«Кубок Чайки»: Більше класів – більше інтриги

Автор: В'ячеслав Щербина | 16 Жов, 2019

Пелотон 2-го етапу «Кубка Чайки» нарахував 14 учасників, при цьому вони виявилися розбиті відразу на чотири заліки! Нехай у більшості з них фініш означав подіум, боротьби на трасі вистачало й цього разу.

Мабуть, можна відзначити лише один великий мінус – на старт 2-го етапу «Кубка Чайки», що проводиться під «патронатом» Товариства Сприяння Оборони України, так й не вийшов Вадим Конончук. Як з’ясувалося, встановлений буквально напередодні на його «Калину» запасний мотор виявився не зовсім готовим «до бою». Так що чергової довгоочікуваної дуелі Вадима з Сергієм Юнашевим вболівальники знову не дочекалися. Однак, приїхавши на гонку в якості глядача, Конончук пообіцяв виїхати на Фінал «Кубка Чайки» …

А тим часом, з огляду на відсутність свого головного (а в реалії єдиного реального) візаві, «Юнга» вирішив піднести уболівальникам свого роду подарунок, і одночасно сюрприз іншим учасникам, особливо своїм однокласникам. Як завжди – про все по порядку.

В голові…

Як вже було сказано, якщо на старт 1-го етапу «Кубка Чайки» вийшло 10 пілотів, то цього разу їх було 14. При цьому майже всі вони були розбиті на чотири окремих заліки. В Super Touring, Touring і «8с» стартувало по троє, тоді як «У-1600» нарахував п’ятьох учасників. На жаль, на відміну від 1-го етапу, на старт не вийшов і Євген Рахмайлов, який виступає в «Супер Турингу» на «зарядженій» Honda S2000.

Проте «в строю» залишилися Костянтин Гуцул, який використовує аналогічну, але куди більш стоковому, «японку» та Олег Сокирба, який виступає на не менш «ефектній» BMW.

Третім учасником «Супер Турінга» цього разу став Вадим Кушнір, який їде на куди більш скромній «вісімці».

Однак яке ж було здивування багатьох, коли на першому тренуванні Вадим лише трохи поступається Сокирбі на його потужному «баварці». Кушнір показав 1 хв 30,920 с, тоді як найкращий час – 1 хв 25,285 с залишився за Гуцулом.

Секрет швидкості Вадима розкрився дуже просто – спортивні «сліки».

На другому тренуванні, яке цього разу очолив Сокирба – 1 хв 29,592 с, – Кушнір виявився в 2,5 секундах від нього, тоді як механіки Гуцула «чаклували» під капотом його «Хонди» …

Незважаючи на деякі технічні проблеми, «поул» бере саме Костянтин, прискорившись на кваліфікації та показавши 1 хв 24,847 с.

При цьому й Сокирба серйозно додав – 1 хв 25,574 с, тим самим, поступившись «поулу» всього 0,727 секунди.

Для Кушніра кращими стали 1 хв 31,305 с. Завдяки «слікам» він випередив всіх «молодшокласників». Проте до цього моменту спортивні покришки вже почали «плисти» та на гонку Вадим поставив звичайний Nokian, в який були «взуті» всі інші учасники молодших заліків. Частково воно й зрозуміло, адже Кушнір нічим не ризикував – просто фініш забезпечував йому подіум в заліку «Супер Турінг», що називається, за браком інших суперників …

Та й в цілому в заліку як такої боротьби в гонці не вийшло.

Костянтин Гуцул зі старту досить впевнено очолив пелотон, так й не дозволивши Сокирбі наблизитися до себе.

Правда, не можна сказати, що Олег сильно відстав від нього. Навпаки.

До самого фінішу його «баварець» провів у безпосередній близькості від «Хонди» суперника, проте до атаки так і не дійшло.

Кращий час – 1 хв 25,393 с, – залишився за Гуцулом, тоді як і за цим показником Сокирба поступився супернику лічені частки секунди, точніше – 0,244 …

Що ж до Кушніра, то тепер, будучи «взутим» в таку ж «гуму», як й інші «ВАЗи», йому практично всю гонку довелося боротися з пілотами з молодших заліків, що в реалії виступають на аналогічній техніці.

І хоча всі ці протистояння носили виключно номінальний характер, деякі з них подарували глядачам чимало гострих моментів.

