Кубок України з кільцевих гонок: Нарешті й численно й видовищно! (Частина 3)

Автор: В'ячеслав Щербина | 17 Тра, 2021

1-й етап Кубка України з кільцевих гонок подарував уболівальникам боротьбу на всіх рівнях. Щоправда, в заліку Touring настільки очікуваного протистояння за перемогу цього разу не вийшло. На жаль.

Саме «Турінг» став найчисленнішим на 1-му етапі Кубка України з кільцевих гонок – 9 учасників. Але, головне, на старт тут нарешті разом повинні були вийти два його лідера – Сергій Юнашев і Вадим Конончук. Нагадаємо, що «Юнга», на рахунку якого в минулому є три «корони» кількох різних «вазівських» класів, минулого року виступав виключно на кубкових перегонах, здобувши за підсумками обидва – й «Кубок Чайки» й Кубок України.

Конончук ж тоді не просто сконцентрувався на Чемпіонаті України з кільцевих гонок, а знову заробив чемпіонський титул, причому четвертий поспіль!

Однак разом минулого року вони практично не стартували, а коли Конончук все ж виїхав на кубкову гонку, яка проводилася в зворотному напрямку, його наздогнали проблеми з гальмами і в підсумку частково вони привели до креша Вадима в кінці першого кола.

На жаль, але ця настільки очікувана дуель й цього разу так й не відбулася.

А так хотілося!

Багато хто з уболівальників, хто реально стежить за українським «кільцем», побачивши в паддоку характерного синього кольору «Калину» Конончука вже зранку «потирали руки». Однак перше ж тренування продзвеніло «першим дзвіночком» і змусила їх насторожитися.

Як завжди Юнашев на нього не виїжджав, традиційно для нього в цей час, продовжуючи потягувати ранкову каву.

Найкращий же час зранку залишається зовсім не за Конончуком, а Микитою Анпілоговим, який «змінив» в кермі білої «Калини» свого молодшого брата Едгара, котрий можна сказати сенсаційно виступив на 1-му етапі «Кубка Чайки».

Микита показує 1 хв 39,093 с, тоді як другий час всього в 0,173 секундах від нього залишається за Сергієм Бєляєвим.

Далі йшов показник Антона Поляничко, але вже в 1,3 секундах від кращого і тільки 4-м в перших протоколах дня значився Конончук, в свою чергу поступившись Антону майже пів секунди.

Позаду Вадима виявилися результати Олександра Кузьменко, який повернувся на трек після відносно тривалої перерви, Павла Мар’яненка й Максима Волинця, котрий вперше в цьому році виїхав на «кільце». Причому зробив він це не на звичній для нього червоній «вісімці», а на колишній «Калині» Кирила Ярмоли.

Правда, останній час у класі Максима був обумовлений тим, що він практично відразу пробив покришку, не встигнувши як слід «розкататися».

Аналогічно на першому тренуванні проблеми виникли й у Руслана Сєрова.

Ветеран українського «кільця» вже було збирався «повісити шолом на цвях», однак з’явилися нові для нього партнери в особі Центру автомобільних сервісів «Гарант-Автотехник» й так би мовити відрадили Руслана від цього.

Сєров швидко вирішив проблеми з паливною системою і був в строю вже до другого тренування.

Так само як на нього виїхав й Юнашев, природно тут же «застовпивши» за собою перший рядок протоколів заліку «Турінг» – 1 хв 38,239 с.

Анпілогов трохи прискорюється, показуючи другий час, але все ж більш ніж у пів секунди від лідера.

Лише 0,042 секунди Микиті «поступається» Поляничко, в свою чергу випереджаючи Бєляєва на не менше примарні 0,077 секунди.

Цього разу Вадим Конончук тільки п’ятий, але, головне, він закінчує друге тренування накатом і з невеликим, але віроломним димом позаду своєї машини!

Волинець показує 6-й час у 1,8 секундах від Юнашева, зате й тут позаду нього виявляється більш ніж щільно.

Кузьменко відстає від Максима на 0,3 секунди, випереджаючи лише на 0,024 секунди Мар’яненка, якому в свою чергу 0,142 поступається Сєров.

Іншими словами весь пелотон «Турінга» вже на тренуванні вклався в дві секунди, що обіцяло боротьбу, проте один із головних дійових «персонажів» до неї так й не дістався.

