«Кубок Чайки»: Через тумани та суперників (Частина 1)

Автор: В'ячеслав Щербина | 04 Лис, 2021

Фінальний етап «Кубка Чайки», який одночасно став традиційною гонкою до Дня Автомобіліста, подарував глядачам чимало боротьби на трасі. При цьому він кинув свій виклик не тільки пілотам, а й енною мірою вболівальникам теж!

Незважаючи на надихаючі прогнози погоди, суботній день видався похмурим, вологим і холодним, а іноді з’являвся й туман. Тож тим нечисленним уболівальникам, хто все ж таки приїхав цього дня на Автодром «Чайка», не кажучи вже про самих учасників, довелося по-справжньому по-осінньому померзнути.

До того ж, як за справжнім «законом підлості», в неділю, на яку і був запланований 3-й етап «Кубка Чайки», весь день світило сонце і панувала майже весняна тепла погода! Але, проти карантинних заходів, що стали жорсткішими, «не попреш».

Головне, що гонка, котра традиційно присвячена до Дня автомобіліста та завершує кільцевий сезон, в принципі пройшла!

А щодо туману, то в чомусь він тільки додав їй колориту, водночас, кинувши свій додатковий виклик пілотам, особливо Super Touring-а. Уболівальникам ця погодна незручність з лишком компенсувала чималий градус боротьби на трасі. Як завжди, про все по порядку.

Зав’язка «що лікар прописав»!

Усього на фінальний 3-й «Кубка Чайки» зібралося 24 учасники, з лишком заповнивши собою всі три класи. Шкода, але вболівальники не побачили цього дня Audi TT, яка дебютувала гонкою раніше. Її пілот Володимир Дрогомирецький не зміг виступити через невідкладні робочі питання… Натомість на трасі з’явилася інша білосніжна машина, а саме Honda S2000 Олексія Бабенка, який цього року вперше виїхав на «кільце».

Тож тепер у пелотоні «Супер Турінга» знову опинилися дві японки, проти яких тут виступили всі інші завсідники цього класу, включаючи найвидовищніший і найсучасніший на сьогодні автомобіль в українському кільці – Cupra TCR Павла Чабанова.

Сумарно «Супер Туринг» нарахував 10 автомобілів, тому з міркувань безпеки знову було вирішено провести окремо не лише кваліфікаційні заїзди, а й самі перегони. У першій гонці їхали учасники «Турінга» та наймолодшого з класів «8С».

До речі, після двох машин на Фіналі Кубка України з кільцевих перегонів в «8С», цього разу і він зібрав необхідний мінімальний кворум у 5 учасників.

Тож і тут було реально про що поговорити, і в цьому заліку також додалася своя інтрига. Але все ж таки найбільша з них зберігалася в «Турингу», тому ми почнемо нашу традиційну розгорнуту розповідь про чергову кільцеву гонку саме з неї.

Як ми й писали в нашому анонсі, лідер цього заліку в особі Сергія Юнашева поїхав до Дніпра на Фінал Чемпіонату України з автокросу, де для нього вирішувалася доля одразу двох чемпіонських титулів.

На рахунку Юнги після двох впевнених перемог на обох етапах Кубка Чайки зібралося 42 очки. Однак з огляду на відсутність Сергія, це не означало гарантію підсумкової перемоги в цій серії!

На Фіналі «Кубка Чайки» всі зароблені пілотами бали перемножувалися на коефіцієнт 1,5, що означало 33 очки «на кону». Разом із цим Микиту Анпілогова, який займає друге місце, з його 15 балами відокремлювали всього 5 «пунктів» від Олександра Кузьменка, що йде сьомим.

Таким чином, п’ятеро із «переслідувачів» Юнашева зберігали шанс на підсумкову перемогу в «Кубку Чайки». Принаймні – математичний.

Більше того, з урахуванням головного фаворита «Турінга» Вадима Конончука, одразу сім пілотів абсолютно однаково претендували на решту призових місць за підсумками «Кубка Чайки»!

Що ж до самого Конончука, який лише завоював звання Володаря Кубка України з кільцевих перегонів, то в рамках цієї серії йому просто катастрофічно не щастило.

