«Кубок Чайки»: Друга «порція» емоцій і перша … шампанського!

Автор: В'ячеслав Щербина | 08 Лип, 2021

2-й етап «Кубка Чайки» пройшов буквально впритул, на наступній день після 2-го етапу Кубка України з кільцевих гонок. Здавалося б, на ньому будуть одні й ті ж та одне й те ж. Однак, кожна нова кільцева гонка дарує не тільки нову боротьбу і її результати, а й нові емоції.

В цьому і полягає принадність спорту в цілому і авто- зокрема – це нескінченне серіальне «реаліті-шоу» зі справжніми переживаннями «до, під час і після» і жодних сценаріїв – тільки непідробний і несимульований «реал»!

І хоча дві недільні гонки місцями і повторили «сюжетні лінії» напередодні, проте, вони були наповнені своєю інтригою і боротьбою на трасі, з подальшими емоціями на їхніх фінішах. Як завжди, спробуємо хоч трохи відобразити їх у нашому традиційному альбомі з головними героями чергового кільцевого раунду – самими пілотами.

Вже від ранку Костянтин Гуцул знаходився в піднесеному настрої. Воно й не дивно! Мало того, що він впевнено переміг напередодні, і це незважаючи на появу одразу двох нових учасників у SuperTouring, включаючи пілота на автомобілі світового рівня TCR. У неділю пелотон цього заліку з різних причин не дорахувався пари прямих суперників Костянтина, тому перемогти йому могли перешкодити хіба що тільки проблеми з власною технікою … яких не виникло.

Залік Touring теж недорахувався одразу пари приватників, а саме Руслана Сєрова та Максима Волинця. Однак обидва вони були присутні на «Чайці» в цей день, але тільки в якості глядачів.

Руслан знову зайняв місце на трибуні в компанії чарівної панянки з вогненним волоссям, Максим же і зовсім спостерігав гонку в новому «картинговому повороті». Більш того, він знімав на відео момент гальмування в цьому місці, можливо, щоб потім аналізувати, як суперники проходять цей новий поворот ?!

У тому ж повороті, але з іншого боку за гонками, а точніше проходженням цього нової непростої ділянки, спостерігав і Володимир Апостолюк. Так, без жодного перебільшення, один з найталановитіших кільцевиків сучасності, останніми роками не радує вболівальників власними стартами на Автодромі «Чайка».

Проте, рівно тижнем через Апостолюк вперше в житті взяв участь в кросової гонці, що проходила в Чернівцях. І Володимир не просто «проїхав» її, а одразу відзначив свій дебют в цій дисципліні відразу двома подіумами! Що тут сказати – ах ці мрії-мрії, побачити на «кільці» потрійну боротьбу Апостоюк-Юнашев-Конончук! …

А ось Олексій Тихонович Варавін вибрав для перегляду гонок найбільш традиційне місце багатьох фанатів «кільця» – другий поворот траси.

Мало хто знав, але напередодні легенда ще радянського і потім українського автоспорту виступав всупереч болю в руці, причому правої! У неділю ж «Тіхоничу» і зовсім було не до посмішок, а його зап’ясті фіксувала спеціальна пов’язка. Проте, ветеран, уже розміняв 8-й десяток, навіть не на секунду не скаржився, а на питання – що з рукою? – у звичній йому манері віджартовувався …

Судячи з виразу їхніх облич, Костянтин Денисов і Кирило Мітітел – нинішній і вчорашній лідери «8С» – вже з самого ранку обговорювали щось дуже серйозне.

Кирило був лідером цього заліку в минулому сезоні, однак тоді у нього просто фізично не було опозиції і в деяких гонках і він зовсім був єдиним учасником в цьому заліку! У цьому ж році з допуском в «8С» 1,4-літрових 16-клапанних «Калин» цей клас переживає справжній ренесанс.

І, судячи з останніх гонок, незважаючи на відчайдушний опір з боку Андрія Скока, в його лідери виходить саме Денисов, який має за своїми плечима чималий кільцевої досвід, але тільки на … мотоциклі!

Лідером заліку «Турінг», принаймні, в кубкових перегонах останніх пари сезонів, без сумніву є Сергій Юнашев. Для нього стало вже якоюсь традицією, не виїжджати на перше ранкове тренування і 2-й етап «Кубка Чайки» в цьому плані не став винятком.

Однак це не означає, що «Юнга» не звертає уваги на отримані на ній результати інших учасників. Судячи з фото, вони викликали усмішку як у самого Сергія, так і його механіка! …

Як і напередодні, обов’язковий Брифінг для пілотів знову був перенесений на більш зручний час – замість ранніх годин «жайворонка», на перерву між тренуваннями і кваліфікацією.

