Дакар-2022, Фінал: Українці стали 13-ми у SSV та 77-ми у Dakar Classic

Фінальний етап «Дакар-2022» від міста Біша до Джедди відбувався на невеликий спеціальній ділянці, яка містила лише 164 км для звичайних учасників та 89 км для спеціального заліку Dakar Classic.

Читайте також:

Мотовсюдиходи

Євген Ковалевич та Дмитро Циро

Екіпаж №451 Євгена Ковалевича та Дмитра Циро гарно завершив виступ у заліку мотовсюдиходів (SSV), де вони ганялись на техніці Can–Am разом із командою South Racing Can Am.

На фінальному етапі українці стартували з 8-ї позиції, на якій вони опинились після штрафів двох суперників вчора. Тим не менш, наш екіпаж трохи втратив на перших двох контрольних точках та фінішував 12-м, програвши лідерам у фіналі 17хв.07с.

Таким чином, після 12 етапів Євген Ковалевич та Дмитро Циро посіли 13-е місце в «абсолюті», чим показали гарний результат на «Дакар» 2022 року.

Dakar Classic

Сергій Малик

У спеціальному заліку Dakar Classic також виступав український екіпаж: Сергій Малик, Любомир Шумаков, Сергій Мартовенко.

Як вже зазначалось, цей залік – це спрощена версія ралі-рейду для «історичних» машин й, зокрема, вантажівка Renault Kerax D-50, на якій виступали українці та яку готувала французька команда STA Competition, вперше виступала на «Дакар» ще 20 років тому.

Тим не менш, український екіпаж гідно впорався з усіма складностями етапів ралі й, хоча на машині періодично виникали технічні проблеми, вантажівка №913 дісталась фінішу.

На фінальному етапі українці фінішували на 100-му місці, а у загальному заліку Dakar Classic стали 77-ми.

Вантажівки

Мартін Мацик

Останній етап серед вантажівок міг стати доволі інтригуючим, адже неочікувано за перемогу почали боротись Алеш Лопрайс та Мартін Мацик.

Проте майже на фініші Лопрайс різко втратив темп на своїй вантажівці Praga, а Мацик на капотному Iveco програв лише 32 секунди Дмитру Сотнікову на Камазі, котрий й став переможцем в цьому заліку.

Pos. Drive-Team Team Time Variation Penality
1 500 (raf) D. SOTNIKOV KAMAZ 41h 37′ 34” 00h 01′ 00”
2 505 (raf) E. NIKOLAEV KAMAZ 41h 47′ 32” + 00h 09′ 58” 00h 02′ 00”
3 501 (raf) A. SHIBALOV KAMAZ 42h 48′ 45” + 01h 11′ 11” 00h 01′ 00”
4 509 (raf) A. KARGINOV KAMAZ 43h 27′ 29” + 01h 49′ 55” 00h 03′ 00”
5 504 (nld) J. VAN KASTEREN DE ROOY IVECO 44h 46′ 04” + 03h 08′ 30” 00h 15′ 00”
6 506 (nld) M. VAN DEN BRINK DE ROOY IVECO 45h 21′ 06” + 03h 43′ 32” 00h 12′ 00”
7 503 (cze) M. MACIK BIG SHOCK RACING 46h 21′ 45” + 04h 44′ 11” 00h 31′ 10”
8 515 (nld) V. W. CORNE VERSTEIJNEN DE ROOY IVECO 46h 22′ 08” + 04h 44′ 34” 00h 15′ 00”
9 522 (nld) R. DE GROOT FIREMEN DAKAR TEAM 48h 07′ 01” + 06h 29′ 27” 00h 34′ 00”
10 524 (nld) M. VAN DEN BRINK DE ROOY IVECO 49h 48′ 08” + 08h 10′ 34” 00h 33′ 00”

Слідкуйте за останніми новинами на наших каналах у Telegram, Facebook, Twitter та Google News.

Дакар-2022, Фінал: Аль-Аттія здобув четверту перемогу

Після невдалих двох попередніх років Аль-Аттія контролював 44-е видання «Дакара» від старту до фінішу на новій Toyota Hilux T1+ й зрештою фінішував із відривом 27 хвилин 46 секунд від Себастьяна Льоба (Prodrive/Bahrain).

Читайте також:

Катарський гонщик виграв лише два з 12 етапів, обидва протягом першого тижня, але продемонстрував чудову стабільність протягом усього змагання, тоді як його суперники залишилися «на узбіччі» через помилки навігації або механічні проблеми.

Завдяки цьому Аль-Аттія став другим найуспішнішим гонщиком в класі позашляховиків «Дакара», зрівнявшись з Арі Ватаненом із Фінляндії та поступаючись на вісім перемог Стефану Петранселю.

Тріумф Аль-Аттії

Насер Аль-Аттія

Ключем до загального тріумфу Аль-Аттії був стартовий етап біля Хаїла, де він і штурман Метьє Баумель правильно знайшли хитру контрольну точку, що не вдалось більшості інших екіпажів, включаючи Карлоса Сайнса з Audi.

Це залишило Льоба єдиним серйозним суперником Аль-Аттії, але француз також був змушений грати наздоганяючого, коли карданний вал на його BRX Hunter зламався на третьому етапі, що коштувало йому півгодини.

До середини ралі Аль-Аттія був у 50 хвилинах від решти учасників завдяки другій перемозі на четвертому етапі, а навігаційні проблеми Льоба завдали ще одного удару по його сподіванням на першу перемогу на «Дакар».

До кінця передостаннього етапу Льобу вдалося скоротити відставання менше ніж до 30 хвилин – до того, як штраф за перевищення швидкості змарнував частину його хорошої роботи – але Аль-Аттія ніколи не був під загрозою втрати переваги, оскільки контролював свій темп та їхав без ризику.

Фінішувавши на безпечному 17-у місці на короткій фінальній спецділянці у 164 км від Біші до Джидди, 51-річний гонщик виграв «Дакар» вперше після того, як ралі перемістилося в Саудівську Аравію. Його попередні три успіхи були у 2011 році (Volkswagen), 2015 році ( X-raid Mini) та 2019 (Toyota) ще у попередню епоху в Південній Америці.

Загальний залік

Нассер Аль-Аттія, Себастьян Льоб та Язід Аль-Раджі

Друге місце Льоба в Дакарі ознаменувало гарне досягнення для екіпажу та команди Prodrive/Bahrain, але загальна перемога продовжує уникати дев’ятиразового чемпіона WRC після шести виступів за останні сім років.

Француз регулярно боровся за топ-3 на новому позашляховику BRX Hunter, вигравши таку ж кількість етапів, як й Аль-Аттія, але так й не міг повністю оговтатися від того, що керівник команди Prodrive Девід Річард назвав «помилкою при збиранні» на третьому етапі.

Саудівській гонщик Язід Аль-Раджі був кращим серед клієнтських Overdrive Toyota, фінішувавши позаду Льоба на подіумі «абсолюту».

Колишній гонщик WRC виграв четвертий етап між Аль-Кайсума і Ер-Ріядом, але через штраф за перевищення швидкості в контрольній зоні отримав лише невтішне п’яте місце.

Орландо Терранова зайняв вражаюче четверте місце у своєму 16-му поспіль виступі на ралі «Дакар» після того, як доволі пізно був оголошений у складі Prodrive.

Маттіас Екстрьом

Audi все ж домоглась прогресу із своїм новим гібридним позашляховиком RS Q e-tron, вигравши більше етапів, ніж будь-який інший виробник (п’ять проти чотирьох у Toyota та трьох у Prodrive).

Німецький виробник цілком міг би боротися за загальну перемогу у своєму дебюті на Дакарі, якби не катастрофічний стартовий етап, на якому всі троє його екіпажів втратили багато часу.

Сайнс зупинився більше ніж на дві години, намагаючись знайти правильний маршрут, а дворазовий чемпіон DTM Маттіас Екстрьом також втратив час під час своєї першої участі в «Дакарі». Петранселя спіткала найгірша доля з трьох, він зламав задню вісь свого автомобіля та зійшов.

Але всі троє гонщиків після цього показали неймовірний темп і домінували на другому тижні ралі, вигравши чотири з останніх шести етапів, включаючи останній у п’ятницю на рахунку Петранселя, який повернувся в змагання з величезним штрафом, що не дозволив йому боротись за загальну перемогу.

Результати Дакара 2022 року в класі позашляховиків

Pos. Driver  Car  Time 
Nasser Al-Attiyah Toyota 38:33’03.
Sebastien Loeb Prodrive 39:00’49.
Yazeed Al-Rajhi Toyota 39:34’16.
Orlando Terranova Prodrive 40:00’26.
Giniel de Villiers Toyota 40:14’51.
Jakub Przygonski Mini/BMW 40:26’09.
M.Serradori Century 41:05’08.
S.Halpern Mini/BMW 41:11’29.
Mattias Ekström Audi 41:15’14.
10  Vaidotas Zala Mini/BMW 42:04’58.
11  Carlos Sainz Audi 42:12’24.
12  Michael Pisano Optimus 42:14’03.
13  B.Baragwanath Century 42:24’29.
14  Shameer Variawa Toyota 42:28’36.
15  C.Lavieille Optimus 42:35’45.
16  B.Ten Brinke Toyota 43:18’43.
17  L.E.Alvarez Toyota 43:29’39.
18  Cyril Despres Peugeot 43:31’25.
19  Ronan Chabot Toyota 44:21’49.
20  Martin Prokop Ford 45:17’12

Джерело: Motorsport.com

Дакар-2022, Фінал: Сандерленд став переможцем у мотозаліку

Сандерленд спокійно пройшов відносно коротку 164-кілометрову спецділянку від Біші до Джидди, пропустивши вперед свого найближчого суперника Пабло Кінтанілью з Honda.

Читайте також:

Незважаючи на те, що Сандерленд був восьмим на етапі, він зробив достатньо, аби зберегти свою перевагу до фінішу, програвши лише 3 хвилини 25 секунди переможця етапу Кінтанільї, але обігравши чилійця на 3 хвилини 27 секунд в «абсолюті».

Це другий тріумф Сандерленда на «Дакарі» після успіху в 2017 році, й перший в епоху Саудівської Аравії для виробника KTM, чим була завершена серія з двох перемог для Honda.

Маттіас Валькнер на KTM став третім позаду Квінтанільї, поступившись 7хв.43с. Сандерленду.

Загальний залік

Сем Сандерленд, Пабло Кінтанілья, Маттіас Валькнер

Переможець Дакара-2022 більшу частину етапів контролював події на ралі, спершу здобувши перевагу на другому етапі й утримуючи невелику перевагу над іншими до дня відпочинку.

Проте складний 7-й етап перемістив Сандерленда на 4-е місце в «абсолюті», але перемога на 8-у етапі повернула йому перше місце в мотозаліку. Після 10-го етапу «абсолют» ненадовго очолив Адріан ван Беверен, але успіх на передостанньому етапі виявився вирішальним у боротьбі за загальну перемогу.

Ван Беверен, який відстав від Сандерленда на 15 хвилин на 11-му етапі, приніс четверте місце для Yamaha, а Хоан Барреда замкнув п’ятірку найкращих на другому заводському Honda.

Хосе Ігнасіо Корнехо фінішував третім на фінальному етапі та обійшов партнера по команді Рікі Брабек, який отримав штраф у 12 хвилин й став сьомим в «абсолюті». Тим не менш, всі гонщики Honda фінішували у топ-7 «Дакара» 2022 року.

Решта топ-10 залишилася незмінною після 11-го етапу, а Ендрю Шорт (Yamaha) посів восьме місце, випередивши найкращого новачка Мейсона Кляйна (KTM) і дворазового переможця змагань Тобі Прайса (KTM).

Pos. Drive-Team Team Time Variation Penality
1 3 (gbr) S. SUNDERLAND GASGAS 38h 47′ 30”
2 7 (chl) P. QUINTANILLA HONDA 38h 50′ 57” + 00h 03′ 27” 00h 01′ 00”
3 52 (aut) M. WALKNER KTM 38h 54′ 17” + 00h 06′ 47”
4 42 (fra) A. VAN BEVEREN YAMAHA 39h 06′ 11” + 00h 18′ 41”
5 88 (esp) J. BARREDA BORT HONDA 39h 13′ 12” + 00h 25′ 42” 00h 03′ 00”
6 11 (chl) J. I. CORNEJO FLORIMO HONDA 39h 25′ 36” + 00h 38′ 06”
7 2 (usa) R. BRABEC HONDA 39h 33′ 34” + 00h 46′ 04” 00h 14′ 00”
8 29 (usa) A. SHORT YAMAHA 39h 33′ 38” + 00h 46′ 08”
9 43 (usa) M. KLEIN BAS KTM 39h 36′ 37” + 00h 49′ 07”
10 18 (aus) T. PRICE KTM 39h 36′ 50” + 00h 49′ 20” 00h 06′ 00”

Слідкуйте за останніми новинами на наших каналах у Telegram, Facebook, Twitter та Google News.

Джерело: Motorsport.com

«Кубок Чайки»: Ще трохи емоцій «під завісу»

Дійсно, якщо розглядати через призму спортивної ієрархії, «Кубок Чайки» є нижчим щаблем «кільця». Тим не менш, з урахуванням того, що Чемпіонат України з кільцевих перегонів цього року так і не проводився, то дана серія як би вийшла на друге місце за значимістю після Кубка України з кільцевих перегонів, що нещодавно завершився.

Більше того, якщо Кубок України включав лише чотири етапи, як, втім і Чемпіонат України минулого року, то нинішній «Кубок Чайки» являв собою повноцінну багатоетапну серію, що складалася з трьох раундів.

Тож не дивно, що пелотон Фіналу «Кубка Чайки» став чи не найбільшим за цей сезон і точно, зібрав більше учасників, ніж усі регулярні етапи Чемпіонату України у 2020-му році! Не в останню чергу це сталося і тому, що саме ця гонка формально стала традиційною, присвяченою Дню Автомобіліста. А саме на її старт часто виходять ті, хто з тих чи інших причин не виступав протягом сезону. Так сталося і цього разу.

Мабуть, чим насамперед більшості запам’ятається Фінал «Кубка Чайки», причому як самим учасникам, включаючи Олександра Кузьменка, так і тим нечисельним уболівальникам, хто все ж таки в цей день приїхав на Автодром «Чайка», так це вологою туманною справжньою осінньою погодою .

Найприкріше те, що як за справжнім законом підлості, наступного дня в неділю, на яку і було заплановано цю гонку, світило майже весняне сонце, прогрівши повітря ледь не до плюс 15! Але, на жаль – карантинні заходи внесли свої коригування в терміни проведення змагання.

Природно неабияк померзла і єдина на сьогодні представниця прекрасної половини людства серед пілотів-кільцевиків Леся Цимбалюк. Ця гонка стала лише третьою в її поки що зовсім не тривалій автоспортивній кар’єрі. Але, інтенсивні тренування напередодні вселяли пілотесі-початківці впевненість, а разом з ним і гарний настрій, який ніяка вогка погода не змогла зіпсувати!

Незважаючи на свій стан у не менш піднесеному стані духу від самого ранку перебував і Костянтин Денисов. Цікаво, але після його падіння з кільцевого мотоцикла і досить серйозних отриманих травм мало хто припускав, що Костянтин зможе повернутися в гонки ще до завершення сезону!

Тим не менш, хоч і пересуваючись дуже повільно і на милицях, з неймовірними зусиллями потрапляючи і залишаючи «закаркашену» машину, настрій Костянтина був справді бойовим. Хто знав, що незабаром Денисову його неабияк зіпсують суперники, і не стільки самою їх швидкістю, а скоріше її «джерелами»!

Якщо «матч відбудеться за будь-якої погоди», то й попередні обов’язкові ранкові «процедури» теж. Однією з них є обов’язковий медогляд пілотів перед початком змагання, який зазвичай навіть збирає невелику чергу, яка тут складається з Олега Сокирби та Андрія Скока.

Цікаво, а чи є у пілотів «страх білого халата»? (Нехай у цю холодну погоду уніформа медиків де-факто мала інше забарвлення). Хоча, навіть якщо така фобія у когось із них і присутня, з такою привітністю лікаря тиск більшості напевно відразу повертається в норму)))

Не менше, а скоріше, значно більше хвилювання виникає у пілотів та їхніх команд під час другої обов’язкової процедури перед гонкою – Технічною комісією. Адже тут перевіряється незрівнянно більше параметрів, ніж один тиск крові! На Фіналі «Кубка Чайки» Техком очолював добре відомий більшості інженер зі спортивних двигунів, причому не лише автомобільних – Павло Остроушко.

Навіть архаїчну порівняно з рештою машин учасників «копійку» Святослава Денисова «техком» оглядав із чималою скрупульозністю! Шкода, але якщо таку технічні комісари і виявили по відношенню до «Калин» з класу «8С», в результаті вона не отримала ніяких легальних наслідків. Адже достовірно відомо, що 1,4-літрові «Калини» команди Smart Racing викликали чимало запитань у цього Техкому!

Одним із тих учасників, хто лише спорадично виступав цього сезону, став Максим Волинець, який вранці власноручно наносить усі запропоновані регламентом наклейки на свій автомобіль. А цією «Калиною», яка вперше хизувалась незвичайним яскравим кольором і стильним нестандартним «оперенням», Максим обзавівся лише на початку цього року.

Ще одним пілотом, хто взагалі в рамках Фіналу «Кубка Чайки» вперше вийшов на старт цього року був Олексій Бабенко. При цьому його біла Honda S2000 явно перебувала в повній «бойовій підготовці», так що у Олексія вранці залишався час «посидіти» в телефоні.

Знаковий у своєму роді кадр. Заснована Нітешем Палом AWT Racing прийшла в автоспорт тільки цього сезону, раніше кілька років не без успіху, включаючи чемпіонські титули, виступала в мотоциклетному «кільці». Там її наїзники, включаючи самого Пала та Костянтина Денисова, справді їдуть на «байках» BMW, а команда представляє кольори відомого в Україні «одноіменного» дилера цієї марки. А от у перегонах «на чотирьох» члени цієї команди задовольняються лише «ВАЗами».

Тим не менш, з урахуванням того, що їхній головний «призовий пілот» в особі Сергія Юнашева виїхав до Дніпра, де, до речі, зміг завоювати одразу два чемпіонські титули, у AWT Racing з’явилася «вакансія». І її з радістю зайняв Олег Сокирба, який виступає на відповідній назві цієї команди «баварці»!

На фото Олег якраз вносить необхідну інформацію про себе та свою «БМВ» у командну заявку AWT Racing, цього разу подану цілком своєчасно. Жаль, що друга, причому поспіль, поломка підвіски на «баварці» не дала новому пілоту цієї команди як слід захистити її честь…

Зазвичай, Брифінг для учасників та їхніх Представників, це ще й привід поспілкуватися перед його початком, як це роблять два пілоти «Супер Турінга» Костянтин Гуцул із Максимом Пашком. А фавориту цього заліку явно є чим поділитися з новачком, який виступає лише другий і неповний сезон у «кільці».

Майже на всіх Бріфінгах нинішнього сезону два фаворити заліку «Турінг» майже як непересічні шкільні товариші (якими вони апріорі не є) незмінно знаходилися парою, що було багаторазово відображено у наших альбомах.

Цього ж разу його головний візаві «укотив» у Дніпро, «кинувши» Вадима Конончука. Залишившись на самоті, Вадим аналогічно прибував і на Бріфінгу. Проте, звично для нього, Конончук перебував у абсолютно розслабленому стані, у спокої та впевненості, знайшовши чергову посмішку «на камеру»)))

А ось Максим Волинець, для якого цей старт став лише третім цього сезону, на Брифінгу був явно сконцентрований та зосереджений.

Ну а перед кваліфікацією момент концентрації настає для всіх без винятку учасників. І, напевно, ще й чималого спортивного мандражу, тим більше якщо це стосується новачків, таких як Павло Чабанов…

… й одразу після фінішу гонки далеко не завжди пілоти випромінюють задоволеність та позитивні емоції. Наприклад, у Владислава Сінані приводу для них після заїзду «Супер Туринга» не було! Пілота, що чудово стартував і вийшов з 5-го на 2-е місце, після цього один за одним пройшли суперники, які виступають на куди потужнішій техніці.

Після цього у Владислава, який намагається наздогнати їх, спочатку трапляється розворот, а потім знову починає «глючити» один із датчиків, через що його «Лотус» ще більше втрачає в швидкості. Плюс на той момент Сінані не знав, що його 5-го місця у вирішальній гонці вистачило для «бронзи» за підсумками «Кубка Чайки» в цьому заліку.

А ось чому Костянтин Гуцул, який впевнено виграв як у самій гонці, так і у всій серії, і про що він знав, виглядав не зовсім задоволеним одразу після фінішу – гарне питання) Можливо, він настільки сильно перейнявся проблемами свого квазі-напарника?)

Тим не менш, миттєво, ще навіть не встигнувши зняти свої шоломи, два Костянтина, які є фаворитами цього заліку, вирішили зробити «фото на згадку», до яких на ній приєднався і Максим Пашко. Як знати, можливо, незабаром, набравшись досвіду, Максим складе реальну компанію цим лідерам не лише на фото, а й у боротьбі на трасі.

Напарнику Пашка по Huragan Racing одразу після фінішу було не до спілкування. Павло Чабанов насамперед вивчав можливі пошкодження, які міг отримати його красень-TCR після його вильоту з траси, що стався на першому колі.

На щастя, той напіврозворот на холодному непрогрітому «сліку» не привів ні до чого більшого, ніж трохи осіннього листя та трави на радіаторі та під крилом. Все це ретельно знімав «особистий» оператор цієї команди)

Гамму емоцій Костянтина Дяденка після фінішу можна було зрозуміти, тільки якщо вникнути у проблеми, що виникли в цей день у другого фаворита «Супер Туринга». Справа в тому, що ще під час тренування на його BMW «скінчився» один з передніх амортизаторів, що призводило до буквального «з’їдання» «сліку». Тому Костянтина турбувала не так його швидкість, а чи зможе він взагалі доїхати до фінішу гонки!

Звідси не дивно деякий подив і навіть зневіра на обличчі Дяденка, що йому це вдалося і він зміг пройти всю дистанцію! Природно, одразу після цього емоції змінилися на задоволення і радість від отриманого результату, адже Костянтин не просто «доїхав», а й впевнено фінішував другим, причому як у самій гонці, так і за підсумками всієї серії!