Чого тільки коштувала «дуель» Кушніра з Павлом Мар’яненко, в якій вони неодноразово обганяли один одного, або потім «боротьба» Вадима зі своїм тезкою – Євтушенко.

Тут також кілька разів відбулася зміна позицій, де Кушніру вдалася контратака …

Вадим все ж поступився «молодшокласникам», в результаті закінчивши гонку восьмим серед всіх «ВАЗів».

Проте, боротьба, нехай і не за реальні місця, явно доставила починаючому пілотові, не кажучи вже про вболівальників, чимало позитивних емоцій …

Як якась винагорода «за волю до перемоги» Кушніра чекало третє місце на подіумі «Супер Туринга».

При цьому не можна не нагадати, що Вадим робить свої перші кроки, причому як в самому «кільці», так й в автоспорті в цілому, вперше вийшовши на старт лише цього року …

Аналогічно боротьби не вийшло і в наймолодшому заліку 2-го етапу «Кубка Чайки».

… і в хвості

На відміну від 1-го етапу, цього разу переліки допущених поповнилися заліком «8с», який відсутній в регулярному Чемпіонаті України з кільцевих гонок UTC. Йдеться про «номінально» кросовий клас, де може стартувати будь-який автомобіль з атмосферним двигуном до 1,6 літра, причому не тільки сімейства «ВАЗ», а й, наприклад, кросова «Таврія». На жаль, але другий раз поспіль етап «Кубка Чайки» збігся з черговим раундом Чемпіонату України з автокросу, який цього разу приймала Олександрія. Тому кросовики аж ніяк не могли з’явитися на «Чайці».

Проте, знайшлися інші охочі, і їх теж виявилося якраз троє!

Одним із них став ветеран українського кільця, який в минулому завойовував титул Чемпіона України, Сергій Бородін, який виступає на «бувалій» скромній «вісімці». До того ж оснащеної 1,5-літровим 8-клапанним мотором.

До Сергія додалися відразу два представники команди SDrive.

Ними стали Олег Грицай та Андрій Бондар. Для першого цей старт став абсолютним дебютом ц кільці – раніше Грицай виступав лише в аматорському ралі й має зовсім невеликий досвід трекових гонок. Олег їхав на 1,6-літровій 8-клапанній «вісімці», тоді як Бондар виступав на 16-клапанному, але 1,4-літровому моторі.

Для засновника й керівника Центру підготовки водіїв SDrive та однойменної команди, який зазвичай займається організаційними питаннями, цей старт став рідкісним винятком. А ще точніше – своєрідним подарунком самому собі до дня народження, яке Андрій відсвяткував буквально напередодні гонки …

І хоча за плечима Бондаря не так багато гонок, цього дня, навіть за наявності куди більш досвідченого ветерана в своєму класі, він виявився поза конкуренцією.

Вже на першому тренуванні, Андрій показує 1 хв 36,709 с, серйозно випереджаючи найближчого з однокласників, ким став Грицай.

Хоча на другому тренуванні Олег прискорився, наблизившись на відстань двох секунд від лідера, Бондар знову був найшвидшим.

У кваліфікації, Андрій впевнено бере «поул» – 1 хв 37,022 с. (Час дещо погіршилися, бо траса до полудня неабияк прогрілася під палючим зовсім не жовтневим сонцем).

Цього разу Грицай поступився лідеру заліку «8с» півтори секунди, при цьому, нехай й всього на 0,4 секунди, випередивши незрівнянно більш досвідченого Бородіна.

У гонці ж Сергій зміг уже на старті обігнати дебютанта, однак наздогнати та скоротити відрив від Бондаря він так й не зміг.

Цілком передбачувано, за Андрієм залишився й найкращий час для даного класу – 1 хв 36,508 с.

Примітно, що він став навіть кращим за його власний кваліфікаційний показник!

З точки зору кращих кіл обидва суперники поступилися переможцю майже дві секунди. При цьому їхні відповідні найшвидші кола розділили примарні 0,008 секунди (!) Де нехай і на ці мізерні миті, але все ж швидшим став якраз дебютант Грицай …

Зрозуміло, що для всіх трьох подіум і кубки подарували чимало емоцій – як ніяк Сергій, і особливо Андрій, вже кілька років не стартували, тоді як для Олега 2-й етап «Кубка Чайки» став першим у житті стартом у кільцевих гонках …

Якщо в голові та хвості пелотону 2-го етапу «Кубка Чайки» прямої очної боротьби не було відзначено, її виявилося достатньо в середині, причому відразу в двох заліках. У чималому ступені тому сприяло досить незвичайне рішення Сергія Юнашева.

