Кубок України з кільцевих гонок: Й епічним він був! (Частина 1)

Автор: В'ячеслав Щербина | 06 Жов, 2021

Як ми й передбачали, Фінал Кубка України з кільцевих гонок виправдав всі надії уболівальників та став й напруженим, й непередбачуваним, а також подарував чимало боротьби на трасі. Можливо, «епічний» – буде й перебільшенням, але дуже невеликим! У заліку Turing драми вже точно вистачило «з головою».

Пелотон 4-го етапу Кубка України з кільцевих гонок, який став його фінальним, зібрав 21 учасника. Причому всі вони практично рівномірно були розбиті на два класи – Turing і Super Turing, тоді як «8С» нарахував лише дві машини. Але, головне, що гонка проводилася в зворотному до звичного напрямку, а саме за годинниковою стрілкою.

Ця обставина кинула свій виклик пілотам, особливо з точкою гальмування після довжелезної прямий в першому повороті, який зазвичай є останнім.

Більшість учасників в цьому місці видовищно блокували свої колеса, причому не тільки вранці, але продовжили це робити і в кваліфікації, і навіть в гонці! …

Не менш підступним виявився і «гострий» варіант «картингових повороту», який перетворився із затяжної «тягуна» -дуги, в гостру «шпильку», де гальмування також було не з простих.

Але тут ще більш «проблемним» швидше виявився вихід з нього, під час гонок «прийнявши» як в справжню пастку з відпрацьованих покришок не одну машину! Це місце і зовсім було в пору порівнювати з «Пасткою Венери», настільки популярним воно виявилося …

Тому можна сказати про те, що суддівство як «в воду дивилося», коли після деяких роздумів вирішило розвести по заліках не тільки кваліфікації, як на попередньому етапі, а й самі гонки.

Чого тільки коштували дві зупинки заїзду «Супер Туринга», де в результаті довелося давати аж три старти! І все через аварії або вильоти.

Але сьогодні ми розповімо про перипетії в «Турінгу». Адже саме тут після трьох етапів була найбільша інтрига! Одразу три пілоти цього класу – Вадим Конончук, Сергій Юнашев і Микита Анпілогов, – в абсолютно рівній мірі претендували на звання Володаря Кубка України з кільцевих гонок! Як завжди – про все по порядку.

Фаворити починають …

Нагадаємо специфіку підрахунків при визначенні підсумків Кубка України з кільцевих гонок. З урахуванням фактично проведених чотирьох гонок, найгірший результат для кожного з пілотів відкидається, тим самим визначальним стає не вся сума набраних очок, а так званий «результат», який вираховується по нехитрій формулі «4 мінус 1». Причому під гіршим розуміється і сход і навіть «нестарт» в гонці. Однак для Микити Анпілогова, до цього моменту гіршим було друге місце!

Крім цього всі зароблені на Фіналі очки, включаючи бонусні за «поул» і рекордне коло в гонці, перемножуються на коефіцієнт 1,5. Таким чином, на ньому можна було заробити разом аж 33 бали!

Зважаючи на ці умови, хоча після двох других місць і однієї перемоги Микита Анпілогов і зібрав вагомі 51 бал, у реалії він перебував фактично нарівні з двома головним фаворитами в особі двох багаторазових Чемпіонів України Вадима Конончука і Сергія Юнашева.

З урахуванням відкидання «гірших», у всіх трьох налічувалося по 35-36 очок. І, головне, нікому з них, включаючи і Анпілогова, не було достатньо другого місця на Фіналі Кубка України з кільцевих гонок! Тільки перемога на ньому давала б можливість завоювати право називатися його Володарем! І саме Микита взяв «впевнений старт».

На ранковому тренуванні він показує найкращий час для цього заліку – 1 хв 38,057 с.

Правда, перевага Анпілогова над суперниками виявляється мінімальною. Лише 0,082 секунди йому «поступається» Вадим Конончук, в свою чергу, випередивши трохи більше, ніж на 0,4 секунди Сергія Бєляєва.