Мабуть, у кого в цей день після фінішу були негативні емоції, то це у Микити Анпілогова. Маючи чудові шанси на підсумкові перемоги, другий Фінал поспіль Микита сходить! Причому якщо в рамках Кубка України поломка підвіски стала наслідком помилки самого пілота, який «приклався до відбійника», цього разу маточина «полетіла» без жодних явних причин.

Не дивно, що одному з механіків Smart Racing і, судячи з усього – не тільки йому одному, – довелося виправдовуватися перед правомочно роздратованим пілотом… Бувають у гонках і такі емоції, викликані відмовами техніки, що в реалії також є невід’ємною частиною будь-якого виду моторспорту…

…контрастно до Микити, зовсім інші емоції переповнювали наприкінці дня Лесю Цимбалюк. Так, вона фінішувала останньою в заліку «8С», разом з тим, після всіх тих тренувань на третій в її житті кільцевій гонці у пілотеси-початківця дійсно почала з’являтися швидкість.

Ну а перед церемонією нагородження єдина представниця прекрасної статі в «кільці» була відзначена організаторами та суддівством. Нехай нагородою «За волю до перемоги» став і не кубок, а лише шампанське – проте емоції від цього не стали меншими. Більше того, на відміну від «чашки», ігристе Леся пізніше змогла розділити з тими, хто підтримує її на цьому новому непростому та тернистому автоспортивному шляху.

Найскладнішим для Костянтина Денисова цього дня було піднятися сходами на другий поверх ЦУГу для участі у Брифінгу, а потім і на церемонію нагородження. Принаймні – з фізичної точки зору. На самому ж подіумі пілот AWT Racing явно стримував свої емоції, а його посмішка швидше виглядала натягнутою, неабияк відрізнялася від неї вранці! І питання полягало не у засмученні лише третім зайнятим місцем подіуму заліку «8С».

Він крився в несподіваній швидкості пілотів Smart Racing Андрія Скока і Романа Марківа, що окупували перші два ступені. А точніше в їхніх 1,4-літрових 16-клапанних «Калинах», за відомостями конкурентів, оснащених значно більшим, ніж це передбачено технічними вимогами «дроселем», і не тільки ним…

 

Після нагородження Андрій Скок допоміг донести кубок та шампанське свого суперника, з яким ще влітку вони билися на трасі зовсім на рівних. Все нічого, якби юний пілот не зробив це після суфлерських підказок свого дідуся Дмитра Франчука – того самого представника Smart Racing, який перешкоджав подачі заявки AWT Racing. Що в свою чергу відбувалося якраз у той момент, коли Денисов знаходився буквально в переламаному стані на лікарняному ліжку, та й його напарник Нітеш Пал ходив у гіпсі!

Зрозуміло, що зовсім інші емоції відчував третій призер Супер Турінга, ким став Олексій Бабенко. Перший же старт у році, і одразу подіум! Більше того, у його зовсім не тривалій автоспортивній кар’єрі, яка почалася лише торік, для Олексія цей подіум став уже третім. Щоправда, Костянтини, які посіли перші два місця, можуть «похизуватися» ще більш вражаючою статистикою.

Адже Дяденко, який раніше виступав виключно в тайм-атаці, прийшов у «велике кільце» лише цього року. І, незважаючи на свій статус дебютанта, всі перегони, в яких він зміг фінішувати, Костянтин-2 піднімався на подіум, «попутно» здобувши звання Володаря Кубка України з кільцевих перегонів! Але навіть такі здобутки дещо тьмяніють у порівнянні з показниками його тезки-візави.

Так, ставши першим у рамках Кубка України-2020 і це всього на свій перший повний сезон у «кільці», Гуцул поступився Дяденко цього року. Проте з трьома «вікторіями» у рамках «Кубку Чайки» Костянтин-1 більш ніж впевнено переміг за підсумками цієї серії. Більше того, йому належить унікальна у своєму роді статистика – всі до єдиної гонки, де Гуцул побачив фінішний прапор, він незмінно очолював подіум!

 

Але, мабуть, найемоційнішим на Фіналі «Кубка Чайки» став подіум середнього заліку «Турінг». І питання полягало не в тому, що воно було останнім цього року, а в тому, що всі троє не так часто на нього піднімалися цього сезону.

Незважаючи на його чотири, причому завойовані поспіль чемпіонські титули, нинішній сезон для Вадима Конончука виявився не найвдалішим і ця перемога для нього стала лише третьою із семи стартів.

Не менше техніка підводила і Владислава Сінані, до того ж коли є можливість регулярно стартувати відразу в двох класах. Для нього цей подіум став лише четвертим цього року, і це у дев’яти стартах. Ну а приводів для радості найбільше тут було швидше у Олександра Кузьменко.

Для нього цей подіум виявився лише третім у житті, причому всі вони «відбулися» поспіль. Більше того, після двох третіх місць цього разу Кузьменко піднявся на щабель вище! Отже, прогрес цього пілота вже навряд чи хтось зможе поставити під сумнів, включаючи його самого)))

Не дивно, що задоволені та радісні, в просочених переможних шампанських комбінезонах, Вадим із Олександром були «ні разу не проти» фото (на згадку) одразу після церемонії нагородження)

Але, мабуть, найбільш емоційною подіумною церемонією стає тоді, коли учасник поділяє її зі своїми дітьми. У пуританській «Формулі 1» це не прийнято і навіть у Мексиці син Серхіо Переса залишився стояти за подіумом.

В американському NASCAR, навпаки, діти пілотів у «колі переможців» є його невід’ємною частиною. Проте в цих гонках апріорі не існує як такого подіуму і вшановується в них лише один переможець. Інша справа гонки українського «кільця», на подіумі яких знайдеться місце і призерам та їхнім дітлахам, як тут для Нітеша Пала.

… тим більше, як не розділити останній у році, що минає, тріумф з близькими і не сфотографуватися з кубком на тлі своєї улюбленої машини, нехай вона кілька разів і підводила.

Власне, що й робить Костянтин Дяденко, тоді як його синочку напевно в цей момент переповнювали гордість за свого батька і… швидше за все бажання йти його стопами?)

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

Фото автора

«Кубок Чайки»: Через тумани та суперників (Частина 3)

Нагадаємо про ситуацію, що склалася раніше. «Відправною точкою» у ній став відверто не найкрасивіший та найспортивніший вчинок Представника команди Smart Racing Дмитра Франчука. На 3-му етапі Кубка України з кільцевих перегонів він фактично шантажем змусив КСК відмовитись приймати не вчасно подану заявку від AWT Racing. Після цього решта команд, які з початку року офіційно стартували в «кільці», оголосили бойкот цьому колективу.

Більше того, з того моменту командний залік в українському кільці, по суті, перестав існувати!

Декілька перегонів поспіль єдиною офіційна заявка надходила тільки від Smart Racing, яка природно й автоматично «перемагала». Більше того, незважаючи на вирішальний статус Фіналу Кубка України з кільцевих перегонів, у заліку «8С» на старті опинилися лише дві машини і обидві виключно з логотипами цієї команди.

Все це виглядало більш ніж промовисто і … відверто сумно. Але все ж таки залишалася надія! Так, представники Smart Racing у результаті так і не принесли ні публічного, ні хоча б приватного вибачення іншим колективам за той вчинок їхнього Представника.

Тим не менш, з урахуванням того, що Фінал «Кубка Чайки» завершував кільцевий сезон, та ще й став традиційною гонкою, що проводиться до Дня Автомобіліста, можна було очікувати, що, так би мовити, з нагоди свята, суперники дадуть індульгенцію цій команді.

Частково так й сталося. Однак тепер у них виникли інші, не менші, а десь навіть більші, питання якраз до «Калин» Smart Racing, що виступає саме в класі «8С». Як завжди, про все по порядку.

Необхідний квінтет зібраний

Також нагадаємо, що AWT Racing прийшла в автоспорт лише на початку цього сезону, причому не звідкись, а з мотоциклетних кільцевих перегонів! І та ситуація із «запізнілою» подачею заявки цієї команди була пов’язана з вельми невеселими обставинами. Займаючись своєю першою пристрастю – мотогонками, – одразу два її пілоти напередодні тієї гонки отримали травми різного ступеня.

І на відміну від засновника AWT Racing Нітеша Пала, спочатку прогнози на швидке відновлення його партнера Костянтина Денісова були вкрай не втішними. Тим не менш, їм обом, як досвідченим наїзникам, не звикати до боротьби не лише із суперниками на трасі, а й із травмами.

На подив, хоч і на милицях, Костянтин справді повернувся у стрій, принаймні – за кермо спортивної «вісімки» – до закінчення нинішнього сезону! Не кажучи вже про самого «Ніка», який у реалії падав двічі за цей рік і отримавши кілька травм поспіль, але теж рвався «в бій».

На «Чайці» так і не з’явився ще один завсідник «8С» Кирило Мітітел, який вирішив сконцентруватися на підготовці вже до наступного сезону, причому не факт, що з точки зору класу «8С». На старт у цьому заліку знову вийшла Леся Цимбалюк, яка інтенсивно тренувалася напередодні фінальних кільцевих перегонів сезону.

Тож разом із пілотами Smart Racing Андрієм Скоком та Романом Марківим, «8С» зібрав мінімальний кворум із п’яти учасників, необхідний для нарахування «повних» очок на етапі. З урахуванням фінального статусу 3-го етапу «Кубка Чайки», вони ще й перемножувалися на підвищуючий коефіцієнт 1,5.

Підсумки серії визначалися звичною схемою з відкиданням одного гіршого показника для пілота, що означало формулу «3-1». Завдяки всім цим чинникам інтрига у цьому заліку справді зберігалася і чимала. Так на рахунку Андрія Скока було 34 очки, але за вирахуванням найгіршого, його «актив» у реалії становив лише 17 із них.

У його партнера Романа Марківа турнірна ситуація складалася схожою – 24 і всього 12 балів відповідно.

Разом з тим, у нестартованого на 1-му етапі «Кубка Чайки» Денисова і Пала, що зійшов тоді, ці результати автоматично стали «найгіршими» й це давало їм 15 і 20 очок відповідно. (На момент тих перегонів, які відкривали нинішній кільцевий сезон, AWT Racing ще не прийшла в автоспорт, вперше офіційно заявившись тільки на наступній гонці).

Таким чином, з урахуванням відкидання найгіршого показника Денисов, який саме переміг у «8С» на 2-му етапі, був номінальним лідером цього заліку!

«На кону» Фіналу «Кубка Чайки» стояли 33 очки, тож математичний шанс на підсумкову перемогу мали всі чотири пілоти, не кажучи вже про повну непередбачуваність у боротьбі за решту призових місць.

І на радість уболівальників весь квартет головних дійових осіб цієї автоспортивної «мильної опери» був у строю. Проте, на деяких із них уже з самого ранку чекав не тільки туман, а й свого роду холодний душ!

Майже прірва!

На першому тренуванні найкращий час у «8С» показує Роман Марків – 1 хв 41,005 с. Скок виявляється поруч, у півсекунді від напарника, а ось два їх суперники поступаються їм і чимало.

Денісов виявляється у 2,5 секундах позаду, своєю чергою, випереджаючи свого партнера лише на 0,3 секунди.

Ок, це було перше тренування, під час якого асфальт перебував у досить слизькому стані. Плюс не можна не враховувати, що обидва і «Нік» і Костянтин кілька місяців не сідали за кермо спортивних машин. Однак на другому тренуванні ситуація повторюється!

Більше того, Роман прискорюється, причому на цілу секунду, показуючи 1 хв 40,096 з, знову випереджаючи на пів секунди Скока.

А ось обом пілотам AWT Racing не вдається додати у швидкості. Тепер Денисов поступається кращому часу 3,7 секунди, знову залишаючись попереду Пала на тих же 0,3 секунди.

На кваліфікації, де асфальт все ще залишався в досить підступному стані від роси, що випадає з туману, «поул» забирає Скок.

При цьому Андрій скидає ще кілька «десяток» із тренувальних часів, показуючи 1 хв 39,759 с.

Після цього Андрій проходить ще три «швидкі» кола, де на одному з них він поступається самому собі лише 0,061 секунди.

Марків також проходить цілу серію із «швидких кіл», у результаті поступаючись «поулу» лише примарні 0,084 секунди.

На кваліфікації Денисову все ж таки вдається прискоритися і чимало. Однак він все одно програє найкращому часу чималі 2 секунди.

Причому Костянтин намагався покращитись до самого кінця «квали» і найкращим для нього стало саме його останнє кваліфікаційне коло.

Палу теж вдається дещо прискоритися, проте він поступається своєму напарнику 1,4 секунди та 3,5 «поулу».

Весь цей час за цими «віртуальними розбірками», ніби спостерігаючи за ними збоку, знаходилася Цимбалюк. Порівняно зі своїми першими перегонами Леся значно додала, тепер відстаючи на тренуваннях від лідерів цього заліку близько 10 секунд.

Щоправда, вторити їм і підняти темп на кваліфікації у неї не вийшло. І хоча в єдиної на сьогодні пілотеси в українському «кільці» спостерігався очевидний прогрес, все ж таки основна увага більшості була прикута не до часів гонщика-початківця.

Привид Сенни чи ?

Звичайно, така прірва, як за кільцевими мірками, в кілька секунд, не могла не здивувати «сторону переслідування». Адже раніше той же Денисов за швидкістю становив абсолютно рівну конкуренцію Скоку, включаючи перемогу на тому самому 2-му етапі «Кубка Чайки». У той же час Пал протягом кількох гонок раніше також на рівних боровся з Марківим.

Ті перегони проходили за тією ж самою конфігурацією, що й фінал цієї серії і тоді часи на кваліфікації були на дві секунди повільнішими.

«Поул» влітку на 2-му етапі «Кубка Чайки» взяв Скок, де його найкращими стали 1 хв 41,849 с. Денисов тоді поступився Андрію 0,263 секунди, тоді як Марків був ще на секунду повільніше.

У зв’язку з цим хтось навіть міг пожартувати – невже привид Айртона Сенни зійшов на двох пілотів Smart Racing і доторкнувся до них напередодні Фіналу «Кубка Чайки»?! Чи питання лежали в більш реалістичних площинах? І у суперників цієї команди їх з’явилося чимало!

Вже на той момент гонки «поповзли чутки», що двигуни «Калин» Smart Racing за цей період були змінені.

А якщо бути точнішими, то в них була застосована більша дросельна заслінка, ніж звична 46-міліметрова, запропонована для цього класу – принаймні для 8-клапанних 1,6-літрових двигунів. Разом з тим, задля справедливості тут треба відзначити кілька інших фактів.

Влітку асфальт перебував у неабияк прогрітому сонцем стані, тоді як на Фіналі «Кубка Чайки» панувала справжня осіння погода, яка подвійно сприяла падінню часів.

По-перше, на куди холоднішому асфальті покришки «почувалися» набагато краще, так як аналогічно холодніше повітря давало краще «дихати» двигунам. Та й самі пілоти до кінця сезону «укотилися», до того ж здобувши раніше досвід цієї конфігурації траси.

Учасники старшого «Турінга», які виступають на такій же «гумі» і рівно в тих самих умовах, прискорилися прямо пропорційно.

Так, якщо на 2-му етапі «поул» Вадима Конончука склали 1 хв 39,136 с, то тепер Олександр Кузьменко, який забрав його, показав 1 хв 36,715 с, а той же Конончук поступився йому всього 0,158 секунди. (Нагадаємо ще раз, що обидві гонки проводилися по одній і тій самій конфігурації з «гострим» варіантом «Картингового повороту»).

Також тут не зайвим буде згадати і про травми обох мотоциклістів і особливо Денісова, який все ще пересувається на милицях і з неймовірною працею сідав у спортивну машину.

Так само як відсутність «накату» в обох пілотів AWT Racing, чого не можна було сказати про їхніх конкурентів.

«Тести» Костянтина напередодні цієї гонки звелися лише до спроб сісти за кермо і тиснути педаль гальма правою ногою! Фізично і те, й інше він зміг почати робити за лічені дні до Фіналу «Кубка Чайки»! Так що говорити про цілком рівні умови тут однозначно не доводилося … Ну а по ходу самої гонки питання, що виникли зранку, лише посилилися.

Справді, поза конкуренцією!

Власне з погляду заліку «8С» цього разу жодної боротьби і не вийшло. Лише на старті Марківу вдалося випередити Скока, проте навколо на виході з «Картингового повороту» Андрій повертає собі втрачену позицію лідера і, як кажуть, був таким.

На фініші Скока від напарника відокремили 5 секунд, тоді як Денисов закінчив гонку третім, але більш ніж за 40 секунд від переможця! І з погляду краще за коло в гонці ситуація повністю повторилася.

Рекордний час для «8С» залишився за переможцем – 1 хв. 39,565 с.

За цим показником Марків поступився своєму напарнику примарними 0,026 секунди. Для обох найкращими стали 4-й та 5-й кола, хоча й далі по ходу гонки Андрій з Романом ще по кілька разів були близькими до цих показників.

Найкращий час у гонці Денисова виявився на ті самі дві секунди повільніше, ніж в переможця, причому його він встановив на останньому колі гонки.

Іншими словами, незважаючи на своє безнадійне відставання від двох лідерів, Костянтин у самому прямому значенні цього слова до останнього кола намагався прискоритися!

Примітно, що влітку рекордний час Скока в гонці склав 1 хв 41,944 с, тоді як Денисов, який переміг, тоді поступився йому з цієї точки зору 0,050 секунди, а Марків був у двох секундах «позаду».

І знову, співвідношення цих цифр, принаймні, для «відстаючої сторони», не зовсім піддавалося логічному поясненню… не рахуючи, хіба що втручання привидів великих пілотів минулого…

Пал першу половину гонки тримався на задньому бампері свого напарника, після чого трохи відстав від нього, фінішувавши першим поза подіумом.

З огляду на краще коло в гонці Нітеш поступився своєму напарнику рівно одну секунду.

Замкнула ряди «8С» Цимбалюк, ще дещо додавши до швидкості. За найкращим часом вона поступилася рекордному лише 10 секунд, тоді як на перших гонках для Лесі ця різниця доходила до 30 секунд… Більше того, 10 секунд вона поступилася супер-швидким «Калинам» цього заліку.

Якщо ж порівнювати показники Цимбалюк з Палом, який виступає на схожій з її власною «вісімкою», то ця різниця склала менше 7 секунд… Не зайвим буде згадати і про колосальну різницю в досвіді пілотеси-початківця та її суперників.

Той же Скок вступав у картингу «з пелюшок», тоді як у випадку з Палом і Денисовим йдеться про досить іменитих мотоциклістів, які досягли чимало вершин на двох колесах.

Цимбалюк же прийшла в автоспорт тільки цього року, раніше маючи лише невеликий досвід прокатного картингу і не більше! Якоюсь винагородою для пілотеси-початківця стало те, що вона була окремо відзначена на подіумі, так би мовити, – «за волю до перемоги»…

Остаточні підрахунки

Природно, очоливши подіум «8С» і завоювавши можливий максимум 33 очки на Фіналі «Кубка Чайки», Андрій Скок впевнено розмістився і на верхньому рядку підсумкових протоколів цієї серії для цього заліку. Юний пілот довів свою суму до вражаючих 67 очок, 50 із яких склав його «результат».

А ось через специфіку підрахунку очок з відкиданням найгіршого показника, Марків, що піднявся на другий ступінь подіуму, не зміг випередити за підсумками всього «Кубка Чайки» Денисова, який замкнув подіум на його Фіналі.

Сума Романа склала 46,5 балів, проте до його «активу» пішли лише 34,5 з них. Разом з цим, на рахунку Костянтина зібралися 38 очок, з урахуванням пропуску їм 1-го етапу, всі з яких і склали його результат.

Тут можна відзначити, що саме на такі випадки спочатку, ще наприкінці 40-х років минулого століття, і була введена дана система з відкиданням найгірших показників. Вона застосовувалася у «Формулі 1» аж до 80-х років і досі існує у великій кількості чемпіонатів та серій.

Тим самим вона враховує пропуски «по хворобі» або відмови техніки у більш швидких пілотів, не даючи, що називається «стабільним» суперникам випередити їх математично.

Тут ми маємо промовистий приклад цієї системи в дії, коли в результаті вище розташувався пілот, на рахунку якого була перемога і третє місце проти двох третіх та другого, хоча його повна сума набраних очок і виявилася меншою…

З 25 очками першим поза підсумковим подіумом «Кубка Чайки» виявився Пал. Він випередив Кирила Мітітела, який також раніше по ходу сезону на рівних боровся з тим же Марківим, на рахунку якого залишилися 18,6 очок.

Цимбалюк, яка стартувала лише один раз у рамках «Кубка Чайки», хоч і заробила за 5-е місце 12 очок, згідно з правилами, не буде офіційно класифікована за підсумками цієї серії.

Щодо командного заліку, то на Фіналі «Кубка Чайки» в ньому опинилося дві команди. Як і передбачалося, з нагоди свята, а, нагадаємо, що гонка проводилася до Дня Автомобіліста, AWT Racing все ж таки вирішила офіційно скласти компанію Smart Racing. Щоправда, цього не зробила SDrive, залишившись на своїй принциповій позиції, так і не з’явившись на гонку.

При цьому не можна забувати, що головний «призовий пілот» AWT Racing в особі Сергія Юнашева на той момент заробляв одразу два чемпіонські титули з автокросу в Дніпрі!

Проте цей колектив уже багато років представляв «АВТ Баварію» в мотоперегонах, на Фіналі «Кубка Чайки» поповнився справжньою BMW! Зокрема, третім пілотом за неї поїхав Олег Сокирба.

Шкода, але багато в чому символічний момент появи реально «баварця» у цій команді був затьмарений поломкою підвіски та подальшою аварією Сокирби на самому початку перегонів «Супер Туринга»… Тож Денисову з Палом знову довелося розраховувати лише на свої сили. І перевага виявилася на боці їхніх суперників.

Цього разу офіційно Smart Racing представляли Андрій Скок, який переміг у «8С», а також Микита Анпілогов і Антон Поляничко у «Турінгу». (На одному етапі збирати очки для команди мають право не більше трьох пілотів, де в «актив» йдуть два найкращі їх показники.)

З урахуванням 5-го місця Антона, Smart Racing заробила 42 очки проти 33 у AWT Racing, там, очоливши командний подіум. Разом з ними вона перемогла і в самому Кубку Чайки, довівши підсумковий рахунок до 90 балів проти 73 у суперників.

