даному випадку механіки, які обслуговують машини AWT Racing, що заправляють «вісімку» Нітеш Пала.

Напевно, під цією «кумедною» ситуацією найдоречніше було б написати «no comment»))) Проте, якщо поглянути на неї серйозніше, то можна як мінімум зробити два висновки.

Перше, це наскільки компактний британський «Лотус» і, відповідно, просто неймовірно ні, не затишний, а тісний його салон! Ну а друге, це те, що багато пілотів-кільцевиків завжди прийдуть на виручку своєму колезі-супернику, при цьому готові прийняти найнеймовірніші пози))))

Ті деякі глядачі могли здивуватися, побачивши характерний стильний шолом Костянтина Дяденко, що виїжджав ще вранці на тренування на своїй BMW Z4, що лежить на жовтій «Калині»! Але саме на ній пілот SDrive і виступив в заїзді «СуперТурінга» з огляду на відмову електрики на його «баварці».

Природно, крім заміни бортового номера на машині, за регламентом потрібно, щоб на її бортах було написано і ім’я пілота. Його написанням і займається Анастасія Згурська, причому, судячи з усього, «підглядаючи», щоб не допустити помилки в написанні)

Так, це не обов’язково друкований шрифт певної висоти, прописаний в Регламенті. Проте, Техком, в обов’язки якого входить контроль і таких речей, в подібних форс-мажорних випадках закриває очі на «почерк»)

Цікаво, що протягом змагання кубки, якими в кінці нього нагороджуються переможці та призери, теж «живуть своїм життям». Воно починається в коробці, потім їх готують (наклеюють плашки з відповідними назвою змагання, його статусом, зайнятих місць в заліках), після чого їх сортують. Все це відбувається в ЦУГ.

Ближче до фінішу, вони мігрують до подіуму, де «об’єднуються» з другим незмінним атрибутом процедури нагородження – шампанським. Хоча, воно не завжди є константою на «Чайці». Ще зовсім недавно на тих же кубкових перегонах через жорстку економію організаторів, на нагородженні воно було відсутнє.

На щастя, в цьому році дана ситуація виправилася в кращу сторону і самі учасники, так само як і їхні вболівальники, мають можливість насолодитися цим унікальним моментом, що вінчає будь-яку гонку, а саме душем, або як він ще офіційно іменується «салютом» із шампанського.

Ну а все та ж, вже знайома нам компанія глядачів, очевидно, приїхала на гонку «зі своїм», щоб отримати, так би мовити, максимум гами емоцій від гонок) Знову, чому б і ні? Це не заборонено, тим більше, коли за транспортування відповідав вчорашній спортсмен, який природно «не вживав» …

… а ось що було реально сумно, що дана компанія виявилася в самому прямому сенсі єдиною, хто займав один з двох балконів ЦУГ під час другої гонки 2-го етапу «Кубка Чайки»! І це тоді, коли зазвичай, в тому числі і напередодні в суботу, ці чудові глядацькі місця були заповнені майже вщент!

На другому фото також видно, що миті після фінішу заїзду «СуперТурінга» і другий балкон ЦУГ-а абсолютно порожній, а перед Parc Ferme видно лише лічені одиниці глядачів. Та й ті, були радше членами команд або близькими самих пілотів. При цьому напередодні, менш ніж 24 години назад, як на балконі, так і внизу після фінішу знаходилися десятки і навіть сотні уболівальників!

Можна не сумніватися, що після спекотної у всіх сенсах гонки сушки і провітрювання вимагає не тільки балаклава пілота, яку Владислав Сінані вже звично повісив на зовнішнє дзеркало заднього виду свого «Лотуса», а й рукавички пілота.

Так, справжньою окрасою як самого паддока, так і закритого парку після фінішу, став цей автомобіль – Seat Cupra TCR. Поява в українському «кільці» машини такого високого світового рівня стало першим в його історії! Правда, він не став зіркою на самій трасі. Принаймні, поки що.

Більш того, Павло Чабанов навіть поступився коло в цій гонці її переможцю. Однак тут знову доречно буде згадати, що для Павла ця гонка стала другою в житті після дебюту напередодні. Більш того, цей дебют став абсолютним в автоспорті – раніше Чабанов проїхав лише одну гонку в Тайм-Аттак на тому самому яскравому «Гольфі», і все!

Ну а самого «іспанця» вже прикрашає вкрай оригінальний логотип і назва поки ще не заявленої офіційно команди Huragan Racing. Цікаво, що «ураган» тут написано не англійською – тоді б воно могло плутатися з «ім’ям» досить відомого сімейства машин ще більш відомої італійської марки, – а на … польському! Що ж криється за цією, судячи з усього, angry monkey, ми поки що не знаємо)

Водієві евакуатора в цей день довелося попрацювати і після фінішу заїзду «СуперТурінг», доставляючи в паддок тепер уже «вісімку» Сергія Юнашева. Примітно, що в даному випадку поломка виявилося тієї ж, що і вранці на машині Антона Поляничко – «полетіла» маточина, яка є «болячкою» даних машин.

Нагадаємо, що в другому, більш старшому заліку, «Юнга», як і інші пілоти на «ВАЗ-ах», включаючи Сергія Бєляєва, Костянтина Дяденко та Сергія Бабака, їхали на так званому «псевдосліку», добре видному тут. Така «гума» дає чималий приріст швидкості в порівнянні зі стандартною дорожньої гумою, необхідною за регламентом в заліку «Турінг».

Ну а машинам Huragan Racing теж знадобилися евакуатори, але за іншою, абсолютно прозаїчною причини – щоб їх транспортувати на «базу» після закінчення змагання.

 

***

Будемо сподіватися, що пілот цього «зарядженого» монстра скоро набереться досвіду і по праву цієї машини зможе вклинитися в боротьбу лідерів заліку «СуперТурінг». Так само як спортивною машиною обзаведеться і третій член цієї команди – Борис Каргін.

І тоді вже офіційно заявлена Huragan Racing тим самим ураганом увірветься і в командну суперечка, можливо, навіть потіснивши фавориток останніх сезонів SDrive і Smart Racing. Адже тієї ж AWT Racing, нехай і не без допомоги переманеного з SDrive Сергія Юнашева, це вдається!

На жаль, але щоб дізнатися чи відбудеться це, так само як і що буде відбуватися у двох парах завзятих дуелянтів Конончук-Юнашев і Скок-Денисов, всім нам доведеться запастися терпінням. Наступний раунд українського «кільця» пройде тільки через два довгих місяці, на початку вересня.

Але, як знати, ходять чутки, що в цей перерву українських уболівальників на Автодромі «Чайка» чекає не менш, а в чомусь навіть більш інтригуюче теж свого роду кільцеве видовище! Як то кажуть – watch this space!

 

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

фото автора

«Кубок Чайки»: Друга «порція» емоцій і перша … шампанського!

В цьому і полягає принадність спорту в цілому і авто- зокрема – це нескінченне серіальне «реаліті-шоу» зі справжніми переживаннями «до, під час і після» і жодних сценаріїв – тільки непідробний і несимульований «реал»!

І хоча дві недільні гонки місцями і повторили «сюжетні лінії» напередодні, проте, вони були наповнені своєю інтригою і боротьбою на трасі, з подальшими емоціями на їхніх фінішах. Як завжди, спробуємо хоч трохи відобразити їх у нашому традиційному альбомі з головними героями чергового кільцевого раунду – самими пілотами.

Вже від ранку Костянтин Гуцул знаходився в піднесеному настрої. Воно й не дивно! Мало того, що він впевнено переміг напередодні, і це незважаючи на появу одразу двох нових учасників у SuperTouring, включаючи пілота на автомобілі світового рівня TCR. У неділю пелотон цього заліку з різних причин не дорахувався пари прямих суперників Костянтина, тому перемогти йому могли перешкодити хіба що тільки проблеми з власною технікою … яких не виникло.

Залік Touring теж недорахувався одразу пари приватників, а саме Руслана Сєрова та Максима Волинця. Однак обидва вони були присутні на «Чайці» в цей день, але тільки в якості глядачів.

Руслан знову зайняв місце на трибуні в компанії чарівної панянки з вогненним волоссям, Максим же і зовсім спостерігав гонку в новому «картинговому повороті». Більш того, він знімав на відео момент гальмування в цьому місці, можливо, щоб потім аналізувати, як суперники проходять цей новий поворот ?!

У тому ж повороті, але з іншого боку за гонками, а точніше проходженням цього нової непростої ділянки, спостерігав і Володимир Апостолюк. Так, без жодного перебільшення, один з найталановитіших кільцевиків сучасності, останніми роками не радує вболівальників власними стартами на Автодромі «Чайка».

Проте, рівно тижнем через Апостолюк вперше в житті взяв участь в кросової гонці, що проходила в Чернівцях. І Володимир не просто «проїхав» її, а одразу відзначив свій дебют в цій дисципліні відразу двома подіумами! Що тут сказати – ах ці мрії-мрії, побачити на «кільці» потрійну боротьбу Апостоюк-Юнашев-Конончук! …

А ось Олексій Тихонович Варавін вибрав для перегляду гонок найбільш традиційне місце багатьох фанатів «кільця» – другий поворот траси.

Мало хто знав, але напередодні легенда ще радянського і потім українського автоспорту виступав всупереч болю в руці, причому правої! У неділю ж «Тіхоничу» і зовсім було не до посмішок, а його зап’ясті фіксувала спеціальна пов’язка. Проте, ветеран, уже розміняв 8-й десяток, навіть не на секунду не скаржився, а на питання – що з рукою? – у звичній йому манері віджартовувався …

Судячи з виразу їхніх облич, Костянтин Денисов і Кирило Мітітел – нинішній і вчорашній лідери «8С» – вже з самого ранку обговорювали щось дуже серйозне.

Кирило був лідером цього заліку в минулому сезоні, однак тоді у нього просто фізично не було опозиції і в деяких гонках і він зовсім був єдиним учасником в цьому заліку! У цьому ж році з допуском в «8С» 1,4-літрових 16-клапанних «Калин» цей клас переживає справжній ренесанс.

І, судячи з останніх гонок, незважаючи на відчайдушний опір з боку Андрія Скока, в його лідери виходить саме Денисов, який має за своїми плечима чималий кільцевої досвід, але тільки на … мотоциклі!

Лідером заліку «Турінг», принаймні, в кубкових перегонах останніх пари сезонів, без сумніву є Сергій Юнашев. Для нього стало вже якоюсь традицією, не виїжджати на перше ранкове тренування і 2-й етап «Кубка Чайки» в цьому плані не став винятком.

Однак це не означає, що «Юнга» не звертає уваги на отримані на ній результати інших учасників. Судячи з фото, вони викликали усмішку як у самого Сергія, так і його механіка! …

Як і напередодні, обов’язковий Брифінг для пілотів знову був перенесений на більш зручний час – замість ранніх годин «жайворонка», на перерву між тренуваннями і кваліфікацією.

Звично він починався з розпису учасників про участь в ньому, що на фото роблять Микита Анпілогов і Нітеш Пал, тоді як відповідальним за збір підписів також звично був Олександр Кулаков.

Схоже, що не настільки ранній Брифінг сприяє і куди більш піднесеному настрою самих пілотів. На початку цього збору учасників і зовсім було відзначено чимало не тільки посмішок, а й навіть сміху, особливо серед пілотів поки що не заявленї офіційно команди Huragan Racing, так само як і SDrive.

У першій, судячи з усього, головним «заводієм» є Максим Пашко, тоді як у другій пожартувати не проти всі, особливо її засновник і Директор Андрій Бондар (праворуч скраю), котрий ніколи не втратить шанс відпустити якусь шпильку)))

Посміхнутися зміг навіть Костянтин Дяденко (в центрі, в жилетці). І це не дивлячись на те, що в цей момент пілот SDrive вже знав, що його BMW Z4 точно далі «нікуди не поїде», а ось чи зможе він виступити на «Калині» тоді ще не було відомо – тільки пізніше на брифінгу на це було дано згоду інших учасників …

А ось цей кадр вартий багатого! Ті самі два головних антагоніста останніх кількох років заліку «Турінг». Нагадаємо, що якщо брати рамки найвищого національного рівня, то в цьому заліку вчетверте, причому поспіль, Чемпіоном України став Вадим Конончук.

Сергій Юнашев же в минулому році ігнорував етапи ЧУ, тоді як Конончук вторив йому, не виходячи на старти кубкових перегонів. І ось, нарешті, з урахуванням того, Чемпіонат України в цьому році (на жаль) не проводиться, вони нарешті зустрілися!

Назвати цих двох пілотів друзями і навіть приятелями не можна. Проте, коли вони в паддоку, ніякої неприязні між ними немає і в помині. Разом з тим, з урахуванням його програшу напередодні, причому не тільки своєму візаві, але й Микиті Анпілогову, який в підсумку виграв на 2-му етапі Кубка України, в цей ранок «Юнга» явно бравірував і, здавалося, навіть трохи нервував!

А несподівані обійми з боку Юнашева розворушили навіть зазвичай спокійного із іміджом «містера флігма» Конончука!))) Однак тут не можна не сказати, що це досить нехарактерний прояв емоцій (вже в цій «парі» так точно) з боку Сергія було багато в чому викликано як раз наявністю …. спрямованого на них об’єктива камери)

Природно, як тільки починається офіційна частина брифінгу, всі усмішки стираються з облич учасників. Хоча, і під час його проведення, часом, не обходиться без своїх жартів і гумору)

Всупереч проблемам Антон Поляничко не тільки зберігав оптимізм, а й навіть посміхався. І це в той момент, коли пілот Smart Racing спостерігав за тим, як його машину вивантажують з евакуатора, на якому її доставили в паддок після поломки підвіски на тренуванні. А адже Антон не знав, чи зможе він продовжити свою участь …

… проте після цього Поляничко, так само як і його напарникам Микиті Анпілогова з Андрієм Скок, нічого не залишалося, як, з природно стурбованим виразом облич, спостерігати за роботою механіків SportCarServise, послугами яких користується офіційно заявлена команда Smart Racing.

І зазвичай майже невидимі герої паддока створили невелике диво – через всього декілька хвилин «вісімка» Поляничко була в прямому сенсі слова на колесах і він встиг виїхати не те що на гонку, а навіть на кваліфікацію!

А ось Сергій Бабак традиційно для нього волів усамітнення між заїздами, гортаючи щось в «смарт-фоні», зручно розташувавшись на комфортному розкладному шезлонгу.

За мить до виїзду на трасу пілоти починають реально концентруватися, хоча і тут їхній настрій може разюче відрізнятися. Благо, навіть в балаклаві його можна «прочитати»)

Навчений багаторічним досвідом Сергій Юнашев і в такий момент демонструє звичний для нього гумор на межі самоіронії. (Принаймні, коли на нього звертає увагу «камера»).

Тоді як Кирило Мітітел завжди вкрай серйозний незалежно від ситуації. Більш того, постійні проблеми з технікою останнім часом і разом з ними відсутність пристойних результатів, напевно не додають оптимізму юному пілотові.

Завдяки фотографіям Вадима Чайковського, котрий практично незмінно для нього знімає в «картинговому повороті», ми отримали можливість навіть простежити за емоціями Вадима Конончука після його сходження в гонці!

Миттєвості після відмови трансмісії обличчя Вадима цілком зрозуміло виражало розчарування і досаду. Тим не менш, через кілька хвилин Конончук, як і багато інших пілотів у звичайний час, перетворився на справжнього фаната автоспорту. Більш того, судячи з усього, Вадим навіть знайшов привід для посмішки при спілкуванні з найближчим до нього маршалом!)

Найбільш іронічне, що аналогічно за 4 кола до фінішу і практично в тому ж місці сходу зазнав і Сергій Юнашев! Однак це сталося вже в другому заїзді, так як «Юнга» в цей день вирішив стартувати в двох класах. Головну для нього гонку Сергій виграв, тоді як тут для нього йшлось не більше, ніж про участь – навіть на «псевдосліках» скласти конкуренцію пілотам з «СуперТурінга» було від початку не реально.

Правда, Юнашев отримав чимало адреналіну, борючись добру половину цього заїзду з Сергієм Бабаком за «принципову» позицію віртуального лідера другого підзаліку. І Юнашева вдалося узяти гору в тій спортивної дуелі, тому він був явно засмучений цим сходом.

Ну а для Павла Чабанова і зовсім все це поки що в дивину! Для цього пілота-дебютанта 2-й етап «Кубка Чайки» став другим у житті стартом у професійному автоспорті і лише третім в житті змаганням в принципі. Раніше за плечима Павла був лише один старт в форматі Тайм-аттак і все! Тому не є дивною його гамма емоцій, починаючи з «великих очей» через миті після фінішу.

Тим не менш, не встигнувши навіть зняти шолом, новачок насамперед «кинувся» оглядати стан «сліків» після заїзду і тільки потім почав жваво ділитися враженнями від другої в житті гонки з його напарником Максимом Пашко.

З якоїсь іронії, саме Максим мало не став головним і єдиним суперником Чабанова. На останніх колах Павло почав наздоганяти Пашко, проте до прямої боротьби між ними так і не дійшло. У послужному списку Максима теж трохи стартів, а з урахуванням майже півторарічної перерви у виступах, і у нього після фінішу виявилося чимало емоцій.

Незважаючи на те, що реальної боротьби на трасі в заліку «СуперТурінг», принаймні, – серед лідерів, – відзначено не було, ця гонка дійсно видалася спекотною в прямому сенсі цього слова. Навіть на обличчі більш ніж впевненого переможця Костянтина Гуцула, який «привіз» найближчому майже хвилину, читалася втома.

Що було говорити про Володимира Дрогомирецького. Добру половину заїзду він промучився з проблемами в гальмівній системі, а після вирішення їх на піт-стопі, відчайдушно намагався нагнати дві «вісімки», витративши чимало як сил, так й нервів.

Найбажанішим і актуальним після такої гонки, природно, є угамування спраги. Тим більше приємно, якщо цю цілющу вологу приносять турботливі руки своєї прекрасної половини, як у Максима Пашко.

Здається, що для Костянтина Дяденко, що не їхав, а скоріше боровся з абсолютно незнайомою для нього «Калиною», заїзд видався особливо виснажливим …

… ну а як тільки жага була хоч трохи вгамована, природно більшість тут же «повернулася в гонку», обговорюючи її. Хто з іншими учасниками, хто зі своїми тренерами або механіками, а хтось з неминуче присутніми в цей момент технічними комісарами, як з тим же Павлом Остроушко.

