Українець в EuroNASCAR: Повернення до «нормальності» і випробування професіоналами

Після відкриття сезону в Валенсії, британський гоночний вікенд для EuroNASCAR став другим в цьому році. З огляду на «підхоплений» акурат перед іспанським етапом «ковід», на щастя в його легкій формі, Ігор Романов не зміг виступити в Іспанії. Але і участь в гонці на Туманному Альбіоні до останнього моменту стояла під питанням, причому не тільки для українця, а й для всієї серії!

COVID-у наперекір!

Будучи острівною державою, Велика Британія як і раніше дуже жорстко ставиться до карантинних заходів і весь візит EuroNASCAR до останнього моменту залишався під великим питанням. Головна причина – необхідний 10-денний карантин. Проте, організатори цієї серії змогли домовитися з англійськими властями про «лімітований карантин» з обмеженим пересуванням всіх учасників процесу, проте без вимоги суворої самоізоляції.

На радість, як самих пілотів, так і англійських уболівальників, після пропуску в минулому році з огляду на все той же карантин, десант EuroNASCAR, частиною якого був і Ігор Романов, все ж висадився на британському острові.

І ця гонка дійсно стала справжнім святом для уболівальників, пройшовши під негласним гаслом Back to normality – «повернення до нормальності».

В якійсь мірі етап європейського «Наскар» став свого роду тестовим саме з карантинної точки зору. На нього було допущено тільки 4 тисячі глядачів, тоді як двома тижнями по тому для Гран Прі Великої Британії під егідою Формули 1 було дано повне зелене світло з максимально можливою відвідуваністю понад ста тисяч глядачів!

Так, з «королевою автоспорту» і тим більше з її багатомільйонними зоряними пілотами навряд чи щось в цьому світі може потягатися за популярністю, – хіба що той самий оригінальний NASCAR.

Проте, можна сміливо заявляти, що за шоу складовою для уболівальників британський етап EuroNASCAR міг сміливо змагатися і з «Гран Прі».

В даному випадку цей «івент» дійсно став тим самим довгоочікуваним ковтком свіжого повітря, принаймні, для британських фанатів автоспорту.

У паддоку і біля нього їх тут чекало все, що «душа забажає». Крім хіба що … завжди присутніх «дівчат» від EuroNASCAR – схоже, вони виявилися єдиними, хто «став жертвою» карантинних заходів. Проте в іншому цей вікенд перетворився в по-справжньому сімейний день відпочинку.

Починаючи від аніматорів в костюмах персонажів «Зоряних воєн», «лунапарку» для дітей, величезної кількості магазинчиків і просто «лавочок» з масштабними моделями «наскарів» і всякого роду «сувенірки», закінчуючи … Ні, все ж зупинимося на цьому моменті докладніше.

Американський, – так так, саме він, а не британський – гімн заспівала досить колоритна виконавиця. Він супроводжувався не тільки почесною вартою ВВС США, але і феєрверком – природно червоно-біло-синім. Але цим завсідників етапів європейського «НАСКАРа» не здивувати.

Інша справа неймовірні «хот-роди» і «драгстери», просто «масклкари» і, звичайно, величезні американські вантажівки.

Окрему увагу завзятих фанатів NASCAR, включаючи і Ігоря Романова, отримали справжнісінькі «наскарівські» машини минулих років. Причому, починаючи від зовсім старих, які дійсно тоді могли ще іменуватися «стоковими», до куди більш сучасних.

Для українського гонщика тут особливо дорогими його серцю були одразу кілька машин «з під» Боббі Лябонте з його традиційним №18.

Чемпіон NASCAR 2000-го року є головним кумиром Романова. Саме після розмови з ним кілька років тому, а вийшовши «на пенсію», Боббі ще не так давно періодично стартував в EuroNASCAR, Ігор зважився зробити цей крок. І ось тепер, нехай і не в «заповітному» американському «НАСКАРі», проте, українець все ж виступає в справжніх гонках із ДНК цих перегонів.

