Чемпіонат України з трекових гонок: По обидві сторони гаревої доріжки

Автор: В'ячеслав Щербина | 29 Жов, 2020

Нашу розширену розповідь про 5-й етап Чемпіонату України з трекових гонок ми завершуємо традиційним альбомом про життя «за межами» самої траси, включаючи, природно, і портрети самих учасників і не тільки їх.

Літній трек, а точніше «Автоспідвей», задуманий понад 20 років тому Сергієм Григоровичем Пелешко, який, на жаль, передчасно пішов від нас навесні цього року, є унікальною в своєму роді дисципліною. У ній був схрещений класичний мотоциклетний спідвей та іподромні гонки, проведені на сніжно-крижаному покритті багато десятиліть. Головною ж специфікою «Автоспідвея» є саме гареве покриття.

Саме таке вперше цього року зустрічало українських трековиків на мототреку «Гірник», розташованому в Червонограді. На жаль, але всі попередні чотири етапи нинішнього сезону «Національної Лігі Автоспідвея» пройшли на тимчасових ґрунтових трасах, гонки на яких не йдуть ні в яке порівняння з тими, які проводяться на цьому гаревому покритті.

Традиційно для справжнього «Автоспідвея» гонку в Червонограді відкривав парад пілотів, яких цього разу на трасу вивели українські байкери! Після цього, вони теж були не проти попозувати для «фото на пам’ять».

Головною ж частиною офіційної церемонії відкриття змагання є представлення самих учасників. І в «Автоспідвеї» воно має свій неповторний шарм, бо розташовані на трибунах, яких апріорі не існує на «нарізаних» в поле або яру трасах, глядачі знаходяться буквально в парі метрах від тих, хто через миті даруватиме їм емоції від справжньої боротьби на трасі!…

… цього разу вперше цього року серед учасників виявилися і брати Потапчуки, які свого часу стояли біля витоків «Автоспідвея» разом з Сергієм Пелешко, котрий на якийсь момент перетворив їхній рідний Луцьк на другу столицю цієї дисципліни.

І хоча Ігор з Юрієм останні роки відійшли від світу автоспорту, судячи з усього, вони повертаються в нього і не одні! Стопами батька і дядька вже пішов Олександр – син старшого із братів – Юрія.

Ось хто ніколи не залишав Сергія Григоровича Пелешко, так це Микола, його молодший брат. Він і зараз продовжує його справу. Причому на гонку в Червонограді «Коляша», як його зменшувально любив називати старший брат, виїхав на новому для себе «Гольфі» – автомобілі, який в 2017-му році допоміг завоювати чемпіонський титул Олегу Лустюку.

А для Віталія Гончаренко ця гонка стала абсолютним дебютом не тільки в треку, але і в автоспорті в цілому. У «повсякденному житті» він є механіком рівненської команди, готуючи автомобілі Миколі Пелешку і Ігорю Романову.

І дебют виявився результативним – два старти і два третіх місця, тоді як один раз, коли їх звела стартова таблиця, Віталію довелося поступитися місцем за кермом цього «Гольфа» його новому власнику – Юрію Потапчуку.

Природно на 5-й етап приїхали і два претендента на титул – два Андрія – Яроменко і Сапужак. Після чотирьох раундів їх розділяли всього три очки, тобто одне перше місце на одному заїзді! За плечима чинного Чемпіона України з трекових гонок Андрія Яроменко не один рік в автоспорті. Ще більше років у гонках і у Сапужака. Проте він відпрацював їх «по інший бік» траси!

З середини 90-х Андрій допомагав своєму батькові з хронометражем в багатьох десятках і навіть сотнях змагань. В якості пілота Сапужак почав виступати тільки з минулого року і вже на другий сезон він зміг скласти більш ніж гідну конкуренцію нинішньому лідеру «Автоспідвея»!