У двигуні «Калини» Конончука не залишилося мастила, коли ж його долили і спробували оживити, з вихлипної труби повалили красномовні сизі клуби диму. Як потім показав «розтин» – лопнув один із поршнів.

На жаль, але з нестартом Конончука, навіть при досить прискореному в порівнянні з минулим роком Микитою Анпілоговим, заздалегідь стало очевидно, що боротьби за перемогу в «Турінгу» годі й чекати. Власне, так воно й вийшло.

«Юнга» впевнено виграє в кваліфікації, знову традиційно для нього проїхавши лише два «летючих» кола, на другому з яких він показує 1,38,247 с.

Потім в такій же впевненій манері Юнашев бере старт гонки і її рестарт і також впевнено приїжджає до чергової вершини подіуму.

Природно «попутно» Сергій встановлює і рекордний час в гонці для заліку «Турінг», причому він виявляється навіть швидшим його власний «поул» – 1 хв 38,081 с.

Безумовно, хотілося б побачити настільки довгоочікувану дуель Конончук-Юнашев «за інших рівних», але що поробиш, це технічні види спорту і від поломки техніки тут ніхто не застрахований.

Благо, що позаду лідера подій, включаючи боротьбу і навіть зіткнень, вистачало.

При цьому багато в чому на долю інших призових місць в «Турінгу» вплинув саме другий старт гонки, даний з причини аварії Костянтина Гуцула в кінці першого кола.

Ах, якби з першої спроби ?!

Другий час на кваліфікації показує Микита Анпілогов. Він пройшов відразу кілька серій з «летючих» кіл, поступившись в результаті «поулу» всього 0,352 секунди.

Ще менше – 0,231 секунди – йому «програє» Сергій Бєляєв, в свою чергу випереджаючи майже на пів секунди Антона Поляничко.

На зовсім примарні 0,009 секунди від нього відстає Олександр Кузьменко.

Час Олександра випереджає на пару «десятих» показники Максима Волинця і майже на пів секунди Руслана Сєрова.

Замикає ж ряди «Турінгу» Павло Мар’яненко, який поступився «поулу» трохи більше двох секунд.

На першому старті Поляничко забарився, опустившись разом з 4-го на 7-е місце. В цей же час Волинець подібно Владиславу Сінані в голові пелотону, проскакує між Антоном і Кузьменко, виходячи разом з 6-го на 4-е місце серед пілотів заліку «Турінг».

Вже в другому повороті гонки Бєляєв випереджає Анпілогова, котрий зберіг на старті друге місце, а на гальмуванні в новому повороті Микиту обганяє й Волинець, таким чином, зміщуючи його на 4-е місце.

Позаду цієї боротьби за друге-третє місця Сєров випереджає Кузьменко, виходячи зі своєю 7-ї стартової позиції на 5-ю.

На жаль, але за цим йдуть червоні прапори після аварії Гуцула і рестарт, який цього разу виявився з абсолютно іншим результатом.

Як ми вже розповідали, на рестарт всі були розставлені в первісному кваліфікаційному порядку, без урахування зміни позицій на першому колі, що повністю відповідає правилам.

Цього разу Анпілогов утримує свою другу позицію, а ось позаду нього розгортається нова битва за третю позицію.

Спочатку диспозиція залишається майже незмінною: Бєляєв третій, за ним Поляничко, Волинець випередив Кузьменко і Сєров із Мар’яненко. Однак новий «Картинговий» поворот, також зібрав своїх глядачів, в корені перетасовує пелотон «Турінга».

Волинець на гальмуванні випереджає Поляничко і намагається тут же одним наскоком обігнати і Бєляєва.

На жаль, але цей відчайдушно-оптимістичний маневр закінчується зіткненням.

І хоча пошкодження на обох «Калинах» виявилися не такі великі, вони тут же призводять до сходу Бєляєва, що зупинився безпечно для інших, але буквально в цьому ж повороті.

Волинець ж пропускає тільки обігнаного Поляничко, й протягує ще пару кіл, й теж сходить із підігнутим переднім крилом після своєї «атаки».

Найцікавіше, що після фінішу Сергій з Максимом зовсім не висловлювали жодних претензій один до одного. Навпаки!