Як вже було сказано, для Дяденко ця гонка видалася особливо непростою. З урахуванням того, що він їхав якраз на «Калині» «з під» Сергія Бєляєва, природно в першу чергу Костянтин обговорював гонку зі своїм напарником по SDrive, ділячись з ним враженнями про позичений йому автомобіль. При цьому не можна не відзначити, що після виснажливого заїзду навіть зняти спортивний комбінезон без сторонньої допомоги, часом буває дійсно непросто …

Чому б не «взяти паузу» від «гонок після гонок» для колективного «фото на пам’ять», що зробили пілоти SDrive) Нагадаємо, що в цьому році Костянтин Дяденко, Сергій Бєляєв та Владислав Сінані офіційно представляють цю команду по протоколам.

А ось переможець гонки Костянтин Гуцул, будучи спочатку їхнім «квазі-напарником» по SDrive, в цей раз знову їхав «сам за себе». Ну, добре хоч не за конкуруючу команду, як це вже відбувалося раніше!))))

А після «фото на згадку», «гонки після гонок» (в хорошому сенсі цього фразеологізму, а не в сенсі подачі протестів один на одного) продовжилися … з новою силою)))

Здається, будь-якому пілотові приємно, коли його прекрасна половина не тільки не заперечує проти участі в гонках, а, навпаки, підтримує в цьому починанні! А якщо ще приїжджає на трасу, і вже тим більше, якщо вона навіть цікавиться показаними часами на трасі! …

В реалії така комбінація «чинників» трапляється вкрай рідко і Сергію Бєляєву в цьому плані однозначно пощастило набагато більше за інших!)))

Після його програшу напередодні, Сергій Юнашев повністю реабілітувався, не тільки випередивши свого візаві в прямому очному протистоянні, але і в результаті впевнено вигравши.

Тому не дивно, що на подіумі «Юнга» по-справжньому радів, приймаючи такі ж щирі вітання від Леоніда Леонова, який звично виконував роль Директора гонки і потім вручав кубки переможцям і призерам.

З урахуванням того, що і Микиті Анпілогову і Сергію Бєляєву теж довелося поборотися за їхні позиції, причому набагато більше, ніж Юнашева, їхні обличчя на подіумі теж випромінювали задоволення і радість досягнутими результатами.

Тож не дивно, що після цього стався не менше емоційний «салют шампанським», якого напередодні вболівальники були позбавлені. З урахуванням другої поспіль гонки, в суботу всі переможці та призери цілком логічно вирішили не обливати один одного шампанським, що однозначно зажадало б прання їхніх комбінезонів.

В цей же раз вони «відірвалися» по повній. Відобразити цю процедуру можна було тільки потрапивши під душ з ігристого. Однак якщо речі після цього можна було б випрати, то ось фототехніка не надто любить такі вельми липкі «вологі процедури».

Зате в нашому розпорядженні є «картки» всієї призової трійки «Турінг» миті по тому, більш ніж наочно демонструють не тільки емоції на їхніх обличчях, але і наслідки від явно неабияк залитого в їхні очі шампанського!

Подіум «СуперТурінга» виявився дещо менш емоційним, що не дивно – нікому з його пілотів не довелося боротися в цій гонці, принаймні, якщо говорити про суперників.

Проте, з урахуванням аж ніяк не прохолодної літньої погоди, вже пройти всю дистанцію було свого роду досягненням, що теж викликало чимале почуття задоволеності від досягнутого результату.

Всі три пілоти традиційно привітали один одного, після чого теж саме зробив і Леонід Леонов. Проте, саме тут, на подіумі була своя невеличка інтрига!

Багаторічні напарники по команді SDrive Костянтин Гуцул і Владислав Сінані не просто так вийшли на нагородження в окулярах похизуватися своїм стилем!

Судячи з усього, два досвідчених пілота «прорахували» ситуацію, заздалегідь убезпечивши свої очі від бризок шампанського!

Тому більше всіх тут «дісталося» Максиму Пашко, який посів третє місце та має незрівнянно менший досвід як на самій трасі, так, природно, і на подіумі)

І хоча на відміну від гонки напередодні, на 2-му етапі «Кубка Чайки» виявилося заявлено тільки три команди, саме цей подіум на подив став одним з найбільш емоційних в цей день.

Навіть пілоти SDrive, що зайняли третє (і останнім) місце, щире раділи на подіумі, не кажучи вже про команду-переможниця, причому зі 100% -м результатом, AWT Racing.

Можливо, такі емоції учасників були частково підживлені значних розмірів із солідним виглядом кубками, що вручаються в командному заліку.

Природно, такі вражаючі «чашки» не можуть не радувати, особливо з урахуванням того, що на деяких інших змаганнях, включаючи все теж «кільце», часто кубки мають зовсім «несерйозний» розмір і вид. Це не кажучи про хоч й оригінальні, але абсолютно монотонно-однакових призах, що вручалися останні кілька років в Чемпіонаті України з кільцевих гонок …

… природно, за командним нагородженням пішов і душ із шампанського, який теж став найбільш видовищним і «бойовим» в цей день, де ті, хто програв явно спробували відігратися переможцями хоча б на подіумі …

… ну а найщасливішим цього дня, судячи з усього, став Нітеш Пал і це незважаючи на те, що він не зміг піднятися на подіум «свого» заліку «8С», ставши там четвертим.

Емоції «Ніка» пояснюються дуже просто, адже саме він є засновником AWT Racing, котра вже кілька років виступає в рамках Чемпіонату України з кільцевих, але мотоциклетних гонок.

Тепер, не встигла ця команда заявитися і в змаганнях на чотирьох колесах, почавши виступати тут тільки в нинішньому сезоні, як вона незмінно почала підніматися на подіум цього заліку, включаючи вже другу його вершину!

 

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

Фото Вадим Чайковський і автора

«Кубок Чайки»: Не без своєї інтриги (Частина 3)

Як вже було сказано, не дивлячись на те, що пелотон 2-го етапу «Кубка Чайки» виявився меншим, ніж напередодні, з усього 19 машинами, заїзди в ньому все одно проводилися окремо. При цьому в порівнянні з суботньої гонкою в заліку SuperTouring відбулися неабиякі зміни в складі учасників.

Якщо бути точнішим, то в неділю в гонці класу «СуперТурінг» брало участь 9 пілотів проти 10 напередодні. Однак в реалії 2-й етап «Кубка Чайки» недорахувався одразу декількох пілотів, хто стартував в суботу в рамках 2-го етапу Кубка України з кільцевих гонок.

Несподівані «перестановки»

Так глядачі не побачили на трасі улюблену багатьма «копійку» Святослава Денисова, який цього дня працював – як відомо, для лікарів, ким «в миру» є цей пілот, – не існує поняття «вихідний день».

Так само як не було на трасі і напарника Святослава по VD Racing Олексія Варавіна, щоправда котрий прийшов на гонку, але тільки в якості глядача.

Однак, якщо Денисов з Варавіним з об’єктивних причин від початку не могли боротися за призові місця цього заліку з його лідерами, то це не відноситься до двох пілотів, виступаючим на потужних BMW.

І саме їх недільний пелотон не дорахувався, правда, з різних причин.

Олег Сокирба ще напередодні знав, що його чекає відрядження, тому його агресивного виду «трійку» в неділю глядачі так й не побачили.

А ось з Z4 Олега Дяденко все вийшло досить нетривіально.

Вранці вона була в строю, проте вже під час тренування на цьому яскравому «баварці» відмовляє електрика. Причому, як потім з’ясувалося, причина поломки виявилася в чомусь досить казусна.

Під капот цієї машини був імплантований потужний «емочний» двигун, що зажадало деяких конструктивних змін. Через одну з них при митті машини вода потрапляла всередину, що і призводило до проблем з електрикою! Однак це стало відомо тільки після гонки …

У той же момент Дяденко був рішуче налаштований вийти на старт, і Сергій Бєляєв, який цього дня виступав на «вісімці», вирішив позичити свою «Калину» напарнику по SDrive.

Однак це не дорога загального користування і така рокіровка в рамках офіційного змагання не так проста.

Так звані «запасні автомобілі», якщо вони не були заявлені як такі заздалегідь, заборонені в українському «кільці». Проте, керівництво гонки пішло назустріч і звернулося на брифінгу до всіх учасників – чи не мають вони заперечення, проти участі Дяденко на іншій машині.

Таке ледь не виникло з боку Представника команди Smart Racing Дмитра Франчука. Саме ця команда ще з минулого сезону щільно бореться саме з SDrive, за яку з цього року досить успішно почав виступати Олег.

Проте, з урахуванням малої потужності «запасної машини», в результаті заперечень не виникло навіть у Франчука, і Дяденко все ж зміг стартувати в рамках 2-го етапу «Кубка Чайки». Правда, з цього моменту для Олега йшлося не більше, ніж про «участь».

Крім Дяденко, в неділю в «СуперТурінгу» з’явилося ще два «нових» учасника на «ВАЗах».

Як вже було сказано, в цей старший клас заявилися одразу два «молодшокласника» з «Турінг» – той самий Сергій Бєляєв і його колишній напарник по SDrive – Сергій Юнашев. При цьому відмінність від їхнього рідного заліку, як й Дяденко, в цій гонці обидва виступали на так званих «псевдосліках».

У порівнянні з «стоковою» дорожньої моно-гумою, використовуваній в «Турінг», «псевдослік» дає приріст в швидкості на колі близько двох секунд.

Власне через це ці двоє пілотів і дозаявились у другий клас, щоб відчути і зрозуміти на що здатні їхні «вісімки» на більш швидкій «гумі».

При цьому, природно, їхні «ВАЗи», так само як й решта машин у строю Владислава Сінані, Максима Пашко та Олега Чабанова не змогли скласти конкуренцію лідеру «СуперТурінга» Костянтину Гуцулу на його Honda S2000.

«Заявки» прийняті …

Вже на ранковому тренуванні Костянтин показує 1 хв 27,597 с. Вони виявляються на 3,5 секунди швидше найближчого, ким на той момент став Дяденко на своїй «БМВ», яка відмовилася далі їхати «миті по тому».

Сінані на своєму «Лотус» поступається ще майже секунду пілотові майже в два рази потужнішої «БМВ».

При цьому Владислав випереджає іншого пілота, який виступає на «баварці» – Максима Пашко.

Павло Чабанов, який є напарником Максима по поки ще не заявленій офіційно команді Huragan Racing, на своєму «Сеат» категорії TCR знову почав день акуратно тільки з 5-го часу, причому в 8 секундах від кращого.

Лідери «СуперТурінга», не виїжджали на друге тренування, тому тут найкращий час залишається за Максимом Пашко, проте він складає лише 1 хв 33,646 с.

Пілот червоної «БМВ» випередив на 2,5 секунди Володимира Дрогомирецького, який знову на своїй 1,6-літрової Ford Fiesta заявився до «СуперТурінга».

Цього разу Чабанов показує третій час, що на 4,5 секунди гірше його напарника.

Цікаво, що, вперше виїхавши на «псевдосліку», Сергій Юнашев на своїй «вісімці» одразу «підпер» пілотів, що виступають на незрівнянно більш потужній техніці, поступившись лише 0,2 секунди 400-сильному TCR-y!

На кваліфікації Гуцулу вистачає лише одного «летючого» кола, на якому він більш ніж впевнено бере «поул» з 1 хв 27,586 с. Нагадаємо, що 2-й етап «Кубка Чайки» проводився по іншій конфігурації траси із задіянням «гострої» конфігурації «картингового повороту» з жорстким гальмуванням перед ним.

Звідси і «зайві» секунди на колі в порівнянні зі звичним варіантом траси з «затяжним» варіантом цього повороту …

Найближчим до лідера знову стає Владислав Сінані на його екзотичному «Лотус».

Він проїхав одразу кілька «швидких» кіл, проте, на кращому з них, все одно, поступившись майже 4 секунди «поулу».

Зате вкрай інтригуюча ситуація склалася позаду Сінані.

Лише 0,003 секунди Владиславу поступається Максим Пашко, в свою чергу випереджаючи Дрогомирецького майже на 2,5 секунди.

Володимир поступається «поулу» 4,5 секунди, що з урахуванням його 1,6-літрового мотора було більш ніж пристойним часом.

В секунді з невеликим від пілота «Фієсти» розташувалися часи двох «вісімок» – Сергія Юнашева і Сергія Бабака.

При цьому їх самих розділили лише 0,030 секунди! Причому обидва Сергія явно почали викладатися на повну вже на кваліфікації.

І Юнашев і Бабак пройшли одразу по два «летючих» кола, де кожен поступився сам собі 0,010 і 0,007 секунди відповідно! І така щільність результатів пілотів «ВАЗів» не могла не передбачати боротьбу в гонці, принаймні, між ними самими.

Тільки потім розташувався найкращий час Павла Чабанова і він виявився повільнішим кращого на «зарубці» все на ті ж 8 секунд, що й вранці.

Але тут ще раз потрібно відзначити, що для Павла гонка напередодні стала абсолютним дебютом у професійному автоспорті. Більш того, до цього на його рахунку був лише один єдиний старт в рамках Тайм-Аттак!

Тому очікувати від дебютанта, гіпер-швидкості «одразу» і тим більше боротьби з лідерами цього заліку було б занадто оптимістично …

… але лідер незаперечний!

Два інших пілота на «ВАЗах», а саме Сергій Бєляєв та Костянтин Дяденко не кваліфікувались і йшли «в бій» злітною жовтою парою SDrive з останніх стартових місць. Власне в голові поріділого з точки зору потужних машин пелотону «СуперТурінга» жодної боротьби і не вийшло.

Лише на старті вчергове Владислав Сінані на своєму нереально «компактному» (і кілька більш легкому) «Лотусі» мало не вийшов в лідери. Але, як говориться – «мало» – не рахується.

Уже в першому повороті Костянтин Гуцул «розставляє акценти» і спокійно йде до своєї чергової вершини подіуму.

Природно «попутно» він встановлює і рекордний час для цього заїзду – 1 хв 28,632 с.

Цікаво тут те, коли саме пілот червоної «Хонди» його показав.

Костянтин зробив це на передостанньому колі гонки, коли його відрив від найближчого з «переслідувачів» становив майже одну хвилину!

Судячи з усього, як і в попередньому заїзді у випадку з Юнашевим, Костянтин хотів щось комусь показати або довести …

Цим найближчим до лідера також передбачувано став Владислав Сінані, для якого вся гонка пройшла аналогічно – на гордій самоті.

За пілотом SDrive залишився й другий найкращий час. Правда, він виявився на три секунди повільнішим показника Гуцула.

Найбільш, так би мовити, – жахливе – для тих нечисленних глядачів, хто розташувався на трибунах в цей день, стало те що, й за третє призове місце в цій гонці боротьби відзначено не було.

Аналогічно, Максим Пашко провів весь заїзд «сам пособі».

Єдина надія на боротьбу тут зажевріла, коли наприкінці гонки Максима майже наздогнав його напарник.

Павло Чабанов вже на стартовій прямій легко випереджає двох пілотів на «ВАЗах».

Однак Пашко на його «БМВ» він зміг почати наганяти тільки ближче до фінішу гонки і до боротьби між ними все ж не дійшло …

Проте, саме за Павлом залишився третій найкращий час в цьому заліку. При цьому з точки зору кращих кіл «у інших» крім Гуцула тут все виявилося більш ніж щільно!

Від показника Сінані Чабанова відокремили всього 0,3 секунди, тоді як з Пашко в цьому плані їх розділили і зовсім всього 0,150 секунди.

Чабанов закінчив гонку першим поза подіумом, де третім став його напарник, і як би замкнув ту частину пелотона «СуперТурінг», де пілоти їхали на більш потужних автомобілях.

Єдиною ж боротьбою в цьому заїзді стало протистояння за 5-е місце, яке віртуально можна було б назвати перемогою у «другій лізі».

Свої «розбірки» …

У цій боротьбі за негласне лідерство в, так би мовити, віртуальному другому дивізіоні «СуперТурінга» зійшлися згадані вище два Сергія – Юнашев і Бабак. Обидва вони ще на старті випередили Володимира Дрогомирецького, на «Фієсті» якого з перших кіл виникли проблеми з гальмами.

Кілька кіл чинний Чемпіон України в класі GT Open спробував нав’язати боротьбу двом «вісімкам», які в свою чергу не на жарт зійшлися між собою.

Однак проблеми з гальмами тільки посилювалися і пілот «Фієсти» спочатку «відпустив» своїх суперників, а потім і зовсім «замучений» постійними блокуваннями коліс звернув на піт-лейн.

Там проблема з гальмівною системою, яка в реалії полягала в налаштуваннях, була вирішена.

«Фієста» Дрогомирецького здобула швидкість, однак час було згаяно і два пілоти на «вісімках» пішли далеко вперед. Зате боротьба всередині цієї пари продовжилася!

Зі старту серед двох Сергіїв повів Бабак, однак Юнашев відразу намагається випередити його в другому повороті мало не по узбіччю, тим самим, вони проходять два повороти бік-о-пліч зі своїм суперником!

Юнашеву кілька разів уже майже вдавалося випередити суперника на гальмуваннях в «картингових» і останньому поворотах. Однак на прямих Бабак, на чиїй машині встановлена спортивна «кулачкова» КПП, що дає кращий розгін, кожен раз зберігав за собою позицію.

Проте, Юнашев не здається і в «картингових повороті» все-таки вириває у суперника негласне «лідерство».

Після цього протягом декількох кіл тепер уже Бабак відчайдушно контратакує суперника, проте в підсумку Юнашева все ж вдається піти нехай і в невеликій, але відрив.

На жаль, але як і у випадку з його головним візаві гонкою раніше, Юнашева спіткав схід за ті ж 4 кола до фінішу через поломку підвіски.

Мало того, за якоїсь іронії, Сергій зупиняється практично в тому ж місці, де годиною раніше гонку додивлявся Вадим Конончук! …

Таким чином, 5-м за підсумковим протоколом «СуперТурінга» 2-го етапу «Кубка Чайки» числиться Сергій Бабак, який успадкував перемогу в нашому негласному підзаліку.

Краще коло в цій парі встановив все ж Юнашев- 1 хв 34,397 с, тоді як Бабак поступився тезці за цим показником 0,6 секунди.

Другим в цьому віртуальному підзаліку фінішував Дрогомирецький, тоді як третім став Сергій Бєляєв, який також заїжджав на піт-стоп, поставившись до цієї гонки швидше як до якогось бойового тренування.

