Чемпіонат України з трекових гонок: Трохи персоналій і не тільки

Автор: В'ячеслав Щербина | 31 Лип, 2020

Нашу розповідь про минулий в Чернівцях 1-й етап Чемпіонату України з трекових гонок ми завершуємо традиційним альбомом «погляд зсередини».

Паддоки кожної з гонок одночасно схожі і відмінні. Відмінностей ще більше, якщо мова йде про різні дисципліни і тим більше тимчасові траси. А саме такою є трекова доріжка в Чернівцях, нехай і прокладена вона на перманентному спортивному комплексі «Суперкрос».

На вітчизняних автокросових трасах команди зазвичай базуються на ґрунтовому покритті – а чому дивуватися, якщо на аналогічному їм доведеться виступати? Цілком логічно! На справжніх спідвейних стадіонах паддок, природно, виглядає зовсім інакше. І ми обов’язково «доберемося» до такого, коли Фінал Чемпіонату України з трекових гонок восени прийме мототрек у Червонограді. Ну а поки, невелика замальовка з Чернівців.

На щастя, глиняне покриття як швидко розкисає від дощу, майже так само швидко і висихає під впливом літнього сонця. Від суботнього зливи до недільного вечора, коли стартував трек, майже не залишилося і сліду.

На фото автомобілі трековиків, на даний момент все майже як «з голочки», так само як і їхні пілоти, з нетерпінням чекають наближення старту.

VW Golf Ігоря Романова природно ніс №18 на честь його кумира Боббі Лябонте – Чемпіона NASCAR 2000-го року, зовсім недавно введеного в Зал Слави цієї дисципліни, що в «штатах» є однією з найвищих ознак визнання спортивних досягнень пілота.

Жодна гонка не може обійтися не тільки без пілотів та їхніх механіків, а й тих, хто забезпечує зсередини власне проведення змагання і, тим більше, відповідальних за їхню безпеку.

На фото один із найбільш шанованих в Україні технічних комісарів Борис Донський, регулярно запрошений для цієї роботи і на закордонні змагання, разом із головним медиком цієї гонки. На їхньому фоні, на чеку стоїть представник МНС. І його колегам довелося попрацювати цього разу, загасивши пожежу, що виникла під капотом «Гольфа» Миколи Пелешка.

Найцікавіше, що цього разу зовсім не Донський був Головою техкома, а чарівна і майже завжди усміхнена Уляна Карімова, яка зазвичай асистує йому в якості «технічного котролера».

Ну і як могли обійтися відразу дві гонки, – адже паралельно з треком тут же поруч проходив і 1-й етап Чемпіонату України з автокросу, – без також зазвичай виключно доброзичливого Дмитра Березинського, котрий традиційно відповідав за безпеку на дистанції.

Перед стартом першої цього року трекової гонки більшість пілотів, як Віталій Костенюк (на фото праворуч), так само як і його товариш із кросу, перебували в піднесеному настрої.

Мабуть, найскладніше, і не тільки на гонках, продовжувати виступати Миколі Пелешку – рідному брату Сергія Григоровича Пелешка – засновника і беззмінного організатора автоспідвейних гонок, який пішов від нас навесні цього року.

Ну а суперники-друзі, як та ж Ірина Сікорська на цьому фото, всіляко допомагають Миколі пережити цю втрату. А автоспорт в Україні, як і в усьому світі, також має свою спадковість і сімейні традиції …

… наприклад, діючий Чемпіон України з трекових гонок Андрій Яроменко, який переміг і на 1-му етапі, приїхав в гонки не один. Під тентом черкаської команди крім його «Сітроена» розташувалася рожева міні-баггі й такий колір був обраний неспроста.

На цій машинці в гонках дебютувала 7-річна дочка Андрія – Тетяна. На жаль, саме відмова техніки не дозволила, без всякого сумніву, майбутньої гонщиці поборотися за місця на подіумі в кросі. Удвічі прикро було і те, що це означало і нестарт в треку – адже його етап слідував за кросом, хоча саме таким був план.

Напевно у В’ячеслава Мироненка, Бориса Донського, Ігоря Романова і Костянтина Анісімова, який виступав минулого року в треку, а цього разу приїхав на гонку тільки в якості глядача, завжди знайдеться чимало тем для веселого оповідання або жартів. Воно й зрозуміло, адже для багатьох гонки це ні що інше, як зустріч старих друзів, знайомство з деякими з яких у підсумку розтягується на десятиліття! …

… але чим ближче момент старту, тим серйозніше стає вираз облич всіх учасників процесу, тим більше в момент брифінгу пілотів, який передує будь-якому професійному змаганню.

В даному випадку Ігор Соколовський, який веде всю статистику трекових гонок, роз’яснює явно щось серйозне, причому його дослухається не тільки пілот Андрій Сапужак, але й два механіка з Рівного, які готують відразу кілька автомобілів, включаючи «Гольфи» Романова і Пелешка.