Максим сам підійшов і вибачився перед Сергієм, вони навіть обнялися, і все на що вони обидва нарікали, це як раз той самий повторний старт, адже на першому вони обидва йшли «в призах», змістивши з них Анпілогова.

Цього ж разу з «самоусуненням» відразу двох прямих погроз, у Микити по суті не залишилося конкурентів.

Хтось з боротьбою, а хтось без неї

Анпілогов провів всю гонку, що називається, на «гордій самоті», паралельно показавши другий час, ставши єдиним хто вийшов із 39 секунд крім переможця Юнашева.

Правда, за цим показником Микита все ж поступився «Юнзі» майже 0,8 секунди.

Аналогічно після першого кола весь заїзд абсолютно без боротьби на третьому місці провів й Антон Поляничко.

За ним залишився й відповідний третій час у гонці, проте він виявився вже в півтори секунди від кращого Юнашева.

Більш того, цього разу в колі з лідером «Турінгу» фінішували лише два інших призера цього заліку! Решта ж учасників цього «Турінгу» поступилися їм коло.

Цими іншими після сходу Кузьменко через відмову генератора на самому початку, власне залишилися лише двоє – Руслан Сєров, який став першим поза подіумом і Павло Мар’яненко. І як раз для них гонка видалася досить наповненою на події. Правда, не завжди йшлося про боротьбу за реальні залікові позиції і очки за них.

Так у Павла була пара «моментів» із молодшокласниками із «8С», а також із Максимом Баклушиним, включаючи невеликий контакт! При цьому «кривдник» виступав в більш старшому заліку «Супер Турінг».

Однак наприкінці Мар’яненко все ж довелося поборотися, причому як раз з Русланом Сєровим за цілком реальну позицію й заодно за «право не бути останнім».

Для самого ж Руслана ця гонка також видалася досить бойовою. Ми вже досить докладно розповіли про «дуелі» Сєров-Баклушин в 1-й частині нашого розгорненої розповіді про 1-й етап Кубка України з кільцевих гонок. Але все ж трохи повторимося.

Після сходу Бєляєва і Волинця, Руслан виявився 4-м, де він впевнено йшов.

Сєров зміг випередити Баклушина незважаючи на те, що «вісімка» того була взута в спортивний «слік», та й мотор на ній куди «жвавіший» ніж у Сєрова.

Проте, Максим вирішує контратакувати і на гальмуванні в останньому повороті не уникає контакту, розвертаючи «Калину» Сєрова.

Цей інцидент не коштував ветерану майже нічого – лише невелика «травма» заднього крила і не більше того.

Однак втрачений час Сєровим все ж дозволив Мар’яненку наблизитися до нього і ближче до фінішу приступити до атак на нього.

На якийсь момент Павлу вдалося було випередити суперника в новому повороті, проте ветеран все ж зміг вистояти.

Після досить напруженою дуелі на фініші їх розділили всього пару секунд – Руслан попереду.

Що ж до його темпу в гонці, то з точки зору кращого кола Сєров поступився Юнашеву рівно дві секунди, але виявився швидшим на пів секунди Мар’яненка, котрий замкнув підсумкові протоколи «Турінгу»…

Ну а найбільш інтригуючим і десь навіть суперечливим виявився подіум, а точніше підрахунки в командному заліку.

І зовсім «трохи» командної арифметики

Як ми вже згадували, на 1-му етапі Кубка України з кільцевих гонок вперше заявилася AWT Racing, ведена Нітешом Палом. Однак тут варто уточнити, що дана команда вже майже 10 років виступає в мотоциклетному «кільці» – з 2013-го року. А сама абревіатура напевно знайома багатьом автомобілістам, так і райдерам теж.

Йдеться про «AWT Баварія» – саме на баварських байках виступає Пал із напарниками в мотокільці.

В автоспорті свої перші кроки Нітеш робить на більш ніж скромній «вісімці».

Після його аварії на попередній гонці в рамках «Кубка Чайки», цього разу після найтривалішій дуелі дня з іншим новачком Романом Марківим Пал зміг зайняти друге місце в заліку «8С».

Але, головне, заявляючи нову команду, Нітеш «взяв» в неї не тільки ще одного мотогонщика в особі Костянтина Денисова, а й Сергія Юнашева, котрий за три гонки (якщо брати кінець минулого року) змінив три команди !!!