Звично він починався з розпису учасників про участь в ньому, що на фото роблять Микита Анпілогов і Нітеш Пал, тоді як відповідальним за збір підписів також звично був Олександр Кулаков.

Схоже, що не настільки ранній Брифінг сприяє і куди більш піднесеному настрою самих пілотів. На початку цього збору учасників і зовсім було відзначено чимало не тільки посмішок, а й навіть сміху, особливо серед пілотів поки що не заявленї офіційно команди Huragan Racing, так само як і SDrive.

У першій, судячи з усього, головним «заводієм» є Максим Пашко, тоді як у другій пожартувати не проти всі, особливо її засновник і Директор Андрій Бондар (праворуч скраю), котрий ніколи не втратить шанс відпустити якусь шпильку)))

Посміхнутися зміг навіть Костянтин Дяденко (в центрі, в жилетці). І це не дивлячись на те, що в цей момент пілот SDrive вже знав, що його BMW Z4 точно далі «нікуди не поїде», а ось чи зможе він виступити на «Калині» тоді ще не було відомо – тільки пізніше на брифінгу на це було дано згоду інших учасників …

А ось цей кадр вартий багатого! Ті самі два головних антагоніста останніх кількох років заліку «Турінг». Нагадаємо, що якщо брати рамки найвищого національного рівня, то в цьому заліку вчетверте, причому поспіль, Чемпіоном України став Вадим Конончук.

Сергій Юнашев же в минулому році ігнорував етапи ЧУ, тоді як Конончук вторив йому, не виходячи на старти кубкових перегонів. І ось, нарешті, з урахуванням того, Чемпіонат України в цьому році (на жаль) не проводиться, вони нарешті зустрілися!

Назвати цих двох пілотів друзями і навіть приятелями не можна. Проте, коли вони в паддоку, ніякої неприязні між ними немає і в помині. Разом з тим, з урахуванням його програшу напередодні, причому не тільки своєму візаві, але й Микиті Анпілогову, який в підсумку виграв на 2-му етапі Кубка України, в цей ранок «Юнга» явно бравірував і, здавалося, навіть трохи нервував!

А несподівані обійми з боку Юнашева розворушили навіть зазвичай спокійного із іміджом «містера флігма» Конончука!))) Однак тут не можна не сказати, що це досить нехарактерний прояв емоцій (вже в цій «парі» так точно) з боку Сергія було багато в чому викликано як раз наявністю …. спрямованого на них об’єктива камери)

Природно, як тільки починається офіційна частина брифінгу, всі усмішки стираються з облич учасників. Хоча, і під час його проведення, часом, не обходиться без своїх жартів і гумору)

Всупереч проблемам Антон Поляничко не тільки зберігав оптимізм, а й навіть посміхався. І це в той момент, коли пілот Smart Racing спостерігав за тим, як його машину вивантажують з евакуатора, на якому її доставили в паддок після поломки підвіски на тренуванні. А адже Антон не знав, чи зможе він продовжити свою участь …

… проте після цього Поляничко, так само як і його напарникам Микиті Анпілогова з Андрієм Скок, нічого не залишалося, як, з природно стурбованим виразом облич, спостерігати за роботою механіків SportCarServise, послугами яких користується офіційно заявлена команда Smart Racing.

І зазвичай майже невидимі герої паддока створили невелике диво – через всього декілька хвилин «вісімка» Поляничко була в прямому сенсі слова на колесах і він встиг виїхати не те що на гонку, а навіть на кваліфікацію!

А ось Сергій Бабак традиційно для нього волів усамітнення між заїздами, гортаючи щось в «смарт-фоні», зручно розташувавшись на комфортному розкладному шезлонгу.

За мить до виїзду на трасу пілоти починають реально концентруватися, хоча і тут їхній настрій може разюче відрізнятися. Благо, навіть в балаклаві його можна «прочитати»)

Навчений багаторічним досвідом Сергій Юнашев і в такий момент демонструє звичний для нього гумор на межі самоіронії. (Принаймні, коли на нього звертає увагу «камера»).

Тоді як Кирило Мітітел завжди вкрай серйозний незалежно від ситуації. Більш того, постійні проблеми з технікою останнім часом і разом з ними відсутність пристойних результатів, напевно не додають оптимізму юному пілотові.

Завдяки фотографіям Вадима Чайковського, котрий практично незмінно для нього знімає в «картинговому повороті», ми отримали можливість навіть простежити за емоціями Вадима Конончука після його сходження в гонці!