Найцікавіше, що всі ці чудові машини з минулого не просто є предметами приватних колекцій, а вони залишаються на ходу і в ці дні не раз виїжджали на трасу для демо-заїздів, розриваючи повітря ревом їх 5,7-літрових V8, що розвивають під 800 «коней»! … До речі, між заїздами європейського «НАСКАРа» траса не пустувала.

В якості «гонок підтримки» тут проходив етап так званих «Легенд» (Legends), що є на сьогодні свого роду однією з найперших ступенів автоспорту, включаючи і той самий NASCAR.

C урахуванням їх компактності, а «Легенди» в прямому сенсі виконані в зменшеному масштабі від реального прототипу класичних «хот-родів» 40-х років, гонки з ними являються чимось несхожим ні на що інше з неймовірно щільною боротьбою.

Плюс тут проходили гонки британських «пікапів», що теж залишають у глядачів чимало вражень.

Але, все ж головним «цвяхом програми» для британських глядачів в той липневий вікенд на «Брендс Хетч» був EuroNASCAR. І ось тут Романова чекали великий сюрприз і, можна сказати, справжній холодний душ!

Випробування професіоналами …

Для початку, вивчаючи перелік заявлених на гонку, Ігор не виявив себе в ньому, а до гонки залишалося менше тижня! Романов тут же зв’язався з представником команди Not Only Motorsport, за яку він виступає і виявився дещо ошелешений! Як з’ясувалося, його перевели в залік для професіоналів PRO!

Справа в тому, що в цій італійській «стайні» з’явився новий пілот, що не володіє жодним досвідом EuroNASCAR-а. Тому і було вирішено посадити його на колишній №89 українця.

Ну а Романова, з урахуванням вже наявного у нього торішнього «накату», італійці вирішили кинути на «розтерзання вовкам» в залік для професіоналів, де тепер він виступає на білосніжній машині з №90.

Нагадаємо, що в EuroNASCAR всі етапи складаються з двох гонок, в свою чергу зазвичай проводяться в здвоєному форматі. В один день проводиться один етап, який в свою чергу складається з двох роздільних гонок. Залік EuroNASCAR 2 зарезервований для початківців і джентльмен-драйверів, де в минулому році і виступав Романов.

В основному ж класі, іменованому як EuroNASCAR PRO в основному їдуть професійні пілоти. При цьому машини в обох заліках одні і ті ж – абсолютно жодних відмінностей.

Наприклад, в минулому році і кілька сезонів до цього в EuroNASCAR PRO виступав Жак Вільньов – Чемпіон Формули 1, Чемпіон «Індікар» і переможець «Інді 500». В цьому році іменитий канадець також виступає, але в окремих етапах і в цей раз не стартував. На постійній основі в PRO їдуть два інших ветерана – Марк Гуссенс і Себастьян Блікемолен.

У послужному списку Марка дві «бронзи» за підсумками року «Формули-3000» в середині 90-х, а потім 13 стартів в легендарних «24 годинах Ле Мана», включаючи призові місця.

У бельгійця є і пара стартів в тому самому американському NASCAR – як фахівець з дорожніх трас він виступав на «Сонома» і «Воткінс Глен».

Блікемолен в минулому ставав Чемпіоном «Формули-Форд» і тричі в Renault Clio Cup (все в Нідерландах), потім безліч років виступав у різних серіях GT, включаючи кілька років в американській ALMS … Але навіть не ці пілоти з більш ніж чверть віковим досвідом в автоспорті грають головні скрипки в EuroNASCAR.

Фаворитами тут є справжні фахівці з цих 400-сильних монстрів, що не обладнані абсолютно жодними електронними системами і досі оснащеним класичними Н-образними ручними КПП.

До таких в першу чергу мова відноситься Алон Дей – 3-кратний і діючий Чемпіон EuroNASCAR, що кілька разів стартував і за океаном, причому у всіх трьох дивізіонах NASCAR, включаючи пару гонок в самому Cup! Другий, це Лоріс Хейземанс, який завоював титул цієї серії в позаминулому році і впевнено переміг на двох перших етапах цього сезону. Лоріс теж встиг «відзначитися» за океаном, кілька разів взявши участь в гонках другого дивізіону NASCAR – Xfinity.

