Чемпіонат України з кільцевих гонок UTC: Епічна дуель і взаємини поза трасою

Автор: | 18 Вер, 2019

Як відомо, спорт в цілому, і автоспорт зокрема, виявляє діаметрально…

Як відомо, спорт в цілому, і автоспорт зокрема, виявляє діаметрально протилежні сторони людського єства. Якщо говорити коротко, – без філософії і глибокого психоаналізу – на трасі друзів не буває, а ось в паддоку …

Фінал Чемпіонату України з кільцевих гонок UTC став чудовою наочною демонстрацією цього спортивного постулату. На трасі обидва дні велися безкомпромісні битви, тоді як поза нею можна було спостерігати справжнє товариство і взаємовиручку. Як завжди, про все по порядку.

Зав’язка на Фінал

Нагадаємо, що напередодні на 4-му етапі після сходу Ігоря Скуза, якого знову зрадницьки підвела техніка, на трасі розгорнулася потрійна боротьба – спочатку між Володимиром Дрогомирецьким і Валерієм Жовтоногом, а потім між Володимиром і Андрієм Євтушенком.

Обидві дуелі виявилися вкрай напруженими, а в першій була відзначена нехай і невелика, але контактна боротьба.

Незважаючи на неймовірний, при цьому абсолютно по-спортивному чистий і чесний пресинг з боку Дрогомирецького, в суботу Євтушенко встояв. Тим самим Андрій повністю перехопив лідерство в заліку GT Open у Дрогомирецького.

При цьому не можна не відзначити нюанс із бонусним балом за найшвидше коло в гонці, який по ідеї повинен був заробити Володимир.

«Абсолютно» кращий час в суботній гонці залишився за Ігорем Скузом. Однак він зійшов на самому початку і не пройшов необхідних 60% дистанції для того, щоб бути класифікованим.

З цього року в правилах була чітко прописана подібна ситуація і якщо в минулому бонусний бал при сходженні пілота залишався в його активі, тепер цього не відбувається.

Це цілком логічно – адже пілот не класифікується в протоколах гонки і не отримує залікових очок. (В разі проходження 60% від дистанції пройденої переможцем, навіть при сходженні пілот отримує місце і відповідно очки за нього). За ідеєю, логічним був би «перехід» бонусу до наступного кращого кола серед тих, хто був класифікований.

Однак ця обставина на сьогодні ніяк не прописано в правилах! Суддівство ж порахувало несправедливим і нелогічним подібний «перехід» бонусу. Ми не будемо обговорювати правомочність такої спортивної логіки – як і у всього в житті, у неї є свої «за і проти» …

Подібне вже відбувалося один раз з Андрієм Євтушенком. Тепер же бонусний бал не був нарахований Дрогомирецькому, як було описано в нашій розповіді про 4-й етап.

Таким чином, актив Євтушенко перед Фіналом UTC становив 57 очок, причому з урахуванням одного «нуля» вони всі йшли в його залік. А ось у Дрогомирецького сума становила 55 балів, але з урахуванням відкидання одного гіршого показника, в реалії його «актив» становив 49 очок. Розрив в 8 пунктів начебто невеликий, особливо з урахуванням того, що на фіналі зароблені пілотами очки перемножуються на коефіцієнт 1,5.

З урахуванням цього коефіцієнта за перемогу на Фіналі UTC нараховувалося 30 очок і 22,5 за друге місце. Іншими словами, навіть в разі перемоги Дрогомирецького, Євтушенко було досить фінішувати другим, щоб стати Чемпіоном України з мінімально можливою перевагою в пів очка. Один раз Андрій вже був в такій ситуації, тоді, правда, поступившись титулом в заліку GT Open Юрію Дріфтовському, який перед цим допустив зіткненням зі своїм візаві …

Правда, це якщо не враховувати потенційних трьох бонусних очок – вони також перемножуються на коефіцієнт.

Не можна було забувати і про «фактор» Ігоря Скуза – його перемога, так само як і «відібрані» бонусні бали грали б на руку Євтушенко, так як далі різниці між призовими місцями були ще менше … При цьому сам Ігор, на рахунку якого було 22 бали, навіть візьми він можливий максимум в 33 очка, вже не міг обігнати Євтушенко …

Але в підсумку вся ця арифметика не знадобилася, принаймні, в суперечці за чемпіонський титул, який багато в чому вирішився ще до старту власне гонки. Правда, не без ще більшого закручування «сюжетної лінії» Фіналу UTC.

Ще більше інтриги!

До неділі «Фієста» Ігоря Скуза знову була в строю і другий день поспіль в кваліфікації 5-разовий чемпіон України робить серйозну заявку – 1 хв 25,917 с. І знову, як його суперники не намагалися, жоден з них не зміг навіть наблизитися до показника Скуза.