За Сергієм Юнашевим, який цього разу не пропустив ранкове тренування, як він це робить вже практично два роки, залишився 4-й тренувальний час в 0,7 секундах від кращого, тоді як Олександр Кузьменко став п’ятим, але вже в секунді від найшвидшого.

При цьому не можна не відзначити, що Олександр виїхав не просто на перефарбованій, а зовсім нової для нього «Калині».

Тільки потім розташувалися часи новачка Олександра Пухальського, для якого ця гонка стала другою в житті, а також Антона Поляничко, який повернувся в стрій після пропуску 3-го етапу Кубка України з кільцевих гонок через хворобу, Павла Мар’яненка та Руслана Сєрова.

На другому тренуванні кращим стає Юнашев, скидаючи з ранкового часу під три «десятки» і показуючи 1 хв 37,776 секунди. При цьому Анпілогов другий, всього в 0,156 секундах «позаду».

Третій час в цей раз залишається за Кузьменко, але вже майже на 0,7 секунди гірше.

Проте, він випередив, і серйозно, показники Бєляєва, Пухальського, Мар’яненка і Поляничко.

При цьому Конончук на друге тренування і зовсім не виїжджав і, судячи з усього – він неспроста був упевнений в своїх силах!

… але дивує Кузьменко!

Виїхавши на кваліфікацію, Вадим проходить серію з чотирьох швидких кіл, причому поспіль, й все ще періодично перегальмовує в першому повороті. І саме останній з них четвертий стає його найкращим.

Конончук знімає три десятих секунди з тренувального часу Юнашева, показуючи 1 хв 37,329 с, забираючи разом з ними «поул». Але, що куди важливіше – це перевага Вадима над найближчим з суперником і хто саме ним став!

Другий кваліфікаційний час показують зовсім не інші претенденти на звання Володаря Кубка України з кільцевих гонок, а Кузьменко. Так, Олександр поступився «поулу» вагомі як для «квали» 0,544 секунди. Проте, за ним залишилися всі інші пілоти цього заліку.

Більш того, і третій час показує не один з фаворитів, а Сергій Бєляєв.

Він поступився Кузьменко 0,235 секунди і майже 0,8 «поулу».

Якраз за пілотом SDrive розташувався показник Анпілогова, але вже поступившись Конончуку майже секунду.

І тільки потім, п’ятим, кваліфікацію закінчив Сергій Юнашев.

Більш того, Сергій поступився своєму головному візаві 1,3 секунди, при цьому його «Калина» почала періодично «строчити»!

Проте, до гонки ця проблема була усунена.

Цікаво, що 6-й час залишається за Владиславом Сінані, котрий вперше за цей день виїхав на «вісімці».

Справа в тому, що коли стало відомо про рішення провести два заїзди, «на дворі» вже починалось друге тренування. Проте, зважаючи на зміни формату змагання, керівництво гонки дало можливість всім бажаючим використовувати своє право і дозаявитись в інший клас.

І до цієї теми, зважаючи на все, що сталося на 3-му етапі з «ветуванням» з боку Представника Smart Racing «несвоєчасної» подачі заявки від AWT Racing, ми ще обов’язково повернемося, але не сьогодні … А поки повернемося в кваліфікацію до гонки заліку «Турінг».

В результаті Владислав проїхав всього лише два кола, де лише один з них став «швидким», але й його вистачило для 6-го показника.

Нехай він виявився рівно в двох секундах від «поула», другий пілот SDrive залишив позаду себе одразу декількох пілотів, включаючи Пухальського, Поляничко і Мар’яненка.

Цікаво, що для переважної більшості їхні перше або друге коло на кваліфікації стали кращими.

Той же Кузьменко, Юнашев, Анпілогов, Пухальский і Бєляєв встановили свої найшвидші часи саме на своїх перших «летючих» колах одразу після виїзду з піт-лейн. І як вони всі потім не намагалися, так і не змогли покращитись.

Очевидно, що на «підсмаженому» майже літнім сонцем асфальті «стокова» гума цього заліку оптимально «працювала» тільки непрогрітою.

Головним винятком в цьому плані став володар «поулу» Конончук, який зміг встановити його вже на прогрітому «протекторі». Так само як поліпшили свої часи після декількох кіл Мар’яненко з Поляничко і Руслан Сєров.