Навряд чи когось здивує, що саме ця пара боролася обидва дні за вершину подіуму, вигравши по одній гонці «на брата» і в «Брендс Хетч». Причому для Дейя його суботній тріумф став ювілейним – 25-м за рахунком, причому всі виключно в заліку PRO!

Цікаво, що, поступившись в суботу своєму візаві, Хейземанс виявився практично поза конкуренцією в неділю. Перемігши в 10-й раз, представник Нідерландів, м’яко кажучи, не зовсім скромно проголосив себе не інакше як «Король Лоріс», буквально поставивши собі на голову корону!

Щодо коронації Хейземанс, звичайно, трохи «погарячкував». Куди доречніше йому було б прізвисько «професора» або «гросмейстера»! Справа в тому, що вже після фінішу в суботу Лоріс зізнався про ключове рішення, прийняте прямо по ходу гонки.

З огляду на те, що він не може нагнати лідируючого ізраїльтянина, він вирішив економити гуму!

Справа в тому, що в EuroNASCAR на один гоночний вікенд, тобто одразу два етапи, дається лише один комплект гуми!

Іншими словами, найбільш «свіжою» вона є на самому початку, на першому п’ятничному тренуванні. З огляду на таку особливість, пілотам нічого не залишається, як починати думати про економію покришок з перших метрів на трасі! А саме – наскільки викладатися, особливо на першій кваліфікації, а потім і всій першій гонці.

Так і вчинив Хейземанс, не ставши намагатися наздогнати лідируючого Дейя, задовольняючись другим місцем в суботу … Але це ми забігли вперед.

Головне, що саме з цими досвідченими пілотами, причому не тільки з точки зору «ЕвроНАСКАРа», як той же діючий Чемпіон EuroNASCAR 2 Вітторіо Гіреллі, який теж перейшов в PRO, але і в принципі в автоспорті, треба було ділити трасу Ігорю Романову. І досвід українця і близько не може зрівнятися ні з ким з учасників заліку PRO …

При цьому Романову, як і всім іншим, теж довелося думати про економію гуми, з одним лише абсолютно «невеликим» застереженням.

… і непростою трасою

Переважна більшість суперників українця знає «Брендс Хетч», що називається – «як свої п’ять». І це при тому, що йдеться про одну з найскладніших трас не тільки в Європі, але і у всьому автоспортивному світі! При цьому, якщо не брати до уваги минулий рік, європейський «НАСКАР» незмінно приїжджає сюди з 2011-го року. І саме ця траса є найулюбленішою для більшості його учасників і неспроста.

Якщо не брати до уваги етапи EuroNASCAR на зовсім мікроскопічному імпровізованому овалі, облаштованому на паркінгу у Франції і невеликому стаціонарному овалі Raceway Venray, саме гонки на «Брендс Хетч» є найближчими до овального ДНК того самого NASCAR. Разом із тим ця траса кидає і свій, практичний унікальний виклик.

В її короткій версії, яка іменується не інакше як Indy, ця дорожня траса є найбільш наближеною до овалу в європейському автоспортивному світі – звідси, власне, і назва.

При довжині трохи менше двох кілометрів конфігурація «Інді» складається з усього шести поворотів, більшість з яких праві. Так, тут трохи «не вгадали», бо на овалах пілоти незмінно повертають наліво. Проте, більшість цих поворотів затяжні. Але, унікальним є навіть не цей фактор.

Найбільша родзинка «Брендс Хетча» – це перепади висот.

Більшість пілотів порівнює їзду по конфігурації «Інді» не інакше як з «американськими гірками», а перший післястартовий поворот цієї траси дає «фору» навіть легендарної «Червоної воді» бельгійського «Спа».

Більш того, половина цих поворотів «сліпі», коли на гальмуванні пілот не бачить його «апекса», не кажучи вже про те, що відбувається за ним. Особливо це стосується підйомів перед другим і останнім поворотами.