Дрогомирецький кілька разів виїжджав на трасу, і саме його час став найближчим до поулу, тим не менше, він був майже на 0,4 секунди повільнішим. Інші ж виявилися і того далі.

Третій показник в 0,673 секундах від кращого залишився за Валерієм Жовтонога, тоді як Андрій Євтушенко і зовсім показав тільки 4-й час майже на 0,8 секунди гірше поула.

При цьому вже традиційно для нього, Євтушенко спробував покращитися «під завісу» кваліфікації, проте він лише зміг наблизитися до свого ж кращого часу на «джеймсбондівські» 0,007 секунди …

Микола Сушко став 5-м, поступившись поулу всього півтори секунди – і це в свій дебютний сезон!

Наприклад, новачок залишив позаду незрівнянно більш досвідченого Олег Скуза, який в свою чергу поступився Миколі секундою.

А ось Владислав Феоктистов через відмову його «Хонди» так і не вийшов на старт в неділю … Але, як з’ясувалося, справжня кваліфікаційна драма тільки починалася!

Для початку «Фієста» Дрогомирецького завмерла на трасі вже після закінчення кваліфікації на колі-повернення і повернулася в падок на евакуаторі.

Вердикт був невтішним – КПП, в якій зникли всі вищі передачі.

Часу на заміну вузла у команди то було, тим більше що на заключному етапі саме на випадок подібної ситуації було вирішено відсунути старт гонки на пів години, щоб механіки команд мали можливість підготувати техніку.

На жаль, але у Володимира не було запасного агрегату, щоб змінити цей! По суті, доля титулу на цьому була вирішена! Але.

У його суперника за титул Євтушенко, який стоїв у паддоку прямо навпроти, механіки також гарячково почали «копошитися» під капотом!

Після кваліфікації Андрій поскаржився, що відбувається щось недобре з електрикою і машина періодично «смикається»! Перша підозра – генератор.

«Розтин» підтвердив це версію. Більш того – під корінь відламався кронштейн кріплення, що є частиною власне корпусу генератора!

І в даному випадку у Євтушенко теж не виявилося запасного агрегату!

А при нестарті Андрія, з урахуванням 31,5 очок на кону (півтора за «квалу» вже відійшли до Ігоря Скуза), і Жовтоног, і Олег Скуз, і навіть Микола Сушко, в «активах» яких було по 33 і по 30 очок, відповідно, цілком могли б випередити Євтушенко в боротьбі за титул!

Подив багатьох, включаючи скромного автора цих рядків, викликав подальший розвиток подій!

Коли стало остаточно зрозуміло (а це відбулося досить швидко), що КПП на «Фієсті» Дрогомирецького не оживити, Володимир …. віддає свій генератор не просто супернику, а головному претенденту на титул !!!

Що тут можна сказати? Напевно, це той вчинок, який заслуговує безмежної поваги! І це після того, як менш ніж 24 години тому ця пара пілотів несамовито боролася на трасі за перемогу і титул! … Але і це не все.

З його нестартом, Дрогомирецький міг не тільки попрощатися з чемпіонським титулом, а й з урахуванням підвищувального коефіцієнта, виявитися взагалі без призу за підсумками року!

Тому механіки обох команд після установки справного генератора на машину Євтушенко, якимось дивом ставлять «відламаний» вузол на машину Дрогомирецького. Володимир до останнього сподівався проїхати необхідні 60% дистанції хоча б на єдиній другій передачі, щоб заробити хоч щось і залишитися другим за підсумками року. І ця його далекоглядність виявилася більш ніж виправданою!

Дуель гідна всього сезону! …

Картина в дебюті гонки для заліку GT Open як під копірку повторила вчорашній сценарій. Ігор Скуз зі старту пішов у відрив. Більш того, вже на третьому колі він знову ставить рекордний час – 1 хв 26,729 с. Цього разу «Фієста» 5-кратного Чемпіона України проїхала 7 кіл …

У пору було говорити про справжнє «дежавю» – знову піввісь, сход і «втрачені в нікуди» півтора бонусних бали за найшвидше коло в гонці. Наступне краще коло залишилося за Євтушенко – 1 хв 27,169 с, але вони вже нічого б і не вирішили, про що нижче.

І знову сход Ігоря став таким собі «подарунком долі». Глядачі знову стали свідками, мабуть, найбільш напруженою і вже точно найтривалішою дуелі, можливо, всього нинішнього сезону!