На жаль, але що до ветерана, то він тільки замкнув ряди «Турінгу».

«Калина» Сєрова в цей день явно «не тягнула» і він поступився «поулу» 3,3 секунди. Правда, до показника того ж Мар’яненка Руслану не вистачило лише 0,110 секунди …

Але хто знав, що старт гонки виявиться більш непередбачуваним, ніж результати кваліфікації, та ще більше «перетасує» головних претендентів!

Незважаючи на всі зусилля

Природно, тих уболівальників, хто реально стежив за турнірною ситуацією в Кубку України з кільцевих гонок, в першу чергу цікавив виступ трьох претендентів на його володіння. І саме для них вирішальна гонка видалася дуже напруженою і багато в чому непередбачуваною. Особливо це стосується Микити Анпілогова.

На жаль, але на старті він забарився, опинившись в цей момент абсолютно останнім у пелотоні, пропустивши вперед і двох «молодшокласників» із «8С»!

Конончук зберіг за собою лідерство, так само як Кузьменко друге місце, а Бєляєв – третє. Юнашев ж з невдачею Микити став четвертим, а Сінані п’ятим. Саме цей квінтет, плюс Анпілогов і зіграли головні ролі в цій гонці.

Як не дивно прозвучить для багатьох, але Конончуку зовсім не вдавалося відірватися від Кузьменко.

Йшли коло за колом, але Олександр зовсім не відставав від 4-кратного і чинного Чемпіона України, часом наближаючись досить близько до заднього бамперу лідера.

В цей же час «Юнга» недовго церемонився зі своїм вчорашнім напарником по SDrive, випередивши Бєляєва на середині першого кола в повороті між «вухами».

Проте, після цього Юнашев зовсім не наздогнав, а скоріше навіть почав відставати від двох лідерів!

А тим часом Анпілогов почав справжній спортивний прорив, подарувавши вболівальникам чимало обгонів.

Микита на перших же метрах без праці розправився з пілотами з «8С», а протягом другого кола випереджає одразу трьох тепер уже однокласників – Пухальскокого, Сєрова і Поляничко.

Ще коло, і Микита обганяє і Мар’яненка, тим самим, виходячи з останнього 10-го місця в класі після старту, на 6-е.

Після цього Анпілогов кидається в погоню за іншими суперниками, які до цього моменту вже встигли піти у відрив. І тут, можна сказати, вони йому майже допомогли. Спочатку.

Два пілоти SDrive на перших колах влаштували між собою реальну дуель, де Сінані часом просто несамовито атакував Бєляєва в боротьбі за 4-е місце.

Дріфтуя «а-ля» Юнашев етапом раніше, Сергію вдалося відірватися від свого напарника-приятеля, але не надовго.

Вся ця боротьба двох канарково-жовтих машин частково пригальмувала їх, тим самим, дозволивши наблизитися до них Анпілогову. Однак тут настає досить несподівана розв’язка.

Спочатку Сінані покращує момент і випереджає на гальмуванні в першому повороті Бєляєва, однак Сергій не здається.

На цьому ж колі він знову йде в дрифт, а в цей самий момент на його задньому бампері вже з’явився Анпілогов!

Але, опинившись як би зовні, «Калина» Микити зісковзує ще більше з ідеальної траєкторії і виявляється на абсолютно брудній частині асфальту, а далі його чекав гардрейл! На жаль.

Удар начебто виявився вдалим, з 100% -м перекриттям «плазом», залишивши красномовний тепер вже не жовтий, а синій колір від чайкинського відбійника на весь борт «Калини» Анпілогова.

Більш того, двома поворотами по тому, прямо перед трибунами, заповненими в цей день практично вщерть, Анпілогову вдається випередити Бєляєва. Тим самим Микита виходить вже на 5-е місце, але…

Ще через пів кола Анпілогов зупиняється кількома десятками метрів після місця, де він тільки що вдарився у відбійник колом раніше. Один з трьох претендентів на звання Володаря Кубка України сходить – удар все ж позначився і з ладу вийшла маточина одного з коліс …

Проте, в гонці все ще залишалися двоє інших, причому головних фаворитів. І тут не обійшлося без інтриги, правда, в яку знову, як і на кваліфікації, зміг втрутитися все той же Кузьменко!