А ось у самого Ігоря Романова, чим ближче до гонки, тим настрій ставав все серйозніше і з різних приводів. Мало того, що через пандемію зірвався його старт в EuroNASCAR. Так й тут він приїхав на гонку жодного разу не сідавши в цьому поставленому на пандемічний паузу сезоні за кермо спортивного автомобіля, до того ж побачивши свій «Гольф» також вперше цього року!

Хоча сам Микола Пелешок від початку практично не переставав виступати в якості пілота на автоспідвеї, він завжди допомагав своєму братові в організації та проведенні змагань. Тепер же на його плечі ліг куди більший вантаж.

Але він справляється з ним і допомагає йому в цьому колектив однодумців, які хочуть щоб трек існував як справжнісінький і, мабуть, кращий пам’ятник для Сергія Григоровича Пелешка …

… одним з таких є Андрій Яроменко. Останні кілька років він активно сприяв Сергію Григоровичу, привівши трекові гонки і в своє рідне місто Черкаси.

Коли він пішов, Яроменко очолив Комітет трекових гонок ФАУ, тим самим фактично «підхопивши прапор» товариша і саме Андрій на сьогодні є однією з головних «рухових» сил в автоспідвеї.

На кросову гонку в Чернівцях вже багато років традиційно приїжджають гості з Молдови. Майже всі вони вийшли на старт і в треку, але в більш потужному заліку ТН-12.

Тут, як і українські пілоти, вони отримують останні настанови від Ігоря Соколовського.

Хто знав, що через пару годин, саме Андрій Сапужак (на фото зліва) стане не тільки єдиним українцем, хто протистояв десанту гостей, але і, незважаючи на куди більш слабку машину, за підсумками посяде третє місце в 12-му класі.

Цікаво, що на обох гонках, – як автокросу, так і треку, – Борис Донський не займався технікою, а виконував роль спортивного комісара. Якщо говорити простою мовою – був одним із суддів, тоді як його «підмінила» Уляна Карімова. Як і на цій фото, вона часто залишається в тіні одного з метрів українського автоспорту)

Судячи з виразу облич як Ірини Сікорської і Андрія Сапужака, так і гостей з Молдови, в якийсь момент на брифінгу пілотів обговорювалися зовсім непрості запитання …

… але не важливо, чи це кільцевий паддок Автодрому «Чайка» або тимчасова трекова доріжка, прокладена буквально на пустирі – яка гонка може обійтися без місцевої «собаки» ?!

Причому, як й належить, саме він по праву відчував себе тут справжнім господарем!)))

Коли ж пілот займає місце в своєму кокпіті і багатоточкові ремені безпеки пристебнуті, місця жартам не залишається. А в цьому погляді Яроменко явно видно настрій на перемогу, а хтось і зовсім прочитає в ньому сакраментальне – «бачу мету, не бачу перешкод» …

… а ось в очах Романова можна явно «прочитати» тривогу або, якщо хочете – невизначеність. І вона виявилася виправдана!

Відмова мотора в першому ж його заїзді, ремонт замість другого і, що найприкріше, повернення проблеми в самому вирішальному – власне фіналі!

Як й переможець Яроменко, Микита Ботук також виглядає абсолютно спокійним перед стартом за кермом своєї міні-баггі. А незабаром і він займе 1 місце – в даному випадку серед старших учасників в групі 1-ЮС.

Ірина Сікорська буває імпульсивної, але не за кермом. Тут, здається, вона зазвичай «спокійна як танк». На жаль, але для неї ця гонка видалася набагато складнішою ніж для більшості!

По суті, тільки пілотесса з Чернівців цього дня стала жертвою контактної боротьби з боку суперника – В’ячеслава Мироненка. Принаймні – неправомочною, за що той навіть був знятий суддівством з заїзду ….

… на жаль, але в кінці дня Ірині нічого не залишалося, як оцінювати «бойові шрами» на її «Акулі», на цьому фото явно обговорюючи «поведінку» суперника з Миколою Пелешком і колегою кросовиком із Чернівців Олександром Медвідем.

 

Але, це автоспорт, тим більше трек! Тільки в цій дисципліні навіть правилами прописаний дозволений контакт. Як і у всіх інших кільцевих гонках, часом він виявляється не зовсім правомірним. Але не можна не сказати, що багато в чому саме через захопливі дуелі, що часто супроводжуються зіткненнями, багато, причому не тільки вболівальники, але й самі учасники, люблять саме цей вид автоспорту. Ніде більше пілота не чекає стільки адреналіну як в треку, з його численними стартами в коротких і динамічних гонках, причому протягом усього пари годин!

Саме автоспідвей є якоюсь золотою серединою між «кільцем» і кросом, нехай і з деякими елементами «виживання». І вже точно тільки літній трек є найближчою, причому не тільки в Україні, а й майже всій Європі, до стільки популярних за океаном овальних гонок NASCAR. Й автором … ні – справжнім батьком-засновником цієї цілої автоспортивної дисципліни є тільки одна людина – Сергій Григорович Пелешок. Світла йому пам’ять! …

В’ячеслав Щербина

Фото Алена Кудріна


Додати свій коментар






Pin It on Pinterest