Не встиг розпочатися перший етап «Кубка Чайки», який символічно відкривав нинішній кільцевий сезон, як на «Калині» 4-разового Чемпіона України відмовляє двигун.

На 2-му Вадим, хоч він і поступався у прямому протистоянні Юнашеву, йшов на другому місці. На жаль, тоді Конончук не доїхав до фінішу кілька кіл через зламаний привод.

З огляду на всі невдачі, на рахунку одного з двох фаворитів виявилося лише 7 очок і навіть забери він на Фіналі «Кубка Чайки» можливий максимум у 33 очки, Конончук все одно вже не дотягнувся до свого головного візаві останніх кількох років.

Тим не менш, «за інших рівних», Вадим міг серйозно завадити тому самому квінтету переслідувачів Юнашева, тим самим, ніби допомагаючи зберегти йому це перше місце. І не він один!

Після пропуску кількох гонок на старт знову вийшов Максим Волинець, нова «Калина» якого неабияк перетворилася. Вона отримала куди яскравіший, ніж оригінальний передній бампер, що дуже нагадує за стилістикою сучасні «Ауді»!

Максим не виступав у рамках цьогорічного «Кубка Чайки». Згідно з правилами, це означало, що він не буде класифікований за підсумками цієї серії. Проте, як і Конончук, на вирішальному етапі цієї серії Волинець цілком міг вклинитися у боротьбу решти пілотів за такі важливі очки. Власне, так воно й сталося!

Сухо, але слизько!

Так, дощу цього дня не було. Однак туман, який так і не пробило сонце, означав підвищену вологість, і не лише у повітрі! Хоча візуально траса виглядала абсолютно сухою, в реалії роса, що постійно випадає, особливо вранці, робила асфальт досить слизьким.

Більше того, стан покриття перебував у абсолютно непередбачуваному стані!

Частина траси Автодрому «Чайка» знаходиться хоч і на невеликій, але височини, тож роса випадала нерівномірно. Коли автомобілі виїхали на перше тренування, вони почали своїми колесами сушити траєкторію. Незабаром, варто їм піти з неї, це могло призвести до серйозного моменту «корова на льоду».

Особливо проблеми виникали і в новому «гострому» варіанті «Картингового повороту» з досить жорсткою точкою гальмування.

Не додавали простоти і листя, що випало на трасу – осінь, знаєте. Найскладніше у цих умовах доводилося пілотам «Супер Турінга».

Їхні автомобілі взуті у спортивний «слік», який з урахуванням холодної погоди було практично не можливо прогріти! Але, як уже було сказано, про них наступного разу.

Учасникам із «Турингу», що виступають на дорожній «гумі», теж доводилося «не солодко». І в цих умовах серед них найкращий час ранком показує саме Конончук – 1 хв 37,348 с.

Судячи з усього, решта підійшли до першого тренування набагато акуратніше за фаворита, тому що найближчий з однокласників Вадима відстав від нього на більш ніж 1,4 секунди!

Цим найближчим став Олександр Кузьменко, тим самим, в черговий раз підтверджуючи швидкість, що нещодавно з’явилася у нього.

Відставши на 0,433 секунди він Кузьменко, третій ранковий час залишився за Микитою Анпілоговим. Натомість за ним показники виявилися більш ніж щільними.

Так Сергій Бєляєв поступився Микиті всього 0,092 секунди, випередивши на 0,126 секунд Антона Поляничка, який у свою чергу «об’їхав» Максима Волинця на ті ж 0,092 секунд!

Трохи далі залишилися найкращі часи Владислава Сінані, Павла Мар’яненка та Олександра Пухальського.

Така щільність вже на першому ж тренуванні не могла не тішити! А на другий ситуація повторюється. Конончук знову швидший, причому це не означало, що він прискорився – навпаки.

За Вадимом тепер залишаються 1 хв 37,540 с, що вкотре говорило про те, що стан траси аж ніяк не покращувався, адже туман і не збирався розсіюватися! Щоправда, дещо прискорилася його опозиція.

Тепер другим стає Анпілогов, проте поступаючись лідеру 0,433 секунди.

Лише на 0,028 секунди від Микити «відстає» Волинець, тоді як далі розриви виявилися більшими.