А шанс все ж був!

Попереду Конончук все ще не міг відірватися від Кузьменко, котрий досить серйозно прискорилося на останніх гонках, тоді як третій на трасі Юнашев, на подив, так й не наближався до них.

Більш того, після екватора гонки Олександр почав не тільки тиснути на лідера, а й переходити до більш активних дій.

Якщо на гальмуванні в першому повороті у нього це не вдавалося, то на вході в друге «вухо» Кузьменко все ж кидається в атаку, мало не порівнявшись з машиною суперника!

Вадиму вдається «відбити» цю атаку, після чого він збільшує свій темп, все ж відриваючись від суперника.

Теж саме робить і Юнашев, в свою чергу, через пару кіл опинившись на задньому бампері «Калини» Кузьменко. Але тут вже сам Олександр полегшує завдання суперникові.

Кузьменко припускається помилки, коли в тому ж повороті, де він ще недавно пробував атакувати лідера, його «Калину» зриває з траєкторії. Другого запрошення Юнашев не потребував.

Спочатку Кузьменко не відпускав незрівнянно більш досвідченого суперника, проте незабаром «Юнга» почав від нього відриватися.

Вийшовши на друге місце, здавалося, Сергій починає наганяти свого головного візаві, причому не тільки цього сезону, але і декількох останніх років.

Тим не менше, в реалії, Конончук, що називається, – контролював ситуацію.

Він так і не підпустив до себе Юнашева, закінчивши гонку на три секунди попереду, тоді як Кузьменко став впевнено третім.

Саме Вадим встановив рекордне коло в гонці – 1 хв 38,450 с. Він його показав якраз відриваючись від Кузьменко після атаки на нього з боку Олександра.

За самим Кузьменко, залишився другий найкращий час, причому він «поступився» рекордному примарні 0,043 секунди.

Більш того, третій час «Юнги» виявився гіршим за Конончука на 0,058 секунди – настільки все було щільно в усіх сенсах між цим тріо призерів 4-го етапу Кубка України з кільцевих гонок.

Вадим заробив на Фіналі можливий максимум з 33 балів, включаючи три бонусних, забезпечивши собі звання Володаря Кубка України з кільцевих гонок, перехопивши його якраз у Юнашева, який завоював його в минулому році.

Підсумкові і сума і «результат» Конончука склали 69 очок проти суми в 65,5 у Юнашева, чий «результат» після відкидання гіршого показника склав 57,5 очок.

Відрадно було бачити, що як на самій церемонії нагородження, так і після неї, два візаві були обидва в піднесеному настрої, не виявляючи і натяку на негативні емоції від поразки.

Тим більше це стосувалося Кузьменко, який піднявся на подіум всього вдруге в своїй спортивній кар’єрі, причому поспіль!

Що ж до Микити Анпілогова, то йому дійсно можна було поспівчувати бо його аварія багато в чому виявилася на грані безглуздого фатуму …

Проте, він виклався на цій гонці на повну, продемонструвавши і швидкість і бійцівський характер. Ну а таким собі «втішним призом» для Микити стало те, що після його сходу і нуля очок, до нього «повернулися» ті самі 51 бал, які він заробив раніше завдяки одній перемозі і двом другим місцях, тому за підсумками Кубка України з кільцевих гонок він більш ніж впевнено став третім …

Але це далеко не всі події цієї гонки, бо позаду лідерів в цей день все було більш ніж жваво!

Нехай і не за призи, але теж гостро!

Найцікавіше, що першу половину гонки на трасі розгорталося одразу дві, причому досить жваві спортивні дуелі, які в обох випадках велися в досить інтригуючих парах. Справа в тому, що в обох випадках йшлося не просто про напарників по команді, але й приятелів в житті!