У довгій же конфігурації, яка іменується також нехитро – «Гран Прі», пілоти їдуть буквально в ліс, де якщо не брати до уваги «шпильки» з гальмуванням перед нею, їх не чекає нічого особливого …

Частково, саме ця особливість «Брендс Хетча» в його короткому варіанті, а також і те, що ця траса за сучасними мірками неймовірно вузька, зіграли свого роду майже фатальну роль у виступі українського пілота на ній, про що пізніше.

Маючи виключно віртуальний досвід «Брендс Хетча», Романову було не до економії гуми і вже на першому тренуванні він проїхав 23 кола. Символічно, саме останнє з них виявилось його найшвидшим – 53,6 секунди. Вони виявилися майже на 4 секунди гірше кращого, яке передбачувано залишилося за Алоном Дейем, що не раз перемагав на цій трасі. Проте, з урахуванням того, що Ігор вперше в житті потрапив на «Брендс Хетч», не кажучи про майже річний «простій», цим початком і сам Ігор, і його команда були задоволені.

На другому тренуванні, що проходило в суботу вранці Романов не прискорився, однак те ж саме стосувалося і лідерів. Більш того, з урахуванням того самого фактора одного комплекту покришок, можна сказати, що звичайне поліпшення результатів протягом гоночного вікенду тут як би «з’їдає» погіршення стану покришок.

Наприклад, найкращий час Дейя вранці в суботу виявилося лише на 0,3 секунди швидшим за попередній. Кваліфікація ж кинула додатковий виклик у вигляді дощу, що пройшов перед нею.

Всі лідери, включно з тими ж Дейя і Хейземанса більш ніж половину кваліфікації відсиджувалися в боксах, надавши іншим учасникам сушити трасу своїми «сліками».

У Романова ж не залишалося вибору, бо йому досі був потрібний навик на підступному і вкрай непростому «Брендс Хетчі».

На середині кваліфікації за Ігорем значився 12-ий час, проте як тільки на асфальті з’явилася практично повністю суха траєкторія, на трасу виїхали фаворити і кваліфікаційні часи, природно, почали падати як доміно. «Поул» в результаті забирає Дей, все ж встановивши найкращий час вікенду – 48,9 секунди.

При цьому на останніх хвилинах кваліфікації утворився неймовірний трафік, який ускладнювався вологими частинами з боків ідеальній траєкторії.

У цих непростих умовах, одночасно, як намагаючись покращитися, так і не заважати іншим пілотам, особливо фаворитам, на передостанній хвилині кваліфікації Романов вилітає в гравійну пастку в повороті імені Грема Хілла.

Тим самим українець ненавмисно «зупинив» сесію червоними прапорами, але всього за 70 секунд до її запланованого закінчення. А попереду Ігоря чекали ще більші випробування!

Три куга відставання, але не без причини!

Найкращий кваліфікаційний час Романова складав 53,4 секунди, поступившись «поулу» 4,5 секунди. З урахуванням стану траси і трафіку коли вона було в найбільш сприятливому стані, такий результат для Ігоря був передбачуваний – йшлося про EuroNASCAR PRO! На щастя, після чергового несподіваного дощу під час кваліфікації заліку EuroNASCAR 2, до гонки професіоналів траса висохла.

На перших колах Ігор Романов тримався в ритмі пілотів попереду, однак лідери почали стрімко нарощувати швидкість. На жаль, але саме тут свою роль зіграла та сама специфіка «Брендс Хетча» в його конфігурації «Інді».

При довжині траси менше двох кілометрів, незабаром фаворити наздогнали українського пілота і можна сказати, що після 12-го кола як така гонка, принаймні, в класичному розумінні цього слова, для Романова закінчилася.

Усвідомлюючи свою відповідальність перед іншими учасниками, тим більше фаворитами, та ще й EuroNASCAR PRO, Ігор не в якому разі не хотів їм перешкодити. Але, не встиг Романов пропустити їх, як на нього «насіла» середина пелотону. А там, особливо в топ-10-ці цього заїзду, розгорталися найбільші баталії. Щоб не заважати їм, українцеві нічого не залишалося, як періодично повністю йти з траєкторії.

З урахуванням того, що до середини гонки два десятка «євронаскарів» розтягнулися по досить короткій трасі, будучи «коловим», Романов потрапив в свого роду «порочне коло».