Поляничко поступився Максиму 0,3 секунди, своєю чергою випередивши майже на пів секунди Бєляєва.

Тільки 6-й час цього разу залишається за Кузьменком, причому за 0,6 секунди від Бєляєва і більш ніж за дві від кращого! Але, як потім з’ясувалося, тут Олександр їхав старою гумою.

Мар’яненко з Пухальським знову замкнули протоколи «Турінга», тоді як Сінані на цьому тренуванні пересів із «вісімки» на свій «Лотус», оскільки цього разу він знову виступав одразу у двох класах. У кваліфікації знову не обходиться без сюрпризу.

І знову Кузьменко!

До кваліфікації стан полотна не покращився, проте тепер пілотам було справді необхідно викладатися на повну. У лідери і тут знову виходить Конончук, показуючи на своєму першому «летючому» колі 1 хв. 36,873 с.

Іншими словами, порівняно з тренуванням, Вадим «навозить» самому собі понад пів секунди, після чого, надихнувшись, він намагається поліпшитися.

І це призводить до видовищного розвороту на гальмуванні перед тим самим новим «гострим» варіантом «Картингового повороту».

За свідченнями самого Конончука, він послизнувся на тому самому підступному осінньому листі, яке за мінімальної вологи перетворюється на справжнє «мило».

Тим не менш, Вадим і після цього розвороту намагається прискоритися, проте виявляє моторошну вібрацію через «сквадрачені» передні колеса, які стали такими після блокування на цьому інциденті.

Поступившись самому собі пів секунди, фаворит з’їжджає з траси, тоді як в цей же час його випереджає Кузьменко, який знову добряче додав!

Олександр, вдруге цього року забирає «поул», причому і він показує найкращий час на своєму першому «летючому» колі. Він становив 1 хв 36,715 с, випередивши Конончука на 0,158 секунди.

Після цього Кузьменко також намагається прискоритися, але аналогічно проходить останнє кваліфікаційне коло на пів секунди повільніше за самого себе…

За Анпілоговим залишається третій час, всього в 0,335 секунд від «поулу» і 0,177 від показника Конончука.

Микита аналогічно показує свій найкращий час на першому з «швидких» кіл, тоді як решта учасників «Турингу» виявилася значно повільнішою за трійку лідерів.

Так, хоча Поляничко і показує 4-й час, він поступається «поулу» 1,1 секунди.

Як й інші, Антон намагається поліпшитися, пройшовши одразу кілька «летючих» кіл, на останньому з них програє самому собі всього 0,183 секунди.

А за Поляничком залишилася добра половина пелотона цього заліку.

Так Волинець поступився йому майже 0,4 секунди, майже на стільки випередивши Мар’яненка.

Тільки за ним опинився Сінані, програвши «поулу» рівно дві секунди, випередивши лише на 0,012 секунд Пухальського.

 

Найцікавіше, що Бєляєв, який замкнув кваліфікаційні ряди «Турінга», у свою чергу поступився Олександру не менш примарними 0,017 секунди!

Обидва пілоти знову не заявленої офіційно команди SDrive, як і Пухальський, намагаючись прискоритися, пройшли по кілька поспіль «летючих» кіл.

І пілотам канарково жовтих машин на відміну від інших це вдалося.

Для Олександра ж його найкращим став один із перших кіл, хоча на своїй другій кваліфікаційній спробі він поступається самому собі лише 0,099 секунди.

Таким чином, весь «Турінг» уклався у кваліфікації трохи більше ніж у двох секундах, а показники одразу шести пілотів другої половини пелотону цього заліку опинилися в межах однієї секунди.

Така щільність часів не могла не тішити, віщуючи неабияку боротьбу на трасі. І ті нечисленні вболівальники, хто цього вологого дня розмістився на трибунах Автодрому «Чайка», не розчарувалися в тому автоспортивному видовищі, яке на них чекало попереду.

На кількох «фронтах»

На прямій зі стартуючим вдруге поспіль з першої лінії Кузьменко зміг порівнятися Конончук, випередивши Олександра вже до першого повороту. У другому Кузьменко намагається контратакувати. Однак по зовнішньому радіусу цей маневр спочатку приречений на провал. Більше того, самого Олександра мало не відразу обганяє Анпілогов.