***

І ось тут, хоча на командному подіумі і панувала миролюбна атмосфера, можна відзначити, і знову зі смутком, що в реалії вона була не більше ніж «картинкою», яку пілоти AWT Racing просто не стали затьмарювати! Бо питання, причому не тільки в них, до «Калин» суперників все ж таки залишилися, і чималі!

Але про це, в продовженні нашої розгорнутої розповіді про фінальні кільцеві гонки, яка, на жаль, знову наочно продемонструвала деякі дуже сумні сторони автоспорту!….

 

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

Фото Вадим Чайковський та автора

«Кубок Чайки»: Через тумани та суперників (Частина 2)

На разі найпотужнішим класом в українському кільці є «Супер Турінг» і на Фіналі «Кубка Чайки» його пелотон нарахував якраз 10 машин. Причому дві його третини справді становили яскраві іномарки. Також тут з’явилися три пілоти, які виступали на значно скромніших 1,6-літрових автомобілях.

Зокрема Олексій Тихонович Варавін на своєму Citroen Saxo плюс Святослав Денисов та Олександр Рассихін, які виїхали на класичних «ВАЗ-2101».

Святослав зробив це швидше вимушено, оскільки його «Сітроен Саксо» ще не відновили після інциденту на Фіналі Кубка України.

А ось для Олександра ця гонка стала всього другою в житті та першою за майже 15 років! При цьому виступав він на добре знайомій багатьом машині «з-під» Леоніда Протасова.

Але, як би не тішили око вболівальників «зі стажем» ці «класики», тим більше на традиційній гонці до Дня Автомобіліста, основні погляди більшості все ж таки були прикуті до куди більш сучасних і потужних автомобілів заліку «Супер Туринг». Тим більше, що хоча на відміну від «Турінга», головний лідер цього заліку стартував, тут теж зберігалася чимала інтрига. Як завжди, про все по порядку.

Теж інтригуюче

Honda S2000 Костянтина Гуцула після тієї доленосної аварії на старті Фіналу Кубка України з кільцевих перегонів було відновлено, хоча «шрами» на ній все ще були видно.

Саме Костянтин раніше двічі перемагав у рамках Кубка Чайки. Однак з урахуванням того, що на 1-му етапі в цьому заліку стартувало лише дві машини, «вікторія» принесла йому лише 8 очок. Тож на рахунку Гуцула перед Фіналом «Кубка Чайки» була сума 30 очок і лише 22 у вигляді «результату».

Щоправда, у його головного візаві в особі Костянтина Дяденка, який лише завоював звання Володаря Кубка України, справи були зовсім не кращі.

Зі сходом на 2-му етапі «актив» Костянтина-2 взагалі становив лише 6 очок. Тим не менш, з урахуванням 33 очок фіналу «Кубка Чайки», які стоять «на кону», у Дяденка залишалися математичні шанси на підсумкову перемогу в цій серії.

Це не кажучи вже про Владислава Сінані, Максима Пашка та Павла Чабанова, на рахунку яких були 15, 12 та 8 очок відповідно.

Усі вони виїхали на вирішальну гонку, причому цього разу їхня техніка перебувала в ідеальному бойовому стані. Принаймні – зранку.

Володимир Дрогомирецький не стартував на Фіналі «Кубка Чайки», натомість це зробив Олексій Бабенко на своїй «Хонді» S2000, який цього року виїхав уперше.

Так, з урахуванням одного-єдиного старту, за правилами Олексія не класифікують за підсумками «Кубка Чайки». Однак він цілком міг втрутитися в боротьбу інших за такі важливі очки на вирішальній заключній гонці цієї серії.

Так само як це міг зробити і Олег Сокирба, який теж вперше виїхав у рамках «Кубка Чайки». Власне, так воно і сталося, хоча без чергових примх техніки теж не обійшлося.

На першому тренуванні найкращий час показує Гуцул – 1 хв. 28,170 с.

Другим на підступному холодному і слизькому від роси з густого туману асфальті стає Чабанов. Причому Павло на своєму яскравому та потужному TCR поступається фавориту всього 0,475 секунди.

Показник Дяденка виявляється поруч, всього за 0,179 секунд від Чабанова, тоді як Бабенко поступається кращому теж не так вже й багато – 1,3 секунди.

Часи виступаючих на BMW Олега Сокирби та Максима Пашка виявилися подалі.

Звичайно, показники пілотів 1,6-літрових машин не можна було порівнювати з реальними учасниками «Супер Турінга», тоді як Владислав Сінані спочатку тренувався на «вісімці».

Друге тренування Гуцул «відсиджується», тоді як найкращий час показує його головний конкурент. За Дяденком залишаються 1 хв 28,588 з, але головними для нього стають не хвилини з секундами.

Костянтин виявляє, що один із передніх амортизаторів його «БМВ» виходить з ладу. А з урахуванням закінчення сезону, запасного ні в нього, ні його суперників на трасі просто не виявилося!

За свідченням самого Дяденка, їхати такою машиною можна було, проте через «мертвий» амортизатор неймовірно швидко «з’їдалася» покришка.

Тому окрім втрати швидкості, питання стояло в найбанальнішому – чи зможе пілот «баварця» взагалі доїхати до фінішу гонки!

Чабанов знову показує другий час за 0,747 секунд від кращого. Як і Гуцул, більшість інших пілотів «Супер Турінга» не виїжджали на друге тренування, тоді як це зробив Сінані, тепер уже на своєму Lotus-і.

Його показник виявився зовсім не надихаючим, далеко позаду найкращого. Проте, йшлося тільки про тренування, часи на яких зовсім ні на що не впливають. Інша річ – кваліфікація.

І все ж таки фаворит!

Як ми вже писали, туман практично весь день не розсіювався і траса залишалася в досить підступному стані, де особливо непросто доводилося саме пілотам із «Супер Турінга», що виступають на спортивних «сліках».

Мало того, що їм було слизько, так пілоти не могли добре прогріти їх на досить холодному асфальті. Зважаючи на ці обставини, перед гонкою їм навіть надали незвичні два «прогрівальні» кола.

Не дивно, що найкращим для Гуцула стає його останнє кваліфікаційне коло.

І на ньому в порівнянні з тренуванням Костянтин прискорюється на добрі 4 секунди, показуючи 1 хв 24,462 секунди.

Дяденко теж прискорюється, але лише на пару секунд, показуючи 1 хв 26,900 с, тим самим поступаючись «поулу» майже 2,5 секунди.

Однак тут не можна забувати про «полетілий» амортизатор, та й проїхав Контантін-2 лише кілька «швидких» кіл. Більше того, навіть за його проблем, всі інші учасники «Супер Туринга» опинилися позаду нового Володаря Кубка України з кільцевих перегонів.

Для Бабенка найкращим теж стало його останнє кваліфікаційне коло.

На ньому він поступається Дяденку 1,3 секунди та 3,7 «поулу». Але й тут варто нагадати, що Олексій не виступав понад рік…

Менш секунди пілоту «японки» поступається Чабанов, який до останнього намагався прискоритися, неодноразово видовищно блокуючи на гальмуванні гуму.

П’ятий час, за секунду від Павла і менш ніж за 6 від «поула» показує Сінані.

І тут також не можна забувати, що хоча він і виглядає вражаюче, «Лотус» Владислава оснащений найменш слабким із усіх учасників «Супер Турінга» 2-літровим атмосферним двигуном, не рахуючи хіба що 1,6-літрові машини.

Проте позаду «Лотуса» залишаються два «баварці» Сокирби та Пашко.

Як вони обоє не намагалися, Олег із Максимом на кваліфікації явно так і не змогли до кінця прогріти свою гуму.

Для обох їх найкращими також стали останні кваліфікаційні кола, проте вони серйозно поступилися «поулу» – майже 10 та 11 секунд… Але вони хоча б закінчили кваліфікацію.

Не встиг Варавін виїхати на неї, як на його «Сітроєні» відмовляє трансмісія і, на жаль, ветеран так і не зміг вийти на старт цих перегонів… А він видався більш ніж несподіваним.

Вже майже традиційно цей ключовий момент гонки Дяденко «проспав», опинившись спочатку лише п’ятим, тоді як за ним, як ядро з гармати, вистрілює компактний і легкий «Лотус» Сінані. Цікаво, але Владислав мало не виходить у лідери перегонів і це з п’ятого стартового місця!

Тим не менш, Гуцулу вдається зберегти за собою першу позицію, тоді як за ними Бабенко з Сокирбою проходять весь перший поворот буквально пліч-о-пліч!

Опинившись зовні, Олег поступається супернику, чим тут же користується і Дяденко, який прокинувся, також випереджаючи на виході з першого повороту Сокирбу. Тим самим Костянтин виходить на 4 місце і це при старті з другого…

Під час першого кола Дяденку вдається випередити і Бабенка, проте всі ці перестановки, що відбувалися позаду нього, не хвилювали Гуцула.

Не відкладаючи «на потім», Костянтин-1 вже з першого кола починає йти у відрив від решти всієї опозиції, після чого він, як кажуть, не оглядався назад.

На фініші переможця від другого призера відокремили промовисті 23 секунди.

Разом із рекордним колом – 1 хв 25,222 с, – Гуцул заробляє можливий максимум у 33 очки.

Тим самим він доводить свою скарбничку до 63 очок, з яких не менш вагомі 55 склали «результат».

Разом з ними Костянтин-1 більш ніж впевнено перемагає і за підсумками всього «Кубка Чайки», ніби реабілітувавшись за більш ніж образливий програш на Фіналі Кубка України з кільцевих гонок.

Цікаво, і в чомусь навіть безпрецедентно, що хоча гірший результат, що відкидається, для Гуцула і склав 8 очок, не можна забувати, що в реалії йшлося про перемогу!

Нехай і не за перемогу

А за фаворитом, як на самому Фіналі «Кубка Чайки», так і за його підсумками все виявилося більш ніж цікаво і непередбачувано! Причому в обох випадках однією з головних фігур став Владислав Сінані.

Так, на старті він зміг відчути себе як Барон Мюнхгаузен, вистріливши на своєму Лотусі, як на гарматному ядрі з 5-го місця разом на 2-ге.

Однак далі 2-літровий атмосферний мотор ніяк не міг дозволити своєму плоту скласти конкуренцію суперникам, що виступають на два, а то й більше разів потужніших машинах.

Обігнавши ще на першому колі Бабенка, на другому Дяденко легко випереджає і Сінані, тим самим виходячи назад на втрачене при старті друге місце.

Після цього за Владислава «приймається» Бабенко і протистояння між ними закінчилося не так блискавично.

Не з першої спроби, але Олексію вдається випередити суперника в «Картинговому повороті». Тим не менш, Сінані успішно контратакує його, повертаючи собі третю позицію.

Однак на гальмуванні тепер уже в останньому повороті Бабенка знову випереджає Лотус суперника.

І хоча Владислав знову намагається контратакувати, наприкінці довгої стартової прямої Олексій все ж таки реалізує дещо більшу потужність своєї «японки», остаточно закріплюючись на останній подіумній позиції.

Другим головним гравцем, і теж в обох сенсах, але вже в другій половині пелотону Супер Турінга, стає Чабанов. «Для початку» на старті Павло відкочується з 4-ї позиції на 6-ту, а далі більше.

На виході з другого «вуха» на все ще холодному «сліку» Чабанов припускається помилки і «проорює» узбіччям. На щастя, на цей момент TCR практично не постраждав, лише зібравши трохи осіннього листя на свій радіатор.

Натомість після цього, як і Поляничко перегонами раніше, Павло починає поступово, але планомірно підніматися нагору.

Природно, випередити «копійки» для пілота потужного TCR-а не склало проблем, так само, як і свого партнера по Huragan Racing Максима Пашка на його «БМВ».

Після цього Чабанов «кидається» в погоню за лідерами, щоправда, не без чергових «осічок», включаючи перегальмування все в тому ж підступному «гострому» варіанті «Картингового повороту».

Для Сінані холодний асфальт решту гонку теж завдав своїх клопотів.

На якийсь момент Владислава видовищно розвертає. Це відбувається на виході з того самого «Картингового повороту», даруючи чимало емоцій тим уболівальникам, хто вибрав саме це місце для перегляду гонки.

Природно, виступаючи на автомобілі, що за потужністю поступається більш ніж удвічі сучасному TCR-у, Сінані ніяк не міг скласти конкуренцію його пілоту «за інших рівних».

Ближче до фінішу Чабанову вдається наздогнати Владислава і легко випередити його в останньому повороті траси, подарувавши ще один гарний момент глядачам, що мерзнуть на трибунах.

Проте, незважаючи на всі його зусилля, нагнати трьох лідерів, які пішли далеко вперед, шансів у Павла просто не залишалося.

Чабанов закінчив гонку 4-м, майже в колі від них, тоді як Сінані фінішував на тому самому 5-му місці, з якого він і стартував, але вже як «коловий»…

Замкнув ряди, скажімо так – реальних учасників «Супер Турінга», – Максим Пашко. Він фінішував 6-м, але вже за два кола від переможця… Останнім гонку закінчив Святослав Денисов.

Його «копійка» з його стильним «оперенням», та ще й взута в модні англійські диски, напевно порадувала ветеранів автоспорту, які традиційно приїхали на гонку, присвячену Дню Автомобіліста.

А от щодо його єдиного реального конкурента Олександра Рассихіна, то, на жаль, але незадовго до фінішу він сходить.

При цьому не можна не відзначити, що у кваліфікації новачок випередив незрівнянно досвідченішого суперника на пів секунди, проте вже зі старту повів саме Денисов. Проте до свого сходу Олександр тримався близько до Святослава.

…але за підсумкові місця!

А головний, якщо так можна висловитися, схід цієї гонки відбувся на самому її початку, коли у Олега Сокирби знову відбуваються технічні проблеми.

Наприкінці третього кола на його БМВ щось знову «летить» у лівій передній підвісці.

На щастя, це відбувається у правому повороті, де тепер є зона безпеки, а жорстокі відбійники були відсунуті далеко від траси.

Таким чином, виліт Олега через цю вкрай неприємну поломку виявився відносно м’яким – принаймні, якщо дивитися на нього загалом.

Звісно, від «закопаного» в ґрунт передньою лівою підвіскою «баварця» залишилося небагато.

Мабуть, єдиною втіхою тут можна вважати те, що прикра відмова техніки відбулася наприкінці гоночного сезону і в розпорядженні Олега є вся зима для відновлення техніки.

Разом із цією аварією, Сокирба не зміг втрутитися у розподіл очок на вирішальній гонці «Кубка Чайки», результати якої перетасували підсумкову турнірну таблицю «Супер Туринга».

Незважаючи на проблеми з його підвіскою, Дяденко закінчив гонку другим, заробивши 22,5 очка. З ними він довів свою суму до 31,5 балів, з яких 28,5 склали «результат».

Таким чином, за підсумками «Кубка Чайки» Костянтин-2 хоч і поступився своєму тезці, зміг закінчити його другим. При цьому Дяденко випередив Сінані лише на 1,5 очка!

Іншими словами, закінчи Владислав Фінал «Кубка Чайки» одним місцем вище і зароби 15, а не 12 очок, його «актив» тоді склав би не 27, а 30 очок і саме він виявився б другим за підсумками цієї серії. Але ми невпинно повторюємо, що спорт не знає умовних способів.

Та й далі, нехай уже й не за призові місця, все виявилось досить щільно.

Саме завдяки тому, що він випередив Сінані, Чабанов заробив ті самі 15 очок.

Тим самим Павло довів свій «актив» до 23 балів проти 21, які заробив Пашко.

Таким чином, два пілоти все ще не заявленої офіційно Huragan Racing розташуються на 4-му та 5-му рядках підсумкової турнірної таблиці «Кубка Чайки».

З 18 очками за третє місце номінально Бабенко став у підсумку 6-м.

Але, як уже говорилося, вийшовши лише один раз на старт у Кубку Чайки, Олексій не буде класифікований за його підсумками.

Однак ця обставина навряд чи хоч якось затьмарить емоції Бабенко, котрий у своїй єдиній гонці цього року вже піднявся на подіум!

На завершення не можна не відзначити щільність часів, хай і не таку неймовірну, як у «Турингу».

Так, незважаючи на його проблеми з підвіскою, Дяденко показав другий найкращий час гонці, поступившись за цим показником тезці, що переміг, всього 0,866 секунди.

Так, найкраще коло третього призера виявилося на 3,3 секунди повільнішим. Однак тут не можна забувати, що мотор «Хонди» Бабенко все ж таки поступається в потужності машинам двох лідерів цього заліку.

Цього якраз не можна сказати про двигун TCR-а Чабанова.

При цьому з погляду їхніх найкращих кіл у гонці Бабенка з Павлом розділили лише пів секунди – Олексій попереду. Та й Сінані поступився за цим показником Чабанову всього 0,341 секунди.

Пілотів двох «класик» з огляду на їхні найкращі часи у гонці розділили лише 1,2 секунди.

Природно, Денисов виявився найшвидше Рассихіна, що вдруге в житті виїхав на «кільці».

Ну а про події в заліку «8С», так само як й командний, ми розповімо в третій частині нашої традиційно розширеної розповіді, цього разу присвяченої Фіналу «Кубка Чайки».

 

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

Фото Вадим Чайковський та автора

«Кубок Чайки»: Через тумани та суперників (Частина 1)

Незважаючи на надихаючі прогнози погоди, суботній день видався похмурим, вологим і холодним, а іноді з’являвся й туман. Тож тим нечисленним уболівальникам, хто все ж таки приїхав цього дня на Автодром «Чайка», не кажучи вже про самих учасників, довелося по-справжньому по-осінньому померзнути.

До того ж, як за справжнім «законом підлості», в неділю, на яку і був запланований 3-й етап «Кубка Чайки», весь день світило сонце і панувала майже весняна тепла погода! Але, проти карантинних заходів, що стали жорсткішими, «не попреш».

Головне, що гонка, котра традиційно присвячена до Дня автомобіліста та завершує кільцевий сезон, в принципі пройшла!

А щодо туману, то в чомусь він тільки додав їй колориту, водночас, кинувши свій додатковий виклик пілотам, особливо Super Touring-а. Уболівальникам ця погодна незручність з лишком компенсувала чималий градус боротьби на трасі. Як завжди, про все по порядку.

Зав’язка «що лікар прописав»!

Усього на фінальний 3-й «Кубка Чайки» зібралося 24 учасники, з лишком заповнивши собою всі три класи. Шкода, але вболівальники не побачили цього дня Audi TT, яка дебютувала гонкою раніше. Її пілот Володимир Дрогомирецький не зміг виступити через невідкладні робочі питання… Натомість на трасі з’явилася інша білосніжна машина, а саме Honda S2000 Олексія Бабенка, який цього року вперше виїхав на «кільце».

Тож тепер у пелотоні «Супер Турінга» знову опинилися дві японки, проти яких тут виступили всі інші завсідники цього класу, включаючи найвидовищніший і найсучасніший на сьогодні автомобіль в українському кільці – Cupra TCR Павла Чабанова.

Сумарно «Супер Туринг» нарахував 10 автомобілів, тому з міркувань безпеки знову було вирішено провести окремо не лише кваліфікаційні заїзди, а й самі перегони. У першій гонці їхали учасники «Турінга» та наймолодшого з класів «8С».

До речі, після двох машин на Фіналі Кубка України з кільцевих перегонів в «8С», цього разу і він зібрав необхідний мінімальний кворум у 5 учасників.

Тож і тут було реально про що поговорити, і в цьому заліку також додалася своя інтрига. Але все ж таки найбільша з них зберігалася в «Турингу», тому ми почнемо нашу традиційну розгорнуту розповідь про чергову кільцеву гонку саме з неї.

Як ми й писали в нашому анонсі, лідер цього заліку в особі Сергія Юнашева поїхав до Дніпра на Фінал Чемпіонату України з автокросу, де для нього вирішувалася доля одразу двох чемпіонських титулів.

На рахунку Юнги після двох впевнених перемог на обох етапах Кубка Чайки зібралося 42 очки. Однак з огляду на відсутність Сергія, це не означало гарантію підсумкової перемоги в цій серії!

На Фіналі «Кубка Чайки» всі зароблені пілотами бали перемножувалися на коефіцієнт 1,5, що означало 33 очки «на кону». Разом із цим Микиту Анпілогова, який займає друге місце, з його 15 балами відокремлювали всього 5 «пунктів» від Олександра Кузьменка, що йде сьомим.

Таким чином, п’ятеро із «переслідувачів» Юнашева зберігали шанс на підсумкову перемогу в «Кубку Чайки». Принаймні – математичний.

Більше того, з урахуванням головного фаворита «Турінга» Вадима Конончука, одразу сім пілотів абсолютно однаково претендували на решту призових місць за підсумками «Кубка Чайки»!

Що ж до самого Конончука, який лише завоював звання Володаря Кубка України з кільцевих перегонів, то в рамках цієї серії йому просто катастрофічно не щастило.

Не встиг розпочатися перший етап «Кубка Чайки», який символічно відкривав нинішній кільцевий сезон, як на «Калині» 4-разового Чемпіона України відмовляє двигун.

На 2-му Вадим, хоч він і поступався у прямому протистоянні Юнашеву, йшов на другому місці. На жаль, тоді Конончук не доїхав до фінішу кілька кіл через зламаний привод.

З огляду на всі невдачі, на рахунку одного з двох фаворитів виявилося лише 7 очок і навіть забери він на Фіналі «Кубка Чайки» можливий максимум у 33 очки, Конончук все одно вже не дотягнувся до свого головного візаві останніх кількох років.

Тим не менш, «за інших рівних», Вадим міг серйозно завадити тому самому квінтету переслідувачів Юнашева, тим самим, ніби допомагаючи зберегти йому це перше місце. І не він один!

Після пропуску кількох гонок на старт знову вийшов Максим Волинець, нова «Калина» якого неабияк перетворилася. Вона отримала куди яскравіший, ніж оригінальний передній бампер, що дуже нагадує за стилістикою сучасні «Ауді»!

Максим не виступав у рамках цьогорічного «Кубка Чайки». Згідно з правилами, це означало, що він не буде класифікований за підсумками цієї серії. Проте, як і Конончук, на вирішальному етапі цієї серії Волинець цілком міг вклинитися у боротьбу решти пілотів за такі важливі очки. Власне, так воно й сталося!

Сухо, але слизько!

Так, дощу цього дня не було. Однак туман, який так і не пробило сонце, означав підвищену вологість, і не лише у повітрі! Хоча візуально траса виглядала абсолютно сухою, в реалії роса, що постійно випадає, особливо вранці, робила асфальт досить слизьким.