Незважаючи на те, що він теж їхав на «псевдосліку», з точки зору кращого кола, Бєляєв поступився Юнашеву майже три секунди …

Замкнув ці ряди Костянтин Дяденко, який явно не міг знайти спільну мову з новою для себе «Калиною».

Що, загалом-то, не дивно, бо управління потужним задньопривідним автомобілем як його BMW Z4 і в рази менш потужним передньопривідним «ВАЗом» має не так вже й багато спільного.

Більш того, свій кращий час на абсолютно незнайомій йому машині Костянтин показав якраз на останньому колі гонки! …

… і командний P.S.

Крім поріділого в порівнянні з суботою переліку допущених на 2-му етапі «Кубка Чайки» зменшилася і кількість офіційно заявлених команд – 3 замість 5. Тріумфатором тут стала цьогорічна дебютантка AWT Racing, що в реалії вже кілька років виступає в рамках Чемпіонату України з кільцевих, але мотоциклетних гонок.

Причому завдяки одразу двом перемогам її пілотів – Сергія Юнашева в «Турінг» і просто неймовірного Костянтина Денисова в «8С», вона взяла можливий максимум з 40 очок.

Разом 10 пунктів їй поступилася Smart Racing з двома другими місцями Андрія Скока та Микити Анпілогова, переможеними пілотами AWT Racing в тих же самих заліках.

Всього три очки їм поступилася SDrive, одночасно замкнувши командний подіум і сам залік, ставши останньою в ньому.

Однак тут не можна не нагадати, що SDrive була неабияк ослаблена через відмову BMW Дяденко.

В результаті очки їй принесли третє місце Бєляєва в «Турінгу» і друге Сінані в «СуперТурінгу».

Що ж, тепер всім уболівальникам доведеться запастися неабияким терпінням – найближча кільцева гонка пройде не раніше, ніж першими вихідними вересня. Але, попереду нас ще чекає пара традиційних альбомів з 2-го етапу «Кубка Чайки», тому далі буде …

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

Фото Вадим Чайковський і автора

Кубок України з кільцевих гонок: Трохи емоцій, особливо після спеки

Дійсно, 2-й етап Кубка України з кільцевих гонок пройшов у середині червня і хоча на той момент ще не запанувала справжня літня спека вище 30, і того літнього тепла вистачило пілотам, особливо під час самої гонки – як відомо, охолодження в більшості спортивних автомобілів не передбачено. Разом з тим, вранці приємна літня погодка навіть сприяла якоїсь розслабленості, в тому числі і самих учасників).

Більш того, якщо глядач приїде на гонку з самого ранку, він і зовсім може здивуватися, побачивши, як багато пілотів можуть абсолютно спокійно відпочивати в своїх розкладних стільцях, а про прийдешнє змагання буде говорити лише їхнє екіпірування й, природно, розміщені поруч спортивні автомобілі.

Справжньою втіхою для багатьох уболівальників, особливо старших поколінь, стала поява в паддоку не в ролі глядача, а повноправного учасника легенди радянського та українського автоспорту – Олексія Варавіна, що не виступав кілька років. Незважаючи на те, що «Тіхонич» вже розміняв восьмий десяток, він як і раніше повний сил, провівши впевнену гонку.

Цього разу в кільцевому паддоку з’явилося і зовсім нове обличчя – Павло Чабанов. Дебютант виїхав на автомобілі категорії TCR, що сталося вперше в історії українського «кільця». Разом з ним в поки не заявленій офіційно команді виступав Максим Пашко, тоді як Борис Каргін (на фото в цивільному) поки займається адміністративними питаннями своїх напарників.

Реальним, принаймні – офіційним, – початком змагання для пілотів є адміністративні моменти гонки. В даному випадку їм навіть довелося вишикуватися в чергу на Техком.

На фото формальну частину Техкома проходять Вадим Конончук і Володимир Дрогомирецький, тоді як своєї черги чекають Олег Сокирба і Кирило Мітітел. В цей же час один з технічних комісарів явно ще додивляється вчорашні сни)))

Інша неминуча черга – на брифінгу, де всі пілоти зобов’язані розписатися про участь в ньому. Це стосується будь-яких автоспортивних змагань по всьому світу. Наприклад, в тому ж NASCAR-і навіть запізнення на такий Брифінг веде за собою покарання у вигляді старту з останнього місця! В українському «кільці» все набагато толерантніше – де юре існує грошовий штраф за відсутність на брифінгу, проте на нашій пам’яті він жодного разу ні до кого не застосовувався …

На фото свій «автограф» Олександру Кулакова, в цей раз виконував роль Спортивного комісара, залишає Микита Анпілогов, тоді як за ним «вишикувалися» Антон Поляничко і Павло Мар’яненко – всі троє пілоти Smart Racing. Після настала черга Владислава Сінані, за яким своєї черги чекають Святослав Денисов і Олег Сокирба, тоді як Сергій Бабак вже розписався, зручно влаштувавшись як «на жердині»)

Поки інші все ще розписуються, на кожному брифінгу виникає вимушена пауза, де багато пілотів починають спілкуватися один з одним. Часом, якщо не в більшості випадків, це нагадує школу або вуз, де все зразу розбиваються на свої групки) Природно, в даному випадку йдеться про команди, що цілком логічно.

Так на першій фото це офіційні представники SDrive Владислав Сінані з Костянтином Дяденко разом з їхнім квазі-напарником Костянтином Гуцулом. Він також є «вихідцем» з цієї команди, хоча і офіційно її давно не представляє, більш того, навіть на один момент захищав кольори прямого конкурента SDrive пари останніх сезонів – Smart Racing!

Судячи з усього, те про що говорив Костянтин Дяденко, привернуло увагу і Святослава Денисова. А ось Сергій Бєляєв, цілком офіційно представляє SDrive, цього разу чомусь вважав за краще «відмежовуватися» від колективу, принаймні, – на брифінгу, де стояв в прямому сенсі слова на гордій самоті.

А хтось, як Олег Сокирба і Володимир Дрогомирецький, використовує цю паузу для «посидіти в телефоні». Ну а чому дивуватися – на дворі третє десятиліття 21-го століття! …

Найчастіше команди офіційно не заявляються, причому роками, проте це не означає, що вони не існують. Навпаки! Так Святослав Денисов і Олексій Варавін є засновниками і, природно, пілотами VD Motorsport. Здається, очевидно, що саме означають дві перші букви в її назві?

А ось AWT Racing дебютувала в «великому кільці» тільки цього року, при цьому відразу вклинившись в боротьбу за вершину подіуму командного заліку. Однак цей колектив зовсім не новий – він не один рік виступає в Чемпіонаті України з кільцевих, але мотоциклетних гонок.

Там її наїзники використовують баварські байки BMW, звідси і назва цієї команди, що представляє відомого по всій Україні Офіційного дилера цієї марки. Причому відразу два райдера AWT Racing – Костянтин Денисов і її засновник Нітеш Пал, – прийшли в автогонки в середині минулого сезону і на початку цього у випадку з Палом. Природно вони були разом і на брифінгу.

Коли ж Брифінг в результаті починається, все стає більш ніж серйозно і пілоти уважно слухають промови керівництва гонки. На першому фото команда Smart Racing в повному складі: Роман Марків, Антон Поляничко, Павло Мар’яненко, Андрій Скок і Микита Анпілогов. Однак офіційно очки їй можуть заробляти лише троє і на цій гонці ними були Антон, Андрій і Микита.

На іншому фото вже згадані пілоти SDrive Владислав Сінані, Константіни Гуцул і Дяденко, плюс Леся Цимбалюк, Олег Сокирба, Руслан Сєров, Кирило Мітітел, Сергій Бєляєв, Максим Волинець та Сергій Юнашев.

Вперше в цьому році на брифінгу з’явилися Павло Чабанов і Максим Пашко (праворуч і ліворуч), причому для Павла цей досвід став першим в житті. Примітно, що і Борис Каргін теж переодягнувся у спортивний комбінезон, правда, цього разу він виступав тільки в ролі пілота «Сейфеті Кара», поки в очікуванні своєї черги зайняти місце за кермом спортивного автомобіля.

У моменти між заїздами пілоти теж викривають момент перепочити, як Нітеш Пал і Костянтин Дяденко. У випадку з першим, це і зовсім було фізичної необхідністю, так як тижнем раніше «Нік» отримав травму стегна при падінні з мотоцикла в рамках мото- «кільця».

Тоді як Костянтину в реалії було не до релаксу, а навпаки – довелося похвилюватися в цей день! На його BMW Z4 виникли спочатку проблеми з дроселем, а на наступний день з електронікою, що і зовсім змусило Костянтина змінити машину, про що ми ще розповімо.

У Лесі Цимбалюк в цей день теж явно були не настільки прості думки. Керівництво гонки попередило починаючу пілотессу про те, що якщо Леся не додасть серйозно в швидкості, вона, хоча і буде допущена до старту, буде знята з гонки. На жаль, але саме так в підсумку і сталося – як тільки її почали обганяти на коло …

Незважаючи на хмари над Автодромом «Чайка», які закрили сонце, гонка дійсно видалася спекотною. Особливо якщо брати Володимира Дрогомирецького і Максима Пашко, які стали єдиними в заїзді «СуперТурінг», хто подарував реальну боротьбу глядачам.

У випадку з Максимом, який стартував вперше більш ніж за півтора року, дбайливі жіночі руки зайнялися його охолодженням на абсолютно незвичний манер, поливаючи шолом пілота, який він ще не встиг зняти)

Коли ж два дуелянти зняли свої шоломи, вони тут же почали ділитися емоціями від їхнього протистояння, навіть подякувавши один одному за боротьбу на трасі!

Незважаючи на те, що Костянтин Гуцул вчергове очолив подіум «СуперТурінга», причому більш ніж впевнено лідирував майже всю дистанцію гонки якщо не брати до уваги перше коло, він теж виглядав досить втомленим відразу після фінішу.

Більш того, переможець навіть встиг висловити «фе» технічним комісарам за те, що вони влаштували невеличкий хаос, керуючи розміщенням автомобілів учасників в досить тісному і вузькому Parc Ferme. «Відбувати» за це довелося відомому Павлу Остроушко, який багато років будує і налаштовує двигуни як для мото-, так і автомобільної спортивної техніки.

В реалії, незважаючи на те, що заїзд «СуперТурінга» не був відзначений реальною боротьбою за винятком протистояння Дрогомирецький-Пашко, більшість його учасників, як тут Костянтин Дяденко та Сергій Бабак, виглядали досить знемогленими відразу після фінішу …

… тут в самий раз був би душ, а за його відсутності відразу після фінішу в хід йшли пляшки з мінеральною водою, які пілотам SDrive – в даному випадку Дяденко і Сінані, – дбайливо підносив і поливав нею засновник і керівник цієї команди Андрій Бондар.

Хоча згодом Олег Сокриба і поскаржився на те, що і йому було важко в досить непростій спекотної гонці, на відміну від інших він не виглядав таким вже втомленим. Що ж до Святослава Денисова, то він і зовсім був майже «як огірочок»!)

І хоча Святослав фінішував останнім, спочатку було зрозуміло, що через об’єктивні причини на своїй «копійці» він не зможе скласти конкуренцію нікому з інших учасників «СуперТурінга» і підтримувати серйозний темп. Тому для Денисова вже сам фініш приніс чимале задоволення. А якщо врахувати, що останні кола в його КПП залишилася лише одна передача, то емоції Святослава стають ще більш зрозумілі.

Крім традиційних кубків з шампанським, на 2-му етапі Кубка України з кільцевих гонок всі переможці та призери отримали і пам’ятний подарунок у вигляді книги «Кільцеві гонки: фізика і математика успіху», присвяченій детального розгляду настройки спортивних автомобілів, починаючи з азів, а саме мапа.

Причому вручав її всім їм ніхто інший, як сам автор цього монументального праці – Дмитро Франчук, який останніми роками виконує роль Адміністративного директора команди Smart Racing.

Примітно, що в рівній мірі раділи цьому подарунку не тільки початківці пілоти як, наприклад, вся призова трійка заліку «8С», а й «бувалі» – багаторазові Чемпіони України Сергій Юнашев і Вадим Конончук.

Що ж до подіуму «8С», що складався з Андрія Скока, Костянтина Денисова і Романа Марківа, то зі зрозумілих причин більше всіх на ньому радів переможець, хоча і Андрій з Романом не виглядали сильно засмученими.

Найцікавіше, що, незважаючи на те, що в цей раз він був буквально переможений, Сергій Юнашев радів більше всіх, включаючи всі три призові трійки! Проте, думається, що ці емоції були скоріше «захисним механізмом»! Всім відомо, що «Юнга», власне, як і переважна більшість пілотів, не любить програвати, а тут йшлося зовсім про подвійну поразку!

А ось хто виглядав найбільш стриманим на цьому подіумі, так це переможець заліку «Турінг» Микита Анпілогов. І це при тому, що дана «вікторія» стала першою в його нетривалій автоспортивній кар’єрі!

Кубки та шампанське в цей раз переможцям і призерам традиційно вручав Директор гонки Леонід Леонов, якому в цьому допомагала Світлана Калниш, яка виконувала роль Голови Колегії Спортивних Комісарів.

Звично для нього, у ветерана, – 2-кратнго Чемпіона України в класі автомобілів «Волга», – як завжди знайшлося кілька напутніх слів пілотам не тільки на брифінгу, але і прямо на подіумі! В даному випадку заліку «СуперТурінг».

На ньому переможець Костянтин Гуцул та володар третього місця Олег Сокирба не виражали особливих емоцій, тоді як срібний призер Костянтин Дяденко явно радів. Воно й не дивно, адже для Костянтина це перший рік виступів у автоспорті в цілому, а він уже встиг перемогти етапом раніше, в цей раз підкріпивши ту вікторію впевненим другим місцем.

В реалії подіуми 2-го етапу Кубка України з кільцевих гонок виявилися не сильно емоційними по одній простій причині. Всі без винятку переможці та призери, як тут обидва Костянтина, вирішили не розбризкувати шампанське, тим самим, позбавивши емоцій від цієї завжди видовищної процедури, як самих себе, так і вболівальників, багато з яких залишилися подивитися церемонію нагородження. Її ведучий Олександр Кулаков навіть «підколов» їх усіх в дусі – «зажерли шампанське»)))

В реалії ж на те була своя об’єктивна причина – менш ніж через 24 години більшість з учасників чекав старт вже в рамках 2-го етапу «Кубка Чайки». Здається, що запасні комбінезони є далеко не у багатьох з українських кільцевиків, а всім відомо, наскільки неприємний запах залишає висохле шампанське, якщо його не запрати …

… проте, представники SDrive вже на командному подіумі, де вони зайняли лише третє місце, все ж вирішили «помститися» тим, хто їх «об’їхав» і облили суперників душем з шампанського …

… найцікавіше, що після цього з якихось причин вся команда SDrive дружно залишила подіум, не ставши брати участь в традиційному колективному фото, що вінчає церемонію нагородження. Настільки велике було їхнє засмучення «бронзою» ?! Натомість представники переможців Smart Racing і срібних призерів AWT Racing, яких, до речі, розділили лише три очки, сповна насолодилися командним подіумом.

Вже на ньому собі нарешті дозволив розслабитися і Микита Анпілогов, жартома продемонструвавши мистецтво балансування, так як йому практично не знайшлося місця на вершині «тумбочки», вже окупованої його напарниками так, що навіть другим призерам довелося потіснитися)))

В якійсь мірі це було дуже символічно, тому що Микиті довелося балансувати і лідируючи в гонці, поки він спостерігав у своїх дзеркалах заднього виду як один з одним зійшлися два фаворити Сергій Юнашев з Вадимом Конончуком, які неодноразово «під’їжджали» і до нього самого.

Ну і абсолютно задоволеним Микита виглядав вже по завершенню офіційної частини церемонії нагородження – як ніяк, адже перша перемога, як і все інше, буває в житті тільки один раз! З чим ми його і вітаємо!

А ось напарник Анпілогова по Smart Racing Андрій Скок виглядав явно роздратований після того, як в неймовірно напруженому протистоянні з Костянтином Денисовим, яке тривало буквально всю гонку, все ж поступився вершиною подіуму заліку «8С» своєму візаві ….

 

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

фото автора

Кубок України з кільцевих гонок: На своїх рівнях

Як ми вже говорили, 2-й етап Кубка України з кільцевих гонок зібрав рекордний для останніх кількох років перелік заявлених з 25 учасників. Зважаючи на це в «старих добрих традиціях» було прийнято рішення розділити їх за класами. Про неабияку боротьбу в заїздах Touring-а і «8С» ми вже більш ніж розгорнуто повідали. Настала черга «монстрів» і не тільки їхня.

Розподіл на класи, але абсолютно негласно!

Як не дивно, але саме залік «СуперТурінг» виявився наймасовішим цього разу – аж 10 учасників! Більш того, вперше в історії українського «кільця» на старт в ньому вийшов автомобіль світової категорії TCR! А саме – Seat Cupra TCR, оснащений 2-літровим турбованим мотором, що розвиває близько 400 к.с.

Однак тут не можна не відзначити, що для його пілота – Павла Чабанова, – даний старт став абсолютним дебютом в автоспорті!

Якщо не брати до уваги кількох гонок в форматі Тайм-Аттак, у Павла немає жодного гоночного досвіду. Тому реалізувати в повній мірі такий табун іспанських скакунів дебютанту було не просто і судити строго про його результати поки що не доводиться …

З інших об’єктивних причин конкуренцію лідерам «СуперТурінга» не міг скласти і Володимир Дрогомирецький на своїй 1,6-літрової Ford Fiesta, який вперше стартував в цьому році. Так само як й Максим Пашко, котрий виїхав на 3-літровій BMW, та за плечима якого всього один сезон на скромній «вісімці» та понад рік «простою».

Тим більше потягатися з зарядженими «монстрами» не міг Сергій Бабак на його «вісімці» або Олексій Варавін, котрий вперше за кілька років виїхав на «кільце» і виступав на Citroen Saxo.

Але ж «Тіхонич» вже «розміняв» свій восьмий десяток, причому зробив це пару років назад!

Однак вік цій легенді українського автоспорту, як то кажуть – не перешкода!

Замикала ряди даного заліку «копійка» Святослава Денисова, яка радувала око вболівальників більш старшого покоління.

І ось тут не можна не відзначити один цікавий і важливий момент.

Деякі з цих учасників, як той же Дрогомирецький і Варавін мали повне право заявитися в «середній» залік GT Open, і вже сам факт старту в ньому забезпечував би їм подіум!