На старті Євтушенко зміг випередити Жовтонога, і вийти на друге місце, проте в кінці першого кола, в останньому повороті, прямо перед ще більш заповненими в цей день трибунами, Валерій на гальмуванні проходить Андрія. Це й стало початком протистояння, котре тривало більшу частину гонки!

З урахуванням того, що Дрогомирецький проїхав лише прогрівочне коло та з однією лише першою передачею звернув на піт-лейн, Євтушенко було досить спокійно доїхати до фінішу, щоб не залишити шансів нікому з інших суперників в разі його сходу.

Спочатку після не найсміливішою спроби атаки на Жовтонога, Андрій так і вчинив, кілька «відпустивши» суперника.

Однак ближче до середини дистанції разом зі сходом Ігоря Скуза, а потім і Миколи Сушко, за його власними запевненнями, Євтушенко усвідомив, що навіть при своєму сході, він все одно отримав би очки за підсумкове 4-е і останнє місце в цій гонці. Так що тепер у нього з’явилося право на ризик!

Більш того, мова стояла не про друге місце, а про перемогу на етапі, і як він сказав потім – «Хотілося закінчити рік красиво!»

Євтушенко тут же наздоганяє Жовтонога і, не відкладаючи «на потім», приступає до атак. Однак Валерій в цей день був явно налаштований рішуче.

Як й днем раніше, коли сам Андрій робив  теж саме у своєму протистоянні з Дрогомирецьким, Жовтоног наглухо закривав внутрішній радіус, не залишаючи інших можливостей, як спроби атаки по зовнішньому радіусу.

Євтушенко нічого не залишалося, як почати пробувати це робити.

Однак за інших рівних, такий маневр суперечить законам фізики і шансів на його успіх було вкрай мало.

Більш того, Андрій навіть спробував аналогічний маневр в третьому повороті (другому «вусі») – природно, теж безуспішно. Законів фізики в цей день скасовувати ніхто не збирався …

На якийсь момент Валерію не вдався вихід з останнього повороту і Євтушенко вже було майже пройшов його на прямий зовні, однак там стояла машина Сушко, що зійшов через відмову КПП.

Якщо раніше прямо за нею на посту маршалів показувався зелений прапор, що відміняв жовтий постом раніше, то пізніше він «таємничим чином» зник.

Як потім розповів сам Євтушенко, усвідомлюючи, що закінчи він маневр, його можуть покарати, Андрій розсудливо перестрахувався і підняв ногу з педалі газу!

Після цього він пробує ще раз оборону суперника в першому повороті по зовнішньому і йому це майже вдається! Однак, як відомо, «майже» не рахується! …

Не спрощували ситуацію й «колові» – хтось із них відразу поступався дорогу двом дуелянтам, а хтось «потрапляв під колеса» в найбільш невідповідний момент …

Як з’ясувалося пізніше, Євтушенко майстерно «дресирував» суперника, і на передостанньому колі в тому ж місці все ж пірнає всередину! У повороті дві «Фієсти» увійшли бік-о-пліч, проте Валерій не захотів поступатися.

Він віджимає суперника всередину і лише якимось дивом з блокуванням коліс і лівою стороною на брудному узбіччі, Євтушенко уникає серйозного зіткнення, але все ще залишається всередині, фактично «спершись» на машину суперника! Однак у середині повороту Жовтоног остаточно «дотискає» суперника, і в цей раз «Фієста» Андрія вже орала узбіччя! Власне, це все простіше побачити:

Євтушенко зміг повернутися на трасу, і, здавалося, на цьому їхня боротьба закінчилася.

… і її не менш драматична розв’язка

Через вибоїни на не справжній «смузі безпеки», на «Фієсті» Андрія погнуло кермовий важіль і кермо «встало під кутом». Проте, буквально перед останнім поворотом останнього кола Євтушенко на гальмуванні «розхитує» суперника а-ля знаменита атака Найджела Менселла на Нельсона Піке в «Брендс Хетчі».

Андрій спочатку «продає» супернику атаку всередині, потім зміщується назовні і коли суперник реагує, все ж вдруге різко змінює траєкторію, пірнаючи всередину! У Жовтонога вже просто не залишалося шансів нормально загальмувати і він «провалює» поворот.

Перемігши вдруге за два дні і втретє за сезон, Євтушенко дійсно ставить жирну крапку. На думку деяких уболівальників «зі стажем», цей обгін став справжньою окрасою всього сезону!

Хоча особливих претензій після гонки ніхто з пілотів один одному не пред’являв, «холодок» на подіумі і особливо після нього між двома дуелянтами все ж відчувався.

І тут не можна не відзначити, що той самий дотик колом раніше залишив «пончик» на водійських дверцятах «Фієсти» Жовтонога.