Більше того, стан покриття перебував у абсолютно непередбачуваному стані!

Частина траси Автодрому «Чайка» знаходиться хоч і на невеликій, але височини, тож роса випадала нерівномірно. Коли автомобілі виїхали на перше тренування, вони почали своїми колесами сушити траєкторію. Незабаром, варто їм піти з неї, це могло призвести до серйозного моменту «корова на льоду».

Особливо проблеми виникали і в новому «гострому» варіанті «Картингового повороту» з досить жорсткою точкою гальмування.

Не додавали простоти і листя, що випало на трасу – осінь, знаєте. Найскладніше у цих умовах доводилося пілотам «Супер Турінга».

Їхні автомобілі взуті у спортивний «слік», який з урахуванням холодної погоди було практично не можливо прогріти! Але, як уже було сказано, про них наступного разу.

Учасникам із «Турингу», що виступають на дорожній «гумі», теж доводилося «не солодко». І в цих умовах серед них найкращий час ранком показує саме Конончук – 1 хв 37,348 с.

Судячи з усього, решта підійшли до першого тренування набагато акуратніше за фаворита, тому що найближчий з однокласників Вадима відстав від нього на більш ніж 1,4 секунди!

Цим найближчим став Олександр Кузьменко, тим самим, в черговий раз підтверджуючи швидкість, що нещодавно з’явилася у нього.

Відставши на 0,433 секунди він Кузьменко, третій ранковий час залишився за Микитою Анпілоговим. Натомість за ним показники виявилися більш ніж щільними.

Так Сергій Бєляєв поступився Микиті всього 0,092 секунди, випередивши на 0,126 секунд Антона Поляничка, який у свою чергу «об’їхав» Максима Волинця на ті ж 0,092 секунд!

Трохи далі залишилися найкращі часи Владислава Сінані, Павла Мар’яненка та Олександра Пухальського.

Така щільність вже на першому ж тренуванні не могла не тішити! А на другий ситуація повторюється. Конончук знову швидший, причому це не означало, що він прискорився – навпаки.

За Вадимом тепер залишаються 1 хв 37,540 с, що вкотре говорило про те, що стан траси аж ніяк не покращувався, адже туман і не збирався розсіюватися! Щоправда, дещо прискорилася його опозиція.

Тепер другим стає Анпілогов, проте поступаючись лідеру 0,433 секунди.

Лише на 0,028 секунди від Микити «відстає» Волинець, тоді як далі розриви виявилися більшими.

Поляничко поступився Максиму 0,3 секунди, своєю чергою випередивши майже на пів секунди Бєляєва.

Тільки 6-й час цього разу залишається за Кузьменком, причому за 0,6 секунди від Бєляєва і більш ніж за дві від кращого! Але, як потім з’ясувалося, тут Олександр їхав старою гумою.

Мар’яненко з Пухальським знову замкнули протоколи «Турінга», тоді як Сінані на цьому тренуванні пересів із «вісімки» на свій «Лотус», оскільки цього разу він знову виступав одразу у двох класах. У кваліфікації знову не обходиться без сюрпризу.

І знову Кузьменко!

До кваліфікації стан полотна не покращився, проте тепер пілотам було справді необхідно викладатися на повну. У лідери і тут знову виходить Конончук, показуючи на своєму першому «летючому» колі 1 хв. 36,873 с.

Іншими словами, порівняно з тренуванням, Вадим «навозить» самому собі понад пів секунди, після чого, надихнувшись, він намагається поліпшитися.

І це призводить до видовищного розвороту на гальмуванні перед тим самим новим «гострим» варіантом «Картингового повороту».

За свідченнями самого Конончука, він послизнувся на тому самому підступному осінньому листі, яке за мінімальної вологи перетворюється на справжнє «мило».

Тим не менш, Вадим і після цього розвороту намагається прискоритися, проте виявляє моторошну вібрацію через «сквадрачені» передні колеса, які стали такими після блокування на цьому інциденті.

Поступившись самому собі пів секунди, фаворит з’їжджає з траси, тоді як в цей же час його випереджає Кузьменко, який знову добряче додав!

Олександр, вдруге цього року забирає «поул», причому і він показує найкращий час на своєму першому «летючому» колі. Він становив 1 хв 36,715 с, випередивши Конончука на 0,158 секунди.

Після цього Кузьменко також намагається прискоритися, але аналогічно проходить останнє кваліфікаційне коло на пів секунди повільніше за самого себе…

За Анпілоговим залишається третій час, всього в 0,335 секунд від «поулу» і 0,177 від показника Конончука.

Микита аналогічно показує свій найкращий час на першому з «швидких» кіл, тоді як решта учасників «Турингу» виявилася значно повільнішою за трійку лідерів.

Так, хоча Поляничко і показує 4-й час, він поступається «поулу» 1,1 секунди.

Як й інші, Антон намагається поліпшитися, пройшовши одразу кілька «летючих» кіл, на останньому з них програє самому собі всього 0,183 секунди.

А за Поляничком залишилася добра половина пелотона цього заліку.

Так Волинець поступився йому майже 0,4 секунди, майже на стільки випередивши Мар’яненка.

Тільки за ним опинився Сінані, програвши «поулу» рівно дві секунди, випередивши лише на 0,012 секунд Пухальського.

 

Найцікавіше, що Бєляєв, який замкнув кваліфікаційні ряди «Турінга», у свою чергу поступився Олександру не менш примарними 0,017 секунди!

Обидва пілоти знову не заявленої офіційно команди SDrive, як і Пухальський, намагаючись прискоритися, пройшли по кілька поспіль «летючих» кіл.

І пілотам канарково жовтих машин на відміну від інших це вдалося.

Для Олександра ж його найкращим став один із перших кіл, хоча на своїй другій кваліфікаційній спробі він поступається самому собі лише 0,099 секунди.

Таким чином, весь «Турінг» уклався у кваліфікації трохи більше ніж у двох секундах, а показники одразу шести пілотів другої половини пелотону цього заліку опинилися в межах однієї секунди.

Така щільність часів не могла не тішити, віщуючи неабияку боротьбу на трасі. І ті нечисленні вболівальники, хто цього вологого дня розмістився на трибунах Автодрому «Чайка», не розчарувалися в тому автоспортивному видовищі, яке на них чекало попереду.

На кількох «фронтах»

На прямій зі стартуючим вдруге поспіль з першої лінії Кузьменко зміг порівнятися Конончук, випередивши Олександра вже до першого повороту. У другому Кузьменко намагається контратакувати. Однак по зовнішньому радіусу цей маневр спочатку приречений на провал. Більше того, самого Олександра мало не відразу обганяє Анпілогов.

Позаду них виявляється не менш спекотно, де Волинець витісняє на зовнішній радіус першого повороту Поляничка, у боротьбу яких у свою чергу намагається вклинитися Синані, який добре прийняв старт, що вийшов з 7-го місця на 5-те.

У цій стартовій метушні найбільше втрачає саме Поляничко, відкотившись разом з 4-ї позиції практично на останню в пелотоні, поступившись не тільки всім однокласникам, але ще й квартету пілотів з «8С»!

Проте з цього моменту вболівальники стають свідками одразу кількох вогнищ дуже напружених та видовищних спортивних боїв.

Як і в рамках Фіналу Кубка України, на перших колах Конончуку знову не вдається відірватися від Кузьменка, тоді як Анпілогов теж тримається близько до них.

При цьому вже з середини довгої стартової прямої було очевидно, що мотор «Калини» Микити йде в «відсічку» і її пілот просто не може вийти на дистанцію атаки!

Проте незабаром відстань між Конончуком та Кузьменком починає збільшуватися, а між Олександром та Микитою навпаки, скорочуватися.

Ще пара кіл і між ними двома зав’язується боротьба за друге місце у гонці, а її розв’язка настає у правому 90-градусному повороті.

На жаль, але в найдальшому, причому як від глядачів, так і для фотографів, місці, тим самим залишившись не зафільмованим… Після цього Микита кидається в гонитву за лідером, але на жаль.

На його «Калині» розвалюється передня ліва маточина, яка швидше за все не витримала випробування чайкінськими бордюрами, до яких додався ще один у тому самому новому «Картинговому повороті»….

Особливо прикро те, що ця відмова техніки відбувається лише за 4 кола до фінішу! Більше того, у цей момент Микита йшов до 22,5 очок та суми в 37,5. Але до підрахунків ми ще повернемося пізніше.

А позаду трійки лідерів розгорталися ще спекотніші баталії, причому від самого початку гонки.

З перших метрів на четверту помаранчеву «Калину» Волинця, що йде четвертою, просто таки «насів» Сінані, на задньому бампері якого також щільно «повисла» така ж жовта «Калина» Бєляєва.

Всі троє йшли на межі, а часом і за його межею, коли Максим із Владиславом періодично пускали свої машини «юзом», видовищно «витягуючи» їх із поворотів переднім приводом.

Сінані намагається атакувати суперника на гальмуванні перед першим поворотом, проте Волинець досить жорстко просікає ці спроби, часом на межі фолу.

Здавалося, що в певний момент Владислав навіть підштовхує машину свого суперника в задній бампер, по-туринговому «натякаючи» йому.

У його черговій спробі Сінані все ж таки вдається порівнятися з суперником вже на середині прямої. І хоча Максим спробував буквально «втиснути» суперника всередину, все там же в першому повороті, першою з нього все ж таки виходить жовта «вісімка» SDrive.

Не встиг Максим перевести дух, як за нього приймається другий пілот цієї команди.

Бєляєв не став відкладати атаку на потім і на гальмуванні в останньому повороті обганяє Волинця.

Однак разом із цим Сергій «промахується» повз апекс і лише дивом уникає контакту з бетонною стіною!

Природно, Волинець користується цим і повертає собі позицію, після чого йде в невеликий відрив. Проте Бєляєв на цьому не здається.

Незабаром він наздоганяє непоступливого суперника і між ними зав’язується другий раунд цього кільцевого спарингу.

На цей раз Сергій вторить своєму напарнику і неодноразово намагається випередити суперника на гальмуванні в першому повороті, але Волинець знову жорстко припиняє всі ці спроби.

Як і Сінані до цього, Бєляєву все ж таки вдається пірнути всередину в першому повороті, проте цього разу Максиму вдається втриматися зовні і він повертає собі позицію на виході з нього!

Ця боротьба між ними продовжується і в другому повороті, але на жаль. Незабаром вона закінчується і не внаслідок реальних обгонів.

Фінальні акорди…

На «Калині» Волинця починаються проблеми з електрикою, і вона починає глухнути! Не дивно, що Максим поступається не лише Бєляєву, а й Поляничку. А саме для Антона ця гонка вдалася, мабуть, найбойовішою з усіх пілотів цього дня.

Як уже було сказано, після атаки на нього в першому повороті на старті з боку того ж Волинця, Поляничко відкотився до кінця першого кола на передостаннє місце у всьому пелотоні, ставши 13-м!

Проте, перевівши дух, після цього він починає планомірне сходження нагору.

Спочатку Поляничко легко випереджає пару пілотів із заліку «8С», які виступають на «вісімках». Незабаром на гальмуванні в першому повороті Антону падає оборона та його першого прямого суперника з «Турингу» Олександра Пухальського.

Найцікавіше, що випередити дві «Калини» лідерів «8С» і одночасно його напарників Smart Racing Поляничко вийшло аж ніяк не одразу і не так легко! Причому на стартовій прямій «старшокласнику» вдавалося наздогнати Андрія Скока, що лідирує в «8С», тільки наприкінці, що в свою чергу викликало деяке здивування…

Проте незабаром Поляничко «розправляється» й з лідером-молодшокласником, після чого у його прицілі опиняється… Павло Мар’яненко!

Нагадаємо, що саме боротьба цих двох напарників-приятелів гонкою раніше закінчилася видовищним вильотом саме Антона. І ось тепер вони знову сходяться на трасі!

І хоча йшлося лише про боротьбу за 7-е місце, вона знову виявилася досить спекотною. Щоправда, цього разу не така тривала.

Антон випереджає свого приятеля на гальмуванні в першому повороті і після невеликої спроби контратаки з боку Павла, йде від нього у відрив.

Незабаром Поляничко наздоганяє і Бєляєва, що дуелює між собою, з Волинцем.

Після проблем на «Калині» Максима, практично до самого фінішу Антон пресингує на Бєляєва, а кілька разів вони навіть проходять повороти буквально пліч-о-пліч!

Тим не менш, Сергію вдається вистояти в ще одному спортивному протистоянні, яке прикрасило цю гонку, а на фініші їх розділили лише 0,8 секунди!

У результаті Поляничко закінчив гонку 5-м і це після 13-го місця наприкінці першого кола!

Зі сходом Анпілогова, нагородою для Сінані, що вийшов тріумфатором з того потрійного протистояння з Волинцем і Бєляєвим, став третій ступінь подіуму.

На ньому Владислав склав компанію переможцю Конончуку і Кузьменку, та після двох поспіль третіх місць вперше у своїй кар’єрі закінчив гонку другим.

При цьому не можна не відзначити просто неймовірну щільність з погляду кращих кіл у гонці, причому не лише серед лідерів.

Рекордний час для «Турингу» – 1 хв 37,285 с, – показав переможець, за що Конончук отримав додаткові 1,5 бонусні бали.

За Кузьменком залишився другий найкращий час, причому всього за 0,125 секунди від рекордного.

Анпілогов у свою чергу поступився за цим показником Олександру неймовірні 0,004 секунди!

Причому якщо призери встановили свої найкращі часи на 2-му та 3-му колах гонки, то для Микити його найкращим стало 14-е коло, коли він переслідував лідера…

Але й далі показники кращих кіл, хоча вони й значно поступилися рекордному, між собою виявилися більш близькими.

4-й час за 0,8 секунди від рекордного показав Бєляєв, який фінішував на аналогічному 4-му місці.

І з цієї точки Сергій випередив Поляничка, який переслідував його до самого фінішу, на таки неймовірні 0,001 секунди!

Причому свій найкращий час у гонці Антон встановив на 15-му колі, якраз відчайдушно переслідуючи Бєляєва.

Більше того, свій другий найкращий час Поляничко взагалі показав на останньому колі гонки!

Волинець, який «дотягнув» позаду нього 6-м, з погляду кращого кола, природно, показаного раніше, поступився Поляничку «аж» 0,143 секунди.

А ось за третім призером, як не дивно, залишився лише 7-й час.

З цього погляду Сінані поступився рекордному рівно секунду, але лише 0,017 секунди Волинцю.

Найкращі показники Мар’яненка і Пухальського, які замкнули ряди «Турінга», поступилися рекордному майже дві секунди. Причому обидва показали свої найкращі часи на 10-му та 11-му колах гонки.

При цьому їх самих поділили чергові мізерні 0,138 секунди.

Причому показник новачка, який закінчив гонку останнім, виявився хоч і на частки секунди, але попереду незрівнянно досвідченішого Павла. Але, куди важливішими, природно, були інші підрахунки, а саме підсумкові.

…і фінальні підрахунки

Перемігши і показавши рекордний час Конончук заробив на Фіналі «Кубка Чайки» 31,5 бал, довівши свій актив до 38,5. Тим не менш, Вадим спочатку і не мав шансів випередити відсутнього Юнашева, який, до речі, все ж таки зміг у Дніпрі заробити необхідні йому очки та стати Чемпіоном України з автокросу, причому одразу у двох заліках! Натомість це міг зробити Кузьменко, але лише за своєї «сухої» перемоги.

На жаль, хоча Олександр почав день з «поулу» і 1,5 бонусних очок за нього, він не зміг перемогти.

Іншими словами, Конончук ніби допоміг своєму головному візаві, у якого він щойно перехопив звання Володаря Кубка України, перемогти у «Кубку Чайки», тоді як Вадим став другим за підсумками цієї серії.

Проте, заробивши на вирішальній гонці 24 очки, Кузьменко зібрав 34 очки, разом перескочивши з 7-го рядка турнірної таблиці «Кубка Чайки» на підсумковий 3-й! І тут ще раз не згадати про Анпілогова.

Адже фінішуй Микита другим, його «актив» становив би 37,5 балів – лише на один менше, ніж у підсумку заробив Конончук.

А встанови він ще й рекордне коло, то Анпілогов міг закінчити «Кубок Чайки» і на другому місці! Але, як відомо, спорт не знає умовних способів.

Микита був класифікований останнім та 9-м, заробивши на вирішальній гонці лише 3 очки. Із сумою в 18 балів, контрастуючи Кузьменко, Анпілогов опустився з 2-го рядка на підсумковий 7-й.

Фінішувавши третім на «грошових» перегонах і заробивши за це разом 18 очок, Сінані довів свою скарбничку до 30. Проте в реалії він поступився Кузьменку, ставши 4-м за підсумками «Кубка Чайки».

На одну позицію нижче від свого напарника та товариша, як у гонці, так і в турнірній таблиці, виявився Сергій Бєляєв, поступившись у підсумку Владиславу лише 3 очками.

Із 12 очками за 5-е місце Поляничко довів свою суму до тих самих 30 очок, що й у Сінані.

Проте з урахуванням відкидання одного найгіршого показника, «результат» Антона склав 22 бали, які означають лише 6-е місце у «Кубку Чайки».

Замкне підсумкову турнірну таблицю цієї серії Мар’яненко, розташувавшись позаду Анпілогова на 8-му рядку.

Причому сума Павла склала ті ж 18 очок, що й у Микити, проте його результат становив 14 пунктів.

При цьому на рахунку Едгара Анпілогова, який посів друге місце на 1-му етапі, залишилося 16 очок.

Однак він, як і Волинець з його 9 балами, і Пухальський з 4,5, стартували в рамках «Кубка Чайки» лише один раз. Отже, всі вони не будуть класифіковані за його підсумками.

Але, здається, цей факт мало хвилюватиме цих пілотів!

Мало того, що йдеться про серію, чий національний статус розташований у спортивній ієрархії нижче Чемпіонату та Кубка України. За регламентними документами для офіційного підбиття підсумків таких серій потрібно щонайменше чотири проведені етапи, а в «Кубку Чайки» їх відбулося лише три.

Та й у минулому підсумки багатоетапного «Кубку Чайки» жодного разу не підводилися, а її переможець та призери не нагороджувалися окремо відповідними кубками та призами.

Як знати, чи станеться таке і цього разу? Тим не менш, це робимо ми. І продовжимо з рештою заліків, але вже в наступних матеріалах.

Тим більше, що й у «Супер Турингу» та наймолодшому класі «8С» своєї інтриги теж вистачало.

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

Фото Вадим Чайковський та автора

«Кубок Чайки»: Інтриги хоч відбавляй!

Насправді, споконвіку, а саме протягом близько 40 років, не лише кільцевий, а й увесь професійний автоспортивний сезон вінчала гонка на Автодромі «Чайка», що проводиться до Дня Автомобіліста. Ця традиція практично незмінно тривала й у роки Незалежної України. Проте цього разу на цю ж дату було поставлено і Фінал Чемпіонату України з автокросу. Через цю календарну накладку вболівальників буде позбавлено одного з розділів у кільцевій інтризі останніх кількох і особливо нинішнього сезону.

А саме вони не побачать на «Чайці» Сергія Юнашева, який разом із Вадимом Конончуком є одним із двох фаворитів класу Touring.

«Юнга» вирушить у Дніпро на автокрос, бо там у нього вирішуватиметься навіть не один, а одразу два чемпіонські титули! Природно, за своїм статусом, чемпіонства, та ще й пари, добряче переважують звання Переможця «Кубка Чайки» і всі ми вболіваємо за Сергія і в тій дисципліні. Тим не менш, хоча Юнашева і не буде цього разу на «кільці», інтриги на Фіналі «Кубка Чайки» намічається хоч греблю гати! Як завжди, про все по порядку.

Коефіцієнт, статус і не лише

Спочатку трохи «офіціозу». Раніше до Дня Автомобіліста зазвичай проводилися «окремі» перегони – чи то в статусі Кубка України, Кубка ТСО України чи «Кубка Чайки». Останнім часом усі кубкові змагання стали проводитись у багатоетапному форматі, причому такий регламентується самим ФАУ. Більше того, сьогодні існує вимога «чотирьох етапів».

Саме стільки має пройти, щоб серія навіть «нижчого» національного статусу, яка перебуває у спортивній ієрархії після Чемпіонату України та Кубка України, офіційно відбулася. Ця ж гонка стане лише 3-м етапом «Кубка Чайки».

Проте, по-перше – ця вимога є «на розсуд федерації». По-друге, на нашій пам’яті останні пару років підсумки Кубка Чайки так чи інакше офіційно не підводилися. Ну а ми це зробимо у будь-якому випадку. Самі учасники також підбивають підсумки. Хоча, далеко не всі, більшість із них виступають тут зовсім не через «титули»…

Природно фінальний статус етапу і тут передбачає вже підвищений коефіцієнт 1,5. Так само як і інші «моменти» підбиття підсумків.

А саме, навіть за трьох проведених етапів визначальною стане не вся сума зароблених учасниками очок, а «результат», який обчислюватиметься за нехитрою формулою «3-1». Тобто з відкиданням одного найгіршого результату для пілота, але не для команди! У цьому заліку все вирішує повна сума набраних балів за три етапи «Кубка Чайки». Але тут є нюанс.

Згідно з Регламентом «Кубка Чайки», пілот або команда, які стартували лише двічі, не повинні бути враховані в підсумковій класифікації.

Проте, «Загальні вимоги» до автоспортивних змагань, що проводяться на території України, говорять інше. Та й торік усі, хто стартував лише двічі, враховувалися у підсумкових офіційних протоколах сезону. Тож і ми зараз вважатимемо саме так.

До того ж ситуація склалася такою, що переважна більшість учасників з тих чи інших причин у реалії стартували або зроблять це з урахуванням Фіналу «Кубка Чайки» лише по два рази. Тож у нас ніби і «немає виходу», як вважати офіційним, що офіційно взяв участь у серії пілота з двома стартами в ній. В іншому випадку як таких результатів тут, власне, і не було б …

В іншому все просто. Причому саме через таку нерегулярність стартів багатьох учасників, ситуація після двох етапів у всіх заліках склалася дуже інтригуючою і, головне – абсолютно непередбачуваною!

За його відсутності

Почнемо з наймасовішого на сьогодні і зазвичай найцікавішого класу «Турінг». Як уже було сказано, один із двох його головних фаворитів в особі Сергія Юнашева не залишиться на рідному для нього Автодромі «Чайка», а вирушить на автокрос у Дніпро. А тим часом саме він, перемігши на перших двох етапах «Кубка Чайки», є впевненим лідером цього заліку, але не незаперечним!