Однак ніхто з них не став «гнатися за чашками», вважаючи за краще повноцінно наповнити більш старший залік! Що тут сказати, напевно, тільки одне – респект!

Тому хоча для «СуперТурінга» проводилася своя окрема гонка як для одного заліку, принаймні, для себе, так би мовити – «віртуально», – ми розіб’ємо її учасників на два підзаліки. І це буде більш ніж правильно і справедливо!

Причому якщо обидва тренування пройшли в змішаному форматі, то кваліфікації теж провели окремо, щоб пілоти з «СуперТурінга» вже тут не стикалися з проблемою «колових», що теж було абсолютно логічним і правильним рішенням …

Майже без боротьби …

Зрозуміло, що в голові пелотону «СуперТурінга» балом правили пілоти на куди більш потужних машинах: два Костянтина Гуцул і Дяденко, Олег Сокирба, плюс Владислав Сінані. І хоча Lotus останнього оснащений кілька менш потужним двигуном ніж у тріо його суперників, він «бере» своїми вагою і компактністю …

На першому тренуванні кращий час показує Сокирба – 1 хв 25,522 с, випереджаючи на 0,8 секунди Сінані. Однак Гуцул в ній не брав участі, а Дяденко не встиг виїхати, як його BMW Z4 завмерла на узбіччі. Як з’ясувалося, з ладу вийшов привід дроселів.

Проте, механіки впоралися з цією поломкою за лічені хвилини.

На друге тренування виїжджає і Дяденко і червона Honda S2000 Костянтина Гуцула, який тут же показує 1 хв 21,057 с, передбачувано стаючи найкращим.

Але і його тезка на відремонтованій «БМВ» виявляється досить швидким, поступаючись лише 0,4 секунди.

Час Сінані на 4,5 секунди повільніше, тоді як тепер це тренування пропустив Сокирба.

На кваліфікації Гуцул ще більше прискорюється, показуючи 1 хв 20,584 с.

При цьому тепер фаворит випереджав Дяденко на вагомі півтори секунди.

Сінані також прискорюється і хоча він знову третій, поступаючись «поулу» 3,6 секунди.

Лише на 0,3 секунди Владиславу поступається Сокирба на своїй колоритній «трійці» з неймовірним спойлером- «лопатою» позаду.

Що ж до Павла Чабанова, то на своєму TCR він починав день акуратно, поступаючись на тренуваннях кращим часам цього заліку 5-6 секунд.

Разом із тим він також поступово прискорювався, в результаті на «зарубці» показавши аналогічний 5-ий час, все в тих же 5 секундах від кращого.

А вже старт знову, мало не змінює докорінно всю диспозицію сил.

Вкотре Гуцул провалює старт гонки, тоді як Сінані, навпаки, блискавично зривається з місця і вклинюється між машинами двох Костянтинів! Спочатку вони реально йдуть утрьох пліч-о-пліч, проте до середини прямої перевага в потужності машин суперників позначається і Владислав все ж залишається третім.

В лідери все ж виривається Дяденко, однак Гуцул починає атакувати його вже з другого повороту гонки.

Не відкладаючи «на потім», пілот «Хонди» як «за підручником» обходить свого візаві на гальмуванні в останньому повороті першого кола.

Після цього Гуцул тут же починає відриватися, йдучи до своєї чергової більш ніж впевненої перемоги, тоді як Дяденко так само впевнено проводить всю гонку на 2-му місці.

В цей же час позаду двох лідерів із перших поворотів на Сінані як чорна хмара насувається потужний «баварець» Сокирби.

І вже в «картинговому повороті» першого ж кола «залякування» спрацьовує – Владислав перегальмовує, випускаючи суперника вперед.

На жаль, але весь цей квартет вже з другого кола розтягується по трасі та про будь-яку боротьбу на трасі більше не йшлося, принаймні, – серед лідерів.

Однак до середини гонки над «Чайкою» починають згущуватися справжні грозові хмари!

… і перервана інтрига

У другій половині заїзду з них починає накрапати дощ, який незабаром посилюється, навіть змушуючи пілотів включити «двірники»!

У цих умовах Сінані явно «додає», наганяючи третього Сокирбу. Однак не встиг його «Лотус» повиснути на задньому бампері «БМВ» Олега, як дирекція гонки вирішує скоротити гонку на 5 кіл, викинувши картатий прапор. Тому послужили два ключові чинники.

Перше – це безпека. Лідери «СуперТурінга» їдуть на спортивному «сліку», жодним чином не пристосованому під мокру трасу.

Друге – формальність. До цього моменту було пройдено понад 60% дистанції, тому, незважаючи на зупинку, всі пілоти отримували повні залікові бали в свій актив. (В разі меншої пройденої дистанції йшлося б про 50% нарахованих залікових балів).

Так, Владислав, як й деякі інші, був роздратований після фінішу, бо він не встиг поборотися за останню сходинку подіуму.

Тим більше іронічним і прикрим став той факт, що якраз із помахом фінішного прапора дощ … припинився !!!

І тут не можна не сказати одне «але». Випусти керівництво гонки на трасу «Сейфеті Кар», то через коло або два можна було сміливо давати рестарт!

До речі роль «сейфеті» цього разу виконувало не тільки стильне, але і «заряджене», причому більше ніж машини всіх учасників, включаючи TCR – BMW 850 з 4,4-літровим бі-турбо, що розвиває під 700 к.с. !

Керував цією потужністю ще один пілот-кільцевик – Борис Каргін.

Хтозна, що було б у разі рестарту після фази «Сейфеті Кара», тим більше, що тоді всі розриви були б нівельовані! … Але, як то кажуть в тій старій приказці, – знав би де впадеш…

На захист керівництва гонки можна відзначити, що дощ на один момент дійсно почав посилюватися, не кажучи про свинцеву хмару, що повисла прямо над трасою! І в даному випадку, мабуть, краще було дійсно пере … страхуватися …

Таким чином, Костянтин Гуцул очолив черговий для себе подіум кубкової гонки в заліку «СуперТурінг».

Компанію пілотові японки на «тумбочці» склали Костянтин Дяденко та Олег Сокирба, що віддають перевагу «Баварії».

Мало кого здивує, що рекордний час в гонці також залишилося за Гуцулом – 1 хв 21,937 с.

З цієї точки зору Дяденко поступився переможцю всього 0,6 секунди, а Сокирба трохи більше двох.

Як вже було сказано, Сінані закінчив гонку першим поза подіумом, а ось Павло Чабанов був змушений перервати її ще раніше.

Для початку дебютанта, що не має досвіду старту з місця, з погаслими вогнями світлофора буквально заштовхали на узбіччя.

Більш того, в початковий момент Павло і зовсім опинився пліч-о-пліч з чотирма машинами, включаючи куди більш жвавого на старті Сергія Бабака.

Таким чином, Павло пропустив одразу декількох суперників, включаючи свого ж партнера, по поки що не заявленій офіційно команді Максима Пашко.

Незабаром спочатку Максим, а потім і Павло, змогли випередити «вісімку» Бабака.

Однак з початком дощу Чабанов виявляє, що на його машині не працюють «двірники»!

Вирішивши не ризикувати, початківець пілот звернув на піт-лейн, тоді як саме його напарник став автором по суті єдиної реальної боротьби в цій гонці.

Так би мовити, – по ранжиру

У другому (виключно віртуальному) «дивізіоні» заліку «СуперТурінг» найкращим на кваліфікації став Володимир Дрогомирецький, що показав 1 хв 27,789 с.

При цьому на своїй 1,6-літровій «Фієсті» він програв всього півтори секунди Чабанову, що їде на майже в три рази більш потужному автомобілі …

Аналогічні півтори секунди до чинного Чемпіону України з класу GT Open поступилась «вісімка» Сергія Бабака, чий 1,8-літровий «заряджений» мотор не так вже й багато поступається «синьому овалу».

Тільки за ними розташувався Пашко, причому практично з тим же розривом, в свою чергу, випередивши Варавіна і Денисова на його «класиці».

У гонці серед цих учасників також повів Дрогомирецький. Однак Пашко на своїй червоній «БМВ» склав більше ніж гідну конкуренцію Володимиру.

На прямих Максим неодноразово реалізовував потужність свого «баварця», а це близько на 100 к.с. більше, ніж на «Фієста» Дрогомирецького.

Однак у поворотах незрівнянно більш досвідчений суперник «повертає боржок» і випереджає Пашко.

І так тривало протягом декількох кіл!

Пашко в черговий раз бере гору, тоді як реабілітуватися Дрогомирецькому, як і Сінані спереду, не дає рішення суддів перервати гонку передчасно …

Проте, після фінішу обидва пілоти виглядали абсолютно задоволеними своїм фінішем!

Більш того, вони не тільки жваво обговорювали своє протистояння, а й подякували один одному за боротьбу на трасі.

І воно зрозуміло, адже в реалії на кону не стояло жодних принципових місць – лише 5-е і 6-е відповідно в класі, так як реального підзаліку тут не було …

Однак якщо уявити собі якийсь віртуальний другий дивізіон то йшлося ні багато ні мало про перемогу в ньому! Але, це виключно «в умі» …

3-м в ньому, а офіційно 7-м, гонку закінчив Сергій Бабак, позаду якого фінішував Олексій Варавін.

Ще раз нагадаємо, що ветерану і справжній легенді як радянського, так й українського автоспорту, перевалило за 70!

Проте, «Тіхонич» провів впевнену гонку, на наступний день також нарікаючи на її передчасну зупинку, кажучи про те, що проблем-то з трасою не було …

Передбачувано останнім фінішував Святослав Денисов на своїй “копійці”, яка апріорі не могла скласти конкуренцію навіть «Сітроену» його напарника і одночасно наставника … Але тут не можна не відзначити один факт.

Хто б міг навіть в найсміливішій фантазії подумати, що та сама легендарна кільцева «копійка», свого часу протягом пари десятиліть що була символом кільцевих гонок, на початку третього десятиліття 21-го століття буде ділити трасу з таким найсучаснішим кільцевих «літаком» як автомобіль категорії TCR?! …

Боротьба серед команд під стати

Не менш інтригуюче завершилась і суперечка серед колективів. Причому і тут 2-й етап Кубка України з кільцевих гонок порадував чималим заявочним листом – аж п’ять команд! Взагалі, всі вони вже добре знайомі нашим читачам за винятком одного факту «ребрендингу».

Вчорашня «Київ-Південь», яка представляла «Audi Центр Київ Південь», до того ж стала двічі поспіль Чемпіонкою України в командному заліку, «вирішила» перейменуватися і тепер називається досить екзотично – Red Point Racing. Як нам вдалося дізнатися, це свого роду варіація на тему «йде в точку» і одночасно «червоної ганчірки» для суперників)))

Правда, машини її пілотів поки ніяк не перефарбувалися в нові кольори.

Ну а з урахуванням того, що Володимир Дрогомирецький не мав шансів на серйозні очки в «СуперТурінгу», з 2-м місцем Вадима Конончука і 21 балами в сумі нова-стара команда в підсумку стала лише першою поза подіумом.

А перемогла серед колективів Smart Racing, кричущо-красномовні логотипи якої на своїх бортах в цій гонці несли не тільки тріо офіційних пілотів, а й ще кілька, які їдуть за неї неофіційно.

Перемогу допоміг їй завоювати Микита Анпілогов, до 20 балів за яку додалися ще 15 за друге місце Андрія Скока.

Лише три очки «розумникам» поступилася AWT Racing, яка прийшла в «велике кільце» тільки цього року.

Примітно, що суперечка пілотів цих двох команд стала головним епіцентром боротьби в цей день!

Так Костянтин Денисов зламав оборону Андрія Скока, тим самим, принісши 20 балів AWT Racing, тоді як його напарник Сергій Юнашев був «переможений», закінчивши лише третім у заліку «Турінг», де першу в своєму житті перемогу відсвяткував Микита Анпілогов.

Замкнула командний подіум SDrive. 25 очок їй принесли 2-е місце Костянтина Дяденко і 10 за 4-е «на вибір» Сергія Бєляєва в «Турінг» або Владислава Сінані в «СуперТурінгу». (Нагадаємо, що команду на етапі можуть представляти не більше трьох пілотів, тоді як залік ведеться за двома кращими результатами.)

Останньою ж цього дня з усього 12 «пунктами» стала команда Сергія Бабака SBRacing, де як він не намагався Максим Волинець, після проблем з машиною вранці, та й потім в гонці, так і не зміг піднятися вище 5-го місця.

А всього через добу глядачів чекав новий раунд протистояння Юнашев-Конончук, причому цього разу за вікторію, причому знову від старту до самого фінішу, билися і Денисов зі Скоком. Але перш ніж розповісти про баталії 2-го етапу «Кубка Чайки», нас ще чекають традиційні альбоми з цієї гонки.

Далі буде…

 

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

Фото Вадим Чайковський, Владислав Ошеров і автора

Кубок України з кільцевих гонок: Від старту до фінішу!

Так, інтрига в рамках заліку Touring на 2-му етапі Кубка України з кільцевих гонок виявилася вельми і вельми непередбачуваною. Однак куди більш видовищну і напружену боротьбу подарували якраз пілоти наймолодшого і нечисленного заліку «8С». Причому розгорталася вона буквально з перших метрів гонки і до самого її фінішу!

Більш того, судячи з усього, ми стаємо свідками виникнення нового принципового протистояння двох пілотів, в даному випадку в заліку «8С». Так, нехай не йдеться про досвідчених ветеранів і тим більше багаторазових чемпіонів України, як у випадку з Сергієм Юнашевим і Вадимом Конончуком в «Турінгу».

Проте, у Андрія Скока і Костянтина Денисова є чимала схожість в їхніх спортивних кар’єрах.

За спиною Андрія, кілька більш юного, ніж його візаві, досить успішна кар’єра в картингу, тоді як Денисов прийшов в автоспорт з іншого «кільця» – мотоциклетного. Найцікавіше, що обидва дебютували в «великому кільці» в середині минулого року, якраз в рамках кубкових перегонів.

Судячи з початку нинішнього сезону і вже точно останніх двох гонок, включаючи недільний етап «Кубка Чайки», вболівальники дійсно отримують нове принципове протистояння! Але поки ми говоримо про 2-й етап Кубка України, який в заліку «8С» цього разу зібрав шістьох учасників. І вже перше ж тренування «прошепотіло» про майбутнє протистояння.

Преамбула до дуелі

Зранку найкращий час для цього заліку показує Денисов – 1 хв 37,094 с. Скок другий, в 0,3 секундах позаду, тоді як інші учасники «трималися» на чималій відстані, починаючи з Романа Марківа, який поступився найшвидшому 1,3 секунди.

На другому тренуванні Денисов знову найшвидший, тоді як Скок знову другий.

При цьому обидва вони показують практичні ідентичні ранковим часи: краще – 1 хв 37,120 с і знову 0,37 «відставання» у Андрія.

Роман також знову третій, в цей раз вже менш ніж в секунді від Денисова, та й Нітеш Пал теж наблизився до лідерів.

У кваліфікації обидва лідери проходять по 8-9 кіл, але верх цього разу здобуває Скок, причому скидаючи цілу секунду з тренувальних часів – 1 хв 36,167 с.

Денисов теж прискорюється, але все ж поступається Андрію 0,440 секунди.

Майже стільки ж Костянтину програє також Марків, який явно прискорився. Пал поступається Роману майже півтори секунди і майже 2,5 «поулу» цього заліку, при цьому випереджаючи Кирила Мітітела лише на 0,019 секунди!

Замикає ряди «8С» Леся Цимбалюк, котра трохи прискорилися в порівнянні зі своїм дебютом на попередній гонці. Проте, починаюча пілотесса, яка не має раніше жодного гоночного досвіду крім любительського картингу, все ще серйозно поступалася на колі своїм однокласникам – більше 12 секунд краще і 10 до найближчого.

Проте, Леся була допущена до старту в гонці, проте, так би мовити, під пильним оком суддівства. Якщо в її дебютній гонці раніше дирекція закрила очі на значну різницю в швидкості з іншими учасниками, то цього разу, як тільки її почали активно обганяти на коло, рішенням Директора гонки Цимбалюк була знята з гонки.

Так, напевно пілотессі був прикрий цей факт, однак до нього можна ставитися по різному.

Ніхто не відміняв правила і при великому відставанні на кваліфікації пілот в принципі не допускається на старт, тоді як обидва рази в даному випадку було дано дозвіл стартувати.

Дане ж рішення хоч й суворе, але дійсно частково прикре, тим більше що цього разу два «вазівських» класи не ділили трасу з «СуперТурінгом» і проблема колових не була такою нагальною. Проте, до нього можна поставитися і як до уроку, а точніше – стимулу для більш старанних тренувань …

Все ж ми говоримо про «кільце», а не Тайм-Аттак, де на трасі ведеться реальна очна боротьба між суперниками, а не тільки з секундною стрілкою! І так! Боротьби цього разу тільки в одному «8С» вистачило б на кілька гонок!

Так і є! І це була справжня дуель!

Практично всю стартову пряму Скок із Денисовим проходять пліч-о-пліч, але Андрію вдається зберегти своє лідерство. І, буквально з цих перших метрів і до самого фінішу, боротьба в цій парі не стихала!

Синя «вісімка» Денисова, що називається, – відразу «повисла» на задньому бампері «Калини» його візаві й не відставала від нього ні на йоту.

Костянтин неодноразово намагався атакувати лідера, однак Андрій майстерно захищався, не залишаючи своєму візаві й шансу зайти на внутрішню траєкторію.

Часом здавалося, що між ними ось-ось станеться контакт, особливо на гальмуваннях в першому і останніх поворотах, де ці двоє суперників йшли в самому прямому сенсі слова бампер у бампер!

Складалося враження, що швидкість Денисова трохи вища, а часом він навіть пускав свою машину юзом, і все одно залишався «на хвості» суперника.

Однак, як Костянтин не намагався, виходячи практично в рівень зі Скоком на прямий й мало не підштовхуючи його на гальмуванні в першому повороті, оборона Андрія була неприступна!

І тут можна сказати, втрутилося свого роду спортивне провидіння в особі … Максима Волинця.

З КПП його «Калини» на останніх колах починає витікати масло і в парі місць точки гальмування виявилися, так би мовити, – «скомпрометовані». І ось саме ця обставина і вносить ще більшу інтригу в боротьбу за перемогу заліку «8С».

У першому повороті «Калину» Скока буквально зриває з траєкторії і Денисов легко виходить в лідери. Однак незабаром на гальмуванні перед «картинговим поворотом» боком «виставляє» вже самого Костянтина і тепер він випускає вперед суперника!