Даю фору! …

Як й на 1-му етапі, клас «Турінг» нарахував всього трьох учасників, причому знову – всі троє представники SDrive. Більш того, цього разу з 14 пілотів на старті, шестеро захищали кольори саме цієї команди!

Лідеру «Турінгу» та одночасно №1 цього колективу Сергію Юнашеву компанію звично склали його напарники Владислав Сінані з Сергієм Бєляєвим.

На першому тренуванні кращий час залишився за Бєляєвим – 1 хв 33,001 с. Він же став кращим й серед всіх представників «ВАЗів» (не рахуючи Кушніра на «сліках»).

Однак Юнашев не виїжджав зранку, вважаючи за краще випити ранкову каву ніж тренуватись…

Вже на другому саме за «Юнгою» залишається найшвидший час – 1 хв 32,801 с, тоді як Бєляєв з Сінані «поступаються» йому всього 0,2 і 0,3 секунди відповідно.

І тут настає «ключовий момент» 2-го етапу «Кубка Чайки» для даного заліку.

Після полудня учасники виїхали на кваліфікацію, проте не Юнашев! У відсутності Вадима Конончука «Юнга» буквально вирішив надати фору всім своїм суперникам!

Хоча чому дивуватися – досвід цього ветерана, що тричі перемагав у заліках «У-1600» та «У-1500» за підсумками року, – просто непорівнянний з «накатом» його напарників по SDrive, які виступають лише другий рік, причому не тільки в «кільці », а й в автоспорті в цілому …

«Поул» ж в «Турінгу» бере Бєляєв – 1 хв 33,793 с. При цьому Сінані поступається своєму приятелеві-напарнику примарні 0,028 секунди!

Разом із тим не можна не сказати, що обидва пілоти «Турінгу» поступилися за абсолютною швидкості лідеру молодшого заліку «У-1600» Антону Поляничко, який цього дня на кваліфікації виявився швидшим за всіх серед «ВАЗів», про що нижче.

Але всім було зрозуміло, що головним магнітом уваги для уболівальників в цій гонці стане інший пілот SDrive. І так воно й вийшло.

… і відбираю її назад!

Стартуючи з абсолютно останнього 11-го місця позаду всіх учасників, включаючи класи «У-1600» і «8с», вже на прямій Юнашев виходить на 8-е місце, а до другого повороту він і зовсім 5-й! При цьому попереду розгорталася своя «драма».

Сінані на старті випереджає Бєляєва, після чого не без боротьби обганяє й лідируючого як в «У-1600», так й серед всіх «ВАЗів», Поляничко. Не встиг перевести подих Бєляєв, як за нього вже «приймається» Юнашев.

Сергій спробував було випередити свого напарника «наскоком» у другому повороті другого кола, буквально виїхавши на бордюр! Маневр виявився, м’яко кажучи, видовищним, але безуспішним.

Більш того, на виході з цього повороту між ними й зовсім відбувається контакт, а «Юнга» й зовсім був змушений виїхати на узбіччя всіма чотирма колесами!

Як потім з’ясувалося, на стартовій «метушні» у Бєляєва «склалося» зовнішнє дзеркало і він просто не побачив чергову спробу обгону Юнашева!

На щастя все обійшлося лише «обміном» фарби та за пару поворотів прямо перед глядацькими трибунами Юнашев випереджає свого тезку.

Зрозуміло, що пілоти на менш потужних машинах із «У-1600» не були суперниками, причому у всіх сенсах, для «Юнги».

Проте, якщо оборона Павла Мар’яненка перед Юнашевим впала досить швидко, то з лідером цього заліку – Антоном Поляничко, – Сергію довелося «повозитися», але теж не довго.

Вся ця боротьба Юнашева, спочатку з Бєляєвим, а потім із Поляничко, дала можливість Сінані піти в досить серйозний відрив.

Спочатку здавалося, що Сергію не вдасться наздогнати суперника-партнера, але ми ж говоримо про «Юнгу»!

