Кубок України з кільцевих гонок: Емоції під контролем?!

Автор: В'ячеслав Щербина | 23 Жов, 2021

З урахуванням того, що йшлося про Фінал Кубка України з кільцевих гонок, можна було б очікувати особливо емоційних моментів у паддоку, особливо серед тих пілотів, хто претендував на вище кільцеве звання цього сезону. Однак, не все виявилося настільки «прямолінійним», як гадалося.

Нагадаємо, з урахуванням того, що цього року так й не проводився Чемпіонат України з кільцевих гонок, на перше місце у всіх сенсах вийшов його «зазвичай «молодший побратим»- Кубок України. Відповідно, в сезоні-2021 саме звання Володаря Кубка України з кільцевих гонок вважатиметься найвищим з історичної точки зору, так й престижу теж. Зважаючи на це можна було припустити, що багато пілотів, особливо головні претенденти на це звання і підсумкові призові місця будуть особливо переживати напередодні вирішального старту. І в чомусь воно так і було, але ледве-ледве вловиме. Зате потім, після фінішу … Як завжди, про все по порядку.

Природно, далеко не всі були претендентами на топ місця. Тому для переважної більшості учасників ця гонка мало чим відрізнялася від інших регулярних етапів.

Сергій Бєляєв перед Фіналом Кубка України був «кращим серед інших» в заліку Touring. Його 4-му місцю начебто нічого не загрожувало, так само як, дотягнутися до тріо лідерів цього заліку йому було практично не реально. Тому не дивно, що Сергій знаходився в більш ніж розслабленому стані з самого ранку)))

А ось Костянтин Гуцул, будучи одним із двох претендентів на звання Володаря Кубка України з кільцевих гонок, та ще й в «найстаршому» заліку Super Touring, з самого початку виглядав вельми зосередженим. Більш того, саме Гуцул виявився в незвичній для нього ролі «наздоганяючого».

Хто знав, що хвилювання, які напевно переповнювали його в ранкові години, «виправдаються» причому з лишком, та ще й двічі – спочатку з відмовою техніки в найбільш невідповідний момент, а потім як її наслідок, і аварією на самому старті гонки!

Святослав Денисов, так само як і його напарник по VD Motorsport і одночасно товариш і наставник Олексій Тихонович Варавін, останнім часом виступають спорадично і швидше «в задоволення». Тому спортивний мандраж їх тим більше не турбує. Хіба що проблеми з технікою можуть змусити похвилюватися.

Знову таки, хто міг припустити навіть в неймовірних сценаріях, що саме вони і саме на цьому «Сітроені» стануть ключовим моментом всього сезону для заліку «Супер Турінг»?! …

Володимир Дрогомирецький, в минулому році оформив титул Чемпіона України з кільцевих гонок, та ще й в протистоянні з багаторазовим Чемпіоном України Ігорем Скузом, цей сезон, по суті пропускав. Але неспроста!

У надрах ввіреної йому «Audi Центр Київ Південь» готувалася нова «зброя» у вигляді красуні Audi TT, тому ні про які Ford Fiesta йому більше думати не доводилося. З урахуванням же офіційного дебюту нової машини, для якої ця гонка стала абсолютно першою, можна зрозуміти і хвилювання його пілота перед першим виїздом на трасу ТТ-шки.

Після пропуску етапу в гонки повернулися і пілоти Huragan Racing, в класі яких тепер виступає і Дрогомирецький. Тому не дивно, що перед брифінгом Володимир більше спілкувався з ними, включаючи Максима Пашко.

Власне, від класу GT Open, який останні кілька років за іронією наповнювали ті самі «Форд Фієста», в цьому сезоні абсолютно нічого і не залишилося …

Вже традиційно, причому не перший рік Сергій Юнашев ніколи не виїжджає на перше тренування. Не кажучи вже про те, щоб дивитися на тренувальний «час». В цей же раз, фінальний статус гонки явно відчувався.

«Юнга» не тільки з самого ранку «прасував» трасу, але і перед початком брифінгу пильно вивчав протоколи другого тренування. І приводи для хвилювання у Сергія були! На його недавно відновленій «Калині» почали «вилазити» проблеми з «запалюванням» і показники «не йшли».