У першому повороті Андрій знову сковзається й в лідери знову виходить Денисов, після чого він навіть трохи відривається від свого візаві, йдучи до перемоги.

Рекордний час в гонці для цього заліку дійсно залишається саме за Денисовим – 1 хв 36,486 с.

Скок показує другий час, всього на 0,114 секунди повільніше.

Найцікавіше, що обидва встановили свої кращі часи наприкінці гонки, причому на одному й тому ж 17-му колі, коли боротьба між ними досягла свого апогею!

Примітно, що троє інших учасників «8С» показали свої найкращі часи якраз на другому колі гонки. При цьому між ними самими позаду двох лідерів-дуелянтів все було теж більш ніж жваво в боротьбі за третю позицію.

І не одна вона!

Спочатку на ній впевнено йшов Роман Марків, тоді як позаду нього не на жарт зійшлися Нітеш Пал з Кирилом Мітітелом.

Пресинг Пала тривав кілька кіл, проте з часом він «відпускає» суперника.

І ось тут не можна не згадати про одну обставину, про яку в кільцевому паддоку мало хто знав. Точніше, в «нашому» паддоку.

Тижнем раніше на перших раундах Чемпіонату України з кільцевих гонок у Пала відбулося серйозне падіння в другому повороті і його наслідками став не тільки пошкоджений байк, а й тріснуте стегно наїзника! Тому цього разу «Нік» виступав на автомобілі перемагаючи біль і не без допомоги знеболюючих уколів! ….

Тим часом, Мітітел наганяє третього Марківа і приступає до атак на «бронзову» позицію.

Тим не менше, оборона Романа виявляється неприступною, тоді як цю пару наздоганяє і Нітеш!

В результаті Марківу вдається відірватися, тоді як між Палом і Мітітелом починається другий раунд їхнього протистояння.

Найцікавіше, що незабаром вони знову наганяють Марківа і знову боротьба за третє місце в «8С» перетворюється в потрійну!

І знову ситуація повторюється – Пал відстає, тоді як Кирило пресингує Романа, тим самим вони сповільнюються і їх знову наганяє Нітеш!

На жаль, але як потім з’ясувалося, на «вісімці» Мітітела від початку відмовив генератор і майже всю гонку він їхав на одному акумуляторі, поки той остаточно не «здав».

Кирило втрачає швидкість і його легко проходить Пал, після чого він тут же наздоганяє Марківа.

І тут на останніх колах починається справжня дуель за третє місце!

Нітеш вдається обігнати суперника, однак Роман повертає собі «бронзову» позицію, піднімаючись третім на подіум заліку «8С» 2-го етапу Кубка України з кільцевих гонок.

Цікаво, що за Марківим, який закінчив гонку хоча й третім, але в півхвилини від двох лідерів, залишився тільки п’ятий час на колі.

Третій показав Пал, який виявився в секунді від рекордного.

Однак тут не можна не відзначити, що з точки зору кращого кола в гонці різниця між показниками Пала і Марківа склала лише 0,1 секунди, а між ними ще й розмістився кращий показник для Мітітелу, який насилу фінішував 5-м й майже «накатом»!

Більш того, в цьому сенсі Кирило випередив Марківа лише на 0,003 секунди! Настільки була близька швидкість цих трьох суперників в цій гонці!

Ну а події, які розгорталися в гонці найпотужнішого класу SuperTouring, так само як про командний залік у продовженні нашої розгорнутої розповіді про 2-й етап Кубка України з кільцевих гонок.

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

Фото Вадим Чайковський, Владислав Ошеров і автора

Кубок України з кільцевих гонок: Справжній Upset Winner!

Термін upset winner універсальний і відноситься до зовсім несподіваного переможця, тоді як лідери виявляються поваленими. Він може стосуватися всього – від політичних виборів, до куди близьких нам по духу гонок. І саме така ситуація сталася на 2-му етапі Кубка України з кільцевих гонок!

Тут варто пояснити, що це словосполучення зовсім не перекладається буквально як «засмучений переможець». Ні, звичайно, чого ж переможцю то засмучуватися !? Йдеться про розлад фаворитів і, природно – їхньої армій уболівальників. Ну, ще, можливо, букмекерів … Така перемога ще більш особлива, якщо йдеться не просто про underdog, а про його перший тріумф у житті.

Історія автоспорту знає чимало таких прикладів із несподіваними переможцями.

Щоб не заглиблюватися далеко в історію і тим більше американські гонки, де цей термін найчастіше застосовується, ми можемо звернутися до куди більш відомої всім фанатам швидкості «Формули-1».

Тут ми, звичайно, можемо згадувати тріумф Вітторіо Брамбілла на «Гран Прі Австрії-1975», але куди більш свіжими в пам’яті будуть перші вікторії Себастьяна Феттеля або через більш ніж декаду П’єра Гаслі, причому в тій же команді і на тій же трасі.

(І ні, молодий француз не засмучений на подіумі, він переживав в ці моменти дещо іншу гамму емоцій усвідомлення того, що сталося …)

Або тріумф Серхіо Переса наприкінці минулого року на «Бахрейні-2», який приніс першу і одночасно останню перемогу нині вже не існуючої, принаймні – офіційно, – команді. Ну, або «апсет» більшого формату у вигляді чемпіонського титулу Дженсона Баттона в команді Brawn GP, що проіснувала лише один сезон! …

Щось подібне, принаймні, для рамок українського «кільця», відбулося на 2-му етапі Кубка України з кільцевих гонок, який пройшов минулої суботи на Автодромі «Чайка». Більш того, в якійсь мірі це сталося двічі, причому обидва рази в одному і тому ж заліку. Як завжди, про все по порядку.

Довгоочікувана дуель лідерів?! …

Багато вболівальників чекали 2-й етап Кубка України з кільцевих гонок з особливим передчуттям. Це відбилося і на заповнюванні трибун, тоді як буквально на наступний день, коли тут же пройшов уже 2-й етап «Кубка Чайки», глядачів виявилося в рази менше. І, почасти вони мали рацію.

Саме 2-й етап Кубка України став наймасовішою гонкою у вітчизняному «кільці» за останні кілька років!

Пелотон нарахував 25 машин і вперше за багато років організатори знову розділили етап на заїзди по класах, провівши як в «минулі часи» дві окремі гонки – одну для «вазівської» техніки з заліків Touring і «8С», й другу для куди більш потужної з Super Touring. (Може скоро ми знову повернемося й до стандартного протягом багатьох років формату, коли в кожному заліку етап складався з двох рівноцінних гонок! …)

Частково цим шоу-стопером, принаймні – в паддоку, – в цей день стало перша поява в історії українських кільцевих гонок машини класу TCR.

Однак про неї, як й в цілому про цей клас не сьогодні, так як головна інтрига очікувалася й в підсумку розвернулася саме в «Турінг».

Він нарахував 9 учасників, але, головне, тут нарешті в очному протистоянні зійшлися два головних фаворита останніх років – Сергій Юнашев з Вадимом Конончуком.

Нагадаємо, що на 1-му етапі Кубка України боротьби в цій парі ми були позбавлені через відмову двигуна на «Калині» Конончука ще зранку на тренуванні.

Судячи з усього, будучи не просто чинним Чемпіоном України цього заліку, а чотирикратним, причому поспіль, Вадим перейняв «манери» свого візаві й на перше ранкове тренування в цей раз теж не виїжджав.

На відміну від двох фаворитів, інші учасники «Турінг» з самого ранку самовіддано тренувалися і найкращий час серед них – 1 хв 34,098 с, – показує Сергій Бєляєв.

Майже на пів секунди від нього відстає Олександр Кузьменко, випереджаючи майже на стільки ж Антона Поляничко, якому в свою чергу лічені частки секунди поступаються Руслан Сєров, Микита Анпілогов і Павло Мар’яненко.

При цьому, починаючи з 3-го часу Поляничко і до його напарника і товариша Мар’яненка, часи цілого квартету пілотів покрили лише 0,2 секунди!

На друге тренування два фаворити все ж «вирулюють» і перший час за собою одразу залишає Юнашев – 1 хв 34,016 с.

Як не дивно, зовсім не Конончук тут стає другим, а Кузьменко, поступаючись 0,3 секунди «Юнзі».

Всього в 0,059 секундах від Олександра виявляється час Анпілогова, якому і зовсім 0,020 секунди поступається кращий з показників Бєляєва.

Вадим Конончук займає п’ятий рядок на тренуванні, відставши від Бєляєва лише на 0,017 секунди і на 0,4 від часу Юнашева.

Іншими словами кращі тренувальні показники трьох пілотів покрили менше однієї десятої частки секунди!

Час Поляничко теж виявився не так далеко – менш ніж в пів секунди від них.

Так, нехай це були лише тренувальні часи, але їхня щільність не могла не обнадіювати. Однак кваліфікаційні результати перевершили будь-які навіть найсміливіші, якщо не сказати – фантасмагоричні, – припущення!

… виявляється під загрозою!

Абсолютно несподівано для всіх, включаючи його самого, «поул» в «Турінгу» заробляє Олександр Кузьменко, показуючи 1 хв 33,545 с.

Найіронічніше тут те, що відразу після кваліфікації, дізнавшись від автора цих рядків про свій результат перед обов’язковим зважуванням, Олександр був вельми здивований, але ще більш красномовною виявилася реакція його механіка, який вигукнув: «І це він скаржиться весь ранок, що машина не тягне ! » ))))) Буває, трапляється і таке)

Але, найцікавіше, що і другий час на «заруби» залишається зовсім не за двома фаворитами!

Його показує Микита Анпілогов, поступаючись при цьому «поулу» лише примарні 0,081 секунди!

З огляду на те, що обидва пілоти аж ніяк не є лідерами цього заліку, скептики могли б поставити під сумнів правильність таких результатів – хронометраж теж вкрай рідко, але може давати збій. Але, не двох же пілотів ?!

Більш того, той же Олександр на кваліфікації пройшов ще пару «летючих» кіл, поступившись на них сам собі 0,280 і трохи більше 0,3 секунд.

Микита ж і зовсім підтвердив швидкість на своєму останньому «летучому» колі, не дотягнувши до свого кращого часу лише 0,129 секунди.

Тому ні про якусь помилку хронометражу тут однозначно не могло бути й мови … Ну а що ж фаворити? А вони займають другу стартову лінію, показавши 3-е і 4-е часи. Більш того, Юнашев поступається «поулу» вагомі 0,892 секунди, а Конончук й зовсім майже півтори секунди!

При цьому не можна не сказати, щоб обидва не старалися, а на їхніх машинах ніяких проблем із технікою не виникало!

Так, «Юнга» звично для нього «штампанув» серію з трьох найшвидших кіл і відразу з’їхав, і всі три виявилися в районі 0,150 секунд один від одного.

Конончук ж і зовсім пройшов на кваліфікації під десяток кіл.

Вадим спробував покращитися «під завісу», поступившись самому собі на останньому «летучому» колі лише 0,027 секунди! Іншими словами, не можна сказати, що обидва фаворити не намагалися …

Всього 0,104 секунди багаторазовому і чинному Чемпіону України поступився Поляничко в свою чергу, випередивши лише на 0,010 секунди Бєляєва.

Цікаво, що на своєму останньому швидкому колі Антон поступився самому собі і зовсім 0,004 секунди! Настільки і цей пілот «викладався» до останнього …

7-й кваліфікаційний час у 1,7 секундах від «поула» залишився за Русланом Сєровим, який випередив всього на 0,051 секунди Мар’яненка.

При цьому не можна не сказати, що Поляничко і Анпілогов виїхали на кваліфікацію майже «під завісу», коли до її завершення залишалося близько 5 хвилин!

Причина затримки крилася в тому, що в паддоку в цей раз не виявилося шиномонтажу, і команда Smart Racing, яку цього разу представляла з пів дюжини пілотів, просто не встигла забезпечити всіх своїх «підопічних» свіжою «гумою» …

Але вони хоча б встигли, при тому, що Микита ще й показав другий час! А ось Максим Волинець та зовсім не зміг виїхати на кваліфікацію з ще більш несподіваної причини.

Вже на тренуванні він помітив дивну поведінку своєї «Калини», яка деякі повороти сама прагнула проходити в заносі!

Коригування розвалу-сходження не допомогла і, навпаки, швидше посилила цю особливість!

Як з’ясувалося, проблема крилася в балці задньої підвіски, яку довелося в терміновому порядку ремонтувати. Однак до гонки все було виправлено. А вже сам старт першого заїзду 2-го етапу Кубка України з кільцевих гонок підносить свої «сюрпрайзи»!

Поки лідери «буцаються» …

З погаслими вогнями світлофора Кузьменко допускає пробуксовку з красномовним білим димом з під ведучих коліс, одразу провалюючись з першого на 6-е місце! У той же час Анпілогов зберігаючи холоднокровність, виходить в лідери, тоді як в лічених сантиметрах позаду нього вже починається те саме протистояння, якого так чекали багато вболівальників.

Юнашев із Конончуком проходять всю пряму пліч-о-пліч, але в першому повороті верх бере «Юнга», пробуючи в другому атакувати ще й лідера, але безуспішно.

У той же час Поляничко залишається попереду Бєляєва, а потім йдуть Кузьменко, Сєров і Мар’яненка.

Стартувавши абсолютно останнім позаду всіх учасників заліку «8С» Волинець ще й «заплутується» в передачах, і взагалі йде в гонку майже як з «піт-лейн», коли всі вже буквально поїхали.

Саме Максим подарував чимало «екшену» глядачам, але все ж головним магнітом уваги уболівальників по праву стало протистояння двох головних фаворитів, яке до того ж тривало майже всю гонку!

В кінці першого кола на виході з «картингового повороту» Конончук починає свою атаку на Юнашева, продовжує її на гальмуванні перед останнім поворотом першого кола, закінчуючи обгін в першому другого кола.

Іншими словами майже пів кола два фаворита проходять практично пліч-о-пліч!

І ось після цього «Юнга» починає відверто «психувати»! Сергій тут же намагається абсолютно неймовірним маневром випередити свого візаві по зовнішній траєкторії, проходячи другий поворот під відбійником, де зазвичай «кругові» пропускають лідерів! … А далі більше!

З урахуванням того, що внутрішня траєкторія виявилася геть зайнята машиною суперника, Юнашев намагається йти в відчайдушну атаку по зовнішній і на гальмуванні в останньому повороті другого кола.

Цей маневр приводить до відвертого перегальмування, після якого Сергій промахується повз апекса «на милю».

Цим відразу користується Бєляєв, тоді як «Юнгу» мало не випереджає ще й Поляничко.

Поки розвертався цей перший раунд поєдинку Конончук-Юнашев, причому якраз перед трибунами, Анпілогов встигає зміцнити своє лідерство.

Позаду Микити Конончука починає атакувати Бєляєв, якого в свою чергу намагається нагнати Юнашев.

Найцікавіше, що коли Сергій наздоганяє свого тезку і «вчорашнього» напарника по SDrive, «Юнга» знову чогось починає атакувати суперника не тільки всередині, але і по зовнішньому радіусу!

У підсумку оборона Бєляєва все ж падає перед напором Юнашева, проте даний обгін виявляється по-своєму дуже нестандартним.

У заліку «8С» знову, вдруге в житті, стартувала Леся Цимбалюк. І хоча в порівнянні зі своєю першою гонкою вона прискорилася, проте, швидкість пілотесси-початківця виявилася все ще незрівнянно більш повільнішою, тим більше в порівнянні з 16-клапанними машинами більш старшого класу.

Саме в машину Цимбалюк «впирається» Бєляєв, чим тут же скористався куди більш досвідчений Юнашев, випередивши разом двох – і «колового» і свого прямого суперника.

… перемагає underdog!

Приблизно на середині дистанції Конончук наздоганяє лідируючого Анпілогова, однак і його самого наздоганяє Юнашев. На якийсь момент три машини лідерів йдуть майже бампер в бампер, проте до боротьби за перемогу не доходить. І причина проста – самого Вадима починає атакувати його головний візаві.

І, найцікавіше, що повністю, буквально як під копірку повторюється те ж саме, що розгорталося на перших двох колах гонки!

Бачачи наглухо «закриту хвіртку», Юнашев пробує атакувати по зовнішній і знову абсолютно неймовірно – в останньому повороті. Конончук ж знову, причому цілком свідомо, до останнього відтягує своє гальмування та з видовищним блокуванням своїх коліс, що називається, «завозить» свого суперника!

Напевно глядачі отримали чимало емоцій, адже такі моменти боротьба, та ще й справжніх грандів – це величезна рідкість! Правда, емоцій уболівальників «Юнги» явно були скоріше з негативним знаком …

На щастя для них і самого Юнашева, до цього моменту Бєляєв був уже досить далеко позаду, тоді як Поляничко і зовсім зійшов через відмову КПП.

Тому можна сказати, що Сергію пощастило, і на своїй другій відчайдушній і свідомо безуспішній атаці він не втрачає позицій.

Однак ця його «осічка» дає можливість перепочити, причому не тільки Конончук, але і лідеру, який знову відірвався від двох несамовитих дуелянтів.

Найцікавіше, що на останніх колах «Юнга» знову наздоганяє свою головну «червону ганчірку», проте часу на чергову атаку у нього вже просто не залишається.

Таким чином, вперше в своїй нетривалої гоночної кар’єрі саме Микита Анпілогов очолює подіум заліку «Турінг» 2-го етапу Кубка України з кільцевих гонок.

Нагадаємо, що за спиною у цього молодого пілота всього два сезони в «кільці» …

Другим на нього піднімається Конончук, закінчивши гонку менш ніж в двох секундах від переможця. Юнашев ж, якого на фініші від його візаві відокремили досить символічні 0,999 секунди, явно в цей раз не випромінював радісних емоцій, тримаючи швидше натягнуту посмішку …

При цьому, саме за Сергієм залишився рекордний час в гонці для цього класу – 1 хв 33,911 с, – які він встановив на середині дистанції в своїй черговій гонитві за Конончуком.

Як і у випадку з кваліфікаційними результатами до цієї гонки, хтось може сказати, що Анпілогову ця перша в його житті перемога «дісталася» завдяки протистоянню двох головних фаворитів. Він буде прав, але тільки частково!

Так, боротьба двох фаворитів між собою полегшила долю лідера, проте швидкість Микити в гонці нітрохи не поступалася двом в рази більш досвідченим суперникам!