Не встиг Ігор пропустити «середняків», як його знову наздогнали фаворити, тепер уже на друге коло.

Все це ускладнилося тим фактом, що на машині Романова «опустилося» ліве зовнішнє дзеркало – основне за яким пілот орієнтується в таких ситуаціях. За запевненням самого Ігоря, у внутрішньому дзеркалі машини EuroNASCAR практично нічого не видно, ну а праве в даному випадку було практично марним. Романов пробував було поправити дзеркало, проте це було просто не реально!

Таким чином, пропускати лідерів стало ще складніше і часом Романов не тільки йшов з траєкторії заздалегідь, а й потім елементарно не міг повернутися на неї просто не бачачи, що відбувається позаду. Як мінімум, українець побоювався виникнення аварійної ситуації, що було б куди гірше у всіх сенсах! …

Тож не дивно, що в підсумку фінішувавши 19-м з 21 офіційно класифікованих, Романов поступився фаворитам три кола, які встигли обігнати на коло і більше ще кількох пілотів.

Проте, в цій неймовірній «метушні», ближче до фінішу, Ігор встиг встановити свій кращий час в гонці.

На 28-му колі він показав 52,9 секунди. Так, рекордному колу переможця вони поступилися 3,3 секунди. Проте, якщо поглянути на протоколи першої гонки заліку EuroNASCAR 2, яка проходила в тих же погодних умовах, то цей показник Романова впевнено входить в топ-15 …

На жаль, але друга гонка виявилася для українця ще складнішою.

Романов почав недільну гонку більш впевнено, встигнувши повторити свій кращий час напередодні на перших же колах. Однак вже на 9-му при зниженні на 2-ю передачу «коробка» залишається на «нейтралці».

Причому відбувається це прямо в повороті, що не могло не привести до вильоту з траси. На жаль, на цьому змагальна частина для українця закінчилася.

Ігор став причиною першої появи «сейфеті кара», але далеко не останнього в цій гонці. На середині заїзду вилітає ще один з учасників.

На другому рестарті в боротьбі з Хейземансом помиляється вже і сам Алон Дей, вибувши з боротьби, тоді як Лоріс перемагає втретє в цьому році і 10-й в кар’єрі. Ну а наприкінці гонки в гравійної пастці опиняється ще один пілот, причому теж українець! Принаймні – за походженням.

Євген Соколовський є уродженцем Одеси, але вже багато років живе в Німеччині. Він хворіє NASCAR-ом не набагато менше, ніж сам Романов, також як і Ігор, другий рік виступаючи в європейському «Наскар», причому одразу в двох заліках!

P.S. або навпаки – початок ?!

Цікаво, що «хвороба» Ігоря цим видом гонок вилилася не тільки його участю в EuroNASCAR. Активна діяльність Романова в соцмережах, а також те, що він почав коментувати той самий американський NASCAR на телебаченні, починає приносити і інші результати.

Так в Англії українця на бесіду запросив Президент EuroNASCAR Жером Галпін. І йшлося не багато ні мало про те, щоб зробити Романова «Амбасадором» NASCAR в Україні та інших пострадянських країнах! Дійсно, виступи українця в європейському «Наскар» можуть завести його в абсолютно новому і несподіваному напрямі! Ми ж в свою чергу обов’язково будемо і далі стежити за просуванням кар’єри Романова як на гоночній трасі, так, можливо, і поза нею …

В’ячеслав Щербина

Фото EuroNASCAR і Ігоря Романова

Українець в EuroNASCAR: Шлях прокладений!

Саме цим питанням найчастіше надходять всі – й ті хто «вариться» в українському автоспортивному середовищі, й ті, хто є «просто» вболівальниками. Більшість незмінно цікавить сакраментальне питання – «Скільки ?!». І це цілком зрозуміло. Адже будь-який уболівальник знає, що саме «гонки» є найдорожчим видом спорту в світі.

А до того моменту, поки він не став справжнім професіоналом і його не найняла команда, будь то заводська або приватна топ рівня, пілоти платять самі за свої виступи.