Лише за декілька кіл його біла «Калина» вже висить на задньому бампері червоної «вісімки» SDrive, а незабаром при розгоні на стартовій прямій Юнашев без особливого опору, вірніше «за явної переваги», виходить у лідери.

Власне на цьому боротьба в «Турінгу» завершилася.

До кінця гонки Бєляєв накрутив темп і почав було наздоганяти другого на трасі Сінані.

Можливо, глядачі стали б свідками ще однієї дуелі напарників по команді SDrive, якби не зрадницька відмова техніки.

На «Калині» Бєляєва не тільки «випадає» одна з передач, але ще і починає витікати масло з КПП, та починає горіти!

«Калина» №88 спочатку випустила цілі клуби диму, після чого Бєляєв розсудливо вирішив перестрахуватися, зупинившись.

Власне він нічого не втрачав – «на дворі» було останнє коло гонки, та й з урахуванням всього трьох учасників у класі, подіум йому вже був гарантований …

Найшвидший час у гонці, природно, показав Юнашев – 1 хв 32,736 с. Причому він став рівно на секунду швидшим за «поул» Бєляєва! …

Другий найкращий час залишився за Сінані та він поступився за цим показником переможцю 0,703 секунди. При цьому найшвидше коло Бєляєва було зовсім поруч – всього на 0,087 секунди повільніше, ніж у Владислава.

А позаду учасників «Турінг» своя інтрига розгорталася в заліку «У-1600».

Теж з останнього …

Цей клас став єдиним за два етапи «Кубка Чайки», де цього разу зібрався необхідно мінімальний кворум із 5 учасників. На 2-му етапі до завсідників цього заліку напарників Sport Car Service Антона Поляничко з Павлом Мар’яненком і Руслана Сєрова приєднався Максим Волинець, який деякий час не стартував на «кільці», а також Вадим Євтушенко, який виїхав на запасному моторі.

Багато в чому, саме Вадим став головним героєм дня, принаймні, в цьому заліку.

На першому тренуванні за ним залишився найкращий час в «У -1600» – 1 хв 33,454 с, де Євтушенко випередив Антона Поляничко на 0,3 секунди. На другому тренуванні ситуація повторюється.

Євтушенко знову найшвидший – 1 хв 33,540 с, а Поляничко другий в 0,6 секундах позаду.

Павло Мар’яненко теж був поруч, а ось на «Калині» Сєрова виникли проблеми з електрикою і вона періодично глухла, тому Руслан провів кілька годин в пошуку «гремлінів» в проводці.

І ветеран їх знайшов, виїхавши на кваліфікацію. А вже в ній справжній удар завдає Поляничко.

Антон не тільки бере «поул» в своєму заліку, показуючи 1 хв 33,409 с. Він стає найшвидшим серед всіх представників сімейства «вазових», випередивши пару пілотів із «Турінгу», які виступають на потужніших машинах.

Правда, не можна забувати, що «Юнга» в цей момент «давав фору» …

Цікаво, що Антон намагався покращитися, проїхавши «під завісу» ще одне «летюче коло», поступившись самому ж собі лише 0,010 секунди. Другим, в 0,466 секундах позаду, став Мар’яненко. Третій час показав Сєров, поступившись 1,2 секунди «поулу», а четвертим Максим Волинець.

А де ж Євтушенко ?! Не встиг Вадим виїхати на кваліфікацію, як у нього відмовляє КПП! А до старту гонки залишалося всього півтори години!

Разом зі своїм братом Андрієм вони відправляються в бокси, де при ремонті виявляється ще й обірваним «кулак». Тому крім заміни КПП довелося ще й вдатися до зварювальних робіт.

Ані на установче, ані на прогрівочне коло Вадим не виїхав, проте коли стартове поле вже вишикувалося за миті до старту, біло-червона «вісімка» з рекламою делікатесів для братів наших молодших з’являється на трасі! Вадим спробував було зайняти останнє стартове місце поруч з Юнашевим, проте згідно правил його відправили на піт-лейн, щоб брати старт звідти.

… теж не проблема!

Поляничко впевнено повів у гонці, борючись майже на рівних з виступаючими на потужніших машинах пілотами «Турінгу» і виявився поза конкуренцією для свого заліку. Зате позаду лідера в «У-1600» майже всю гонку кипіла боротьба.