З точки зору його кращого кола, за Анпілоговим залишився другий показник в цій гонці, причому він поступився рекордному колу Юнашева лише 0,043 секунди!

Більш того, саме Микита з Сергієм стали єдиними, хто вийшли з 1 хвилини 34 секунд в гонці, тоді як найкращий час Конончука став тільки третім, вже в 0,3 секундах «позаду» них …

Першим поза подіумом фінішував Сергій Бєляєв, аналогічно показавши і 4-й час в гонці, в пів секунди від кращого. Але це далеко не все, так як позаду лідерів розгорталося чимало баталій, де головним «порушником спокою» в цей раз став Максим Волинець.

Волинець не «баба Яга», але він теж проти!)))

Стартувавши останнім, та ще й забарившись, спочатку Максиму довелося наздоганяти і випереджати всіх учнів молодших класів з «8С». А деякі з них зовсім не були налаштовані на «лапки до гори»)

Але все ж реальна боротьба для Волинця почалася, коли він наздогнав своїх прямих суперників по «Турінгу».

Першою йому падає оборона Кузьменко, якого після старту мало не «заштовхали», а потім ще й випередили Сєров із Мар’яненком.

Потім ця пара «в свою чергу» поступається, і не без боротьби, вже Волинцю.

При цьому протистояння Максима з Сєровим виявилося досить жорстким і часом безкомпромісним …

Тим самим, Волинець виходить на 6-е місце, яке незабаром зі сходом Поляничко перетворюється в 5-е.

З токи зору його кращого кола Максим поступається рекордному показнику цієї гонки більш ніж секунду, однак він показує його на самому початку, тоді як ближче до фінішу швидкість Максима падає.

На останніх колах його біла «Калина» починає в прямому сенсі слова диміти, проте пілот продовжує їхати!

Як потім з’ясувалося, з КПП №57 починає текти масло та кидатися на його задні колеса. І ця обставина дарує чергову порцію боротьби глядачам.

Спочатку на чималій відстані від Волинця розгорталася ще одна дуель, де на Сєрова, чия «Калина» почала втрачати в швидкості, серйозно «насів» Мар’яненко.

Пресинг Павла позначився і Руслан широко проходить другий поворот траси, випускаючи Мар’яненка на 6-е місце.

Незабаром Павло наздоганяє Волинця і приступає до досить жорсткого пресингу.

Протистояння Мар’яненко-Волинець тривало кілька кіл, а на фініші їх розділила лише одна секунда!

І якимось дивом, практично на сухий КПП, Максим зміг утримати 5-е місце!

Можливо, тому сприяло те, що в самому кінці до них встиг «під’їхати» і Кузьменко, тим самим «відволікаючи» Мар’яненка …

При цьому і для Олександра друга половина гонки видалася не нудною! Він наздогнав сповільненого Сєрова і не без боротьби випереджає ветерана на гальмуванні в першому повороті траси.

Після цього Кузьменко наганяє Волинця з Мар’яненко, закінчуючи гонку 7-м, буквально «на хвості» у цієї пари.

Правда, з урахуванням завойованого раніше «поула», на фініші Олександр був відверто роздратований, що не дивно … Сєров ж закінчив гонку 8-м і останнім в класі. Більш того, пославшись на «зіпсований» напередодні двигун, ветеран і зовсім не стартував у неділю в рамках «Кубка Чайки». Однак, до цієї події нам ще далеко!

 

***

Попереду нас чекає ще розповідь про боротьбу в двох інших класах в рамках 2-го етапу Кубка України з кільцевих гонок. І тут зовсім не потужні і видовищні «супери», а саме «наймолодші» з учасників «8С», які йшли позаду вище описаних подій, також подарували глядачам чимало боротьби, включаючи за перемогу!

І це «не рахуючи» інтриги в командному заліку, який цього разу оскаржували аж п’ять «стаєнь»! Продовження, так само як й традиційні альбоми, незабаром!

 

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

Фото Вадим Чайковський, Владислав Ошеров і автора

«Кубок Чайки»: Розігрів, але не без боротьби

Для початку в суботу Автодром «Чайка» прийняв 2-й етап «імені себе». Ця гонка проводилася в звичайному напрямку, проти годинникової стрілки, АЛЕ. Вперше був задіяний абсолютно новий поворот.

А саме, так званий «Картинговий поворот», який представляє з себе величезну ліву дугу- «тягун», був замінений на гостру «шпильку» з досить жорстким гальмуванням перед нею.

У старшого покоління уболівальників, які пам’ятають гонки ще по великому кільцю «Чайки» цей поворот тим більше повинен викликати ностальгію.

Вперше за майже 20 років, кільцевики проходили нехай і не до кінця, ту саму серію поворотів, яка в минулі часи приваблювала сотні фанатів автоспорту.

А якими видовищними були при її проходженні «корови», які вивішують внутрішнє колесо … Але, це ми відволіклися, повернемося в 2020-й рік.

Новий поворот дійсно кинув свій виклик з парою-трійкою можливих траєкторій його проходження, включаючи заїзд на незвично високий бордюр.

Однак від ідеї цього варіанту його проходження зі зрозумілих причин учасники, які часом постають на два колеса і на бордюр останнього повороту, досить швидко відмовилися.

Однак залишалися питання, як входу, так й виходу з нього …

А «тим часом», хоча пелотон 2-го етапу «Кубка Чайки» виявився нечисленним, гонка виявилася аж ніяк не прісною, подарувавши як мінімум одну чудову дуель, яка до того ж велася за перемогу, та ще й серед пілотів, що виступають на найпотужніших машинах! Як завжди – про все по порядку.

І знову «чортова дюжина»!

Дійсно, за якимось «високосним збігом», знову, практично як й на всіх інших кільцевих гонках цього року, перелік допущених до 2-го етапу «Кубка Чайки» нарахував акурат 13 учасників! І тут не можна не сказати, що перед етапом «ходили чутки», що з урахуванням закриття сезону і не найвищого статусу змагання, організатор скасує моногуму в заліку Touring.

Нагадаємо, що якщо в Чемпіонаті України з кільцевих гонок із цього року в «Турінгу» була введена нова моногума українського виробника «Росава», то в двох кубкових серіях, що проводяться ТСО України, залишився імпортний Nokian.

Таким чином, тим пілотам, хто хотів цього сезону виступати на «два фронти», необхідно було «витрачатися» двічі.

Більш того, багато хто тільки повернувся з заключних етапів ЧУ, що проходили в Одесі та їхні машини все ще залишалися взуті в іншу гуму …

«Відпусти» організатор «Кубка Чайки» вимоги щодо монорезіни, пелотон в суботу однозначно був би більшим. На жаль, але цього не сталося, тому глядачам знову довелося задовольнятися лише 13-ма машинами на трасі й відверто напівпорожнім паддоком …

Як не дивно прозвучить, навіть при такому невеликому пелотоні не обійшлося без новачків і навіть чергового дебютанта!

Ним став Костянтин Денисов, більше відомий фанатам гонок на двох колесах. Свого часу він займався і картингом, але на 4-х колесах в «великому кільці» ця гонка для Костянтина стала дебютною.

Примітно, що Денисов виступав на колишній «вісімці» Дмитра Пархоменко, під капотом якої тепер знаходився 1,4-літровий 16-клапанний мотор і команда SDrive, яка «веде» цього пілота передбачала, що він виступить в заліку 8С.

Однак Техком перевів новачка в залік SuperTouring, посилаючись на те, що ця машина не потрапляє в два інших заліки.

Таким чином, 8С нарахував двох учасників, де до його «завсідника» Кирила Мітітела вдруге в цьому році приєднався Андрій Ронковіч.

Тут також потрібно нагадати, що для Андрія ця гонка стала всього другою в житті.

Зате два інших заліки 2-го етапу «Кубка Чайки» в результаті зібрали 5 і 6 учасників, де наймасовішим за іронією виявився якраз «Супер Турінг» і на фінішу його учасники заробляли «повні» очки.

Але, на жаль, по-справжньому потужних тут залишилося тільки дві машини – дві Honda S2000 Костянтина Гуцула і новачка Олексія Бабенка.

А ось BMW Олега Сокирби цього разу на трасі не виявилося.

На жаль, але за тиждень до цієї гонки на тестах вона була досить серйозно пошкоджена, так само як і «чайкінськи» відбійники, практично в тому ж місці, де влітку і теж на тестах сталася аварія Павла Мар’яненка.

На щастя, цього разу постраждало тільки «залізо», машина вже почала відновлюватися і Олег пообіцяв повернутися наступного року. Ну а поки за його відсутності глядачі стали свідками справжньої розбірки всередині Honda Mafia.

Дуель «японок»

Саме дуель двох пілотів на «японках» стала головною прикрасою 2-го етапу «Кубка Чайки», подарувавши чимало емоцій нечисленним уболівальникам, які приїхали в суботу на гонку. При цьому Костянтин Гуцул цього разу виступав не на «зарядженій» червоній «Хонді», а більш звичній для нього «білій», з двигуном близько 200 к.с, на якій він починав цей рік.

Як з’ясувалося, поломка, яка раніше позбавила можливості виступити на ній Владислава Сінані, виявилася не те що не термінальною, а навпаки свого роду казусною, із засміченим насосом. Тому ця S2000 була готова до бою.

Судячи з усього, більшість пілотів встигли потренуватися по новій конфігурації траси заздалегідь і на питання на брифінгу – «Хто вперше поїде з новим поворотом?» позитивно відповів лише один Сергій Бабак, який на своїй «вісімці» виступав в цьому ж класі.

Тож не дивно, що в ранковому тренуванні обидва пілоти «Хонд» не виїжджали.

На другому Гуцул все ж проїхав кілька кіл, природно, показавши найкращий час – 1 хв 30,609 с, випередивши на 8 секунд все того ж Бабака, тоді як Бабенко знову «простоював». Настав час «одкровень» – кваліфікації.

На ній Костянтин повторює свій тренувальний час – 1 хв 30,650 с, однак і його вистачає для завоювання «поула», причому «з головою».

За Бабенко, природно, залишається другий час, проте він виявляється майже на дві секунди повільнішим.

Здавалося, що з таким кваліфікаційним розривом в їхній швидкості доля вершини подіуму вирішена. Однак в гонці явної переваги у Гуцула не вийшло, швидше навпаки!

Спочатку зі старту дійсно здалося, що Костянтин почав відриватися.

Однак через пару кіл суперник не відставав від нього.

Більш того, Бабенко приступає до пресингу, змушуючи Гуцула постійно блокувати колеса на гальмуванні, а незабаром починає і атакувати.

Гуцул намертво закривав внутрішній радіус, тому Олексію нічого не залишалося, як пробувати випередити його по зовнішньому.

Однак такий маневр досить проблематичний за приблизно рівних топових швидкостей двох «японок».

На наступному колі Бабенко намагається «обдурити» суперника і замість чергової спроби зовні на прямий, навпаки пірнає всередину!

Однак Гуцул «зачинив хвіртку» і досить жорстко, в останній момент …

За коло Костянтину вдається відірватися на пару корпусів від суперника, однак тут «своє слово» починають говорити «колові».

Багатьох із «молодшокласників» пілотам потужних «Хонд» за гонку довелося випереджати й двічі.

Тому навіть за 11 машин на трасі (про що нижче) часом вони потрапляли в справжній трафік.

Коли Гуцулу «під колеса потрапляє» пілот із наймолодшого заліку 8с, він змушений сповільнитися і його не тільки наганяє, а й знову на розгоні з останнього повороту на прямий мало не випереджає Бабенко.

Колом по тому, все там же на прямий, чіпляючи лівими колесам узбіччя і підіймаючи порох, Бабенко все ж вдається випередити Гуцула всередині й вийти в лідери.

Однак Костянтин успішно контратакує на гальмуванні в новому повороті, повертаючи собі першу позицію.

Бабенко знову пробує атаку по зовнішньому на прямий, а потім на гальмуванні в новому повороті, і знову безуспішно, після чого Гуцулу вдається піти у відрив.

Якщо бути точніше, то остаточно протистояння двох пілотів «Хонд» зупинила сама «японка» Бабенко, у якого на останніх колах КПП «застрягла» на одній 4-ій передачі …

При цьому найкращий час в гонці – 1 хв 30,260 с – залишилося якраз за Олексієм, де за цим показником він випередив переможця на 0,355 секунди, забравши разом із ними і бонусний бал …

Але крім цієї красивої і напруженої спортивної дуелі в цій гонці була присутня й інша, для багатьох куди більш цікава інтрига. Але про неї, так само як про ще одне, але досить своєрідне протистояння, у другій частині нашої розповіді про 2-й етап «Кубка Чайки».

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

Фото Вадим Чайковський і автора

Чемпіонат України з кільцевих гонок UTC: Майбутнє є!

Благо, в паддоку українського кільця завжди знайдеться щось новеньке й одночасно щось з «постійного». А на якісь речі завжди можна поглянути під новим кутом, які відкриють у них щось … нове.

Читайте також:

Наприклад, якщо в суботу на 4-му етапі Кубка України з кільцевих гонок на жовтій «Калині» під своїм звичним №88 їхав Сергій Бєляєв, то в неділю за її кермо сів його напарник і приятель Владислав Сінані.

Правда, якщо Сергій виграв напередодні в класі Touring, то Владислав після впертої боротьби з Олексієм Дьяченко за друге місце, допускає контакт із машиною суперника і сходить.

Для механіків команд, як у даному випадку поки офіційно не заявленої S_O_K_O_L Team і найстарішої діючої, причому не тільки в кільці, але і у всьому українському автоспорті «Майстер Карт рейсинг Тім», ранок гонки зазвичай починається з роботи над підвіскою і гальмівною системою.

Однією із головних відмінностей паддока етапів Чемпіонату України з кільцевих гонок UTC від його аналога кубкових перегонів є спеціально встановлена сцена для того, щоб церемонія нагородження виглядала ще більш урочисто, а також «ді джей» до неї «на додачу».

Плюс на відміну від кубкових перегонів, на яких до недавнього часу не було й шампанського, на Чемпіонаті України разом з кубками та шампанським завжди вручаються пам’ятні подарунки і навіть цінні призи від спонсорів і партнерів UTC.

Новою для цього кільцевого вікенду в його паддоку стала червона (й потужніша) Honda S2000 Костянтина Гуцула, на якій він раніше виступав виключно в Європі.

Судячи з усього, «Чайка» не припала до смаку другий «японці» Костянтина. Обидва дня вона глухла в найвідповідальніший і невідповідний момент – на старті. Судячи з цієї фото, незважаючи на вражаючий час напередодні, що вийшов із 1 хв 20 секунд, недільного ранку її задня підвіска вимагала серйозного «перебирання» з заміною пружин.

На пам’ять про її європейські «вояжі» на S2000 залишилася наклейка з торішнього етапу EuroNASCAR, що проходив в Італії, в гонці-підтримки якого виступав й україно-японський дует.

Судячи з усього, цим недільним ранком особливої уваги, включаючи роботу професійного механіка, потребувала і Ford Fiesta Володимира Дрогомирецького. Більш того, пізніше під час кваліфікації вона й зовсім «викинула коника», однак потім «виправилася» і, як і «японка» Гуцула, допомогла своєму пілотові перемогти.

Що особливо приємно спостерігати на останніх кільцевих гонках, так це те, що на них почали повертатися вболівальники. Більш того, знову, як й останні пару років, етапи UTC стають справжніми днями сімейного відпочинку, куди глядачі приїжджають і зі своїми дітьми, і навіть з чотириногими друзями.

Цікаво, що «собака» на другому фото не встигла ця сім’я приїхати, вистрибнувши з машини, сам блискавкою побіг в паддоках! (Напевно, йому теж дуже подобаються спортивні машини.) На щастя, його господарі відразу спіймали побі́гача і потім весь день, як і належить, тримали його на повідку …

… а кому-то з них дійсно не потрібні повідці, бо ці собаки на кшталт жіночих сумочок – практично не залишають рук своїх господарів. Причому ця «пара» вже багато років приїжджає на кільцеві гонки, будучи справжніми вболівальниками) Ну а за іншими таки потрібен постійний нагляд, нашийник і повідець в руці міцніше.

А засновнику компанії «імені себе» FMS, який останнім часом на кільці виконує роль головного інженера для «БМВ» Олега Сокирби, не було часу відволікатися ні на що і вже тим більше не на чотириногих друзів.

Дмитро Філін як зазвичай більшу частину часу перебував у «позі мислителя» над своїм ноутбуком в пошуку «зниклих» баварських «поні»)

А що вже стало фірмовою рисою кільцевого паддока, так це те, як багато пілотів по-модному почали провітрювати свої балаклави між заїздами. На цих фото підшлемники Володимира Дрогомирецького, Владислава Сінані і Вадима Конончука.

Аналогічно, тим більше в таку спеку навіть, вимагає провітрювання-просушування і вогнетривка білизна пілотів і навіть сам спортивний комбінезон – в цьому випадку Вадима Євтушенка, що висить на елементах намету майже як звичайна білизна у дворі)))

Хто сказав, що мода чужа автоспорту? Так, поки в українському паддоку немає «комбезів» з «штампуванням» під фрак, яким свого часу прославився завзятий італійський пілот Стефан де Асте, або «наряди дроворуба», в які не так давно одяглася одна з команд в американських гонка на витривалість IMSA. Проте, якщо придивитися уважніше, то з точки зору «взуття» наші пілоти дадуть фору компанії модниць))) …

… але не всі з них! Більшість пілотів приходить на Брифінг «в усій зброї», одягненими як ніби вже на старт. А хтось особливо не «заморочується» й відчуває себе комфортно одягненим як на пляж)))

З урахуванням спеки в той день – хіба можна було б судити строго за це, тим більше що правилами не передбачений дрескод на брифінгу – тільки на церемонії нагородження.

Через кільцевий паддок проходить багато фотографів – як професійних, так й бажаючих вважати себе такими)

Ті з них, хто найбільш серйозно ставиться до своєї справи, фотографують не лише «гонки», а й пілотів, та їхніх механіків і навіть знімає вирази облич учасників на брифінгу.

Традиційно в світовому автоспорті шолом є головною візитною карткою гонщика. Причому раніше його дизайн залишався постійним або майже не змінювався протягом всієї кар’єри пілота. На сьогодні, особливо пілоти кузовних гонок, ставляться до цього більш фривольно і часто змінюють дизайн шолома мало не від гонки до гонки.

В Україні з цим звичайно і простіше, і скромніше – практично всі носять стокові шоломи, які не мають персоніфікації. Проте, і тут можна простежити якщо не віяння моди, то точно, скажімо так – «навороченість». Наприклад, на тлі «касок» Stilo Вадима Конончука і Миколи Сушко, OMP Вадима Євтушенка виглядає більш ніж скромно.