Про одну з них, в парі пілотів SDrive, вже було розказано, де після чималої пресингу на Сергія Бєляєва верх здобув Владислав Сінані, який і фінішував в гонці першим поза подіумом, на 4-му місці. За ним же залишився й 5-й найкращий час в гонці – 1 хв 39,149 с, – що на 0,6 секунди поступається рекордному Конончука. Але тут цікаво інше.

Владислав примудрився встановити його двічі! На нашій пам’яті таке відбувається вперше в історії, коли під час гонки, та й в кваліфікації таке не пригадується, щоб хронометраж зафіксував абсолютно однаковий час з точністю до тисячної частки секунди! Цими кращими для Сінані стали 10-е і 13-е кола, якраз в боротьбі з Бєляєвим.

Сам Сергій фінішував 5-м, але на чималій відстані від свого напарника-друга, показавши на своєму кращому колі час трохи гірший, ніж у Сінані.

Більш того, Бєляєв став останнім з пілотів, чий краще коло увійшло в 1 хв 39 секунд – інші виявилася дещо повільнішими … Тим не менш, це не означало, що в другій половині пелотону не було боротьби. Навпаки!

Два інших напарника-приятеля в особі Павла Мар’яненка з Антоном Поляничко просто зійшлися в цій дуелі, нехай і велася вона тільки за 7-е місце.

Зі старту попереду був Павло, проте незабаром спочатку випередивши Сєрова з Пухальським, його наздоганяє Поляничко і тут починається!

Після досить сильного пресингу Антон обходить свого товариша-суперника й випереджає його.

Однак Мар’яненка не здається, і незабаром «повертає боржок», знову виходячи вперед в цьому протистоянні, але воно і не зупиняється на цьому! Колом пізніше Поляничко знову випереджає суперника і тут же настає остаточна розв’язка цього протистояння.

На жаль, але під пресингом Павла, Антона заносить в тому самому новому «картинговому повороті» і він вилітає на покришки, що обмежують ліміти траси.

На жаль, але «вісімка» Поляничко застряє на них, і на цьому гонка для Антона закінчується. А шкода, бо боротьба між цими двома напарниками-суперниками була більш ніж красивою і цікавою!

На щастя, в реалії в цьому інциденті не постраждав не тільки ніхто, але і ніщо і після фінішу коли машину визволили з цього полону покришок, Антон зміг самостійно повернутися в бокси …

Але і позаду них, так би мовити за право не бути останнім, теж розгорталося протистояння, в якому навіть не обійшлося без контактної боротьби, до речі, єдиного в цьому заїзді.

І за право не бути останнім …

Що цікаво, тут йдеться про дві повні протилежності. У ній зійшлися Олександр Пухальський, для якого це була друга гонка в житті, і Руслан Сєров, який виступає в «кільці» вже два десятки років, і під чотири десятиліття в автоспорті, якщо починати відраховувати з картингу! Дуель між ними розвернулася практично з перших метрів, де після деякого опору Сєров зміг випередити дебютанта.

Однак Олександр не здається і йде в контратаку, перед другим «вухом» і в цей момент між ними і відбувається контакт, причому подвійний!

Другий з них стався коли Сєров повертав собі позицію, і трохи не привів до серйозних наслідків! На щастя, обидва утримали свої машини на трасі, хоча момент був вельми і вельми «гарячий».

Після цього ветеран, незважаючи на те, що його «Калина» отримала невеликі пошкодження і заднє ліве колесо почало терти загнутий бампер, зміг «від’їхати» від свого юного візаві, але, ненадовго.

Руслан вилітає в тому ж самому місці, де буквально колом пізніше опиниться Поляничко!

З тією лише різницею, що Сєров все ж зміг вибратися з полону покришок, не зарившись в них так глибоко, і продовжив гонку.

Правда, до цього моменту Пухальский зміг виїхати далеко вперед.

Більш того, частково, причина по якій Поляничко застряг в цьому місці криється саме в тому, що шар покришок був зламаний колом раніше Сєровим при його вильоті.

Тим самим в ньому утворилася дірка, в яку як на трампліні й підлетіла машина Поляничко, засівши після цього «пузом» ….