Більш того, тим самим професіоналом, хто в підсумку починає заробляти участю в гонках і отримувати за це зарплату в реалії стають лише пара-трійка відсотків від всієї маси пілотів по всьому автоспортивному світу.

І платити їм доводиться не тільки власне за виступи. Якраз в цьому переконався на «власній шкурі» й Ігор Романов у своїй другій гонці EuroNASCAR. Тепер він повідав про цю специфіку і нам.

Початок з аварією!

Після свого дебюту в EuroNASCAR на бельгійській трасі «Зольдер», українського пілота, як і всіх учасників цієї серії, чекала зовсім несподівана і невідома більшості траса.

Справа в тому, що черговий етап EuroNASCAR мав проходити на добре знайомому більшості чеському Автодромі «Міст», однак і цього разу свої корективи внесла пандемія і пов’язані з нею карантинні заходи.

Зважаючи на останні Чехія виявилася не готова прийняти європейських «американців», але на виручку їм прийшла Хорватія з її Автомотодром «Гробнік».

Найцікавіше, що якщо «Міст» вже багато років знайомий уболівальникам по всій Європі, приймаючи щороку безліч моторспортівних змагань, включаючи Чемпіонат Європи на вантажівках, то хоча він й був побудований в кінці 70-х, «Гробнік» залишався практично повністю невідомим навіть для європейських пілотів.

Єдині хто про нього знали, так це фанати змагань на двох колесах, бо ця траса впродовж багатьох років приймала «Мото Гран-Прі Югославії».

Але і це відбувалося давно, тоді як останні 30 років розташований поруч з Рієкой 4,1-кілометровий Автомотодром не приймав жодних міжнародних змагань.

Тому для всіх учасників EuroNASCAR гонка на цій трасі стала дебютною. А «Гробнік» виявився вельми не простий і підступний, доказом чого стали вже перші ж заїзди на ній.

Досить вузька траса, з місцями дуже близькими до неї металевим «гард рейлом», відрізки зі швидкісними прямими і серії «затичних» поворотів. Все це посилилося вологим полотном від періодичних опадів, кинувши чималий виклик пілотам, які всі, як й Ігор Романов, вперше побачили цю трасу.

Усвідомлюючи свій вкрай малий досвід за кермом потужної, майже 500-сильної машини, українець передбачувано почав дуже акуратно.

Тим більше що на першому ж п’ятничному тренуванні відразу кілька пілотів неодноразово вилітали за межі траси. Романов теж проїхався одного разу зоною безпеки, але для нього перша практика закінчилася передчасно з іншої причини.

Один із суперників, що називається – «наздогнав» на гальмуванні №89 українця, «підправив» задню частину його «євронаскара».

У деяких серіях, в основному «моно», де пілоти виступають на автомобілях від організатора, існують свого роду спортивні страховки на випадок аварії. У EuroNASCAR, як й в самому американському NASCAR-і, виступають повноцінні приватні «стайні» й тут взаємини пілотів із командами будується за іншим, більш звичним для подібного формату змагань.

А саме за будь-яке пошкодження машини пілот змушений розплачуватися з власної кишені.

І хоча суперник підійшов і вибачився за інцидент перед українським пілотом, проте, Ігорю за косметичний ремонт із заміною заднього бампера і невелике рихтування силових елементів автомобіля довелося викласти майже півтисячі євро. Але, такі правила гри …

Як і в переважній більшості гоночних серій по всьому світу – не важливо з чиєї вини сталася аварія – кожен платить «сам за себе». Винятком є тільки ті самі професіонали, хто зазвичай виступає за заводські команди, які й беруть на себе весь фінансовий тягар. Однак таких апріорі не існує в EuroNASCAR.

На щастя, в подальшому другий в житті етап в цій серії для українського пілота пройшов без ексцесів. Чого не можна було сказати про інших.

Незважаючи на її підступність

Як й пілоти «Формули-1» в той вікенд, коли «королева автоспорту» повернулася на турецьку трасу, учасники EuroNASCAR прокинулися в суботу вранці без дощу, однак траса все ще залишалося мокрою.