Як може обійтися черговий альбом із паддока без фото цієї завжди усміхненої постійної вболівальниці, яка ось уже багато років не пропускає практично жодної кільцевої гонки?! …

… або іншої глядачки, яка вже стала майже такою ж регулярною в розділі «не знімайте мене»! Правда, в її випадку, вона хворіє не перегони в загальному, а виключно за одного пілота і одну марку машин)

Аналогічно, як може обійтися альбом з кільцевого паддока без чергового прикладу фірмового (і дуже своєрідного) чайкінського гумору. В даному випадку це нанесена від руки назва найвідомішого виробника спортивного екіпірування і багато чого ще для автоспорту на … нехитрому баласті! Останній зазвичай кріпиться на пасажирське місце, щоб часом занадто полегшена «вісімка» «потрапляла у вагу», що строго обумовлена Техвимогами.

До куди більш серйозних моментів можна віднести модифікації, які відбулися з Чайкінським відбійником у місці нещодавньої страшної аварії Павла Мар’яненка. Правда, тут хочеться відзначити один момент.

Це чудово, що «Чайка» реагує на інцидент, проте здається, що встановлювати намертво «розпірку», виконану з того ж елемента що й сам відбійник, протилежно руху машин – це напрошуватися на інцидент «а-ля» Роберт Кубіца. Тим більше, що машина Павла летіла акурат під цим кутом і таким чином шматок відбійника, що просто «стирчить», майже напевно перетворив би її на подобу кебаба на рожні! ((((

Ні для кого не секрет, що останніми роками на кільці в основному виступають виключно кияни. Причина тому, взагалі, банальна – сама локація єдиного автодрому в нашій країні. Так було далеко не завжди, не кажучи вже про часи «союзу», коли географія пілотів на кільці простягалася від Прибалтики до Грузії.

Тим більше відрадно, що цього разу в кільцевому паддоку з’явився абсолютно новий пілот із Хмельницького. Залишається сподіватися, що за Максимом Баклушином підуть й інші ентузіасти з різних куточків України, як це було свого часу в 90-ті і на початку 00-х …

… що до підкапотного простору «вісімки» Максима, то він викликав чималий інтерес у завсідників і це не дивно – наприклад, його двигун був обладнаний ресивером, який вже давненько не зустрічався на кільцевих «вазах».

Але, зрозуміло, що навіть з доробками, двигун «вісімки» не може так вражати, як його родичі з «Фіест», тим більше, коли йдеться про серйозно доопрацьовані агрегати машин Володимира Дрогомирецького або Миколи Сушко.

Ще одна ілюстрація того, що етап UTC привертає і найменших глядачів, причому віку «від і до» – цей майже справжній паркінг їхніх двоколісних «друзів» біля сходів, що ведуть на балкон другого поверху – найвдаліше та одночасно безпечне місце для перегляду гонок.

А комусь із малюків пощастило більше за інших – тато допомагає своєму зовсім ще маленькому синочкові відчути себе майже механіком на «Формулі 1», орудуючи гайковертом, імітуючи заміну колеса! Виникає мало сумнівів, що коли він підросте, цей хлопчина напевно стане справжнім уболівальником автоспорту … і це як мінімум вболівальником.

Ну а в наметі Олега Сокирби завжди жваво від родичів і гостей. І серед них теж чимало юних глядачів. Нехай в цей момент всі вони як один «сидять» в своїх «девайсах» – адже це перерва і двигуни спортивних машин поки не видають свого магічного і вабливого звуку …

 

***

Навряд чи знайдеться багато людей, у кого останні фото цього альбому не викличуть розчулення і … оптимізму. Адже коли в паддоку з’являються не тільки нові обличчя пілотів і нової техніки, а й цілої родини і, головне, молодь, включаючи самих маленьких, це означає, що український автоспорт в цілому і кільцеві гонки зокрема мають майбутнє! …

 

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

фото автора  

Чемпіонат України з кільцевих гонок UTC: від «брудних рук» до шампанського

Дійсно, одна з головних відмінностей українського кільця від своїх європейських «родичів» полягає в тому, що у нас багато пілотів якщо не самі «будують» свої спортивні машини, то точно беруть участь в їхньому обслуговуванні під час гонки. Навіть, якщо у них в команді є професійні механіки та інженери, все одно мало хто з них боїться забруднити руки, як мінімум, допомагаючи поміняти колеса.

Сказавши це, не можна не відзначити, що і в українському кільцевому паддоку не перший рік спостерігаються випадки з давно прийнятої «європейською моделлю». «Там», якщо не брати до уваги зовсім аматорського рівня, пілот приносить з собою на трасу виключно екіпіровку і його руки не чіпають нічого, крім органів управління автомобілем. Все інше за них роблять професійні команди.

В українському кільцевому паддоку, теж є такі команди. До таких належать «Майстер Карт рейсинг Тім», SDrive або та ж Sport Car Service. Перша в першу чергу обслуговує своїх же засновників братів Скуз, хоча періодично її послугами користуються й інші пілоти. У SDrive наприкінці минулого сезону входило близько 6 пілотів! Правда, багато хто з них все ж працюють і навіть готують свої машини, як ті ж Сергій Юнашев, який є одночасно головним інженером цієї команди, або Максим Волинець, котрий приєднався до неї цього року.

Зате SCS була спочатку «зачата» Володимиром Апостолюком із Сергієм Скок саме під таку європейську «бізнес модель» і вона вже не один рік обслуговує багатьох пілотів. На сьогодні це Павло Мар’яненко, Антон Поляничко і Микита Анпілогов – протягом дня їхні руки однозначно залишаються чистими. Так само як й Миколи Сушко, за чию команду Smart Racing виступало тріо з SCS на початку нинішнього сезону.

Але, неважливо, «крутиш гайки» ти сам, або дивишся з боку на те, як це «за тебе» робить професіонал! При високому фініші будь-якого з цих пілотів чекає винагорода у вигляді кубків, шампанського, а у випадку з етапами Чемпіонату України з кільцевих гонок – ще й призи від спонсорів і партнерів UTC.

Відмінний приклад від вище написаного – Максим Баклушин, який дебютував на 2-му етапі Чемпіонату України з кільцевих гонок. Він власноруч зібрав свою спортивну «вісімку», причому закінчив це робити буквально за пару днів до власне гонки! Природно, він також своїми руками весь день і обслуговував її. Його подіуми ще попереду …

А у засновника команди «Київ-Південь» Володимира Дрогомирецького на гонках, схоже, є два режими. Один, це з телефоном, вирішуючи проблеми свого основного робочого місця в якості керівника «Audi Центр Київ Південь».

Другий, це засукавши рукава, робота з його Ford Fiesta. (Тому свідчать безліч фото в наших інших альбомах). Причому Володимир далеко не обмежується заміною коліс – він власноруч бере участь в підготовці двигуна, причому робить це постійно, не зупиняючись у своєму пошуку «зайвої» кінської сили)

Здається, що під час гонки Вадим Євтушенко і зовсім не вилазить з під своєї «вісімки», постійно «чаклуючи» з її підвіскою. Цю машину, так само як і «Фієсту» його молодшого брата Андрія до перегонів готує Юрій Федоренко, але на них самих руки обох братів не бувають чистими (в хорошому сенсі цього слова). Та й в «будні» брати разом із батьком Дмитром можуть «возитися» і самі з «вісімкою».

А то, що цього дня Вадим був так стурбований дивною поведінкою його підвіски і часом на кваліфікації, який виявився гіршим за його звичний, в результаті мало свою причину. На жаль, вона з’ясувалася лише ввечері – один із задніх амортизаторів «кінчився».

Два багаторазових Чемпіона України Вадим Конончук, на рахунку якого три титули, і 5-кратний Ігор Скуз до перегонів мають абсолютно різний підхід. Вадим, як і його напарник по «Київ-Південь» Володимир Дрогомирецький, цілком працює з машиною «до, під час і після».

Ігор же створивши багато-багато років тому зі своїм старшим братом Олегом команду «Майстер Карт рейсинг тім», з тих пір як правило покладаються на роботу механіків, які отримують за це ЗП. Проте, той же Ігор бере активну участь в «життя своєї машини», але тільки «радою та контролем»)

Костянтин Гуцул теж відноситься до «сучасної генерації» українських пілотів, покладаючись на роботу професіоналів. При цьому він єдиний в паддоку, хто незмінно перед черговою сесією робить фізичну розминку, приводячи в тонус необхідні для керування автомобілем м’язи.

Здається, що для тих пілотів, хто власноруч обслуговує своїх вірних партнерок, головний момент перепочинку-відпочинку під час гонки це … Брифінг пілотів! Цього разу настрій у Вадима Конончука, третього пілота «Київ-Південь» Олексія Дьяченко, вперше цього року вийшов на старт, так само як й у Представника цієї команди Олександра Кулакова був більш ніж піднесений.

Воно й зрозуміло – саме Дьяченко взяв поул, тоді як Конончук поступився йому лише три тисячних частки секунди! А наприкінці дня їх й зовсім чекали три впевнені перемоги (включаючи командну) й друге місце Дьяченко після напруженої дуелі з …

… саме з ним. І ні, це не Том Круз! Але в цих класичних «пілотах» від Ray Ban Владислав Сінані міг реально комусь нагадати відомого голлівудського актора, причому не в його ролі пілота NASCAR з «Днів грому», а F-14 з Top Gun.

Єдиний раз під час гонки, коли в руках пілотів виявляється не кермо з важелем КПП або робочий інструмент, а «перо» – це все той же Брифінг пілотів.

Кожен із них (на фото Костянтин Гуцул і Андрій Скок) не тільки зобов’язаний бути присутнім на ньому «під страхом» фінансового штрафу за відсутність, а й розписатися у відомості, що офіційно підтверджує присутність на ньому.

А ось Максим Баклушин не тільки приїхав на гонку зі своєю «прекрасною половиною», а й досить не тривіально вирішив прийти з нею на Брифінг пілотів)

Зазвичай Брифінг пілотів проходить швидше як невелика і нудна формальність, але цього ж разу він виявився й жвавим й тривалим. Слово на ньому брали не тільки Директор гонки, комісари або Суддя випуску, а й багато пілотів. Цього разу навіть зазвичай незворушно-флегматичному Вадиму Конончук знайшлося «про що поговорити» і досить емоційно, що навіть Глава КСК Микола Шредер заслухався!)

Напевно, це не випадково, що два головних візаві останніх пари сезонів – два багаторазових Чемпіона України Ігор Скуз з Андрієм Євтушенком і на брифінгу стояли поруч. Більш того, таке враження, що їхні обличчя часом висловлювали абсолютно однакові емоції! Але найцікавіше тут інше.

Під час кваліфікації на «Фієсті» Андрія «полетіла» кермовий важіль і запасний йому дав ніхто інший, як його головний конкурент! За що Євтушенко «віддячив» Ігоря дуеллю протяжністю майже у всю гонку, де саме він й взяв верх.

Правда, цього дня їх обох випередив Дрогомирецький, який майже непомітно став третім, причому рівноцінним претендентом на титул! До речі сам Володимир був відсутній на брифінгу, в той момент ремонтуючи свою «Фієсту», на якій під час кваліфікації також «вилізли баги».

Уже традиційно етап Чемпіонату України з кільцевих гонок висвітлював канал НТН і його знімальна група працювала в паддоку «від заходу до світанку». Всупереч розхожій думці їхня журналістка брала інтерв’ю не тільки у лідерів, включаючи Ігоря Скуза, без якого не обходиться жоден з їхніх репортажів, але, наприклад, і у дебютанта Максима Баклушина.

Не зовсім гімнастика від Костянтина Гуцула, але майже розтяжка у виконанні Вадима Кононучка))) В реалії, з урахуванням того, що він власноруч працює з самого ранку, причому не тільки над своєю «Калиною», а й допомагає з машинами напарників по «Київ-Південь», думається вже що-що, а розминка перед гонкою Конончуку так точно не потрібна!

Можна тільки собі уявляти, яку гаму емоцій переживав Олексій Бабенко з урахуванням його статусу дебютанта, тим більше з наближенням старту його перших в житті кільцевих гонок. Напевно те, що він залишався зайнятий весь день і працював з машиною допомагало йому справитися з неминучим мандражем новачка.

Після його зіткнення з Олексієм Дьяченко, Владислав Сінані був реально роздратований. Проте, він знайшов в собі присутність духу (і самоіронію), щоб після пропозиції з боку автора зробити «фото на пам’ять» га тлі розбитої машини. (До речі, машина належать не Владиславу, а його напарнику-приятелю Сергію Бєляєву, який не так давно на Тайм-Аттак розбив … «вісімку» Сінані!). Хто міг знати, що незабаром після фінішу гонки, після досить невинного контакту, суддівство на чолі все з тим же Миколою Шредером почне розпинати Владислава, звинувачуючи йому мало не у подвигу Гастелло!

Гонка справді видалася спекотною, що відразу після фінішу читалося на обличчях пілотів, які тільки залишили свої кокпіти. Так, незважаючи на свою, причому впевнену перемогу, Костянтин Гуцул абсолютно не святкував її.

В очах Олега Сокирби читалося відверте розчарування програшем головному супернику і лише по Олексію Бабенко, хоча він потрібував рідини й побільше її, було видно явне задоволення. Воно й не дивно – друга гонка в житті й знову на подіумі! …

… а кому-сь, і не тільки Андрію Євтушенко, і зовсім після фінішу довелося ще й зайнятися додатковими фізичними вправами, штовхаючи і направляючи свої бойові автомобілі під подіум.

Частково це відбулося через заминки, бо за планом маршали мали відкрити ворота для заїзду в паддок й пілоти могли б своїм ходом під’їхати до подіуму. Однак хтось забув це зробити та їм довелося робити звичний «об’їзд» через стандартний в’їзд-виїзд «через ваги», після чого вже вручну штовхати автомобілі до місця нагородження.

Хто-хто радів цього дня, так це Володимир Дрогомирецький. Першим хто розділив з ним переможні емоції після фінішу став Представник команди «Київ-Південь» Олександр Кулаков. А емоції ці були більш ніж виправдані …

… мало того, що ця перемога стала всього третьою для Дрогомирецького в рамках його виступів у Чемпіонаті України, де він стартує вже третій рік. Разом з нею, Володимир став одним із головних фаворитів на підсумкову перемогу!

Після двох етапів у них з Андрієм Євтушенком порівну, по 35 очок, тоді як головний фаворит – 5-разовий чемпіон України Ігор Скуз з його сходом на 1-му етапі йде тільки четвертим і в його активі всього 13 балів …

… проте, в своєму бліц-інтерв’ю після церемонії нагородження Ігор не тільки зберіг незворушність, а й знайшов в собі сили жартувати, поставившись самокритично до свого виступу. Але, зі зрозумілих причин, найбільш піднесений настрій із призової трійки заліку GT Open був у Володимира Дрогомирецького.

З урахуванням того, що цього разу гонку не прокоментував «український голос Формули-1» Максим Подзігун, післяфінішне інтерв’ю брав Ігор Крижановський – багаторічний керівник команди «Майстер Карт рейсинг Тім», яка є «за сумісництвом» організатором Чемпіонату України з кільцевих гонок UTC.

Мабуть, найемоційнішою церемонією нагородження цього разу видалася в заліку «Турінг». І це цілком зрозуміло. Олексію Дьяченко довелося не на жарт поборотися за своє друге місце з Владиславом Сінані, та й «бронза» Вадиму Євтушенко теж зовсім не «дісталася».

Цінні призи пілотам допомагала вручати Оксана Скуз – дружина Ігоря, вже третій рік є промоутером Чемпіонату України UТС. Коли ж починався традиційний душ із шампанського, їй доводилося досить швидко уникати його бризок)))

Останнє ж фото тут і зовсім зворушливо – Вадим Конончук допомагає витерти обличчя Олексію Дьяченко від тих самих бризок шампанського, яким щойно він разом з Вадимом Євтушенко облили його)))

Після нагородження пілоти всіх заліків «брали слово». Хтось із них, як та ж вся призова трійка «Турінгу», були вельми небагатослівні, очевидно, випустивши всі свої емоції з душем із шампанського)

Ах, як же хочеться назвати ці фото не інакше як «Співак на весіллі»))) (Хто не знає, може «загуглити» і подивитися цю сміховинну комедію)

До речі, пробки пляшок шампанського цього разу виявилися досить «непоступливими» і викликали чимало проблем з їхнім відкриттям у пілотів) Можливо, десь символічно, що першим хто впорався з цим завданням на подіумі «Супер Туринга» став переможець Костянтин Гуцул.

Тільки коли він вже встиг добряче окропити їм суперників, свої пляшки відкоркували призери, після чого вони як слід відігралися один на одному)))

 

***

Так, нехай Гуцул і Сокирба, так само як Ігор Скуз, не працюють над своїми машинами, як це роблять ті ж Дрогомирецький і Конончук, Дьяченко, Бабенко або брати Євтушенко – це не робить їхні подіуми і душ із шампанського менш емоційними.

Власноручне «крутіння гайок» ніяк не впливає на талант за кермом і швидкість на трасі. Тим більше, що історія знає не так багато прикладів пілотів із задатками інженерів або механіків, а такі унікальні індивідууми як Ден Герні й зовсім народжуються, можливо, раз якщо не в сто років, то в пів століття точно …

 

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

фото автора

Чемпіонат України з кільцевих гонок UTC: Боротьба на всіх трьох рівнях! (Частина 2)

Як ми вже встигли сказати – пелотон 2-го етапу Чемпіонату України з кільцевих гонок UTC виявився більш наповненим, ніж на 1-му раунді. Всі три заліку. в яких розігруються свої комплекти нагород, зібрали по 4-6 учасників.

Про боротьбу в найпотужнішому з них Super Touring-е та за призи в GT Open, де головною родзинкою дня стала чергова дуель двох багаторазових Чемпіонів України Андрія Євтушенка з Ігорем Скузом, ми вже розповіли.

Тим часом, саме GT Open став цього разу наймасовішим, де на старт вийшло 6 машин, тому протистояння в ньому розгорталися не тільки за місця на подіумі. Проте, навіть за п’яти учасників у Touring-у, всі до єдиного з них встигли позмагатися на трасі! І тут навіть не обійшлося без «конфліктної ситуації».

Як завжди, про все по порядку.

І все ж лідер – він!