Офіційна частина брифінгу звично починалася з традиційної «автограф сесії», які також традиційно ось уже кілька років збирає Олександр Кулаков. Якщо без жартів, то кожен з пілотів і їхніх Представники повинні розписатися про свою участь в брифінгу, яке є обов’язковим.

І тут не важливо, початківець чи ти пілот як Павло Чабанов або багаторазовий Чемпіон України і Володар Кубка України як Сергій Юнашев, виступаєш ти на супер-крутому автомобілі категорії TCR або більш ніж скромній 8-клапанній «вісімці», як то кажуть, – перед законом тут усі рівні)

Ось що було особливо приємно бачити, так це те, що, принаймні, на брифінгу обидві пари головних фаворитів і претендентів на звання Володаря Кубка України з кільцевих гонок перебували разом.

Власне, а де б їм було ще «кучкуватися», адже в паддоку то у кожного своя команда і своє звичне місце «квартирування». А тут, і два Костянтина – Гуцул з Дяденко, і Сергій Юнашев з Вадимом Конончуком перебували рука об руку.

І, що ще важливіше і приємніше, – між ними не було і натяку не те, що на ворожнечу, а навіть на суперництво як таке! Тільки розмірені бесіди і навіть посмішки. Причому не нервові, чи не від переживання і мандражу, а зовсім щирі. Якщо у них і було якесь хвилювання, то цьому квартету жодний «поліграф» не страшний!)))

Не менш примітне і це фото з брифінгу. Дві легенди разом, кожен у своїй області, і обидва вже встигли «розміняти» свій восьмий десяток.

Якщо бути точніше, то Валерію Івановичу Бобову вже 79 років. Проте, ще в цьому сезоні він збирався стартувати на своєму глісері, проте Федерація водно-моторного спорту України з міркувань безпеки фактично в примусовому порядку «списала його на берег», офіційно відправивши ветерана на пенсію.

«Боб», як він більш відомий у спортивних колах, почав виступати на воді з середини 60-х років (!!!) і є багаторазовим чемпіоном спочатку УРСР, а потім і України. Олексія Тихонович Варавін буде молодший.

Але і він також є легендою, але вже для українського автоспорту. «Тіхонич» завойовував титул Чемпіона України в формульних класах 15 разів, також є Чемпіоном СРСР 1990-го року в «Формулі-Восток», одному з найбільш масових класів на той момент. Ну а до цього «Тіхонич» також не без успіху виступав на мотоциклі з коляскою, включаючи і рідну для нього «Чайку»!

На жаль, але клас формул в українському «кільці» остаточно помер, але ж ще на початку 10-х років Варавін виступав на рівні з тими, хто годився йому не тільки в сини, але і в онуки! Як вже було сказано, сьогодні він як і раніше виходить на старт «собі на втіху», тепер за кермом «Сітроен Саксо».

Одразу після брифінгу почалася кваліфікація Touring-а. І одним з перших, хто виїхав на неї, став один із двох фаворитів цього заліку Вадим Конончук. За мить до цього моменту він вже був максимально зосереджений. І результат не змусив себе чекати …

… «поул», причому з перевагою більш ніж в пів секунди над найближчим і ним виявився зовсім не головний візаві Конончука! За Юнашевим залишився тільки 5-й час майже в півтора секундах позаду, що з кільцевих мірками і як для цих двох фаворитів на кшталт прірви!

Тому не дивна різниця настроїв Вадима і Сергія, коли вони вперше побачили на дошці оголошень результати їх кваліфікації.

Не менш здивований виявився і Олександр Кузьменко, якому результати кваліфікації першим показав автор цих рядків) Саме він став тим другим, поступившись лише 4-кратному та чинному Чемпіону України, випередивши всіх інших, включаючи двох інших лідерів цього заліку.

Проте, Кузьменко пора переставати дивуватися своїй швидкості, бо на його рахунку в цьому році є вже один «поул». Ну а пізніше він майже всю гонку не буде відпускати Конончука, абсолютно на рівних борючись в цей день з двома фаворитами цього заліку останнього десятиліття!