Позаду них виявляється не менш спекотно, де Волинець витісняє на зовнішній радіус першого повороту Поляничка, у боротьбу яких у свою чергу намагається вклинитися Синані, який добре прийняв старт, що вийшов з 7-го місця на 5-те.

У цій стартовій метушні найбільше втрачає саме Поляничко, відкотившись разом з 4-ї позиції практично на останню в пелотоні, поступившись не тільки всім однокласникам, але ще й квартету пілотів з «8С»!

Проте з цього моменту вболівальники стають свідками одразу кількох вогнищ дуже напружених та видовищних спортивних боїв.

Як і в рамках Фіналу Кубка України, на перших колах Конончуку знову не вдається відірватися від Кузьменка, тоді як Анпілогов теж тримається близько до них.

При цьому вже з середини довгої стартової прямої було очевидно, що мотор «Калини» Микити йде в «відсічку» і її пілот просто не може вийти на дистанцію атаки!

Проте незабаром відстань між Конончуком та Кузьменком починає збільшуватися, а між Олександром та Микитою навпаки, скорочуватися.

Ще пара кіл і між ними двома зав’язується боротьба за друге місце у гонці, а її розв’язка настає у правому 90-градусному повороті.

На жаль, але в найдальшому, причому як від глядачів, так і для фотографів, місці, тим самим залишившись не зафільмованим… Після цього Микита кидається в гонитву за лідером, але на жаль.

На його «Калині» розвалюється передня ліва маточина, яка швидше за все не витримала випробування чайкінськими бордюрами, до яких додався ще один у тому самому новому «Картинговому повороті»….

Особливо прикро те, що ця відмова техніки відбувається лише за 4 кола до фінішу! Більше того, у цей момент Микита йшов до 22,5 очок та суми в 37,5. Але до підрахунків ми ще повернемося пізніше.

А позаду трійки лідерів розгорталися ще спекотніші баталії, причому від самого початку гонки.

З перших метрів на четверту помаранчеву «Калину» Волинця, що йде четвертою, просто таки «насів» Сінані, на задньому бампері якого також щільно «повисла» така ж жовта «Калина» Бєляєва.

Всі троє йшли на межі, а часом і за його межею, коли Максим із Владиславом періодично пускали свої машини «юзом», видовищно «витягуючи» їх із поворотів переднім приводом.

Сінані намагається атакувати суперника на гальмуванні перед першим поворотом, проте Волинець досить жорстко просікає ці спроби, часом на межі фолу.

Здавалося, що в певний момент Владислав навіть підштовхує машину свого суперника в задній бампер, по-туринговому «натякаючи» йому.

У його черговій спробі Сінані все ж таки вдається порівнятися з суперником вже на середині прямої. І хоча Максим спробував буквально «втиснути» суперника всередину, все там же в першому повороті, першою з нього все ж таки виходить жовта «вісімка» SDrive.

Не встиг Максим перевести дух, як за нього приймається другий пілот цієї команди.

Бєляєв не став відкладати атаку на потім і на гальмуванні в останньому повороті обганяє Волинця.

Однак разом із цим Сергій «промахується» повз апекс і лише дивом уникає контакту з бетонною стіною!

Природно, Волинець користується цим і повертає собі позицію, після чого йде в невеликий відрив. Проте Бєляєв на цьому не здається.

Незабаром він наздоганяє непоступливого суперника і між ними зав’язується другий раунд цього кільцевого спарингу.

На цей раз Сергій вторить своєму напарнику і неодноразово намагається випередити суперника на гальмуванні в першому повороті, але Волинець знову жорстко припиняє всі ці спроби.

Як і Сінані до цього, Бєляєву все ж таки вдається пірнути всередину в першому повороті, проте цього разу Максиму вдається втриматися зовні і він повертає собі позицію на виході з нього!

Ця боротьба між ними продовжується і в другому повороті, але на жаль. Незабаром вона закінчується і не внаслідок реальних обгонів.

Фінальні акорди…

На «Калині» Волинця починаються проблеми з електрикою, і вона починає глухнути! Не дивно, що Максим поступається не лише Бєляєву, а й Поляничку. А саме для Антона ця гонка вдалася, мабуть, найбойовішою з усіх пілотів цього дня.