Миттєвості після відмови трансмісії обличчя Вадима цілком зрозуміло виражало розчарування і досаду. Тим не менш, через кілька хвилин Конончук, як і багато інших пілотів у звичайний час, перетворився на справжнього фаната автоспорту. Більш того, судячи з усього, Вадим навіть знайшов привід для посмішки при спілкуванні з найближчим до нього маршалом!)

Найбільш іронічне, що аналогічно за 4 кола до фінішу і практично в тому ж місці сходу зазнав і Сергій Юнашев! Однак це сталося вже в другому заїзді, так як «Юнга» в цей день вирішив стартувати в двох класах. Головну для нього гонку Сергій виграв, тоді як тут для нього йшлось не більше, ніж про участь – навіть на «псевдосліках» скласти конкуренцію пілотам з «СуперТурінга» було від початку не реально.

Правда, Юнашев отримав чимало адреналіну, борючись добру половину цього заїзду з Сергієм Бабаком за «принципову» позицію віртуального лідера другого підзаліку. І Юнашева вдалося узяти гору в тій спортивної дуелі, тому він був явно засмучений цим сходом.

Ну а для Павла Чабанова і зовсім все це поки що в дивину! Для цього пілота-дебютанта 2-й етап «Кубка Чайки» став другим у житті стартом у професійному автоспорті і лише третім в житті змаганням в принципі. Раніше за плечима Павла був лише один старт в форматі Тайм-аттак і все! Тому не є дивною його гамма емоцій, починаючи з «великих очей» через миті після фінішу.

Тим не менш, не встигнувши навіть зняти шолом, новачок насамперед «кинувся» оглядати стан «сліків» після заїзду і тільки потім почав жваво ділитися враженнями від другої в житті гонки з його напарником Максимом Пашко.

З якоїсь іронії, саме Максим мало не став головним і єдиним суперником Чабанова. На останніх колах Павло почав наздоганяти Пашко, проте до прямої боротьби між ними так і не дійшло. У послужному списку Максима теж трохи стартів, а з урахуванням майже півторарічної перерви у виступах, і у нього після фінішу виявилося чимало емоцій.

Незважаючи на те, що реальної боротьби на трасі в заліку «СуперТурінг», принаймні, – серед лідерів, – відзначено не було, ця гонка дійсно видалася спекотною в прямому сенсі цього слова. Навіть на обличчі більш ніж впевненого переможця Костянтина Гуцула, який «привіз» найближчому майже хвилину, читалася втома.

Що було говорити про Володимира Дрогомирецького. Добру половину заїзду він промучився з проблемами в гальмівній системі, а після вирішення їх на піт-стопі, відчайдушно намагався нагнати дві «вісімки», витративши чимало як сил, так й нервів.

Найбажанішим і актуальним після такої гонки, природно, є угамування спраги. Тим більше приємно, якщо цю цілющу вологу приносять турботливі руки своєї прекрасної половини, як у Максима Пашко.

Здається, що для Костянтина Дяденко, що не їхав, а скоріше боровся з абсолютно незнайомою для нього «Калиною», заїзд видався особливо виснажливим …

… ну а як тільки жага була хоч трохи вгамована, природно більшість тут же «повернулася в гонку», обговорюючи її. Хто з іншими учасниками, хто зі своїми тренерами або механіками, а хтось з неминуче присутніми в цей момент технічними комісарами, як з тим же Павлом Остроушко.

Як вже було сказано, для Дяденко ця гонка видалася особливо непростою. З урахуванням того, що він їхав якраз на «Калині» «з під» Сергія Бєляєва, природно в першу чергу Костянтин обговорював гонку зі своїм напарником по SDrive, ділячись з ним враженнями про позичений йому автомобіль. При цьому не можна не відзначити, що після виснажливого заїзду навіть зняти спортивний комбінезон без сторонньої допомоги, часом буває дійсно непросто …

Чому б не «взяти паузу» від «гонок після гонок» для колективного «фото на пам’ять», що зробили пілоти SDrive) Нагадаємо, що в цьому році Костянтин Дяденко, Сергій Бєляєв та Владислав Сінані офіційно представляють цю команду по протоколам.

А ось переможець гонки Костянтин Гуцул, будучи спочатку їхнім «квазі-напарником» по SDrive, в цей раз знову їхав «сам за себе». Ну, добре хоч не за конкуруючу команду, як це вже відбувалося раніше!))))