Так, на рахунку «Юнги» є 42 очки. Проте з урахуванням підвищуючого коефіцієнта на «кону» Фіналу «Кубка Чайки» стоятимуть 33 бали. І ось тут і починається найцікавіше.

На сьогодні у Микити Анпілогова 15 очок за 2-е місце, а у Владислава Сінані та Сергія Бєляєва по 12 за треті місця.

При цьому всі троє стартували в рамках «Кубку Чайки» у цьому заліку лише по одному разу, тож усі зароблені очки на Фіналі підуть до «активу» цих пілотів.

Іншими словами, хоча другого місця, за яке нараховуватиметься 22,5 очка, всім їм буде недостатньо, при перемозі кожен із них може випередити Юнашева за підсумками «Кубка Чайки»!

Щоправда, Сінані з Бєляєвим ще «не завадять» і 1,5 бонусних очка за «поул» чи рекордне коло у гонці, тоді як Анпілогову буде достатньо лише однієї «вікторії» та 30 очок за неї.

Антон Поляничко та Павло Мар’яненко стартували в обох етапах, проте без подіумів.

Поляничко зібрав 18 очок, тоді як за вирахуванням найгіршого його «актив» складе 10. Іншими словами, при «сухій» перемозі та 33 очках за неї Антон зберігає математичні шанси з перевагою всього в один бал випередити Юнашева. Хоча, зрозуміло, що ці шанси скоріше виключно математичні.

Власне, такі самі шанси має і Олександр Кузьменко, на рахунку якого теж є 10 балів.

А якщо згадати про те, наскільки додав у швидкості цей пілот, який двічі поспіль піднімався на подіум у рамках Кубка України з кільцевих перегонів і заробляв «поул», то його шанси починають виглядати не такими вже й «математичними».

А як же Вадим Конончук, який до своїх чотирьох чемпіонських титулів лише нещодавно додав звання Володаря Кубка України з кільцевих перегонів?

А річ у тому, що при нестарті на 1-му етапі «Кубка Чайки», на 2-му Вадиму спіткав прикрий схід через відмову техніки. Тому на рахунку Конончука є лише 7 очок.

Навіть переможи він на Фіналі і зароби максимум у 33 очки, другий фаворит цього заліку все одно не зможе випередити за підсумками «Кубка Чайки» свого цього разу відсутнього головного візаві останніх кількох років.

Що ж до інших призових місць у цьому заліку, то тут зовсім зовсім непередбачувано!

З урахуванням Павла Мар’яненка на них абсолютно однаково претендують одразу вісім пілотів! В інших заліках картина теж складається досить інтригуюча і непередбачувана.

Зовсім непередбачувано!

Так у Super Touring з двома перемогами начебто незаперечним лідером є Костянтин Гуцул. Більше того, його «Хонду» було відновлено після аварії на Фіналі Кубка України з кільцевих перегонів та її пілот готовий «до бою». Однак тут є математичні варіації.

З урахуванням того, що в 1-му раунді «Кубка Чайки» цей залік виявився дуже нечисленним, із застосуванням понижувального коефіцієнта тоді «вікторія» принесла Гуцулу лише 8 балів.

Так, на 2-му етапі «Супер Туринг» перевищив мінімально необхідний кворум і тоді Костянтин заробив можливий максимум із 22 очок. Проте, при сумі в 30 балів, «актив» Гуцула на сьогодні становить лише ці 22.

А позаду лідера йдуть одразу кілька суперників, які зберігають шанси випередити його, щоправда, швидше, за певної невдачі у Костянтина на вирішальній гонці.

Так на рахунку другого лідера цього заліку Костянтина Дяденка, якого на другому етапі підвела техніка, сума в 9 очок, а «актив» і зовсім лише 6.

Тим не менш, на Фіналі «Кубка Чайки» можна заробити 33 бали і пілот, який тільки оформив звання Володаря Кубка України з кільцевих гонок, все одно зберігає шанси на перемогу і в цій серії.

Більше того, у Владислава Сінані та Максима Пашка, які не стартували на 1-му етапі, 15 і 12 очок відповідно і їхні математичні шанси ще вищі, ніж у Дяденка.

Усім їм випередити головного фаворита буде не так просто, але йому теж доведеться постаратися на Фіналі «Кубка Чайки».

Наприклад, перемоги у вирішальній гонці цієї серії Сінані, його «актив» складе 45 очок.

У такому разі Гуцулу для збереження свого лідерства потрібно буде не лише 2-е місце, за яке нараховуватиметься 22,5 очка, але ще й 1,5 «бонуса», щоб випередити Владислава лише на один бал!

У разі «сухої» перемоги Дяденка, його «результат» тоді складе 39 очок і щоб не поступитися своєму тезці Гуцулу буде достатньо лише 3-го місця на Фіналі «Кубка Чайки».

За нього Костянтин отримає 18 балів і тоді теж із перевагою всього один залишиться попереду.

Аналогічно «Турингу», на решту призових місць у його старшому побратимі претендують одразу п’ять пілотів! І тут двома серйозними «змінними чинниками» можуть стати Павло Чабанов та Володимир Дрогомирецький, які поки що стартували в рамках «Кубка Чайки» лише по одному разу.

На рахунку Павла всього 8 очок, а у Володимира їх взагалі лише 6.

Тим не менш, техніка обох пілотів, а за нашими відомостями на «Ауді ТТ» Дрогомирецького були «поборені» і знищені всі гремліни, що пожирали електрику, може дозволити їм кинути цілком реальний виклик іншим суперникам, включаючи і двох фаворитів цього заліку.

Більше того, при сході Гуцула, та їхній власній перемозі, причому не обов’язково «сухий», і Чабанов і Дрогомирецький зберігають математичні шанси на підсумкову перемогу в «Кубку Чайки»!

Разом з тим усім їм конкуренцію, правда тільки на самій гонці, може скласти і Олег Сокирба.

Його BMW була інтенсивно «пролікована» після всіх «траблів», які спіткали її на Фіналі Кубка України з кільцевих перегонів, що включали поломку підвіски та гідропідсилювача.

Однак для Олега цей старт у рамках «Кубка Чайки» стане першим цього сезону, тому він однозначно за правилами не зможе претендувати на будь-які підсумкові місця в цій серії.

Але, як уже було сказано, багато хто, якщо не більшість пілотів, беруть участь у цих змаганнях далеко не лише в гонитві за призами… Ну а Олег може стати ще однією «змінною» у розподілі очок на самій гонці, тим самим неминуче впливаючи і на підсумкові результати всього «Кубка Чайки». Загалом, у «Супер Турингу» також все буде абсолютно непередбачувано!

Аналогічно, більш ніж інтригуюче!

З двома заліками, що залишилися, а саме «8С» і командному, – все теж досить інтригуюче, причому одразу в двох площинах. Нагадаємо, що на Фіналі Кубка України в «8С» стартували лише двоє пілотів, які представляють Smart Racing. У командному заліку й зовсім два етапи поспіль у Кубку України «брала участь» лише одна ця команда, тоді як решта колективів бойкотує її.

І ось тут і полягає одна з інтриг – чи будуть заявлені інші команди цього разу? Але це стане зрозумілим лише на самій гонці.

А от «8С», зважаючи на все, цього разу збере необхідний мінімальний кворум у 5 учасників, а то й більше! Наприклад, на старт тут вийде єдина сьогодні пілотеса в українському «кільці» Леся Цимбалюк.

Разом з тим, для дебютантки це буде лише третя гонка в її автоспортивній кар’єрі, що тільки почалася. Основні ж погляди вболівальників швидше будуть прикуті до голови цього заліку і ось тут цілком можливо на них чекає сюрприз на межі невеликої сенсації!

Зважаючи на все, на старт збирається вийти не тільки Нітеш Пал, але і його напарник по AWT Racing Костянтин Денисов!

Так, його відновлення після досить серйозної мотоциклетної аварії йде швидше, ніж передбачалося. Незважаючи на те, що в правому стегні Костянтина чимало заліза, він уже давно сам їздить за кермом цивільного автомобіля.

Більше того, Денисов намагався сідати в «спортивку», що в його стані не так вже й просто виконати. Його права нога відновилася настільки, що Костянтин вже може гальмувати і нею, що є більш звичним стилем пілотування.

Звичайно залишиться питання проходження «медкому», але сподіватимемося!… Чому?

Бо саме Денисов за швидкістю весь сезон становив гідну конкуренцію лідеру заліку «8С», ким на сьогодні є Андрій Скок. Ну а напарник Костянтина аналогічно на рівних раніше боровся якраз із напарником Скока – Романом Марківим.

І саме ці пілоти Smart Racing на сьогодні є лідерами цього заліку.

На рахунку Андрія перемога та друге місце, які означають суму у 34 очки, тоді як Роман із двома третіми місцями зібрав 24 бали. Тим не менш, за вирахуванням найгірших їх «актив» становить лише 17 та 12 очок відповідно.

Більше того, навіть за нестарту на 1-му етапі «Кубка Чайки», перемігши на 2-му, з 20 очками формальним лідером «8С» є саме Денисов.

При цьому на рахунку Кирила Мітітел, який стартував обидва рази, 18,6 очок і 10,6 якщо брати «результат». (Такі «частки» утворилися з огляду на понижувальний коефіцієнт, застосований на 1-му етапі, коли в «8С» виступало лише 4 учасники).

Кирило також збирається виступити у заключній гонці сезону і він теж не поступався швидкістю як мінімум Марківу, а «за інших рівних» і Скоку… Не можна забувати і про Паля.

Так, у нього лише 10 очок, але ж на кону Фіналу «Кубка Чайки» стоятиме разом 33.

Іншими словами, весь квартет переслідувачів Скока при його сході та своїй впевненій перемозі у вирішальній гонці зберігають шанси на підсумкову перемогу у «Кубку Чайки». Не кажучи вже про абсолютну непередбачуваність того, як розподілятимуться решта призових місць у цьому заліку!

«Що, де, коли»

Нагадаємо, що на одному етапі офіційно команду можуть представляти три пілоти, тоді як в «актив» йдуть показники двох найкращих із них. При цьому в «Кубку Чайки», як і в Кубку України, бонусні очки за «поул» та рекордне коло у гонці не враховуються у командному заліку. (У Чемпіонаті України з кільцевих перегонів, який, на жаль, так і не був проведений цього року, бонуси йшли б до «активу» команд). А саме в цьому заліку і все більш ніж щільно!

З 48 очками лідирує Smart Racing. SDrive відстає від неї лише на три «пункти», а AWT Racing на 8.

При цьому не можна не відзначити, що остання на момент проведення 1-го етапу “Кубка Чайки” ще не існувала в автоспорті!

Зате, не встигнувши «матеріалізуватися» в автомобільному «кільці», підкріплена участю в ній того ж Юнашева, AWT Racing більш ніж впевнено перемогла у 2-му раунді цієї серії, одразу заробивши максимально можливі 40 очок!

З урахуванням того, що на Фіналі «Кубка Чайки» команда може заробити максимум у 60 очок, тут зовсім зовсім непередбачувано. Хоча, зрозуміло, що з відсутністю «Юнги», AWT Racing буде не так просто протистояти своїм суперницям.

Але, як вже неодноразово сказано залишається одне велике питання. А саме, чи триватиме бойкот іншими колективами на адресу Smart Racing до кінця цього сезону?

Як знати, можливо, так би мовити «з нагоди свята», їй буде відпущена громадська індульгенція?!…

Власне, чекати відповіді на це, так само як і не багато значно важливіших питань з визначенням не тільки подіумів Фіналу «Кубка Чайки», а й усіх підсумків цієї серії, залишилося зовсім недовго.

З урахуванням карантинних заходів гонка відбудеться НЕ в неділю, як це було заплановано спочатку, а в суботу, 30 жовтня.

Він пройде у звичному для Автодрому «Чайка» напрямку проти годинникової стрілки. Водночас додаткової інтриги їй додасть задіяння нової «гострої» конфігурації «Картингового повороту» із досить серйозною точкою гальмування перед ним.

Розклад Фіналу «Кубка Чайки» звичний: з 10.40 розпочнуться тренування, опівдні призначені кваліфікації, а старт власне перегонів заплановано на 13.15. Але, не можна забувати, що у розкладі можливі зміни.

Зокрема, з урахуванням того, що пелотон цієї вінчаючої кільцевої сезонної гонки «ризикує» стати наймасовішим за весь рік, то не виключено і проведення двох роздільних перегонів, як це сталося на Фіналі Кубка України.

Ну а вінчатиме це свято швидкості, також традиційно для Дня Автомобіліста буде вшанування ветеранів українського автоспорту, причому не лише «кільця»…

І не в останню чергу і в цьому зв’язку, тим уболівальникам, хто захоче особисто відвідати гонку, потрібно не забувати про епідеміологічну обстановку, що склалася, і виявляти максимальну відповідальність у цьому плані! Тим більше, коли йтиметься про спілкування з ветеранами!

Ну а для всіх тих, хто не зможе побувати цього дня на Автодромі «Чайка», або просто захоче відновити картину «постфактум» і дізнатися про те, як саме розподілятися самі підсумки всього «Кубка Чайки», будуть наші як звичайно розгорнуті матеріали.

 

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

Фото Сергій Холодило, Вадим Чайковський та автора

Кубок України з кільцевих гонок: Емоції під контролем?!

Нагадаємо, з урахуванням того, що цього року так й не проводився Чемпіонат України з кільцевих гонок, на перше місце у всіх сенсах вийшов його «зазвичай «молодший побратим»- Кубок України. Відповідно, в сезоні-2021 саме звання Володаря Кубка України з кільцевих гонок вважатиметься найвищим з історичної точки зору, так й престижу теж. Зважаючи на це можна було припустити, що багато пілотів, особливо головні претенденти на це звання і підсумкові призові місця будуть особливо переживати напередодні вирішального старту. І в чомусь воно так і було, але ледве-ледве вловиме. Зате потім, після фінішу … Як завжди, про все по порядку.

Природно, далеко не всі були претендентами на топ місця. Тому для переважної більшості учасників ця гонка мало чим відрізнялася від інших регулярних етапів.

Сергій Бєляєв перед Фіналом Кубка України був «кращим серед інших» в заліку Touring. Його 4-му місцю начебто нічого не загрожувало, так само як, дотягнутися до тріо лідерів цього заліку йому було практично не реально. Тому не дивно, що Сергій знаходився в більш ніж розслабленому стані з самого ранку)))

А ось Костянтин Гуцул, будучи одним із двох претендентів на звання Володаря Кубка України з кільцевих гонок, та ще й в «найстаршому» заліку Super Touring, з самого початку виглядав вельми зосередженим. Більш того, саме Гуцул виявився в незвичній для нього ролі «наздоганяючого».

Хто знав, що хвилювання, які напевно переповнювали його в ранкові години, «виправдаються» причому з лишком, та ще й двічі – спочатку з відмовою техніки в найбільш невідповідний момент, а потім як її наслідок, і аварією на самому старті гонки!

Святослав Денисов, так само як і його напарник по VD Motorsport і одночасно товариш і наставник Олексій Тихонович Варавін, останнім часом виступають спорадично і швидше «в задоволення». Тому спортивний мандраж їх тим більше не турбує. Хіба що проблеми з технікою можуть змусити похвилюватися.

Знову таки, хто міг припустити навіть в неймовірних сценаріях, що саме вони і саме на цьому «Сітроені» стануть ключовим моментом всього сезону для заліку «Супер Турінг»?! …

Володимир Дрогомирецький, в минулому році оформив титул Чемпіона України з кільцевих гонок, та ще й в протистоянні з багаторазовим Чемпіоном України Ігорем Скузом, цей сезон, по суті пропускав. Але неспроста!

У надрах ввіреної йому «Audi Центр Київ Південь» готувалася нова «зброя» у вигляді красуні Audi TT, тому ні про які Ford Fiesta йому більше думати не доводилося. З урахуванням же офіційного дебюту нової машини, для якої ця гонка стала абсолютно першою, можна зрозуміти і хвилювання його пілота перед першим виїздом на трасу ТТ-шки.

Після пропуску етапу в гонки повернулися і пілоти Huragan Racing, в класі яких тепер виступає і Дрогомирецький. Тому не дивно, що перед брифінгом Володимир більше спілкувався з ними, включаючи Максима Пашко.

Власне, від класу GT Open, який останні кілька років за іронією наповнювали ті самі «Форд Фієста», в цьому сезоні абсолютно нічого і не залишилося …

Вже традиційно, причому не перший рік Сергій Юнашев ніколи не виїжджає на перше тренування. Не кажучи вже про те, щоб дивитися на тренувальний «час». В цей же раз, фінальний статус гонки явно відчувався.

«Юнга» не тільки з самого ранку «прасував» трасу, але і перед початком брифінгу пильно вивчав протоколи другого тренування. І приводи для хвилювання у Сергія були! На його недавно відновленій «Калині» почали «вилазити» проблеми з «запалюванням» і показники «не йшли».

Офіційна частина брифінгу звично починалася з традиційної «автограф сесії», які також традиційно ось уже кілька років збирає Олександр Кулаков. Якщо без жартів, то кожен з пілотів і їхніх Представники повинні розписатися про свою участь в брифінгу, яке є обов’язковим.

І тут не важливо, початківець чи ти пілот як Павло Чабанов або багаторазовий Чемпіон України і Володар Кубка України як Сергій Юнашев, виступаєш ти на супер-крутому автомобілі категорії TCR або більш ніж скромній 8-клапанній «вісімці», як то кажуть, – перед законом тут усі рівні)

Ось що було особливо приємно бачити, так це те, що, принаймні, на брифінгу обидві пари головних фаворитів і претендентів на звання Володаря Кубка України з кільцевих гонок перебували разом.

Власне, а де б їм було ще «кучкуватися», адже в паддоку то у кожного своя команда і своє звичне місце «квартирування». А тут, і два Костянтина – Гуцул з Дяденко, і Сергій Юнашев з Вадимом Конончуком перебували рука об руку.

І, що ще важливіше і приємніше, – між ними не було і натяку не те, що на ворожнечу, а навіть на суперництво як таке! Тільки розмірені бесіди і навіть посмішки. Причому не нервові, чи не від переживання і мандражу, а зовсім щирі. Якщо у них і було якесь хвилювання, то цьому квартету жодний «поліграф» не страшний!)))

Не менш примітне і це фото з брифінгу. Дві легенди разом, кожен у своїй області, і обидва вже встигли «розміняти» свій восьмий десяток.

Якщо бути точніше, то Валерію Івановичу Бобову вже 79 років. Проте, ще в цьому сезоні він збирався стартувати на своєму глісері, проте Федерація водно-моторного спорту України з міркувань безпеки фактично в примусовому порядку «списала його на берег», офіційно відправивши ветерана на пенсію.

«Боб», як він більш відомий у спортивних колах, почав виступати на воді з середини 60-х років (!!!) і є багаторазовим чемпіоном спочатку УРСР, а потім і України. Олексія Тихонович Варавін буде молодший.

Але і він також є легендою, але вже для українського автоспорту. «Тіхонич» завойовував титул Чемпіона України в формульних класах 15 разів, також є Чемпіоном СРСР 1990-го року в «Формулі-Восток», одному з найбільш масових класів на той момент. Ну а до цього «Тіхонич» також не без успіху виступав на мотоциклі з коляскою, включаючи і рідну для нього «Чайку»!

На жаль, але клас формул в українському «кільці» остаточно помер, але ж ще на початку 10-х років Варавін виступав на рівні з тими, хто годився йому не тільки в сини, але і в онуки! Як вже було сказано, сьогодні він як і раніше виходить на старт «собі на втіху», тепер за кермом «Сітроен Саксо».

Одразу після брифінгу почалася кваліфікація Touring-а. І одним з перших, хто виїхав на неї, став один із двох фаворитів цього заліку Вадим Конончук. За мить до цього моменту він вже був максимально зосереджений. І результат не змусив себе чекати …

… «поул», причому з перевагою більш ніж в пів секунди над найближчим і ним виявився зовсім не головний візаві Конончука! За Юнашевим залишився тільки 5-й час майже в півтора секундах позаду, що з кільцевих мірками і як для цих двох фаворитів на кшталт прірви!

Тому не дивна різниця настроїв Вадима і Сергія, коли вони вперше побачили на дошці оголошень результати їх кваліфікації.

Не менш здивований виявився і Олександр Кузьменко, якому результати кваліфікації першим показав автор цих рядків) Саме він став тим другим, поступившись лише 4-кратному та чинному Чемпіону України, випередивши всіх інших, включаючи двох інших лідерів цього заліку.

Проте, Кузьменко пора переставати дивуватися своїй швидкості, бо на його рахунку в цьому році є вже один «поул». Ну а пізніше він майже всю гонку не буде відпускати Конончука, абсолютно на рівних борючись в цей день з двома фаворитами цього заліку останнього десятиліття!

Дійсно, для більшості, включаючи Руслана Сєрова та його команду, результати «контрольки» дійсно здивували і це доволі доречно – таких розривів серед лідерів мало хто очікував. Сам же ветеран, як і багато інших в цей день, мав проблеми з технікою, в результаті показавши на кваліфікації тільки останнє 10-й час. Ну а в гонці на нього чекала боротьба і досить жвава з новачком Олександром Пухальським. Правда, знову, тільки «за право не бути останнім»

Іншим ветераном українського автоспорту, але все ж не зовсім легендою, принаймні поки що, є Леонід Протасов. І у нього завжди знайдеться «слово мудрості» для юного, або не дуже як в даному випадку новачка в особі Павла Чабанова.

І хоча глава цілої гоночної династії, як і вона вся, останнім часом не радує українських уболівальників своїми стартами на «Чайці», Директором якої Леонід Олександрович був півтора десятка років, проте, він продовжує періодично стартувати в Європі, підтримуючи свою гоночну форму.

На жаль, одразу для двох пілотів команди Smart Racing гонка заліку «Турінг» закінчилася передчасно, причому в обох випадках через аварій.

Якщо у випадку з Микитою Анпілоговим йшлося про досить жорсткий удар у відбійник, разом з яким пішла і остання надія на головну нагороду року, то виліт Антона Поляничко був хоча і видовищним, але в реалії абсолютно нешкідливим з точки зору пошкодження техніки.

Проте, його червона «вісімка» виявилася в пастці з відпрацьованих покришок. Напевно, ще образливіше для Антона стало те, що до цього він зійшовся в справжній спортивній дуелі зі своїм же напарником і приятелем в життя Павлом Мар’яненко.