Як уже було сказано, після атаки на нього в першому повороті на старті з боку того ж Волинця, Поляничко відкотився до кінця першого кола на передостаннє місце у всьому пелотоні, ставши 13-м!

Проте, перевівши дух, після цього він починає планомірне сходження нагору.

Спочатку Поляничко легко випереджає пару пілотів із заліку «8С», які виступають на «вісімках». Незабаром на гальмуванні в першому повороті Антону падає оборона та його першого прямого суперника з «Турингу» Олександра Пухальського.

Найцікавіше, що випередити дві «Калини» лідерів «8С» і одночасно його напарників Smart Racing Поляничко вийшло аж ніяк не одразу і не так легко! Причому на стартовій прямій «старшокласнику» вдавалося наздогнати Андрія Скока, що лідирує в «8С», тільки наприкінці, що в свою чергу викликало деяке здивування…

Проте незабаром Поляничко «розправляється» й з лідером-молодшокласником, після чого у його прицілі опиняється… Павло Мар’яненко!

Нагадаємо, що саме боротьба цих двох напарників-приятелів гонкою раніше закінчилася видовищним вильотом саме Антона. І ось тепер вони знову сходяться на трасі!

І хоча йшлося лише про боротьбу за 7-е місце, вона знову виявилася досить спекотною. Щоправда, цього разу не така тривала.

Антон випереджає свого приятеля на гальмуванні в першому повороті і після невеликої спроби контратаки з боку Павла, йде від нього у відрив.

Незабаром Поляничко наздоганяє і Бєляєва, що дуелює між собою, з Волинцем.

Після проблем на «Калині» Максима, практично до самого фінішу Антон пресингує на Бєляєва, а кілька разів вони навіть проходять повороти буквально пліч-о-пліч!

Тим не менш, Сергію вдається вистояти в ще одному спортивному протистоянні, яке прикрасило цю гонку, а на фініші їх розділили лише 0,8 секунди!

У результаті Поляничко закінчив гонку 5-м і це після 13-го місця наприкінці першого кола!

Зі сходом Анпілогова, нагородою для Сінані, що вийшов тріумфатором з того потрійного протистояння з Волинцем і Бєляєвим, став третій ступінь подіуму.

На ньому Владислав склав компанію переможцю Конончуку і Кузьменку, та після двох поспіль третіх місць вперше у своїй кар’єрі закінчив гонку другим.

При цьому не можна не відзначити просто неймовірну щільність з погляду кращих кіл у гонці, причому не лише серед лідерів.

Рекордний час для «Турингу» – 1 хв 37,285 с, – показав переможець, за що Конончук отримав додаткові 1,5 бонусні бали.

За Кузьменком залишився другий найкращий час, причому всього за 0,125 секунди від рекордного.

Анпілогов у свою чергу поступився за цим показником Олександру неймовірні 0,004 секунди!

Причому якщо призери встановили свої найкращі часи на 2-му та 3-му колах гонки, то для Микити його найкращим стало 14-е коло, коли він переслідував лідера…

Але й далі показники кращих кіл, хоча вони й значно поступилися рекордному, між собою виявилися більш близькими.

4-й час за 0,8 секунди від рекордного показав Бєляєв, який фінішував на аналогічному 4-му місці.

І з цієї точки Сергій випередив Поляничка, який переслідував його до самого фінішу, на таки неймовірні 0,001 секунди!

Причому свій найкращий час у гонці Антон встановив на 15-му колі, якраз відчайдушно переслідуючи Бєляєва.

Більше того, свій другий найкращий час Поляничко взагалі показав на останньому колі гонки!

Волинець, який «дотягнув» позаду нього 6-м, з погляду кращого кола, природно, показаного раніше, поступився Поляничку «аж» 0,143 секунди.

А ось за третім призером, як не дивно, залишився лише 7-й час.

З цього погляду Сінані поступився рекордному рівно секунду, але лише 0,017 секунди Волинцю.

Найкращі показники Мар’яненка і Пухальського, які замкнули ряди «Турінга», поступилися рекордному майже дві секунди. Причому обидва показали свої найкращі часи на 10-му та 11-му колах гонки.