На старті Сєров зміг випередити Мар’яненка, але не відірватися від нього.

Павло повертає собі другу позицію в класі, тоді як за Руслана «приймається» Волинець в боротьбі за третє місце в «У-1600». За пару кіл відстані між цими пілотами починають зростати. В цей же час, стартувавши з піт-лейн і вже випередивши всіх із «8с», Євтушенко наздоганяє Волинця і між ними зав’язується дуель.

Більш того, незабаром ця пара наздоганяє Сєрова і глядачі стають свідками потрійного протистояння за третє місце в «У-1600».

На якийсь момент Сєрову все ж вдається трохи відірватися, тоді як Євтушенко випереджає Волинця. Пару кіл після його боротьби з Вадимом Кушніром, Павла Мар’яненка наганяє Сєров і між ними розгортається друга серія боротьби за друге місце в класі.

В результаті Сєров бере гору. Мабуть, саме за Русланом залишився обгін цього дня, де він зміг випередити суперника по зовнішньому радіусу в першому повороті, пройшовши його з суперником буквально «дверна ручка до дверної ручки»!

А ось Євтушенко не зміг скористатися цією боротьбою суперників щоб наздогнати їх, бо він буквально уперся в «вісімку» свого тезки – Кушніра.

«Банка з чорною ікрою» виявилася не такою простою і щоб «з’їсти її» у Євтушенко пішло кілька кіл.

Після цього Вадим кидається в погоню і наздоганяє Мар’яненка, хоча також перед цим витратив чимало часу на боротьбу з Кушніром.

Після ще однієї дуелі Євтушенка випереджає й Мар’яненка, тим самим, виходячи на третє місце в «У-1600».

Однак Павло не здавався і кілька разів пробував контратакувати. У підсумку Вадим все ж зміг не тільки встояти, але й відірватися від суперника.

На жаль, але нагнати і поборотися з Сєровим за друге місце у Євтушенка просто не вистачило часу.

Проте, третє місце на подіумі після старту не просто з останнього місця, а з піт-лейн, думається, дорогого коштує … Тим більше, якщо врахувати «раптовий» ремонт за півтори години до фінішу й не налаштовану передню підвіску після нього …

Впевнено провівши гонку, другий раз поспіль подіум на «Кубку Чайки» в «У-1600» очолив Антон Поляничко. Аналогічно другий раз поспіль другим став Руслан Сєров. Тим самим обидва зміцнили свої позиції в турнірній таблиці.

Причому цього разу з урахуванням п’яти учасників «У -1600» не знадобився понижуючий коефіцієнт, однак про залікові очки поговоримо напередодні Фіналу «Кубка Чайки».

Павло Мар’яненко опинився поза подіумом, тоді як ряди цього заліку замкнув Максим Волинець, який на цьому етапі швидше звикав і випробовував нову для себе «вісімку» …

Природно, найшвидший час у гонці для заліку «У-1600» показав Поляничко – 1 хв 34,327 с. Євтушенко поступився за цим показником переможцю всього 0,304 секунди. На 0,567 секунди повільнішим був найкращий час Мар’яненка та на 0,615 – Сєрова.

***

Ось таким насиченим і часом дуже інтригуючим видався 2-й етап «Кубка Чайки», що зібрав чимало вболівальників. Здається, що гонкам «Кубка Чайки» сприяє навіть сама погода – не дивлячись на середину жовтня, вдень показник термометра перевалив за 20 градусів, не кажучи про зовсім не по-осінньому привітне, та ще й тепле сонце.

Попереду фінальний етап, який пройде на День Автомобіліста.

З огляду на це, вболівальники можуть сміливо очікувати ще більше стартове поле, а разом із ним й ще більше боротьби на трасі. Додаткову інтригу додасть й той факт, що зароблені пілотами очки будуть перемножуються на коефіцієнт в 1,5.

А це означає, що, наприклад, перемога Конончука на Фіналі «Кубка Чайки» та не фініш Юнашева, через малу кількість учасників на двох попередніх етапах і понижуючого коефіцієнта, навіть за двох перемог «Юнга» може програти …

Але, до проміжного підрахунку очок повернемося ближче до вирішальній гонці. Слідкуйте за нашими анонсами …

 

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків

Фото Євгена Сокура та автора


Додати свій коментар















Pin It on Pinterest