Дійсно, для більшості, включаючи Руслана Сєрова та його команду, результати «контрольки» дійсно здивували і це доволі доречно – таких розривів серед лідерів мало хто очікував. Сам же ветеран, як і багато інших в цей день, мав проблеми з технікою, в результаті показавши на кваліфікації тільки останнє 10-й час. Ну а в гонці на нього чекала боротьба і досить жвава з новачком Олександром Пухальським. Правда, знову, тільки «за право не бути останнім»

Іншим ветераном українського автоспорту, але все ж не зовсім легендою, принаймні поки що, є Леонід Протасов. І у нього завжди знайдеться «слово мудрості» для юного, або не дуже як в даному випадку новачка в особі Павла Чабанова.

І хоча глава цілої гоночної династії, як і вона вся, останнім часом не радує українських уболівальників своїми стартами на «Чайці», Директором якої Леонід Олександрович був півтора десятка років, проте, він продовжує періодично стартувати в Європі, підтримуючи свою гоночну форму.

На жаль, одразу для двох пілотів команди Smart Racing гонка заліку «Турінг» закінчилася передчасно, причому в обох випадках через аварій.

Якщо у випадку з Микитою Анпілоговим йшлося про досить жорсткий удар у відбійник, разом з яким пішла і остання надія на головну нагороду року, то виліт Антона Поляничко був хоча і видовищним, але в реалії абсолютно нешкідливим з точки зору пошкодження техніки.

Проте, його червона «вісімка» виявилася в пастці з відпрацьованих покришок. Напевно, ще образливіше для Антона стало те, що до цього він зійшовся в справжній спортивній дуелі зі своїм же напарником і приятелем в життя Павлом Мар’яненко.

Так нехай Антон і не Фернандо, а «Чайка» дуже далека у всіх сенсах від «Інтерлагосу», проте – це все автоспорт, і цей схід Поляничко подарував українським вболівальникам свій момент «відпочинку на узбіччі». У розпорядженні Микити такої розкоші не виявилося і решту гонки йому довелося сидіти прямо на траві … Але, це спорт, і в обох пілотів попереду ще чимало стартів і високих фінішів, особливо після тієї швидкості, яку в цьому році почав демонструвати Анпілогов, в результаті закінчивши рік третім, одразу позаду двох не раз вищезазначених фаворитів.

Не менш прикрим виявився схід й для Олега Сокирби. Після кількох досить жвавих спроб старту гонки «Супер Туринга», йому вдається випередити у вирішальному з них Павла Чабанова і вийти на третє місце. Але нажаль. Відмова гідропідсилювача кермового вже на другому колі призводить до сходу.

А якби Олег фінішував на цьому місці, з невдачею одного з двох фаворитів цього заліку, саме Сокирба міг закінчити рік другим, тим самим, випередивши Костянтина Гуцула, який потрапив в аварію під час спроби першого старту цієї гонки.

Мабуть, ще більш сумна в чомусь мізансцена, ніж прийом «сонячних ванн» на узбіччі під час гонки. Настрій Костянтина Гуцула (в центрі) після неймовірної низки невдач і це у вирішальній гонці сезону і Владислава Сінані (зліва), якого одразу на двох етапах переслідували поломки двигуна його колоритного «Лотуса», можна було легко зрозуміти.

Бєляєв теж знаходився не в піднесеному настрої. Хоча він і зміг фінішувати в гонці «Турінг», Сергій не тільки поступився в ній після чудової дуелі з Сінані, фінішувавши 5-м, але, головне, пропустив вперед за підсумками всього сезону Кузьменко, закінчивши Кубок України на аналогічному 5-му місці.

Правда, після невеликої кількості «бадьористої рідини» і побачивши спрямований на них об’єктив, все тріо перестало сумувати і явно піднялося духом!))) Власне, чому б і ні – це тільки гонки, і «завтра» буде наступний старт! А для Костянтина цей сезон закінчився не так вже й низько, на другому місці в заліку «Супер Турінг».

Володимира Дрогомирецького одразу після фінішу теж напевно переповнювала досить суперечлива і колоритна гамма емоцій. Хоча він і зміг закінчити гонку, але тільки ледь-ледь, тому Володимиру було про що розповісти механіку своєї команди.

І хоча в підсумку Дрогомирецький став лише третім, добру половину гонки він лідирував, поступившись цією позицією тільки після посилення проблем з електрикою на його новісінькій Audi TT. Але вже фініш в її дебютній гонці, та ще й на подіумі – це теж не такий поганий результат!