При цьому їх самих поділили чергові мізерні 0,138 секунди.

Причому показник новачка, який закінчив гонку останнім, виявився хоч і на частки секунди, але попереду незрівнянно досвідченішого Павла. Але, куди важливішими, природно, були інші підрахунки, а саме підсумкові.

…і фінальні підрахунки

Перемігши і показавши рекордний час Конончук заробив на Фіналі «Кубка Чайки» 31,5 бал, довівши свій актив до 38,5. Тим не менш, Вадим спочатку і не мав шансів випередити відсутнього Юнашева, який, до речі, все ж таки зміг у Дніпрі заробити необхідні йому очки та стати Чемпіоном України з автокросу, причому одразу у двох заліках! Натомість це міг зробити Кузьменко, але лише за своєї «сухої» перемоги.

На жаль, хоча Олександр почав день з «поулу» і 1,5 бонусних очок за нього, він не зміг перемогти.

Іншими словами, Конончук ніби допоміг своєму головному візаві, у якого він щойно перехопив звання Володаря Кубка України, перемогти у «Кубку Чайки», тоді як Вадим став другим за підсумками цієї серії.

Проте, заробивши на вирішальній гонці 24 очки, Кузьменко зібрав 34 очки, разом перескочивши з 7-го рядка турнірної таблиці «Кубка Чайки» на підсумковий 3-й! І тут ще раз не згадати про Анпілогова.

Адже фінішуй Микита другим, його «актив» становив би 37,5 балів – лише на один менше, ніж у підсумку заробив Конончук.

А встанови він ще й рекордне коло, то Анпілогов міг закінчити «Кубок Чайки» і на другому місці! Але, як відомо, спорт не знає умовних способів.

Микита був класифікований останнім та 9-м, заробивши на вирішальній гонці лише 3 очки. Із сумою в 18 балів, контрастуючи Кузьменко, Анпілогов опустився з 2-го рядка на підсумковий 7-й.

Фінішувавши третім на «грошових» перегонах і заробивши за це разом 18 очок, Сінані довів свою скарбничку до 30. Проте в реалії він поступився Кузьменку, ставши 4-м за підсумками «Кубка Чайки».

На одну позицію нижче від свого напарника та товариша, як у гонці, так і в турнірній таблиці, виявився Сергій Бєляєв, поступившись у підсумку Владиславу лише 3 очками.

Із 12 очками за 5-е місце Поляничко довів свою суму до тих самих 30 очок, що й у Сінані.

Проте з урахуванням відкидання одного найгіршого показника, «результат» Антона склав 22 бали, які означають лише 6-е місце у «Кубку Чайки».

Замкне підсумкову турнірну таблицю цієї серії Мар’яненко, розташувавшись позаду Анпілогова на 8-му рядку.

Причому сума Павла склала ті ж 18 очок, що й у Микити, проте його результат становив 14 пунктів.

При цьому на рахунку Едгара Анпілогова, який посів друге місце на 1-му етапі, залишилося 16 очок.

Однак він, як і Волинець з його 9 балами, і Пухальський з 4,5, стартували в рамках «Кубка Чайки» лише один раз. Отже, всі вони не будуть класифіковані за його підсумками.

Але, здається, цей факт мало хвилюватиме цих пілотів!

Мало того, що йдеться про серію, чий національний статус розташований у спортивній ієрархії нижче Чемпіонату та Кубка України. За регламентними документами для офіційного підбиття підсумків таких серій потрібно щонайменше чотири проведені етапи, а в «Кубку Чайки» їх відбулося лише три.

Та й у минулому підсумки багатоетапного «Кубку Чайки» жодного разу не підводилися, а її переможець та призери не нагороджувалися окремо відповідними кубками та призами.

Як знати, чи станеться таке і цього разу? Тим не менш, це робимо ми. І продовжимо з рештою заліків, але вже в наступних матеріалах.

Тим більше, що й у «Супер Турингу» та наймолодшому класі «8С» своєї інтриги теж вистачало.

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

Фото Вадим Чайковський та автора


Додати свій коментар










Pin It on Pinterest