Тому з початком кваліфікації багато хто проводив мало не більше часу за межами полотна траси, ніж на ньому! І причина полягала в одвічному для автоспорту питанні – «гумі».

Для дощових покришок асфальт був недостатньо вологий, а досить жорсткий спортивний «слік», застосовуваний в гонках EuroNASCAR, де машини важать під півтори тони, просто не міг прогрітися на такій трасі.

З урахуванням фактично пропущеного першого тренування й складності цієї траси, Романов виїхав на кваліфікацію одним із перших, щоб отримати якомога більше досвіду на ній. Однак на той момент асфальт залишався найбільш вологим (цього дня дощ більше не пішов) і перший ж більш-менш агресивний дотик до педалі акселератора закінчувався вильотом!

Ігор, як і майже всі інші, що виїхали одночасно з ним, теж не уникнув екскурсу на гравійну пастку.

Однак для інших кваліфікація закінчилася куди гірше!

Найбільше не пощастило команді CAAL Racing, так як практично на середині кваліфікації відразу два її пілота потрапляють в аварії і досить серйозні! Вони змусили суддівство не тільки викинути червоні прапори, а й випустити на трасу швидку допомогу. І цього разу вона дійсно знадобилася!

Якщо Аріанна Касолі відбулася забоями, то її напарник Ланца Массіміліано зламав руку і вибув з боротьби.

При цьому більше постраждала якраз машина пілотесси. «Євронаскар» ж Ланца б відновлений до недільної гонки, перейменований з №88 на №54 Аріану, на якому вона і стартувала в другій день.

І саме Касолі стала головною суперницею для українського пілота в неділю.

З огляду на те, що після вищеописаних аварій були також пошкоджені і відбійники, кваліфікація класу EN2, де виступає Романов, не поновлювалася, а старт гонки був відкладений більш ніж на годину.

Хоча напередодні друге тренування Ігор закінчив 14-м з 17 учасників, в кваліфікації він залишився останнім, серйозно поступившись результатам пілотів, які встигли «проскочити» до аварій в той момент, коли траса все ж почала підсихати …

Суботня гонка пройшла вже сухою трасою та її Романов провів без боротьби, все ще «вкатуючись», закінчивши на 14-му місці з 15 учасників. Недільний же заїзд видався куди більш напруженим, насиченим і незабутнім для українця.

Є фініш …

Для початку гонка почалася за сейфеті-каром, бо траса знову опинилася змочена нічними опадами. Тим самим організатори дали можливість пілотам, чиї машини цього разу були взуті в дощову гуму, ознайомитися додатково зі станом полотна, а сам старт був даний не традиційно в дві шеренги, а як рестарт, в одну лінію, що більш безпечно.

І ці заходи не виявилися зайвими, бо під час недільної гонки класу EN2 відразу кілька пілотів потрапили в чергові аварії. На щастя, без таких наслідків як напередодні в кваліфікації.

Стан підсихаючою траси постійно змінювався, змушуючи пілотів підлаштовувати свій пілотаж з кожним пройденим колом.

Усвідомлюючи цей фактор, спочатку Романов вирішив не форсувати події, йдучи останнім. Однак незабаром українець нарешті відчув цю трасу і почав нарощувати темп.

Він зміг не тільки наздогнати хвіст пелотону, а й обігнати ту саму Аріану.

Незабаром в його «приціл» потрапляє і Франк Рідел, проте картатий прапор не дав поборотися українцю за ще одну позицію. А тим часом на кону стояло місце на подіумі! І Касолі і Рідел були прямими суперниками Романова по так званому заліку «Легенди», зарезервованому для пілотів старше 40 років.

В результаті недільну гонку український пілот закінчив 15-м з 16 фінішерів, опинившись за крок від подіуму цього «підзаліку».

Але, головне, як нам повідав сам Ігор, у нього з’явилося реальне відчуття автомобіля EuroNASCAR.

Коли інші вилітали з траси і потрапляли в аварії, Романов впевнено провів гонку, зробивши в ній і свій перший обгін в цій серії.