А за «старими» правилами, це означає, що в подібному інциденті, коли удар доводиться перед середньою стійкою атакується автомобіля, відповідальність за зіткнення несе якраз сторона, що оборонялась, а не атакувала…

Але, з урахуванням того, що ні офіційних протестів, ні запитань до пілотів з боку суддівства не виникло, залишимо це як якусь ремарку … Головне, це «наслідки» цієї гонки.

Заробивши 30 балів за цю «вікторію», Євтушенко в результаті зібрав важкі 87 очок, відірвавшись далеко вперед від усієї опозиції.

Для Андрія це чемпіонство стало другим в заліку GT Open і четвертим разом з титулами спочатку в «У-1600», а потім і «Турінг-лайт». Але, найцікавіше «розгорнулося» позаду нього.

З урахуванням підвищувального коефіцієнта, друге місце принесло Жовтоногу 22,5 очок і суму в 55,5.

А це означало перевагу в пів очка, над 55, які залишилися на рахунку Дрогомирецького.

Тим самим, з мінімально можливою перевагою всього в пів бали, саме Валерій став віце-чемпіоном – але ж після трьох етапів формально він йшов тільки четвертим!

І ось тут якраз можна згадати те саме трактування суддями правил, коли краще коло в гонці не “переходить у спадок» – вірніше один бонусний бал за нього …

Третім гонку закінчив Олег Скуз, для якого ця гонка теж видалася не з простих!

Для початку старшому з братів Скуз довелося поборотися з пілотами, виступаючими на «БМВ» в заліку Super Touring – Борисом Каргіним і дебютантом Олегом Сокірбой.

Вони обидва випередили Олега в кваліфікації і потім на старті гонки. Хоча потужність його «Фієсти» незрівнянно менша, ніж у «баварців» суперників, Олег, що називається, взяв їх майстерністю.

Обігнавши обох «старшокласників», Олег зійшовся в протистоянні вже зі своїм прямим конкурентом по GT Open Миколою Сушко. Скуз і тут здобув перемогу.

На той момент йшлося тільки про 4-е місце, проте незабаром зі сходом його молодшого брата, воно перетворилося в третє.

18 очок за нього підняли в результаті Олега Скуза з 6-го місця на 4-е, причому до «бронзи» йому не вистачило не так вже й багато – лише 7 очок …

Микола Сушко, що зійшов через відмову КПП, з 36 очками став за підсумками року 5-м, а Владислав Феоктистов через відмову машини напередодні і з нестартом на Фіналі UTC і зовсім опустився за ці два етапи з третього рядка на підсумковий шостий …

В якості P.S.

На жаль для його численних уболівальників й самого Ігоря Скуза, якого спіткали сходи через відмову техніки на трьох із п’яти етапів, включаючи такий цінний Фінал UTC, він закінчив рік по суті на останньому 8-му місці заліку GT Open.

В його активі виявилося тільки 23,5 очка, і тим самим, головний фаворит перед початком сезону пропустив вперед навіть дебютанта Вадима Кушніра, що виступав на скромній 1,5-літровій “вісімці» …

Однак, це технічні види спорту і в них дуже часто техніка, і не завжди її потужність і швидкість, а скоріше надійність вирішує якщо не все, то дуже багато чого.

Так, саме техніка багато в чому вирішила і тут долю титулу – кілька сходів головного фаворита, в чомусь ще більш образлива відмова КПП у Дрогомирецького в найвирішальний момент. Однак те, з якою честю вийшли після цих спортивних невдач той же Скуз і особливо Володимир заслуговує як мінімум поваги.

Дрогомирецький своїм спортивним вчинком, віддавши генератор своєму головному супернику на титул, а Ігор тим, що, незважаючи на катастрофічно провальний сезон, вийшов на подіум після нагородження.

І першим кого він подякував, були не спонсори та партнери, а глядачі та вболівальники! … А саме Ігорю Скузу, як би суперечливо до нього не ставилися багато хто, всі вони-ми зобов’язані вже двома кільцевими сезонами.

Вони були проведені місцями на найвищому рівні за всю історію Чемпіонату України з кільцевих гонок. Як мінімум, свідченням того були заповнені паркінг і трибуни на Фіналі UTC …

До речі, за місця на них, так само як й за вхід на Автодром «Чайка», на відміну від інших, куди менш професійних видів автоспорту, цього року платити не потрібно було ні копійки …

Але це далеко не кінець розповіді про Фіналі UTC. На ньому не менше інтригуюче і напружено вирішилася доля титулів і призів ще в трьох заліках, про що в продовженні …

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків

Фото Денис Сергієнко і автора


Додати свій коментар















Pin It on Pinterest