Більш того, в своїй спробі нагнати Пухальського, на передостанньому колі Сєров знову вилітає, тепер на виході з останнього повороту (другого «вуха»).

Проте, «пропахавши» по дуже нерівному в цьому місці узбіччі, Руслан все ж повертається на трасу і фінішує в гонці.

Правда, як і на кваліфікації, ветеран виявився останнім в класі, тоді як Пухальский закінчив гонку на передостанньому 7-му місці.

При цьому не можна не відзначити, що з точки зору кращого кола в гонці в цьому, назвемо його другому ешелоні «Турінгу», саме Сєров виявився швидшим за всіх, встановивши 1 хв 40,270 с на своєму кращому колі.

Але, на жаль, сама гонка в цілому для нього не склалося …

З фінішем Фіналу Кубка України з кільцевих гонок у класі «Турінг» ми розібралися. Настав час підрахунку очок, і не тільки зароблених на ньому, але ж вони тут перемножуються на підвищувальний коефіцієнт 1,5, а й в усьому сезоні. І ось тут, як і в самій гонці, позаду тріо лідерів ми отримали сюрприз.

… і остаточні підрахунки

З 35 очками «кращим серед інших» – 4-м, став Кузьменко. Хоча після двох перших етапів він йшов передостаннім 9-м! Проте, два поспіль фініші на подіумі, причому перші в його кар’єрі, плюс те, що третє місце на Фіналі приносило разом 18 очок, допомогли Олександру випередити одразу декількох куди більш досвідчених суперників.

Всього три очки йому поступився Бєляєв, який йшов до цього 4-м, але став за підсумками Кубка України 5-м.

При цьому не можна не сказати, що не поступися Бєляєв своєму ж напарнику у вирішальній гонці і закінчи він її четвертим, Сергій зібрав би в підсумку ті ж самі 35 очок, що і Кузьменко. Проте, і тоді при рівності очок, завдяки більш високим фінішам Олександра, включаючи вирішальну останню гонку, Кузьменко все одно за підсумками виявився б вище …

Мар’яненко, котрий фінішував у всіх чотирьох етапах «в очках», набрав суму в 29 бал.

З урахуванням відкидання одного гіршого, «результат» Павла склав 23 очка, що принесли йому 6-е підсумкове місце в Кубку України з кільцевих гонок.

Сєров також зміг фінішувати на всіх етапах, тому при його сумі в 20,5 балів, в залік пішли 17,5 які означають 7-е місце за підсумками сезону.

Слідом з 17 очками йде Сінані, який проїхав в заліку «Турінг» тільки дві з чотирьох гонок. І ось тут є нюанс. А саме, незрозуміло як в результаті буде вестися остаточна класифікація.

Згідно «Регламенту ЧУ і КУ з кільцевих гонок» пілот, який проїхав лише в двох етапах не повинен бути класифікований за підсумками року. Однак з точки зору «Загальних вимог» згідно з тим же пунктом 11.8, на який і посилається «Регламент», він таким повинен вважатися!

Хоча це не більше ніж питання «формальності», так як думається, що для того ж Сінані, як і для багатьох інших учасників, ці місця мало що значать і вже точно абсолютно ні на що не впливають …

Поляничко пропустив через хворобу тільки одну гонку, тому він буде в будь-якому випадку класифікований за підсумками року. На жаль, але на двох етапах, включаючи вирішальний Фінал, Антон сходив.

Тому в активі Поляничко залишилося тільки 12 очок і з ними він буде розташований або на 8-му, або на 9-му місці, випередивши Пухальського.

Як і Сінані, дебютант також виступив тільки в двох гонках – перших в його житті, – тим не менш, зібравши 10 очок.

Замкне ж ряди «Турінгу» Максим Волинець з 8 очками, що стартував лише один раз …

Куди важливіше ця незрозуміла ситуація з класифікацією буде при підведенні підсумків в класі «Супер Турінг», гонка якого видалася, скажімо так – ну зовсім незвичайною!

Але, про все це у другій частині нашої розгорненої розповіді про Фінал Кубка України з кільцевих гонок.

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

Фото Вадим Чайковський і автора


Додати свій коментар










Pin It on Pinterest