Тут варто нагадати, що йдеться про потужний задній привід, який при цьому не оснащений абсолютно жодними допоміжними електронними системами – справжній «наскарівський» old school. А за спиною Ігоря був всього один етап, і той в основному на мокрій трасі й ніяких передсезонних тестів!

Навіть переможець цієї гонки Вітторіо Гіреллі поскаржився на підступність і складність траси в цей день …

Проте, не маючи і близького досвіду як в автоспорті в цілому, так і за кермом подібних потужних машин в порівнянні з більшістю його суперників, в свій другий вікенд на «євронаскарі» Романов продемонстрував прогрес.

Хоча з точки зору найшвидшого кола в гонці він поступився переможцю майже 9 секунд, якщо порівнювати з його прямими суперниками по заліку «Легенд», то за цим показником Ігор наблизився до них, поступаючись близько трьох секунд з кола. І це тільки в своєму другому старті, та ще й на вологій трасі! …

На жаль, але зважаючи на завантаженість на своїй роботі, Романов був змушений пропустити гонки в іспанській Валенсії, які вінчали сезон EuroNASCAR-2020.

Проте, він з оптимізмом дивиться на наступний рік.

… а разом із ним впевненість і перспектива!

Після всього другого етапу в європейському «НАСКАРі», команда Not Only Motorsport за яку виступає українець, зазначила його прогрес. При цьому нагадаємо, що спочатку Романов збирався спробувати свої сили тут же в EuroNASCAR, але виключно в режимі «Тайм-Аттак».

Керівники італійської команди запевнили Ігоря, що його чекає місце пілота в класі EN2 і на наступний рік. І ось тут, ми підходимо до того самого сакраментального питання про грошові знаки.

Природно, виступ на такому рівні вимагає коштів і чималих. Як і в будь-який гоночній серії за старт в ній пілот (або команда за нього) платить так звані «стартові», потрібно придбати «гуму», плюс сама роботи команди – починаючи від механіків і закінчуючи менеджером.

У випадку з EuroNASCAR участь в одному етапі, кожен з яких крім тренувань і кваліфікації складається з двох рівноцінних гонок, виливається в 8 тисяч Євро. І це не рахуючи супутніх витрат на «дорогу» та проживання за кордоном …

Як нам розповів Ігор, у нього вже заплановані тести на ранню весну, які через старт пандемії були скасовані на початку минулого сезону.

Ну а зимову перерву Романов, як і всі інші учасники EuroNASCAR, присвятить пошуку нових партнерів і підтримки з боку українських спонсорів.

Як ніяк, але на сьогодні він є єдиним із українських пілотів, хто виходить на старт цих по-своєму екзотичних, непростих і, головне – видовищних гонок, родовід яких лежить в тому самому американському NASCAR-і.

Ну а поки що, користуючись нагодою, Ігор хотів би привітати з прийдешнім Новим Роком всіх наших читачів й особливо, уболівальників хто стежить за його виступами.

І, звичайно, тих, хто вже підтримав його в цьому сміливому навіть не кроці, а теперішньому автоспортивному стрибку – від українського «Автоспідвея» в той самий заповітний «НАСКАР», нехай і європейський …

А саме: за підтримку Chernobyl-Tour, за можливість регулярно тренуватися на картингу 2G Circuit Academy, Top-Level Motorsport за надання їхнього гоночного симулятора і українську команду SDrive за підготовку до «великого кільця» …

Після першого етапу, який став справжнім бойовим хрещенням – без будь-яких попередніх тестів, та ще й на мокрій трасі, – тепер, пройшовши другий «євронаскарівський» вікенд, Ігор дивиться з справжнім оптимізмом на наступний сезон.

Він має намір вже поборотися за місця на подіумі тих «кому за 40» і наблизитися до часу середини всього пелотона!

Друга гонка на автомотодромі «Гробнік» підтверджує ці амбіції українського пілота. Справа залишилася «за малим» – знайти спонсорську підтримку у вітчизняного бізнесу. Побажаємо і ми Ігорю не тільки стартів у всіх етапах EuroNASCAR наступного року, але й високих фінішів на них! …

В’ячеслав Щербина

фото EuroNASCAR

Pin It on Pinterest