Але, цього разу в Червонограді з’явилася нова і дуже серйозна загроза обом лідерам – Сергій Юнашев. Багаторазовий Чемпіон України з кільцевих гонок має чималий досвід й в іподромних і льодових трекових гонках, однак на літньому треку ця гонка стала для нього дебютом, і яким! … Але, про це, так само як про відверту упередженість суддівства до нього, ми вже встигли більш ніж докладно розповісти …

Крім дорослих, на 5-му етапі Чемпіонату України з трекових гонок виступали і діти. Правда, їх виявилося зовсім небагато – всього четверо. При цьому Василь Марущак виявився єдиним учасником в більш старшому заліку 1-ЮС, тоді як його молодший брат Богдан разом з Андрієм Лакустою і Тетяною Яроменко боролися за місця в 1-ЮМ.

Дітвора виступає в «Автоспідвеї» на міні-баггі, які прийшли на гареве покриття з автокросових трас. І, треба сказати, з їхнім заднім приводом ці машинки відразу прижилися на треку, як ніби вони були створені під нього.

Правда, навряд чи таке вдасться повторити з їхніми «повнорозмірними» аналогами – фактично відкриті колеса великих баггі були б занадто небезпечні для їзди пліч-о-пліч з надмірно високим ризиком переворотів.

Саме діти стали першими, хто відкрив на трасі 5-й етап Чемпіонату України з трекових гонок. Однак їм, так само як і дорослим трековикам, спочатку довелося почекати і виступити в якості глядачів …

… для початку 4-колесним учасникам довелося поступитися місцем початковим господарям всіх мототреків – спідвеїстам, причому відрадно, що теж юним!

А пілотування мотоцикла на гаревому покритті не зрівнятися ні з чим іншим, навіть з його льодовим аналогом! І там і там, та й у «кільці» теж, наїзник кладе на бік свій байк у віражі. Однак тільки в спідвеї позаду нього з під ведучого колеса піднімається цей видовищний шлейф пилу з піском! Власне, звідси і народилася ідея «Національної Ліги Автоспідвея», з автомобілями що йдуть в юзі та «шприцами» з під коліс.

Моменти очікування неминучі в будь-яких змаганнях. Але саме компактність спідвейного паддока особливо сприяє спілкуванню пілотів, і не тільки їх. Хтось із них, як той же Андрія Яроменко, вже «став жертвою» 21-го століття і не розлучається зі смартфоном …

… хтось, як тут Андрій Сапужак з Віталієм Гончаренко, спілкуються між собою …

… а Олег Грицай з Ігорем Романовим вирішили зробити і «фото на пам’ять». Чому б і ні? Тим більше, що по той бік об’єктива ніхто інший, як друга половина Ігоря, завдяки якій і став можливим цей альбом!

Епідеміологічні часи народили і нові варіанти «фото-сесій». Однак навіть маска, причому фірмова з Ралі «Трембіта», не зможе заховати усмішку в очах глави техкома цієї гонки Уляни Карімової)))

Цього року в автоспорті стався дебют другого покоління Яроменко – тепер Андрій приїжджає на гонки незмінно зі своєю донькою Тетяною, яка підтримала тата, ставши другою на цій гонці в заліку 1-ЮМ.

Щоб гонки на гаревому покритті були найбільш видовищними, після декількох заїздів його обов’язково «освіжає» трактор, прибираючи неминуче утворені колії, тим більше від широких коліс потужних автомобілів, так само як усуваючи ефект «відробіток» зовні віражів.

Одним з основних правил в трекових гонках є 30-метрова зона. Це відстань від стартової лінії позначається конусами прямо на трасі – пілоти не мають право змінювати траєкторію протягом цієї дистанції зі старту. Якщо це відбувається, заїзд зупиняється. Коли ж це правило не порушується і машини йдуть в перший віраж, «суддя старту» швидко прибирає конуси з траси.

Не менш важлива і роль суддів на «випуску». На відміну від інших кільцевих гонок, етап треку складається з безлічі заїздів, де, згідно з таблиць, стартують 3-4 пілота. Тому тут дуже важливі швидка і коректна зміна учасників, коли хтось з’їжджає з траси, а інші виїжджають на неї, і все це через одні й ті ж ворота.