Так нехай Антон і не Фернандо, а «Чайка» дуже далека у всіх сенсах від «Інтерлагосу», проте – це все автоспорт, і цей схід Поляничко подарував українським вболівальникам свій момент «відпочинку на узбіччі». У розпорядженні Микити такої розкоші не виявилося і решту гонки йому довелося сидіти прямо на траві … Але, це спорт, і в обох пілотів попереду ще чимало стартів і високих фінішів, особливо після тієї швидкості, яку в цьому році почав демонструвати Анпілогов, в результаті закінчивши рік третім, одразу позаду двох не раз вищезазначених фаворитів.

Не менш прикрим виявився схід й для Олега Сокирби. Після кількох досить жвавих спроб старту гонки «Супер Туринга», йому вдається випередити у вирішальному з них Павла Чабанова і вийти на третє місце. Але нажаль. Відмова гідропідсилювача кермового вже на другому колі призводить до сходу.

А якби Олег фінішував на цьому місці, з невдачею одного з двох фаворитів цього заліку, саме Сокирба міг закінчити рік другим, тим самим, випередивши Костянтина Гуцула, який потрапив в аварію під час спроби першого старту цієї гонки.

Мабуть, ще більш сумна в чомусь мізансцена, ніж прийом «сонячних ванн» на узбіччі під час гонки. Настрій Костянтина Гуцула (в центрі) після неймовірної низки невдач і це у вирішальній гонці сезону і Владислава Сінані (зліва), якого одразу на двох етапах переслідували поломки двигуна його колоритного «Лотуса», можна було легко зрозуміти.

Бєляєв теж знаходився не в піднесеному настрої. Хоча він і зміг фінішувати в гонці «Турінг», Сергій не тільки поступився в ній після чудової дуелі з Сінані, фінішувавши 5-м, але, головне, пропустив вперед за підсумками всього сезону Кузьменко, закінчивши Кубок України на аналогічному 5-му місці.

Правда, після невеликої кількості «бадьористої рідини» і побачивши спрямований на них об’єктив, все тріо перестало сумувати і явно піднялося духом!))) Власне, чому б і ні – це тільки гонки, і «завтра» буде наступний старт! А для Костянтина цей сезон закінчився не так вже й низько, на другому місці в заліку «Супер Турінг».

Володимира Дрогомирецького одразу після фінішу теж напевно переповнювала досить суперечлива і колоритна гамма емоцій. Хоча він і зміг закінчити гонку, але тільки ледь-ледь, тому Володимиру було про що розповісти механіку своєї команди.

І хоча в підсумку Дрогомирецький став лише третім, добру половину гонки він лідирував, поступившись цією позицією тільки після посилення проблем з електрикою на його новісінькій Audi TT. Але вже фініш в її дебютній гонці, та ще й на подіумі – це теж не такий поганий результат!

Так, Владислав Сінані зійшов одразу після першої спроби старту через чергову відмову мотора, причому тільки встановленого замість остаточно «згорілого» попередника на попередньому етапі. Проте, після фінішу він щиро радів за своїх товаришів по «гоночному цеху» …

… а в реалії, хоча Костянтин Гуцул і не представляє офіційно SDrive, разом з Сінані і Бєляєвим, так само як із переможцем Фіналу Кубка України з кільцевих гонок Костянтином Дяденко – всі вони є вихідцями саме з цієї команди.

А заснував однойменний центр по підготовці водіїв та команду на його основі ніхто інший, як Андрій Бондар (по центру в синьому). І йому теж було чим пишатися цього дня!

Не менш приємно і те, що хоча він «програв» в цей день, Костянтин Гуцул, як і всі інші пілоти цього колективу, щиро радів за свого товариша, нехай він і випередив його!

На жаль, але подіум «8С», як і весь цей залік на Фіналі Кубка України з кільцевих гонок, виявився вельми нечисленний. При усього двох машинах на старті, до фінішу дістався лише один Андрій Скок, природно, ставши і його переможцем. Зрозуміло, що його емоції на нагородження були вельми стриманими і скромними.

Проте, саме Скок-молодший став першим за підсумками всього сезону в «8С», ну а у Леоніда Леонова, який традиційно вручав кубки, завжди знайдуться слова підтримки і підбадьорення, тим більше для юних пілотів-початківців.

Зовсім інша гамма емоцій наповнювала два інших подіуми особистих заліків. Здається, що крім самих уболівальників, які ось вже пару років чекали прямого протистояння Конончук-Юнашев на трасі, ця пара фаворитів й сама його зачекалася)))

І ось, після протистояння довжиною в сезон, в якому не було ні натяку на якісь негативні емоції, не кажучи про протести або будь-які «кляузи» і вже тим більше про закулісні інтриги, всі ми отримали відповідь на головне питання. У цьому сезоні кращим виявився Вадим Конончук, додавши до своїх чотирьох чемпіонських титулів і звання Володаря Кубка України. Проте, після завоювання цього звання в минулому році, «Юнга» на подіумі зовсім не виглядав засмученим, а швидше передав його своєму одвічному суперникові останніх років!

Зрозуміло, що не менші емоції переповнювали і Олександра Кузьменко, котрий вдруге поспіль посів третє місце, що означало негласне звання «кращого серед інших» на цих перегонах. Даний подіум став лише другим в нетривалій спортивній кар’єрі Олександра, але можна не сумніватися, що далеко не останній!

Правда, після щирого моменту радості і тріумфу від зароблених місць, всі троє призерів, які ще недавно в красивій спортивній боротьбі один з одним зійшлися на трасі, для «офіційного фото» з нагородження чомусь раптом вирішили «позбавитись» посмішок і «натягнули »майже серйозні вирази облич)))

У кожного з призерів «Супер Туринга» теж були свої резони для тріумфу. Про такі у Володимира Дрогомирецька ми вже розповіли – перший подіум на новій для нього машині, в її дебютній гонці, добру половину з якої вони «на пару» і зовсім лідирували. Чим не привід ?!

Для Павла Чабанова цей подіум і зовсім став першим в його зовсім ще не тривалій професійній автоспортивній кар’єрі, яка розпочалася тільки в цьому році! Більш того, він був завойований після його першого обгону в житті на «кільці»! …

Ну а у переможця Костянтин Дяденко приводів для радості було хоч відбавляй. Хоча за його плечима чимало стартів і «вікторій» в Тайм-аттак, цей рік в «великому кільці» став для Костянтина дебютним, і яким! Кілька перемог, включаючи цю на вирішальній гонці сезону і, як результат, звання Володаря Кубка України з кільцевих гонок і це в перший же сезон в професійному автоспорті!

Уже після нагородження, на обличчі Сергія Юнашева все ж можна було помітити розчарування від програшу. Тим не менш, не таке велике і ледь вловиме. Ну а тут ще й прийшла моральна підтримка від Лесі Цимбалюк)

Її дебют в «великому кільці» в свою чергу виявився досить тернистим. Проте, можна не сумніватися, що у обох ще чимало стартів і результативних фінішів попереду! …

… але, думається, найдієвіша підтримка і одночасно нагадування, що йдеться про всього лише гонки, а не реальне життя, це своя прекрасна половина, яка приїхала підтримати свого чоловіка. В даному випадку – Сергія Бєляєва. Напевно такий момент дорожче будь-яких ступенів подіуму і всіх разом узятих кубків! …

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

Фото Вадим Чайковський і автора

Кубок України з кільцевих гонок: І, нарешті, про гонки «за поняттями»!

У нашому останньому на сьогодні матеріалі про Фінал Кубка України з кільцевих гонок ми розповіли про клас «8С», на старт в якому вийшли лише дві машини. Обидві несли на своїх бортах логотипи Smart Racing. Так само як ця команда ось вже два етапи поспіль стала єдиною в заліку колективів. Чому так сталося, ми вже досить докладно розповіли раніше.

І наші матеріали отримали деякий «розвиток» на заключному етапі Кубка України, де серед іншого все той же Представник команди Smart Racing Дмитро Франчук публічно, на брифінгу, торкнувся досить цікавої теми. А саме – «гонок за поняттями». Так давайте розберемося, про що власне йшлося ?!

Але, для початку потрібно закінчити з тією темою, на якій ми зупинилися в попередньому матеріалі. А саме, – так все ж відбудеться офіційно Кубок України з кільцевих гонок у заліку «8С» і чи буде переможець заліку Андрій Скок носити те саме заповітне звання його Володаря. У зв’язку з цим для початку необхідно роз’яснити кілька регламентних моментів.

Заповітна «десятина»

Як ми вже не раз писали, для нарахування повних очок на етапі потрібно тільки 5 «допущених» учасників (пункт «Спільного регламент» 8.9.2). Однак для того, щоб Чемпіонат або Кубок України відбувся офіційно, а переможець у ньому здобув титул Чемпіона України або звання Володаря Кубка України, згідно «Національному Спортивному Кодексу» необхідно «не менш» 10 пілотів, причому тепер уже таких, що «стартували» протягом всього сезону. Решта призерів у цьому випадку отримують на офіційній Церемонії нагородження відповідні до їхніх місць кубки.

Потрібно відзначити, що ці вимоги засновані на умовах Міністерства молоді та спорту України, так як дані звання й досі дають підставу для подальшого присвоєння цим пілотам звань «Майстрів спорту» та «Кандидатів у МС». «Питання 10-ти» є одвічним і не є чимось новим для всіх учасників процесу.

Так само як звично і те, що при нестачі цих найзаповітніших 10, на останньому етапі постійні учасники класу в разі такої «недостачі» або шукають «добровольців», або своїми зусиллями дозаявляють учасників, щоб цей залік набрав цей самий необхідно мінімальний кворум.

Все це не є чимось «незвичайним». Однак тут існує одразу кілька нюансів.

Найчастіше бракує учасників в найпотужніших (і дорогих) заліках. На сьогодні це «Супер Турінг», нещодавно він же GT Open, ще раніше «Супер-2000», яких і зовсім ніколи не було більше чотирьох на трасі, і то всього пару разів, а якщо ще далі в минуле, то – А3. Але як раз їм то «добрати» заповітну «десятину» завжди було найпростіше.

Згідно правил пілот, який виступає на машині відповідає класу нижче, має повне право виступити в більш старшому заліку. І так було завжди.

Коли «вісімки» виходили на старт з «Фієста» і навіть BMW 320, наповнювали найстарший залік, допомагаючи йому офіційно «відбутися». А ось з наймолодшим заліком, а на сьогодні це «8С» – так не вийде! Класу нижче просто не існує, а на картингу тут не поїдеш. Тому тут, щоб Чемпіонат або Кубок офіційно відбулися, може дозаявитись тільки пілот, який виступає на аналогічній техніці. Тобто відповідає технічним вимогам виключно класу «8С».

Так, наприклад, сталося все з тим же Андрієм Бондарем на 3-му етапі Кубка України з кільцевих гонок.

І, як наш читач уже міг здогадатися, перед його Фіналом «8С» налічував 9 «стартерів» і тут не вистачало одного-єдиного учасника.

Ми вже писали в анонсі, що один із членів тієї ж Smart Racing приходив перед фінальною гонкою до тих самих конкурентів щоб … позичити саме цю ж машину! І це після того, як Представник цієї «найрозумнішою» команди погрожував протестом і так і «не дозволив» дозаявку AWT Racing після закінчення часу Адміністративної перевірки! …

Природно, він отримав відмову. І, судячи з усього, інших у кого позичити автомобіль, щоб посадити на нього свого пілота, теж не знайшлося. Хоча тут виникає одне резонне питання.

Чому б було просто не посадити цього «запасного» пілота (його імені ми не знаємо, можливо, навіть йшлося про Володимира Апостолюка), наприклад, на «Калину» Романа Марківа ?! Роман все одно претендував на підсумкову перемогу виключно математично. А це теж стало б чудовим виходом з ситуації, що склалася і, головне – абсолютно законним! Але, повернемося до офіційних вимог.

Він же, ні – не «Гога», а 3-й і 10-й

За правилами ці десять пілотів повинні бути не просто «допущені» і навіть не «взяти участь», а саме «стартувати». Всі ці терміни мають різну спортивно-юридичну розшифровку. З допущеними все зрозуміло. Це ті, хто, по суті, можуть залишатися лише на папері, як ті «мертві душі». Такі випадки теж траплялися раніше, проте не віталися офіційно. Більш того, з цього приводу деякі офіційні особи навіть позбавлялися ліцензій. Але не будемо ворушити минуле. З іншими поняттями все йде куди більш конкретніше.

Згідно «Загальних вимог», участю в змаганні називається, коли пілот почав хоча б одне з офіційних тренувань. А ось стартом вважається, коли гонщик «отримав команду старт і/або перетнув стартову лінію під час одного із заїздів». Тобто, власно гонки.

Примітно, що раніше, після кількох «інцидентів» з тими самими «мертвими душами», і зовсім вимагалось пройти в гонці як мінімум два кола. Що й робили такі «наповнювачі», після чого, виконавши цю свою роль, сходили з траси. Чому ми так детально на цьому зупинилися?

Та тому що цим 10-м (і третім для 4-го етапу в заліку «8С») офіційно по протоколам вважається ніхто інший, як Юрій Сапелко, який виступав на колоритній «класиці».

Питання природно полягає не в імені пілота, а саме його автомобілі. І тут є, скажімо так, – «нестиковки».

Спочатку ця машина, з очевидних причин, як раніше протягом цього сезону її «сестра» Святослава Денисова, було заявлена тільки в «Супер Туринг». Саме в кваліфікації до цього заліку, на жаль, Юрій і потрапляє в аварію, досить серйозно розбиваючи цю «феррарі рот» красуню.

При цьому Сапелко не брав участі в кваліфікації до об’єднаного заїзду класів «Турінг» і «8С», яка, між іншим, передувала «квалі» старшого заліку. Природно, глядачі не змогли побачити цю «копійку» і ні в одній з гонок того дня.

Для нарахування очок на етапі в заліку «8С» з точки зору трьох «допущених» немає жодних проблем. Однак Сапелко однозначно не може вважатися 10-м «стартером», щоб Кубок України з кільцевими гонок в «8С» офіційно відбувся.

Іншими словами, Андрій Скок, який набрав в ньому максимальну кількість очок, не зможе наприкінці року отримати звання Володаря Кубка України з кільцевих гонок, але буде офіційно іменуватися його Переможцем. Різниці в реалії майже ніякої, крім хіба що тих самих міністерських нормативів і їхніх розрядів. Але це лише вершина айсберга під назвою «нестиковка»!

Питання полягає в тому, як саме дебютант, котрий вперше стартував в автомобільному «кільці», взагалі потрапив до «8С»! Адже спочатку він був заявлений виключно в одному класі.

Далі, по моєму, вперше за свою 20-річну кар’єру спортивного оглядача, я перейду на «мовлення» від першої особи. Бо там буде трохи особистого, яке я вирішив не приховувати «під килимом». Як той же вчинок Дмитра Франчука на 3-му етапі, який і став тим самим помахом крила метелика, запустивши цілий ланцюжок матеріалів або їхніх частин, включаючи і цей.

«Гонки по понятіям» ?!

Після того, як Я вважав за свій обов’язок не залишати «за лаштунками» вчинок Представника Smart Racing на 3-му етапі, вранці на Фіналі у мене відбулася вкрай «цікава» розмова з Сергієм Скоком, що є головним тренером і начебто спортивним директором команди Smart Racing.

А саме, тільки побачивши мене, він повідав мені про те що, «… з цього моменту вони мене не знають, а я їх …» і, головне, – заборонив мені спілкуватися з пілотами цієї команди! (Він, правда, не уточнив – з тими, хто офіційно за неї заявлені, або з тими, хто виключно платить гроші за підготовку та обслуговування своєї техніки команді, що раніше іменувалася SportCarService).

Також ним було сказано: «стерти всі їхні контакти, забути про них і не підходити в той кут». (Мався на увазі в прямому сенсі слова кут паддока, де традиційно розташовується даний колектив). Все це було сказано буквально через пару секунд, після того як я зробив це саме фото)

Природно ніхто не може мені дати такі заборони у вільній країні і тим більше автоспорті, і означають вони для мене «абсолютний нуль». Однак, при моїй спробі підійти в «той кут» щоб привітатися з пілотами, той же Скок вибіг мені на переріз як справжній «вибивала»!

Тепер він закінчив розмову не тільки особистими образами, а й навіть погрозами на кшталт – «дивись, а то буде погано!». На що, природно, він отримав відповідну відповідь. Не пам’ятаю дослівно, але щось в дусі – «чи не забагато він на себе взяв» і «не поплутав він берега».

Проте, я ставлюся з розумінням до ситуації, що склалася. Не вперше, і не таке бувало, включаючи загрози – це все occupation hazards. Тим більше, що тут йдеться про прямі родинні зв’язки – власного сина Сергія і дідуся цього пілота, ким і є Дмитро Франчук. Ок, зрозуміло емоції, родичі і т.д. Однак є нюанс.

У тій же розмові я запропонував Сергію, щоб на брифінгу їхня команда публічно принесла вибачення за той відверто неспортивний вчинок, після чого я про це красиво напишу та інцидент на цьому буде вичерпано. Але нажаль. На брифінгу Дмитро Франчук вчинив із точністю до навпаки.

А саме, в присутності всіх учасників процесу, він поставив мені як автору тих матеріалів лише одне єдине питання. Очевидно, що в іншому, у нього та їхньої команди не виникло питань до моїх матеріалів?)

Так ось питання це полягало в тому, чи впевнений я, що спортивні комісари на 3-му етапі були готові «переступити закон» і прийняти заявку від команди більш ніж через годину, після того як була закінчена Адміністративна перевірка ?! А резюмування цього питання було і зовсім … «епохальним». Як на мене – «у нас тут проходять гонки за правилами або за поняттями?!». І це теж цитата.

В той момент моя відповідь була ствердною. Але і я задав одне зустрічне запитання – чому ж Дмитро Миколайович не був проти прийняття такої ж «запізнілої» заявки нового пілота в той же самий момент?

На це Франчук вдав, що не має поняття, про що я його питаю! Причому зробив це ТРИЧІ, навіть перепитавши – про кого це я! Це тим більш цікаво, що я своїми очима і вухами бачив і чув, як він радів появі на 3-му етапі нового пілота в «8С», який потрібен був для кворуму «п’яти». І та заявка була прийнята якраз в той же самий момент, коли він протестував проти командної заявки від AWT Racing, за яку і збирався «проїхати» Андрій Бондар …

З урахуванням того, що питання мені поставили публічно, я власне і вирішив дати ще більш публічну відповідь. Тим більше, що тему горезвісних «гонок після гонок», та й «гонок по понятіям», в своїх матеріалах я піднімав і не раз і не два. На щастя, останній раз давненько. Але, якщо змушують, та ще й задаючи пряме запитання!

Так, звичайно можуть!

Так, дійсно правила говорять, що заявки на участь повинні бути подані до кінця «адмінки». Більш того, командні повинні складатися зі заздалегідь заявлених пілотів – пункт 6.3. У тому випадку це не було б дотримано. АЛЕ. По-перше, це виключно «адміністративні» вимоги, а не, наприклад, порушення правил на самій трасі та вже тим більше не інциденти із зіткненнями на ній.

По-друге, комісари мають повне право приймати рішення на свій розсуд і за куди більш серйозних питань, ніж прийом несвоєчасних заявок. І вони це і робили, в тому числі прийнявши заявку того ж Бондаря, проти чого, як уже було сказано, Франчук не заперечував! Так само, як проти виступу в «8С» кросових машин.

Більш того, в той «нещасливий момент» йшлося про зміну формату змагання! Тобто, свого роду форс-мажорні обставин. Замість очікуваних двох гонок, проведених етапом раніше, було вирішено знову проводити одну об’єднану. І, головне, рішення це було прийнято вже після закінчення «адмінки»!

Відповідно «суддівство» запропонувало тим кільком пілотам, у кого було по два автомобіля і хто заздалегідь заявився в два заліки, вибрати один. Звідси, власне, і поява тієї самої зайвої «вісімки» у Сергія Юнашева, який тоді нарешті вперше за півтора року виїхав на своїй відремонтованій «Калині». Але це тільки «зав’язка».

Найбільш іронічне, що на Фіналі Кубка України з кільцевих гонок ситуація виявилася ще більш не тривіальною!

Аналогічно, вже в розпал тренувань з метою безпеки було вирішено тепер розвести заїзди по класах. І після цього пілотам навпаки дали можливість дозаявитись в інший залік. Наприклад, Владислав Сінані тут же використовував цей шанс, і крім «Лотуса» в «Супер Турингу», виїхав і на своїй «вісімці» і в молодшому «Турінг».

Причому зробив він це вперше на кваліфікації, бо рішення про поділ було прийнято після тренувань і оголошено на брифінгу. І, до речі, цей автомобіль теж не був заявлений заздалегідь, що також суперечить тим же «адміністративним» правилам.

Я все це до того, що КСК на гонці майже як боги, ну або як мінімум, як королі й вони можуть якщо не все, то майже все! … Власне для цього вона і «колегія», щоб приймати рішення, які або не прописані чітко в правилах, або були «форс-мажорними». Але цікаво тут ще одне.

Даючи дозвіл пілотам дозаявитись на Фіналі, суддівство «запитувало дозвіл» на це у все того ж Франчука, мовляв – а чи не проти він!

Чи повинні вони були взагалі «радитися» з цього приводу з Представником окремо взятої команди, або зроблено це було з мало прихованим сарказмом … питання 33-е. А ось далеко не 33-е питання – це як раз та сама участь «за паперами» «ВАЗ-2101» в класі «8С». І ось тут ми повертаємося до більш особистого для мене.

«Потім не ображайся!»

Почувши, як все той же Сергій Скок одразу після брифінгу намагається умовити Юрія Сапелко дозаявитись в клас «8С», я порадив йому «для початку» дізнатися робочий об’єм цієї машини. І це незважаючи на образи і погрози з боку Сергія в мою адресу десь годиною раніше. Я просто усвідомлював, що він робить велику помилку, якщо не сказати дурість!

На жаль, але на це моє зауваження-пораду, посипалися чергове «лихослів’я». На що Сергію була надана проста відповідь – «Потім не ображайся, коли буде написано «щось не так »!