А після «фото на згадку», «гонки після гонок» (в хорошому сенсі цього фразеологізму, а не в сенсі подачі протестів один на одного) продовжилися … з новою силою)))

Здається, будь-якому пілотові приємно, коли його прекрасна половина не тільки не заперечує проти участі в гонках, а, навпаки, підтримує в цьому починанні! А якщо ще приїжджає на трасу, і вже тим більше, якщо вона навіть цікавиться показаними часами на трасі! …

В реалії така комбінація «чинників» трапляється вкрай рідко і Сергію Бєляєву в цьому плані однозначно пощастило набагато більше за інших!)))

Після його програшу напередодні, Сергій Юнашев повністю реабілітувався, не тільки випередивши свого візаві в прямому очному протистоянні, але і в результаті впевнено вигравши.

Тому не дивно, що на подіумі «Юнга» по-справжньому радів, приймаючи такі ж щирі вітання від Леоніда Леонова, який звично виконував роль Директора гонки і потім вручав кубки переможцям і призерам.

З урахуванням того, що і Микиті Анпілогову і Сергію Бєляєву теж довелося поборотися за їхні позиції, причому набагато більше, ніж Юнашева, їхні обличчя на подіумі теж випромінювали задоволення і радість досягнутими результатами.

Тож не дивно, що після цього стався не менше емоційний «салют шампанським», якого напередодні вболівальники були позбавлені. З урахуванням другої поспіль гонки, в суботу всі переможці та призери цілком логічно вирішили не обливати один одного шампанським, що однозначно зажадало б прання їхніх комбінезонів.

В цей же раз вони «відірвалися» по повній. Відобразити цю процедуру можна було тільки потрапивши під душ з ігристого. Однак якщо речі після цього можна було б випрати, то ось фототехніка не надто любить такі вельми липкі «вологі процедури».

Зате в нашому розпорядженні є «картки» всієї призової трійки «Турінг» миті по тому, більш ніж наочно демонструють не тільки емоції на їхніх обличчях, але і наслідки від явно неабияк залитого в їхні очі шампанського!

Подіум «СуперТурінга» виявився дещо менш емоційним, що не дивно – нікому з його пілотів не довелося боротися в цій гонці, принаймні, якщо говорити про суперників.

Проте, з урахуванням аж ніяк не прохолодної літньої погоди, вже пройти всю дистанцію було свого роду досягненням, що теж викликало чимале почуття задоволеності від досягнутого результату.

Всі три пілоти традиційно привітали один одного, після чого теж саме зробив і Леонід Леонов. Проте, саме тут, на подіумі була своя невеличка інтрига!

Багаторічні напарники по команді SDrive Костянтин Гуцул і Владислав Сінані не просто так вийшли на нагородження в окулярах похизуватися своїм стилем!

Судячи з усього, два досвідчених пілота «прорахували» ситуацію, заздалегідь убезпечивши свої очі від бризок шампанського!

Тому більше всіх тут «дісталося» Максиму Пашко, який посів третє місце та має незрівнянно менший досвід як на самій трасі, так, природно, і на подіумі)

І хоча на відміну від гонки напередодні, на 2-му етапі «Кубка Чайки» виявилося заявлено тільки три команди, саме цей подіум на подив став одним з найбільш емоційних в цей день.

Навіть пілоти SDrive, що зайняли третє (і останнім) місце, щире раділи на подіумі, не кажучи вже про команду-переможниця, причому зі 100% -м результатом, AWT Racing.

Можливо, такі емоції учасників були частково підживлені значних розмірів із солідним виглядом кубками, що вручаються в командному заліку.

Природно, такі вражаючі «чашки» не можуть не радувати, особливо з урахуванням того, що на деяких інших змаганнях, включаючи все теж «кільце», часто кубки мають зовсім «несерйозний» розмір і вид. Це не кажучи про хоч й оригінальні, але абсолютно монотонно-однакових призах, що вручалися останні кілька років в Чемпіонаті України з кільцевих гонок …

… природно, за командним нагородженням пішов і душ із шампанського, який теж став найбільш видовищним і «бойовим» в цей день, де ті, хто програв явно спробували відігратися переможцями хоча б на подіумі …

… ну а найщасливішим цього дня, судячи з усього, став Нітеш Пал і це незважаючи на те, що він не зміг піднятися на подіум «свого» заліку «8С», ставши там четвертим.

Емоції «Ніка» пояснюються дуже просто, адже саме він є засновником AWT Racing, котра вже кілька років виступає в рамках Чемпіонату України з кільцевих, але мотоциклетних гонок.

Тепер, не встигла ця команда заявитися і в змаганнях на чотирьох колесах, почавши виступати тут тільки в нинішньому сезоні, як вона незмінно почала підніматися на подіум цього заліку, включаючи вже другу його вершину!

 

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

Фото Вадим Чайковський і автора


Додати свій коментар














Pin It on Pinterest