Природно, цей тактичний хід став безпрограшним, тим більше за нестарта Вадима Конончука.

Всі три пілоти AWT Racing заробили очки – Юнашев 20 за перемогу в «Турінгу» плюс два бонусних за «поул» і найшвидше коло в гонці, сам Пал 15 за друге місце в «8С» і Денисов 10 за 4-е плюс один бонусний бал за найшвидше коло в цьому ж заліку.

Однак аналогічно результативний фініш продемонстрували і пілоти Smart Racing.

Андрій Скок взяв 20 балів за перемогу в «8С» плюс один бонусний за «поул».

Тут потрібно уточнити, що на сьогодні в офіційних протоколах у Андрія значиться також і бонусний бал за найшвидше коло в «8С», однак це помилка, так як його все ж встановив його головний візаві …

Разом зі Скоком їхній команді 15 та 12 балів відповідно принесли Анпілогов з Поляничко, що піднялися на подіум «Турінгу», де більше в скарбничку вніс саме Микита.

І ось тут настає черга вельми своєрідної і місцями не такою однозначної спортивної арифметики.

Традиційно командний залік визначається за двома кращими плотами, тоді як за команду на етапі може бути заявлено максимум троє. Таким чином, за двома кращими, не в останню чергу завдяки «великим шолому» Юнашева, саме AWT Racing набрала 37 балів проти 36 у Smart Racing.

Однак, хоча «фізично» командний подіум очолили пілоти AWT Racing, в офіційних протоколах першими значаться саме «розумники».

Справа в тому, що в регламенті прописано і потрібно сказати, – абсолютно незрозуміло чому і за якою логікою, – що бонусні очки, зароблені пілотами за «поул» і найшвидше коло, йдуть виключно в їхній особистий актив і не враховуються в командних скарбничках!

Таким чином, офіційно обидві команди набрали порівну – по 35 очок. Спочатку суддівство навіть хотіло дати визначення що «перше місце розділили» дві команди, що іноді практикується, однак виключно символічно.

В реалії «юридично» одне і теж місце може займати лише один учасник або команда! І першою по праву, принаймні, з точки зору «букви закону», не завжди справедливою, цього разу стала саме Smart Racing.

Адже, якщо не враховувати бонусних очок, то за однакової кількості зароблених балів двома кращими пілотами команд вирішальним якраз і стає показник їхнього третього напарника, «неврахованого» в офіційному результаті. А таким й стало третє місце Поляничко проти 4-го Денисова.

Ось й так буває, все ну дуже заплутано в деколи непростий і місцями суперечливій спортивної арифметиці …

Третьою на командному подіумі стала SDrive, пілоти якої набрали 32 очки де юре і 33 де факто. Тут головним «призовим пілотом» став ще один новачок – Костянтин Дяденко.

На своїй Z4 він переміг в «Супер Турингу» і показав в ньому краще коло.

Ще 12 очок SDrive принесло третє місце в цьому ж заліку Сінані, котрий вперше виступав на не менше видовищному «Лотусі».

А ось Бєляєв після тієї самої атаки з боку Волинця не зміг допомогти своїй команді. Й хоча Сергій йшов на впевнений подіум – спочатку на другому місці й на третьому після рестарту … але, як відомо, спорт не знає умовного способу, і в ньому не доречні жодні «б».

 

***

Після 1-го етапу Кубка України з кільцевих гонок у командному суперечці склалася практично рівність 35-35-32, що віщує в майбутньому неабияку інтригу. Аналогічно не може не радувати і поява нової команди в автомобільному «кільці», нехай поки її пілоти і виступають на скромних «ВАЗ-ах», а не автомобілях тієї марки, якою торгує «AWT Баварія» …

Що ж, всім уболівальникам залишається запастися терпінням, але не надовго!

Наступний раунд Кубка України згідно з календарним планом повинен пройти в другий вікенд червня, тому чекати залишилося не так вже й довго. А то, що боротьби на ньому стане ще більше, можна не сумніватися.

Залишається лише сподіватися, що тоді ми все ж нарешті побачимо в гонці настільки очікуване багатьма протистояння Конончук-Юнашев ….

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

Фото Сергій Холодило, Вадим Чайковський і автора


Додати свій коментар










Pin It on Pinterest