Проблема в тому, що буквально за хвилину до цього, не встигнувши поспілкуватися перед цим з Юрієм, я розпитував його про попередній досвід в автоспорті й, природно, про саму машину. Зокрема, про її робочий об’єм. Бо на тренуваннях ця «копійка» звучала як справжній «звір», що було відзначено багатьма вболівальниками. Та й її пілот теж їхав аж ніяк не повільно …

А об’єм становив 1,7-1,8 літра, які, природно, ніяк не «проходили» в клас «8С». Та й це теж було лише вершиною айсберга «нестиковок». В даному випадку технічного змісту.

Йдеться про глибоко форсований двигун, на двох «Вебберах», і все це апріорі «не підпадає» під «Технічні вимоги» класу «8С». Це не кажучи вже про таку «дрібницю», що відповідно до нього спочатку можуть виступати ТІЛЬКИ «ВАЗи» починаючи з моделі 2108, але ніяк не архаїчна «класика»!

Особисто я все це усвідомлював зовсім ясно і зрозуміло в той момент. Власне чому і намагався «підказати». Питання в іншому – чому такого розуміння не було у Сергія Скока ?!

Невже сам Сергій, будучи в автоспорті близько 30 років, та ще й щодо «рідного» для нього заліку, де виступає відразу кілька пілотів його команди, включаючи власного сина, не знав про все це ?!

При цьому Скок продовжував «умовляти» Сапелко, який востаннє стартував на кільці майже 10 років тому і відверто навіть не розумів, що від нього хочуть і навіщо, дозаявлятись в «8С». І цей професіонал від автоспорту терпляче пояснював, навіщо йому це потрібно, а саме, щоб стати тим самим 10-м, щоб клас офіційно відбувся.

Іншими словами, щоб Андрій Скок все ж зміг офіційно отримати звання Володаря Кубка України з кільцевих гонок …

Як в результаті «ВАЗ-2101» потрапив в протоколи «8С», мені особисто все одно. Так само, як чи відбувся офіційно цей залік чи ні. Але, ось на що мені НЕ наплювати (і далеко не мені одному – досить згадати про бойкотування цієї команди іншими), так це на подвійні стандарти і лицемірство, яке продемонструвало керівництво команди Smart Racing в особі Франчука і Скока-старшого, а також їхні мотиви!

Ні, не в плані титулів! А саме в тому самому початковому «відправному пункті», де шантажем на адресу комісарів була недопущена до гонки їхня команда-суперниця!

Нагадаю, що на той момент AWT Racing відставала від «розумників» лише на три очки … Все інше, включаючи даний матеріал – це лише наслідок того «кроку конем» з їхнього боку, та ще й «на випередження»! Більш того, моя совість чиста! Бо як мінімум прислухайся Сергій Скок до моїх слів після брифінгу, не було б цього розділу.

А прислухайся він до сказаного раніше, то не був би написаний і весь цей матеріал! Але і це ще далеко не все! Ми ж ще не обговорили головну тему – «гонок по понятіям».

Так, за поняттями!

Очевидно, що всі «офіціали» на цих перегонах, включаючи «техком», закрили очі на багато що, щоб допустити «ВАЗ-2101» в «8С», щоб офіційно цей залік за підсумками року все ж відбувся. Чому? Напевно, тому що багато людей, якщо не переважна більшість, що беруть участь в цьому процесі, включаючи і тих, від кого залежить саме проведення гонок, дійсно вчиняють за поняттями. Але тільки дещо за іншими!

Більш того, на сьогодні «кожен охочий» має всі підстави опротестувати результати 4-го етапу в заліку «8С»! І історія знає такі варіанти. Але, я впевнений, що ніхто цього не стане робити, тому що і вони беруть участь в гонках за іншим поняттям. (Можливо, у самого Франчука виникне бажання подати протест на результати «свого» ж заліку?)

А поняття, поширені в паддоку Автодрому «Чайка», це як мінімум взаємовиручка і взаємодопомога, спортивне братство.

Наприклад, коли все на тому ж 3-му етапі Директор і засновник команди SDrive в особі Андрія Бондаря збирався не просто «наповнити» клас, чому абсолютно не заперечував Представник Smart Racing. Ні, він цілком офіційно збирався виступити за конкуруючу його власному колективу AWT Racing. Та ще й збирав би очки для них в той самий командний залік!

І як красиво про це всім можна було б написати! Яким неймовірним, але абсолютно наочним прикладом товариства і взаємовиручки він би міг стати ?! Можливо, вся історія автоспорту не знала такого, не кажучи вже про українське! …

У підсумку ж Бондар, так само як і два кросовика, чиї «вісімки» теж не зовсім відповідали технічним вимогам кільцевого класу «8С», зіграли на руку лише одному фавориту цього заліку. В іншому випадку тут нарахували б лише шість стартували по ходу сезону.

А ще існують такі поняття як чесна (і прозора) «гра», та в кінці-кінців – сама ГІДНІСТЬ!

Але ж ми тут говоримо навіть не про протест після гонки, а загрозу подачі такого «на випередження», та ще й на що? На запізнення подачі заявки! Все це, здається, не дуже «в’яжеться» з вищепереліченими поняттями. І такого, мабуть, українське «кільце» ще теж не знало!

І ось в цьому зв’язку мені хочеться процитувати пару пунктів «Правил чесної гри» Національного спортивного кодексу ФАУ.

12.2.1.c. Будь-який факт неспортивної поведінки або будь-які дії, що не сприяють інтересам окремого змагання чи автомобільного спорту в цілому;

12.2.1.l. Будь-яке порушення принципів чесності в змаганнях, неспоривна поведінка або спроба вплинути на результат змагань способом, що суперечить спортивній етиці.

Чи сприяв начебто законний вчинок Представника Smart Racing на 3-му етапі Кубка України з кільцевих гонок інтересам окремого змагання чи автоспорту в цілому? Чи були порушені там «принципи чесності» і чи була це спроба впливати на результати змагань? І тим більше чи відповідало це все спортивної етиці?

Відповіді на всі ці питання нехай читач дає сам собі. Але не нагадати тут пару фактів просто не можна!

Як мінімум, з моменту того самого вчинку, командний залік в Кубку України з кільцевих гонок перестав існувати як такий. І, можливо, не тільки в ньому. А в класі «8С» на старт вирішальної гонки сезону, та ще й з коефіцієнтом, вийшло лише дві машини і обидві виключно цієї команди …

Пілоти обох були і єдиними претендентами на топ-місця цього заліку. Можливо, хтось скаже, що суперники просто «злякалися»? Ну не будемо нікого ні в чому переконувати))) Повернемося до «поняттій».

Ми за ціною не постоїмо !?

Всі перераховані вище поняття навряд чи можна застосувати до протесту на заявку команди, з якою своя власна йде «ніздря в ніздрю». Ну да ладно, припустимо, що мета завоювати заповітні титули і звання «виправдовує». ОК. Але інша обставина. Те, що в той самий момент двоє з трьох пілотів AWT Racing з отриманими травмами або лежали на лікарняному ліжку, або «просто» з гіпсом. Ось це вже, як на мене, перейшло всі межі!

Напевно, тут доречно одне дуже старе поняття «ми за ціною не постоїмо» !? І ось тут можна задатися ще одним питанням. А саме – яка ж ціна тих самих кубків? І в принципі, – навіщо хтось приходить в спорт і автоспорт зокрема!

Так, горезвісні «гонки після гонок» існували і будуть існувати завжди. Іншими словами – «війна протестів». І не тільки в автоспорті. Це стосується навіть Олімпіади, де також подаються протести, в тому числі на «формальності». Ці протести та апеляції навіть виграються і хтось згодом позбавляється медалей. Все це дійсно невід’ємна частина спорту в цілому і авто- зокрема.

Проте, вже не перший Кільцевій комітет ФАУ звертається на початку свого «правління» до учасників, намагатися зводити подібне до мінімуму.

І в останні роки дійсно, після спірних моментів на трасі, включаючи зіткнення, і навіть великі аварії, в українському «кільці» всі намагаються утримуватися від протестів! Не кажучи вже про щось куди більш негарне!

А чого гріха таїти, відлуння «лихих 90-х» долинало на «кільці» і в середині 00-х. Бували випадки «виставлення рахунків» за розбитий автомобіль, принаймні, – спроб. Відомий як мінімум один випадок спроби «віджиму» машини «винуватця» аварії, з погрозами зброєю і розмовами «за поняттями». Тим самим, – іншим «поняттями». І, ваш покірний слуга не боявся, і повністю висвітлював в тому числі і той кричущий момент, з прямими вказівками прізвищ «дійових осіб». На щастя, все це в минулому.

Природно, і в останні роки траплялися дуже серйозні аварії та зіткнення на трасі. Досить згадати цей «креш» Олега Скуза, але і після нього не було подано протесту … Тут же ми говоримо виключно про «формальності». А чи мав моральне право Представник однієї команди перешкоджати «запізнілій» подачі заявки іншою – судити кожному. Але, тут мені хочеться підняти ще одну моральну тему.

Не я, а один з уболівальників, чий «стаж вболівання» теж вимірюється не одним десятиліттям, коли він коротко дізнався в чому полягає «сир бор» задав мені цілу тираду питань, причому одним «залпом»!

«Чому ж навчають батько і дідусь цього юного пілота? Протестувати проти команд-суперниць і не допускати їхню участь? Штучно «натягувати класи»? І все це заради чого? Звання ?! Кубка ?! Навіщо вони взагалі прийшли в автоспорт ?! Перемагати на трасі, або за її межами в закулісній боротьбі?! »

Чесно, мені самому такі думки з тих чи інших причин навіть не приходили в голову. Можливо причина в тому, що у того вболівальника є кілька своїх «нащадків» … Однак, наскільки вірні всі ці питання! І яку ціну готові «платити» деякі для досягнення кубків і звань?

Наприклад, минулого року в аналогічній ситуації з «нестачею» учасників у рамках Кубка України виявилися учасники «Супер Туринга» і вони знали про це. Проте, ні Костянтин Гуцул, який був лідером і в підсумку його переможцем, ні Олег Сокирба, не стали «натягувати» клас, щоб потім іменуватися «Володарем» і гнатися за іншими спортивними «плюшками» -розрядами …

Трохи саркастичний З.І.

А про спортивне «керівництво» Smart Racing на цій гонці говорив ще один красномовний і трохи комічний момент. Причому за іронією, і він виявився пов’язаний все з тієї ж «копійкою». Коли гонку розділили, старт заїзду «Турінг» і «8С» був призначений на 13.15. Однак в аварію на самому початку кваліфікації «Супер Туринга» потрапляє все той же Сапелко, а її наслідки вимагали прибирання траси.

У гучномовець оголошується затримка кваліфікації і про те, що вона відновиться пізніше.

І яке ж було здивування багатьох у паддоку, коли майже всі машини з логотипами Smart Racing і тільки вони, рівно о 13.15 шикуються в «накопичувачі» в очікуванні старту своєї гонки!

Зрозуміло, що пілоти не самі виїжджали – їм таку команду віддало спортивне керівництво Smart Racing.

І, судячи з усього, цьому керівництву з того самого «їхнього кута» було не видно, як з траси відвозять розбитою ту саму машину, пілота якої не минуло й години, як вони просили дозаявитись в їхній залік. Не кажучи про те, що цілий клас ще не пройшов кваліфікацію.

Як там кажуть – не важливо, що і де відбувається, а у нас «обід»! Сарказм чи це ?! Так, але печаль в тому, що все це правда і факти, як, власне завжди в моїх матеріалах і тільки так.

За сім «I Drop the mic» і закриваю для себе цю тему. Проте, якщо у кого-то ще виникнуть питання до мене, то відповіді на них природно не змусять себе чекати. Публічні відповіді …

Але, ми зовсім не закінчили на цьому з Фіналом Кубка України з кільцевих гонок. Попереду, природно, ще традиційні альбоми з пілотами й з паддока.

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

Фото Вадим Чайковський, Сергій Холодило і автора

Кубок України з кільцевих гонок: Майже Epic Fail!

Дійсно, як ми і анонсували, в командному заліку на Фіналі Кубка України з кільцевих гонок знову опинилася заявлена лише одна команда, а саме Smart Racing. Для тих, хто стежить за розвитком подій в кільцевому паддоку, цей факт не повинен був стати сюрпризом.

Решта команд – як мінімум ті дві, які стартували до цього у всіх етапах Кубка України, і не тільки них – бойкотували даний колектив. Однак те, що клас «8С» збере лише дві машини – дійсно виявилося несподіванкою!

Не важко здогадатися, що ними стали лише дві «Калини», що несуть на своїх бортах логотипи цієї ж команди, а саме Андрія Скока та Романа Марківа. За протоколами, правда, «8С» нарахував трьох учасників. І цю тему ми теж обов’язково торкнемося, але не сьогодні. Як зазвичай? Про все по порядку.

Двоє та одна

Почнемо з фактів, так як вони незаперечні. У вирішальному заключному етапі Кубка України з кільцевих гонок у заліку «8С» на старт вийшло лише два пілоти. І це незважаючи на те, що на ньому зароблені очки перемножуються на підвищувальний коефіцієнт 1,5! Обидва вони були і двома єдиними претендентами на підсумкове «золото», тому ми не маємо права не розповісти про них.

Нагадаємо, що після трьох етапів Роман Марків зберігав шанси на звання Володаря Кубка України з кільцевих гонок, але виключно математичні.

Його фактичному напарнику по Smart Racing Андрію Скоку потрібно було лише завоювати «поул» на вирішальному етапі, тим самим не дати Роману заробити 1,5 бонусних очка. Після цього питання з перемогою за підсумками Кубка України було б остаточно вирішено на користь Скока.

Однак, ця математика стосувалася варіанту, коли клас збирав би мінімально необхідний кворум у 5 учасників. У такому випадку за гонку в ньому нараховувалися б повні очки, а на Фіналі ще й перемножені на той самий коефіцієнт 1,5.

В даному ж випадку офіційно по протоколам «8С» зібрав лише трьох допущених учасників. Зважаючи на це, крім підвищувального коефіцієнта, одночасно застосували і понижуючий. У випадку з трьома допущеними він склав 0,6.

Тому тепер на кону і близько не стояли ті самі 30 балів за перемогу і можливий максимум із 33 з урахуванням бонусних очок за «поул» і рекордне коло. Йшлося тільки про 18 очок плюс три «бонуса».

Після трьох етапів на рахунку Марківа була сума в 38 балів, але тільки 26 з урахуванням відкидання одного гіршого показника. Тепер же, все що він міг заробити на Фіналі, і це при перемозі «в суху» – тільки 21 бал. Тим самим Роман міг би довести свій актив лише до 47.

Відповідно, маючи суму в 58 балів, при такому малому наповненні цього заліку, навіть при його сході, Андрій Скок вже з самого ранку по закінченню адміністративних перевірок виявився поза досяжності для Марківа. Перемога!

Проте, нехай в цей день змагатися їм більше не було з ким, між напарниками явно залишалась «принципова» суперечка – хто вище. Тим більше, після тієї напруженої дуелі, яка розвернулася між ними на попередньому етапі!

На кваліфікації Скок показує 1 хв 40,891 с, випереджаючи більш ніж на пів секунди Романа, тим самим, як би почавши розставляти крапки над «i».

Але, на жаль, до прямої боротьби на трасі в цей день між ними так і не дійшло.

Уже на другому колі гонки в двигуні «Калини» Романа виникають проблеми і він сходить, залишаючи свого напарника єдиним учасником цього класу на трасі.

Скоку нічого не залишалося, як доїхати до фінішу, перемігши втретє цього року. Напевно, в цей раз «перемігши» в лапках …

Природно, показавши і рекордний час для цього класу, Андрій заробив той самий можливий максимум із 21 очок – 18 за «вікторію» плюс три бонусних за «поул» і кращий час у гонці.

Ці ж 18 балів за перемогу в «8С» стали і єдиними, заробленими на Фіналі Кубка України з кільцевих гонок і Smart Racing. (Бонусні бали не враховуються в командному заліку.)

На жаль, для інших пілотів, офіційно заявлених на 4-му етапі Кубка України з кільцевих гонок за цей колектив, гонка закінчилася передчасно.

На жаль, але після його невдалого старту, після якого настав вражаючий прорив через більшу частину пелотона «Турінг», Микита Анпілогов сходить.

Так само як в аварію потрапляє і Антона Поляничко, цього разу разом із Андрієм і Микитою, який був третім офіційно заявленим пілотом за Smart Racing.

Але і тут не можна не сказати, що в реалії всі ці зароблені очки ні на що не впливали з точки зору підведення підсумків командного заліку! Причому не тільки на самому фіналі Кубка України з кільцевих гонок, де, як уже було сказано, Smart Racing знову виявилася однією єдиною офіційно заявленою командою, так й за його підсумками! Як же так?!

На гордій самоті?!

Нагадаємо, що на 3-му етапі Кубка України з кільцевих гонок Представник Smart Racing Дмитро Франчук безцеремонно «ветував», причому не без застосування методу шантажу по відношенню до спортивних комісарів (!), ДОзаявку на гонку AWT Racing. Зважаючи на це багато в чому не найбільш спортивного кроку з боку суперниці, яка бере участь практично у всіх гонках останніх декількох сезонів команда SDrive, принципово знялася з тієї гонки.

Більш того, згодом ці два колективи, які були прямими і реальними конкурентами для Smart Racing, вирішили бойкотувати командний залік, залишивши цю команду в найбільш прямому сенсі слова на «гордій» самоті. Гордій, природно, виключно в лапках! …

І тут не зайвим буде звернутися до спортивної математики і освіжити в пам’яті «картину». А вона складалася такою.

Після двох етапів командний залік виглядав так: Smart Racing – 70 очок, AWT Racing – 67 і SDrive трохи подалі – 57. Тому не дивно, що Представник Smart Racing вирішив скористатися виключно «адміністративним» пунктом, приклавши всі зусилля, щоб «усунути» головну конкурентку ще до початку гонки! Взагалі – це його робота. Ну а щодо питання моральності таких спортивних «багатоходівок» ми ще повернемося трохи пізніше.

Що ж вийшло в «сухому», як у найбільш посушливішій і самотній пустелі світу Атакаме, залишку від командного заліку Кубка України з кільцевих гонок ?! (І не тільки в ньому, до речі).

Власне «перемігши» на тому самому 3-му етапі, Smart Racing вже, по суті, стала недосяжною за його підсумками.

На рахунку «розумників» зібралося 105 очок проти 67 у найближчих із суперників. Так, в теорії на «кону» Фіналу з точки зору командного заліку стояв можливий максимум із 60 балів. Однак тут не можна забувати, що в цьому заліку підсумок визначається повною сумою зароблених очок протягом всього сезону, без відкидання гірших показників.

Це відбувається і так на кожному з етапів, де в розрахунок беруться два кращих показника з трьох пілотів – а саме стільки мають право представляти одну команду на одному етапі.

Таким чином, навіть завоюй AWT Racing на Фіналі 60 очок і доведи свій рахунок до 127, їм потрібен був би повне «падіння» суперників. Хоча. Якби сход Скока стався, то цей неймовірний варіант міг би стати реальністю! …

Наприклад, на Фіналі DTM два фаворити виявилися останніми, тоді як Чемпіоном став Максиміліан Гетц, котрий відставав від лідера перед фіналом на 22 очка! Але, ми невпинно повторюємо, що спорт не знає умовного способу. До того ж не можна забувати, що з трьох пілотів AWT Racing в строю залишався лише один Сергій Юнашев! Хоча і це не мало значення – як уже було сказано, сталеві команди вирішили більше офіційно не ділити трасу з такою суперницею …

На фінальній гонці Smart Racing довела свій підсумковий рахунок до 123 очок, ставши, природно «кращою» (думається лапки і тут будуть доречні?) за підсумками Кубка України з кільцевих гонок …

Посівши перше місце (і, за іронією, одночасно останнє) на цих перегонах, Андрій Скок зібрав вагому підсумкову суму в 79 балів.

З вирахуванням одного гіршого, а для нього це друге місце на 2-му етапі і 16 очок, «результат» Андрія склав не менш вражаючі 63 очка.

До Марківа, чий схід автоматично став його найгіршим показником, «повернулися» все ті 38 очок, зароблених ним раніше на трьох перших етапах. Відповідно за підсумками Кубка України з кільцевих гонок Роман став другим … і судячи з усього – останнім!

Як же так і тут ?! Так в тому-то і справа, що регламентні документи, на які так любить посилатися за кожної кращої (і не дуже) можливості Представник Smart Racing, часом «видають» досить своєрідні «результати».

Згідно «букві закону»

На рахунку Нітеш Пала залишилися 25 очок, а у його напарника по AWT Racing Костянтина Денисова, який переміг на 2-му етапі – 21. При цьому нагадаємо, що обидва ці пілота, прийшли в автоспорт з мотоциклетних перегонів. І, на жаль, напередодні того самого 3-го етапу Кубка України з кільцевих гонок обидва потрапили в аварії і досить серйозні. Особливо це стосувалося Костянтина.

Нітеш збирався стартувати у фінальній гонці, проте травма стегна, причому друга поспіль, і це «не рахуючи» зламаного ребра, все ж «вилізла» буквально напередодні. Тому «Нік» був змушений відмовитися від участі.

Принаймні, це офіційна версія від одного з членів команди AWT Racing …

Що ж до Костянтина Денисова, то його травми отримані при падінні з мотоцикла куди більш серйозними, і, на превеликий жаль, в нього має бути тривалий процес реабілітації щоб для початку знову самостійно стояти на «своїх двох», перш ніж думати про перегони … На щастя, аварія не привела до більш серйозних наслідків …

Тим самим, ці два пілоти AWT Racing стартували в рамках Кубка України з кільцевих гонок тільки по два рази.

І в цьому місці нам знову доведеться згадати той самий пункт 8.13 «Загального регламенту ЧУ і КУ з кільцевих гонок ». Згідно з його трактуванням, пілоти, що стартували протягом сезону тільки два рази, не повинні враховуватися в остаточній класифікації.

Якщо не брати до уваги Лесю Цимбалюк, всі інші учасники «8С», а саме – Кирило Мітітел, Андрій Бондар і два кросовика Олександр Карнаков і Олег Пантелей, – виїжджали лише по одному разу.

У кожного з них менше очок, ніж у Денисова з Палом. Але, головне, всі вони однозначно не будуть класифіковані за підсумками Кубка України з кільцевих гонок …

Теж саме стосується і командного заліку, де все за тим же пунктом 8.13, колективи, які взяли участь тільки два рази, не будуть враховуватися в остаточній класифікації.