У «Турінгу» на тренуванні Вадим Конончук залишає за собою найкращий час – 1 хв 33,353 с. Проте, досить близько до нього – в 0,374 і 0,699 с, – розташовуються й Олексій Дьяченко з Владиславом Сінані. Та й час Вадима Євтушенка виявляється тільки на одну секунду повільнішим, тоді як Поляничко був у 1,7 секундах «позаду».

Однак у кваліфікації зовсім не 3-кратний і чинний Чемпіон України, а саме Олексій забирає поул, показуючи 1 хв 33,288 с.

Правда, різниця між першим і другим часом, яке показує Конончук, виявляється мізерною – лише 0,003 секунди!

Третім знову стає Сінані, але вже поступаючись поулу 0,8 секунди.

При цьому старший із братів Євтушенко поступається Владиславу нехай і не три тисячних секунди, але теж небагато – 0,175 с.

А ось для Поляничко, схоже, його нова «вісімка» стає якоюсь, якщо не «нещасливою», то точно – проблемною.

Другий день поспіль вона явно не давала своєму пілотові скласти конкуренцію суперникам. На ній знову вилазять якісь «гремліни» і мало того, що Антон показує тільки останній час у кваліфікації для заліку «Турінг», він ще й поступається поулу більше трьох секунд! Тож не дивно, що й в гонці Антон не зміг толком поборотися з суперниками.

А старт в цьому класі виявився більш ніж напруженим.

З перших метрів дистанції Конончук приступає до атак на Дьяченко та два перших повороти вони проходять у прямому сенсі слова бік-о-пліч!

Олексій зміг зберегти лідируючу позицію, але зовсім не надовго.

На гальмуванні в останньому повороті, прямо перед уболівальниками на трибунах, Конончук випереджає суперника, після чого йде у відрив до своєї чергової впевненої перемоги.

Природно Вадим показує і найшвидше коло в гонці – 1 хв 34,148 с, за що отримує належний бонусний бал на додачу до 20 очок за вікторію.

А ось для самого Олексія гонка на цьому тільки починалася і його, як і глядачів на трибунах, чекав ще один, куди більш гострий момент в цьому ж повороті!

Спроба, помилка …

Не встиг Дьяченко перевести подих, як в його дзеркалах заднього виду з’явилася теж жовтого, але темнішого кольору «Калина», на якій цього разу їхав не Сергій Бєляєв, а його товариш – Владислав Сінані. Незабаром між ними зав’язується боротьба.

Цікаво, що дане протистояння розгорнулося за друге місце в класі, а це означало, що глядачі одночасно стали свідками одразу двох дуелей в гонці, причому обидві велися саме за «срібло» – перша в GT Оpen, а друга в «Турінг».

Однак на відміну від боротьби Андрій Євтушенко-Ігор Скуз, цей бій все ж закінчився зіткненням! І на радість багатьох із глядачів, воно відбулося прямо перед ними все в тому ж останньому повороті кола.

Олексій фактично запросив суперника до атаки, залишивши відкритою величезну «хвіртку», чим Сінані й скористався.

На жаль, але Владислав не розрахував зі швидкістю і траєкторією маневру і між ними відбувається видовищний контакт.

Найцікавіше те, що в цьому зіткненні постраждав виключно «агресор»!

«Вісімка» Дьяченко отримала лише не таку велику вм’ятину на водійських дверях, після чого Олексій відловив машину і продовжив рух, втративши на цьому інциденті лише пару секунд. При цьому кут зіткнення, які в цьому повороті відбуваються через гонку, вийшов таким незвичайним, що у «Калини» не тільки відірвався передній бампер, а й «вирвало» праве переднє колесо!

Більш того, на мить на машині Сінані навіть виникла невелика пожежа, коли, очевидно, що масло з трансмісії потрапило на вихлипний колектор …

В результаті Дьяченко це зіткнення нічого «не вартувало» (не рахуючи пом’ятою двері) й він спокійно фінішував другим, тоді як Сінані оформив схід.

Але, як з’ясувалося пізніше, у суддів виникло чимало запитань до Владислава.

… та їхні наслідки

Його звинуватили мало не в умисному тарані суперника і «виписали» грошовий штраф за це! Спортсмен на це парирував очевидною логікою – невже він таранив б суперника прямо перед суддівською ?! І відмовився сплачувати несправедливий штраф. І по ідеї він більш ніж правий!

Вельми цікаво зрозуміти аргументи суддів, так як, по-перше, і це головне, контакт не привів до зміни позиції, що означає буквально «відсутність складу злочину»! По-друге, відповідно до правил, якщо удар відбувається не в задню частину автомобіля, а перед середньою стійкою «в базі», то зі спортивно-юридичної точки зору винуватцем зіткнення і зовсім вважається сторона оборони! І все це прописано чорним по білому в правилах вже кілька років.

Зрозуміло, що тут йдеться про помилку атакуючої сторони, яких практично в кожній гонці по всьому світу відбувається часом по кілька разів за гонку. Але тут точно не було мови ні про якийсь злий намір або «неспортивну поведінку», які й інкримінувалися Сінані!

Найцікавіше інше, що в своєму завзятті до «виховної роботи» судді почали погрожувати «винуватцю» дискваліфікацією! А ось це вже й зовсім «попахує» якимось шантажем!

Так, Сінані відверто помилився при атаці, що призвело до зіткнення, але в цьому інциденті ніхто і ніщо не постраждали, крім нього самого! Не будемо далеко ходити.

Можна згадати не такі вже й далекі інциденти Андрій Скуз-Олександр Гальвес або Євген Кошарук-Вадим Євтушенко!

З розривом у пару років обидва як під копірку відбулися на виході з першого повороту й закінчилися моторошними кульбітами Гальвеса і Євтушенко, з відвертою загрозою їхньому здоров’ю та машинами під списання!

І якщо у Скуза-молодшого все ж були юридичні наслідки, але й то тільки «за накопичувальною системою» з огляду на його попередні інциденти, то в другому випадку нікому й нічого! …

Тут також потрібно сказати про те, що точно в тому ж самому місці – на гальмуванні в останньому повороті – подібних інцидентів було не мало, включаючи … у самого Дьяченко!

Три роки тому він точно також «приїхав» у водійські двері Сергія Бабака.

Тоді удар був куди більш серйозним, він привів до зміни позиції і Олексію судді також призначали штраф у 2000 грн.

При цьому потрібно сказати, що й тоді було незрозуміло, чому за спортивне порушення на трасі під час гонки в українському автоспорті потрібно платити грошима?! …

У всьому іншому світі такі інциденти якщо і караються, то виключно в спортивній площині й без жодних грошових штрафів!

Та й в принципі – за помилку пілота, яка не привела ні до яких наслідків для інших сторін, апріорі ніхто нікого ніколи не карає !!! І тут просто «жирна крапка»!

Загалом, в даному випадку все дуже цікаво і ми обов’язково будемо стежити за розвитком подій в цій ситуації, так як вона, судячи з усього, ще матиме продовження …

На своїх рівнях

Позаду дуелей за призові місця відразу в двох заліках розгорталися свої локальні спортивні битви. Так, нехай і на не тривалий час, в «Турінгу» зійшлися Вадим Євтушенко з Антоном Поляничко, який зміг випередити суперника на старті.

На той момент йшлося про боротьбу за 4-е місце і одночасно «право не бути останнім».

Як вже було сказано, машина Антона цього дня явно «не тягнула», і через пару кіл він поступається Євтушенко, який пішов у відрив.

Після інциденту Сінані-Дьяченко четверте місце, яке оскаржували Євтушенко з Поляничко, перетворюється в третє, на якому і фінішував Вадим, але, як потім з’ясувалося – зробив це з трудом!

До кінця гонки на його «вісімці» виникли серйозні проблеми з КПП й тривай вона на пару кіл більше, він поступився б останнім місцем на подіумі «Турінг» супернику.

З точки зору кращого кола в гонці, другий показник у пів секунді від рекордного Конончука, залишився за Дьяченко, що фінішував другим.

Третій час показав Сінані, тоді як за Вадимом Євтушенко залишився лише 4-й час, але, передбачувано, попереду кращого показника Поляничко.

Самих дуелянтів з точки зору їхніх кращих кіл розділили 0,5 секунди.

Позаду лідерів GT Open нехай і не за призи, теж велася своя боротьба за перше місце поза подіумом. У ній зійшлися Микола Сушко з Олегом Скузом.

На кваліфікації Микола поступився вагомі 7 секунд поулу, але при цьому зміг випередити куди більш досвідченого Олега Скуза, нехай це й були примарні 0,019 секунди.

Така щільність результатів у цій парі пілотів віщувала боротьбу між ними й вона дійсно вийшла. На старті Сушко зберіг за собою четверту позицію, однак незабаром до нього «під’їхав» суперник. Нехай дуель в цій парі була не такою напруженою й видовищною, як між молодшим братом Олега і Євтушенко, тим не менш.

Після декількох кіл пресингу, Олег отримує момент й пірнає всередину на гальмуванні в першому повороті, випереджає суперника, після чого йде у відрив.

В даному випадку трансформації місць не відбулося і старший з братів Скуз фінішував 4-м, тоді як Сушко став 5-м. Примітно, що з точки зору найшвидшого кола в гонці в цій парі найкращий час залишився якраз за Миколою – 1 хв 28,820 с. За цим показником він випередив Олег Скуза на 0,3 секунди.

Як й у випадку з Андрієм Скоком у «Супер Турингу», від початку було зрозуміло, що Максим Баклушин в GT Open не зможе скласти конкуренцію пілотам на куди більш потужних «Фієстах».

Пілот із Хмельницького фінішував 6-м й останнім, проте він встиг поборотися з молодшим Скоком!

Нехай йшлося не про реальні місці в класі, проте, два дебютанти реально боролися, пару раз помінявшись позицією на трасі.

Передбачувано «верх» здобув пілот, який виступає на потужнішій «вісімці», та ще й взутій в спортивний слік.

Примітно, що якщо порівнювати кращі часи двох дебютантів, то 13-річний пілот, для якого ця гонка в «великому» кільці стала другою в житті, не так вже й сильно поступився Баклушину – 1 хв 38,251 з проти 1 хв 37,958 с.

І це не дивлячись на різницю в «енергоозброєності» їхніх машин …

Командні перетасовки …

З їхніми четвертим і третім місцями, команда братів Скуз «Майстер Карт рейсинг Тім» зібрала лише 22 очка, тим самим, опинившись поза призової трійки 2-го етапу Чемпіонату України з кільцевих гонок UTC серед колективів.

А перемогла тут з майже 100% -м результатом «Київ-Південь», де її засновник Володимир Дрогомирецький взяв можливий максимум в 22 очка, а його напарник Вадим Конончук – 21.

Примітно, що якщо сюди додати ще 16 балів Дьяченко, який захищає кольори «Київ-Південь» коли йому вдається вийти на старт, то загальна сума «південців» і зовсім складе 59!

Однак за правилами в командний актив враховуються два кращі результати, тоді як максимум на одному етапі за команду може бути заявлено тільки троє пілотів.

І в цьому плані особливо цікаво виглядали метаморфози іншого колективу – Smart Racing.

Кирило Ярмола і Микола Сушко, які представляли її минулого року, цього сезону не стартували, і на перших гонках за цю команду їхали, як й минулого, Антон Поляничко, до якого тепер долучилися Павло Мар’яненко та Микита Анпілогов.

Тут не можна не сказати, що в реалії всі троє є де-факто пілотами команди Sport Car Service, яка на сьогодні не заявлена офіційно, але вже кілька років здійснює технічну підтримку всіх трьох.

Цього разу, як й на передодні в рамках етапу Кубка України, Микита і Павло з різних причин не вийшли на старт.

Проте в стрій повернувся власне засновник Smart Racing – Микола Сушко.

Однак на подив, в суботу на етапі Кубка України він не був заявлений за свою ж власну команду! Але крім Поляничко в той день наклейки «розумників» з’явилися відразу на двох Honda S2000 Костянтина Гуцула і Владислава Сінані, які були офіційно заявлені за цю команду.

І тут найцікавіше полягає в тому, що протягом декількох років машини обох цих пілотів несли кольори прямої конкурентки Smart Racing – SDrive! Більш того, й Владислав й Гуцул є в прямому сенсі вихованцями цієї команди, що одночасно є центром підготовки водіїв і пілотів …

Машина Сінані в суботу ламається, та й у самого Владислава виникають деякі розбіжності з новою командою, тому в неділю його місце займає Олексій Бабенко, який також виступає на потужній «Хонді».

При цьому Поляничко офіційно вибуває з лав «розумників», тоді як Сушко тепер був заявлений за свою команду.

Що тут сказати – такий чехарди зі зміною пілотів в одній команді «частіше, ніж рукавички» історія українського автоспорту ще не знала! Але, тут немає жодних протиріч правилам – головне, щоб один й той же пілот не виступав у двох командах протягом одного сезону. І ось тут є нюанс.

За бажання Сінані знову захищати кольори SDrive цього року, він вже не зможе цього зробити.

Вірніше зміг би, але тільки в теорії, після величезної кількості «паперової роботи» і за окремої згоди відразу декількох сторін, включаючи навіть Кільцевій Комітет ФАУ – такі правила! …

Але, судячи з усього, SDrive з точки зору кільцевих гонок в цьому році більше не буде заявлятися, тому ця проблема не повинна виникнути …

… і деякі інші питання

Як би там не було, зусиллями двох «легіонерів» від «Хонда Мафії», на 2-му етапі Чемпіонату України з кільцевих гонок UTC Smart Racing заробляє вагомі 34 очка і стає другою. Третє місце серед команд бере офіційно заявлена лише цьогоріч й переможця 1-го етапу Yevtushenko Motorsport, яка заробила 27 балів. Але і тут потрібно зробити застереження.

Раніше, щоб етап офіційно відбувся, в класі мав зібратися мінімальний кворум у 5 машин. В іншому випадку він вважався таким, що не відбувся і очки пілоти за нього не отримували.

«Супер Турінг» цього разу нарахував лише чотирьох учасників, тому ще минулого сезону вони не заробили б жодного очка й всі ці зусилля із рокіровками не привели б ні до чого, а актив Smart Racing склав би тільки 8 очок за 5-е місце Сушко.

Проте, судячи з усього, і це стало несподіванкою для багатьох, з цього сезону рядок регламенту про мінімально необхідні п’ять машин для етапу зникла. Здавалося б – які проблеми ?! Але тут дійсно виникає одне серйозне питання!

Тепер у Чемпіонаті України навіть при парі стартерів на етапі, вони заробляють «повні очки» – тобто 20 за перемогу, 15 за друге і так далі. При цьому в рамках Кубка України залишилися введені з минулого року понижуючі коефіцієнти! Але ж вони з’явилися саме з огляду на ті самі «вимоги п’яти»!

Наприклад, при чотирьох учасниках за перемогу на етапі Кубка України нараховується 16 очок, і так далі на зменшення аж до 8 при двох учасниках, але аж ніяк не 20! …

А не за горами Фінали, як Кубка, так й Чемпіонату України і на них зароблені очки будуть й перемножуватись на підвищувальний коефіцієнт 1,5.

І тоді всі ці питання спортивної арифметики вийдуть на перше місце і напевно внесуть свою інтригу – головне, щоб вона вчергове не перетворилася на плутанину! ….

А боротьба в Чемпіонаті України з кільцевих гонок UTC дійсно рухається до свого завершення!

І тут найцікавіше полягає в тому, що його 3-й і 4-й етапи пройдуть вже менш ніж через два тижні і зовсім не на «Чайці», а в Одесі! І вони дійсно стануть завершальними і, отже – вирішальними! Слідкуйте за нашими анонсами …

 

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їх уболівальників

Фото Вадим Чайковский та автора

Чемпіонат України з кільцевих гонок UTC: Наступний раунд відбудеться у неділю

Нагадаємо, що в Чемпіонаті України з кільцевих гонок UTC на кожному з етапів розігрується відразу три комплекти нагород у заліках Touring, GT Open і Super Touring. У наймолодшому з них «Турінгу», судячи з усього, лідер незаперечний – це чинний Чемпіон України Вадим Конончук, який до того ж завоював цей титул тричі поспіль!

Дійсно, за інших рівних на сьогодні у Конончука немає суперників. Проте, боротьба за інші місця в «Турінгу» обіцяє чималу інтригу, де немалу роль відіграє інший Вадим – Євтушенко, який є чинним Чемпіоном України неіснуючого з цього року заліку «У-1600» …

Проте, це технічний вид спорту, і в ньому не існує гарантованих результатів – досить запитати про це 5-кратного Чемпіона України Ігоря Скуза.

Весь минулий рік головного фаворита заліку GT Open переслідували несправності техніки, причому в більшості випадків у той момент, коли він лідирував! Не виключенням став й 1-й етап нинішнього сезону – схід при впевненому лідируванні.

Аналогічно проблеми з технікою не дали тоді перемогти і Володимиру Дрогомирецькому. Втрата одних – придбання для інших. Подіум 1-го етапу Чемпіонату України з кільцевих гонок UTC в заліку GT Open очолив Андрій Євтушенко.

Його Ford Fiesta не завжди може скласти пряму конкуренцію за швидкістю «Фієстам» суперників, проте вона майже завжди «довозить» свого пілота до фінішу! Саме так, завдяки стабільним фінішам «в очках», минулого року Андрій зміг завоювати вже четвертий за рахунком для себе чемпіонський титул.

На сьогодні в цьому і полягає головна інтрига Чемпіонату України з кільцевих гонок – чи зможе Ігор Скуз підтвердити своє реноме лідера заліку GT Open або ж Андрій Євтушенко зрівняється за кількістю титулів із ним. Але, як знати, можливо в результаті їх обох зможе випередити Дрогомирецький?! …

Окрім боротьби серед пілотів, що виступають на «Фієстах», в голові пелотону напевно продовжиться протистояння Олег Сокірба-Костянтин Гуцул, які виступають на найпотужніших на сьогодні для українського «кільця» машинах у рамках заліку Super Touring.

Битви «баварця» Олега з «японкою» Костянтина вже стали відмінною рисою будь-якої кільцевої гонки цьогоріч й 2-й етап Чемпіонату України з кільцевих гонок напевно не стане винятком у цьому плані.

Розклад чергового раунду UTC незмінний: після ранкових тренувань о 12.30 розпочнеться кваліфікація, яка визначає стартові місця власне гонки, старт якої буде дано як зазвичай о 14.30.

 

Прес-служба UTC

Фото Денис Сергієнко




Pin It on Pinterest