Трибуни мототреку «Гірник» в цей день зовсім не були порожніми. До глядачів долучилися і байкери, які відкривали гонку, а потім і дітвора, яка тільки-но стартувала на трасі, тепер спостерігаючи за заїздами дорослих.

На жаль, але новий «Гольф» Миколи Пелешко не проїхав до кінця і одного заїзду! У його першому ж старті дня він «став жертвою» контактної боротьби, причому потрійної!

Його більш старший побратим теж «не дожив» до кінця та закипів після серії відбіркових заїздів. Це змусило його пілота – Ігоря Романова, – пересісти в півфіналі на позичений у Юрія Потапчука автомобіль. Природно, з урахуванням іншої КПП і загальної «незвичності» органів управління чужого автомобіля, це не сприяло результативному фінішу.

Ігор Соколовський – головний хронометрист, причому не тільки цієї гонки, але і всієї дисципліни, – за роботою. В реалії рівненчанин виконує навіть більшу функцію, є свого роду архіваріусом «Автоспідвея».

Ну а яка гонка може обійтися без уболівальників, а вони в свою чергу без … насіння ?!)))))

Перемігши на 5-му етапі та разом з цим ставши вдруге поспіль Чемпіоном України з трекових гонок, цілком зрозуміло щасливий Андрій Яроменко робить «кулачки» з ведучим …

… але, напевно, куди приємніше йому було розділити цей без сумніву знаменний момент своєї спортивної кар’єри з донькою, яка в свою чергу в дебютний для неї сезон посіла друге місце за підсумками року в Чемпіонаті України з трекових гонок в заліку для наймолодших 1-ЮМ .

Призи, включаючи «Кубок пам’яті Сергія Пелешко», який вручається пілоту за кращий час в заїзді на етапі, плюс невеликий «додаток» для святкування, чекають своїх власників за миті до нагородження.

Наймолодших учасників медалями та дипломами нагороджує Микола Пелешок. Подіум 1-ЮМ вчетверте цього року очолив Андрій Лакуста. Аналогічно вчетверте його другу сходинку посіла Тетяна Яроменко, а третім став Богдан Марущак …

… його старший брат Василь цього разу виявився єдиним учасником у 1-ЮС, природно і «перемігши» в ньому, після чого склав компанію молодшим учасникам на їхньому подіумі.

Набравши порівну, по 10 очок, на «дорослий» подіум піднялися обидва брата Потапчука, підтвердивши свій статус одних із найсильніших трековиків, тоді як очолив його Андрій Яроменко, судячи з усього, на якийсь момент «звертався до небес»? …

… пізніше до них приєднався і Сергій Юнашев, який отримав «Кубок пам’яті Сергія Пелешко». І тут знову важко втриматися, щоб не розмірковувати через призму «якби».

Не будь «Юнга» відверто «засуджений», причому двічі (!), що коштувало йому чотирьох балів – на якому щаблі цього подіуму виявився б він ?!

Проте, Юнашев, до цього дня не мав і найменшого поняття про існування «Кубка пам’яті Сергія Пелешко», гідно оцінив цю нагороду, не тільки гордо демонструючи значних розмірів стильний кубок на своїй машині відразу після гонки, але і потім «вихваляючись» ним на рідній для нього «Чайці».

Ну а вінчала день традиційна для самого духу «Національної Ліги Автоспідвея» колективна фотографія всіх учасників перегонів. Ще один невід’ємний штрих, задуманий засновником всієї цієї дисципліни Сергієм Григоровичем Пелешко, пам’яті якого проводився нинішній, будемо сподіватися, що й всі наступні, Чемпіонат України з трекових гонок …

 

В’ячеслав Щербина спеціально для українських трековиків та їхніх уболівальників

Фото Алена Кудріна і учасників


Додати свій коментар














Pin It on Pinterest