З урахуванням того, що SDrive м AWT Racing брали участь лише по два рази, а решта по одному, тим самим, як і на 3-му етапі і на Фіналі Кубка України з кільцевих гонок, і за його підсумками Smart Racing залишиться першою і останньою …

Хоча, можливо, юридично переважає все ж пункт 11.8 «Загальних вимог», які застосовуються до змагань, що здійснюється на території України.

Саме до нього нас відсилає той самий пункт 8.13. А вже 11.8 говорить, що двох стартів все ж досить, для підсумкової класифікації. Тоді пара пілотів AWT Racing плюс Леся Цимбалюк будуть враховуватися в підсумковій таблиці заліку «8С», і пілоти Smart Racing навряд чи виявляться єдиними за підсумковими протоколами Кубка України з кільцевих гонок, так само як і їхня команда у відповідному заліку.

Все це стане остаточно відомо тільки після офіційного затвердження результатів у ФАУ. І тут ми нагадаємо, що всі наші підрахунки і підведення підсумків є цілком і повністю НЕофіційними! … Тим більше, що дана «юридична колізія» є найсправжнісінькою парафією ФАУ!

Адже саме її чиновники щороку напередодні гоночного сезону затверджують всі Регламенти з дисциплін, будучи «останньою інстанцією», відповідальної за будь-які неточності в них!

А тут, наприклад, можна згадати, як уже кілька років у всіх регламентах наполегливо правиться і підганяється під абсолютно безглузде трактування «Загальних вимог …» пункт про рівність очок за підсумками року. На щастя, в цей раз він не знадобився. Однак тут виникне інше питання. І навіть не те, чи будуть в «8С» класифіковані лише два гонщика Smart Racing, або все ж квартет пілотів. Ні, питання тут куди більш глобальне!

А саме, чи відбувся офіційно Кубок України з кільцевих гонок у цьому заліку! І, відповідно, чи буде Андрій Скок, що набрав в ньому максимальну кількість очок, носити то найзаповітніше звання його «Володаря» ?!

Але про це, так само як і про дуже цікаву тему «гонок за поняттями» і ще багато про що, – наступного разу.

 

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

Фото Вадим Чайковський і автора

Кубок України з кільцевих гонок: Й епічним він був! (Частина 3)

Поломки або капризи техніки почали «вилазити» на машинах учасників «Супер Туринга» з самого ранку, включаючи обох претендентів на «бронзу» за підсумками сезону Кубка України з кільцевих гонок Олега Сокирбу і Владислава Сінані.

Їхні команди впоралися з проблемами і в підсумку обидва пілоти змогли виїхати на кваліфікацію.

Торкнулися проблеми з електрикою і одного з двох претендентів на звання Володаря Кубка України з кільцевих гонок Костянтина Дяденко.

Але всі вони не йшли в жодне порівняння, принаймні, – за іронією, – з відмовою редуктора, що трапилася на самому початку кваліфікації на Honda S2000 другого фаворита – Костянтина Гуцула.

Нагадаємо, що в цьому сезоні вперше за більш ніж півтора десятка років не проводиться Чемпіонат України з кільцевих гонок, тому звання Володаря Кубка України в цій дисципліні стало найпрестижнішим для кільцевого сезону-2021.

Завдяки затримці кваліфікації через аварію Юрія Сапелко на його «копійці» і тому, що гонка «Супер Туринга» стояла другою за розкладом, у механіків Костянтина Гуцула був час поміняти редуктор.

При цьому, незважаючи на відверту складність ситуації, сам пілот знаходився в піднесеному настрої, навіть передчуваючи свій прорив з останнього місця!

Але, на жаль, сталося зовсім інше. Старт гонки «Супер Туринга» вирішального етапу Кубка України з кільцевих гонок, а точніше його перша спроба, повністю перетасував пелотон. «Відпускаємо паузу» з того місця, де ми зупинилися. Техніка вирішує багато … прямо або побічно …

… й точно визначає!

Власникові «поула» Костянтину Дяденко вчергове доставляє проблеми «лаунч контроль», він провалює старт і пропускає вперед Володимира Дрогомирецького. І не тільки його! З 4-го місця разом на 2-е виходить Владислав Сінані на своєму компактному і верткому «Лотусі». Позаду на Seat Cupra TCR Павла Чабанова виникають проблеми з блоком управління КПП. Вона просто не розрахована на старти з місця через що пілот «іспанця» і зовсім разом провалюється з 3-ї стартової позиції аж на 7-ю!

Однак ключовий момент відбувається миттєвостями після проходження першого повороту.

Через поломку редуктора Костянтин Гуцул був змушений стартувати з останнього 9-го місця, проте, одразу ж виходить на 6-е. На жаль, але миті по тому на Citroen Святослава Денисова, як це потім стало відомо, «розвалюється» зчеплення, від чого зриває маховик, а КПП заклинює! Природно, Saxo різко сповільнюється і на нього буквально налітає Гуцул, часу на реакцію у якого просто не залишалося!

Дане, відео не передає всієї серйозності аварії, але за свідченням очевидців, на мить днище «японки» виявилося майже на рівні даху «француза»! А сам Костянтин сказав, що в цей момент свого вітрове скло бачив тільки небо …

На жаль, і для самого Гуцула, та й для більшості вболівальників, за сім головна інтрига цього заїзду зникла, а питання з ім’ям Володаря Кубка України з кільцевих гонок-2021 заліку «Супер Турінгу» було вирішено – ним став Костянтин Дяденко.

Проте, гонка на цьому тільки починалася. Вірніше в цей момент вона була одразу ж зупинена червоними прапорами.

Після серйозного удару при поверненні на «грішну» машина Гуцула отримала чималі ушкодження.

Хоча зовні їх було практично не видно, але підвісці «Хонди», що називається, – дісталося. Що було найбільш важливо на той момент з точки зору самого змагання, щоб підняти «японку» на евакуатор пішло чимало часу.

Для цієї процедури точками кріплення є самі колеса, але постраждала права передня підвіска «Хонди» не давала такої можливості …

Одночасно нехай і не такої складної, але евакуації вимагав й «цитрамон-трамплін». Він також отримав хоча і не такі помітні зовні, але не такі малі пошкодження підвіски, вихлипної системи і «косметики». І ось в цьому місці дуже хочеться «поспекулювати», причому двічі!

Перше, – очевидне. Якби не та злощасна поломка редуктора на «Хонді», її пілотові не довелося б прориватися на старті з останніх рядів. Так, спорт не знає умовного способу, проте в цьому місці можна згадати ще один момент.

А якби суддівство не вирішило буквально стерти хронометраж тих найперших кіл кваліфікації, яка була перервана аварією «Жигулях» Юрія Сапелко?

Хтозна, з якого місця тоді б стартував пілот «японки» ?! Адже він все ж встиг пройти пару кіл!

Навіть у своєму «розгінному» режимі через величезну різницю в техніці та її потужності, «японка» Гуцула напевно давала своєму пілотові перевагу якраз перед тими самими «Сітроенами», оснащеними скромними 1,6-літровими моторами.

А це означало б дуже велику ймовірність того, що Гуцул в реалії міг кваліфікуватися і розташуватися вище «злощасного» «француза», який в підсумку став для нього справжнім «каменем спотикання»! Але, на жаль і ах. Ми «маємо те, шо маємо», а спорт дійсно не знає умовного способу.

Спроба № …

В «сухому залишку» технічна відмова в кваліфікації, хоча вона й була усунута до самої гонці, так чи інакше, вирішила наперед долю звання Володаря Кубка України з кільцевих гонок 2021 заліку «Супер Турінг»! І не тільки його!

Після першого старту крім Денисова і Гуцула пелотон не дорахувався і Сінані. І тут знову питання полягало у відмові техніки, вже другий за день для Владислава!

На двигуні його «Лотуса» летить доволі дрібна деталь – кріплення ролика натягу ременя ГРМ, – але, всім автомобілістам відомо, що за цим криється.

А це означало ніщо інше, як те, що і доля останнього призового місця за підсумками Кубка України в цьому заліку була вирішена достроково, і знову без боротьби на трасі. З моменту сходження Сінані підсумкова «бронза» остаточно закріпилася за Олегом Сокирбою.

Правда, на той момент навряд чи хтось із уболівальників знав про всі ці підсумкові підрахунки. Проте терплячих глядачів, а їх на трибунах все ще залишалося чимало, чекало ще … два старти!

Його друга спроба і білосніжна «Ауді» Володимира Дрогомирецького знову блискавкою зривається з місця, знову випереджаючи «замученого» електронікою Костянтина Дяденко. І тут знову основні події відбуваються позаду лідерів!

На «Сеаті» Павла Чабанова знову «глючить» управління КПП, причому так, що TCR фактично залишається як укопаним в стартову решітку! Щоб уникнути зіткнення, Олег Сокирба, що стартував позаду нього, навіть був змушений виїхати на узбіччя! Його «БМВ» виорювало пару метрів по «бездоріжжю», тоді як «іспанець» оживає і його пілот в результаті не дає супернику випередити себе!

Всім цим «неподобством» відмінно користується напарник Чабанова по команді Huragan Racing Максим Пашко. На своїй червоній «баварці» він разом виходить з 5-го стартового місця (в яке перетворилося його початкове 6-е після сходу Владислава Сінані) на 3-е. Однак поворотом пізніше цей дует стає причиною другого поспіль червоного прапора!

При другій спробі старту заїзду ключовий момент відбувається в третьому повороті траси і знову позаду двох лідерів.

Новий «гострий» варіант «картингового повороту», а точніше вихід з нього, вже став свого роду магнітом заїздом раніше одразу для декількох пілотів із «Турінг». Чому учасники «Супер Туринга» повинні були стати винятком ?! І не стали!

Першим, хто в цій гонці потрапив в цю «пастку Венери» з відпрацьованих покришок стає саме Пашко, який відмінно стартував.

Застрягши в ній червона «БМВ» стає причиною другої появи над трасою аналогічного кольору прапорів.

Найцікавіше, що, крім «косметики», в реалії «баварка» не постраждала в цьому інциденті і вимагала лише невеликої «гри в ріпку», після чого змогла повернутися в паддок.

З урахуванням того, що порушені шари відпрацьованих покришок, які формують рамку полотна траси, потрібно було відновити, у механіків Huragan Racing з’явився час на ремонт.

Через кілька хвилин під схвальні вигуки і ляскання глядачів «БМВ» №90 повертається на трасу! Більш того, Пашко навіть дозволяють зайняти його первинну стартову позицію.

Хоча в даному випадку це не грало великої ролі, так як в строю залишалося всього 6 машин. Що там говорить приказка про «трійцю» ?! Нарешті третій старт заїзду «Супер Турінг» виявився «гладким» і не зажадав чергової зупинки гонки. А що ж на ньому? Так майже все те ж саме!

… і справжній десерт для вболівальників!

Втретє поспіль Z4 Костянтина Дяденко «гальмує» на старті, в той час як ТТ Володимира Дрогомирецького знову вистрілює як винищувач палубної авіації за допомогою парової катапульти на американському авіаносці. (Так, так, – ці пристосування навіть в 21-м столітті приводяться в дію парою, а їхню електромагнітну зміну тільки починають встановлювати на новітніх атомних плавучих аеродромах).

В іншому ця «спроба №6» проходить спокійно і інші стартові місця навіть на подив залишаються незмінні. Але, на щастя, хоча пелотон і порідшав з 9 машин до 6, попереду уболівальників чекала захоплива боротьба, причому за перемогу, та ще й потрійна!

Для початку прикрасою дебюту цієї гонки стає справжня дуель нервів Костянтина Дяденко з Володимиром Дрогомирецьким.

Протягом декількох кіл пілот, який вже став Володарем Кубка України (цікаво, а він сам усвідомлював цей факт в той момент?), надавав серйозний і, головне, – безупинний пресинг на лідера.

В цей же час їх намагається нагнати Павло Чабанов. Часом новачок навіть «пускає» свій потужний передньопривідний «ти сі ар» у видовищний занос, що, природно, не могло не радувати глядачів!

А, незважаючи на серйозні затримки по часу в зв’язку з двома червоними прапорами і очищенням траси від наслідків аварій, трибуни все ще аж ніяк не спорожніли.

І тут шкідливі «гремліни», які в цей день, схоже, напали на чайкінський паддок, знову дістаються, причому до обох лідерів!

Після п’ятого кола двигун Z4 Дяденко знову починає «троїти» через що на прямих ТТ Дрогомирецького, яка в реалії володіє меншою потужністю, вдається відриватися.

І хоча Костянтин в поворотах щільно «вис» на задньому бампері білосніжної машини суперника, піти на обгін йому не вдавалося.

Більш того, незабаром до них «під’їжджає» Павло Чабанов і з цього моменту протистояння за перемогу перетворюється в потрійне! …

Кульмінацією цієї боротьби стали 10-й і 11-й кола гонки.

І першим, хто зміг «нанести удар», стає якраз Чабанов, обганяючи на гальмуванні в «картинговому повороті» Костянтина Дяденко, що йде другим.

Однак, не встиг Павло приступити до атак на лідируючого Володимира Дрогомирецького, як на початку наступного кола настає розв’язка, причому абсолютно несподівана і непередбачувана! Більш того, теж потрійна!

На «Ауді» лідера виникають ще більш серйозні проблеми з електронікою і він різко сповільнюється. Природно цим тут же користуються суперники і в лідери виходить Чабанов. Але, буквально на кілька миттєвостей!

Поки вже ожилу ТТ на вході в «Картинговий поворот» пробує випередити Дяденко, його «магніт» притягує тепер і «Сеат»!

На щастя, цей виліт для пілота TCR-а виявляється ще менш болючим, ніж для «БМВ» його напарника по Huragan Racing, що ще недавно «сидів» у цих покришках.

Чабанов відразу повертається на трасу, проте час було втрачено, і в цей раз безнадійно.

Власне, хоча до реального фінішу гонки залишалося ще кілька кіл, гонка за цьому завершилася, точніше – інтрига в ній.

Незважаючи на всі капризи техніки

На «дешбоарді» ТТ-шки до кінця заїзду постійно запалюється «чек» і Дрогомирецький решту кіл був змушений глушити мотор, роблячи «ребут». Природно, його тут же, на тому ж 11-му колі, випереджає не тільки Дяденко, але і Чабанов, що тільки вибрався з полону відпрацьованих покришок.

В результаті Павло фінішує другим, тоді як Дрогомирецький все ж зміг дістатися на третьому місці. Правда, Чабанов міг втратити цю сходинку подіуму, який став першим в його зовсім не тривалій автоспортивній кар’єрі. Дивно, але судді зафіксували у Павла фальстарт! Цікаво, на якому саме з стартів?! …

За це йому були «приписані» належні за таке порушення 20 секунд.

Однак з урахуванням того, що Дрогомирецький починаючи з того самого доленосного 11-го кола почав втрачати по 10-20, і навіть 30 секунд, – ця пеналізация ні на що не вплинула …

Цікаво й те, що, незважаючи на його проблеми, тільки він вивільнився від опіки суперників у першій половині гонки, на 14-му колі Дяденко встановлює рекордний час для цієї гонки – 1 хв 27,583 с.

За цим показником Чабанов поступився переможцю пів секунди, причому теж встановивши свій кращий час одразу після вильоту, на 12-му колі …

Кращим для Дрогомирецького виявився друге коло, коли він лідирував. З точки зору цього показника Володимир поступився Дяденко 1,3 секунди.

Після цього темп «Ауді» тільки падав, що і зумовило всю ту красиву дуель нервів, що прикрасили цілих 10 кіл цієї гонки!

Першим поза подіумом, але вже в одному колі від лідерів гонку закінчив Пашко.

Цікаво, що Максим став «коловим» тоді ж, на початку вирішального 11-го кола, після чого ближче до фінішу на його «БМВ» виникли проблеми з КПП і він теж лише дивом закінчив гонку!

Передбачувано ряди замкнув Олексій Тихонович Варавін, чий «Сітроен» не міг і близько дозволити своєму пілотові скласти конкуренцію іншим учасникам цього заїзду.

Принаймні, цей француз не підвів свого пілота! Адже якщо так розібратися, то буквально всіх до єдиного інших пілотів «Супер Туринга» в тій чи іншій мірі в цей день підвела техніка.

Гуцула на кваліфікації, Денисова на першому старті, Дяденко і Чабанова на стартах, а Костянтина і потім протягом гонки, як й Дрогомирецького з Пашко.

Ну і Сінані з Сокирбою, яких ще більші проблеми переслідували з самого початку цього етапу. І тут читач напевно вигукне – А що ж сталося з «БМВ» у стильному урбаністичному камуфляжі-розмальовці ?! А гонка для Сокирби виявилася зовсім короткою.

Олега, як і його суперника на «бронзу» Кубка України, проблеми з технікою наздогнали вдруге за день і в цьому випадку теж призвели до сходу!

Хоча на старті (тому, який став третім за рахунком) Сокирба не зміг випередити Чабанова, він зробив це через пару поворотів.

Однак ще під час другої спроби старту пілот «БМВ» відчув щось «неладне» з важким кермом й дива не сталося.

На початку другого кола вже «реальної» гонки Сокирба зрозумів, що з гідропідсилювача його «баварця» потекла рідина.

На щастя, Олег одразу усвідомив ситуацію і пішов з траєкторії, після чого вивів свій автомобіль в безпечне місце.

І за ці дії Сокирба однозначно заслужив подяку від усіх!

Від уболівальників за те, що позбавив всіх нас від четвертого «червоного прапора» і тривалої затримки, яка в іншому випадку знову знадобилася б для усунення слідів масла на трасі.

Ну і від своїх суперників по тій же причині, так як траєкторія залишилася чистою, давши можливість багатьом з них насолодитися боротьбою, активно ділячись враженнями про неї одразу після фінішу між собою …

Підрахунки бувають неоднозначними!

Настав час підбиття підсумків не тільки цієї гонки, але і всього Кубка України з кільцевих гонок у цьому заліку. І саме останні виявилися не без протиріч. На щастя, вони не стосуються долі головного звання, так само як й інших призових місць.

Забравши і «поул», і рекордне коло в гонці, як і Вадим Конончук в «Турінгу», Дяденко заробив можливий максимум в 33 очка. Тим самим, він довів свою суму до вражаючих 84 очок і «результату» в 70.

Таким чином, нехай і не без деякої «допомоги» відмови техніки у його візаві, Костянтин-2 зміг більш ніж впевнено стати Володарем Кубка України з кільцевих гонок.

Радість Дяденко одразу після фінішу цілком зрозуміла – нехай раніше Костянтин і виступав у Тайм-Аттак і перемагав, цей рік став для нього першим у професійному автоспорті! …

Вражає і те, що Гуцула і Сокирбу, котрі зійшли і не набрали у вирішальній гонці жодного балу, в результаті розділили лише 1,4 очка. Саме стільки Олегу не вистачило до «срібла» за підсумками Кубка України!

Такі дивні десяті частки вийшли з-за «недобору» на попередньому етапі в цьому заліку. Тоді при чотирьох учасниках був застосований понижуючий коефіцієнт в 0,8 і з яким третє місце Сокирби принесло йому лише 9,6 балів. І тут теж в пору говорити чергові «а якби».

Наприклад, не відмов гідропідсилювач на «БМВ» Олега, займи він навіть 4-е місце, яке давало на Фіналі 15 очок, актив Сокирби склав би тоді 42 бали проти 38 Гуцула. Але знову – умовний спосіб …

Проте, без «б» ми не обійдемося і при підведенні цілком реальних підсумків. Більш того, тут навіть зберіглась інтрига!

Одразу двоє з трьох, що піднялися на цей подіум, і один напевно, не будуть класифіковані за підсумками року в Кубку України з кільцевих гонок!

Ми вже згадували, що згідно «Регламенту ЧУ і КУ з кільцевих гонок», пілот протягом сезону повинен стартувати більше двох разів, щоб бути класифіковані за його підсумками. Однак за «Загальними вимогами до проведених на території України змагань» той самий пункт 11.8, на який посилається «Регламент», говорить інше! А саме, що двох стартів для цього досить!

Згідно «юридичної ієрархії» при такому різночитання пріоритетним є більш «старший» регламентний документ. Іншими словами – «Загальні вимоги».

Той же Дрогомирецький, хоча він і взяв 18 очок за 3-е місце на Фіналі, при одному старті в рамках Кубка України, в будь-якому разі не буде класифікований за його підсумками.

А ось з класифікацією Чабанова, котрий піднявся вперше на подіум, так само як й Пашка, справи йдуть куди менш однозначно.

Обидва пілоти Huragan Racing стартували якраз по два рази.

При цьому завдяки що підвищеному коефіцієнту 1,5 на Фіналі за його друге місце Павло взяв 22,5 очка, довівши свій актив до 24,5, тоді як Максим заробив 15, в результаті зібравши 23.

На рахунку ж Сінані, котрий стартував в трьох гонках, але зійшов в «найдохіднішій» з них, залишилося 22 бали. І питання полягає не в самій щільності результатів цієї трійці, а саме в тому, як вони розмістяться в підсумкових протоколах Кубка України з кільцевих гонок. І не тільки вони!

Згідно «Регламенту» пілот SDrive повинен стати 4-м за підсумками року, а два пілота «ураганів» взагалі не будуть класифіковані й разом із Дрогомирецьким «пропустять» на 5-е місце і Денисова. І саме парадоксальне тут інше.

На рахунку Святослава, що стартував у всіх чотирьох етапах, але теж зійшов у вирішальному з них, в результаті тільки 15 балів.

Або ж згідно «Загальним вимогам» 4-м і 5-м за підсумками Кубка України будуть значитися Чабанов з Пашко. Тільки після них в остаточній турнірній таблиці виявляться Сінані та Денисов, тоді як Дрогомирецький і Варавін, котрі стартували по одному разу, так чи інакше розташуються позаду класифікованих пілотів …

Тут нам нічого не залишається, як почекати остаточного вердикту чиновників від ФАУ, чиєю прерогативою є затвердження офіційних результатів, тоді як всі наші підрахунки є виключно неофіційними! І вже тоді ми зможемо остаточно підбити підсумки Кубка України з кільцевих гонок-2021. Однак це ще не все.

 

***

Напевно уважні читачі помітили, що ми не підвели підсумки в класі «8С», а також командного заліку. Так і є! І крім традиційних альбомів їх чекає ще один, причому досить незвичайний матеріал.

В ньому йтиметься про … гонки «за поняттями», горезвісні «гонки після гонок» і ще багато про що, досить несподіване і не зовсім тривіальне. Як то кажуть – watch this space!

 

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

Фото Вадим Чайковський і автора




Pin It on Pinterest