Так, Владислав Сінані зійшов одразу після першої спроби старту через чергову відмову мотора, причому тільки встановленого замість остаточно «згорілого» попередника на попередньому етапі. Проте, після фінішу він щиро радів за своїх товаришів по «гоночному цеху» …

… а в реалії, хоча Костянтин Гуцул і не представляє офіційно SDrive, разом з Сінані і Бєляєвим, так само як із переможцем Фіналу Кубка України з кільцевих гонок Костянтином Дяденко – всі вони є вихідцями саме з цієї команди.

А заснував однойменний центр по підготовці водіїв та команду на його основі ніхто інший, як Андрій Бондар (по центру в синьому). І йому теж було чим пишатися цього дня!

Не менш приємно і те, що хоча він «програв» в цей день, Костянтин Гуцул, як і всі інші пілоти цього колективу, щиро радів за свого товариша, нехай він і випередив його!

На жаль, але подіум «8С», як і весь цей залік на Фіналі Кубка України з кільцевих гонок, виявився вельми нечисленний. При усього двох машинах на старті, до фінішу дістався лише один Андрій Скок, природно, ставши і його переможцем. Зрозуміло, що його емоції на нагородження були вельми стриманими і скромними.

Проте, саме Скок-молодший став першим за підсумками всього сезону в «8С», ну а у Леоніда Леонова, який традиційно вручав кубки, завжди знайдуться слова підтримки і підбадьорення, тим більше для юних пілотів-початківців.

Зовсім інша гамма емоцій наповнювала два інших подіуми особистих заліків. Здається, що крім самих уболівальників, які ось вже пару років чекали прямого протистояння Конончук-Юнашев на трасі, ця пара фаворитів й сама його зачекалася)))

І ось, після протистояння довжиною в сезон, в якому не було ні натяку на якісь негативні емоції, не кажучи про протести або будь-які «кляузи» і вже тим більше про закулісні інтриги, всі ми отримали відповідь на головне питання. У цьому сезоні кращим виявився Вадим Конончук, додавши до своїх чотирьох чемпіонських титулів і звання Володаря Кубка України. Проте, після завоювання цього звання в минулому році, «Юнга» на подіумі зовсім не виглядав засмученим, а швидше передав його своєму одвічному суперникові останніх років!

Зрозуміло, що не менші емоції переповнювали і Олександра Кузьменко, котрий вдруге поспіль посів третє місце, що означало негласне звання «кращого серед інших» на цих перегонах. Даний подіум став лише другим в нетривалій спортивній кар’єрі Олександра, але можна не сумніватися, що далеко не останній!

Правда, після щирого моменту радості і тріумфу від зароблених місць, всі троє призерів, які ще недавно в красивій спортивній боротьбі один з одним зійшлися на трасі, для «офіційного фото» з нагородження чомусь раптом вирішили «позбавитись» посмішок і «натягнули »майже серйозні вирази облич)))

У кожного з призерів «Супер Туринга» теж були свої резони для тріумфу. Про такі у Володимира Дрогомирецька ми вже розповіли – перший подіум на новій для нього машині, в її дебютній гонці, добру половину з якої вони «на пару» і зовсім лідирували. Чим не привід ?!

Для Павла Чабанова цей подіум і зовсім став першим в його зовсім ще не тривалій професійній автоспортивній кар’єрі, яка розпочалася тільки в цьому році! Більш того, він був завойований після його першого обгону в житті на «кільці»! …

Ну а у переможця Костянтин Дяденко приводів для радості було хоч відбавляй. Хоча за його плечима чимало стартів і «вікторій» в Тайм-аттак, цей рік в «великому кільці» став для Костянтина дебютним, і яким! Кілька перемог, включаючи цю на вирішальній гонці сезону і, як результат, звання Володаря Кубка України з кільцевих гонок і це в перший же сезон в професійному автоспорті!

Уже після нагородження, на обличчі Сергія Юнашева все ж можна було помітити розчарування від програшу. Тим не менш, не таке велике і ледь вловиме. Ну а тут ще й прийшла моральна підтримка від Лесі Цимбалюк)

Її дебют в «великому кільці» в свою чергу виявився досить тернистим. Проте, можна не сумніватися, що у обох ще чимало стартів і результативних фінішів попереду! …

… але, думається, найдієвіша підтримка і одночасно нагадування, що йдеться про всього лише гонки, а не реальне життя, це своя прекрасна половина, яка приїхала підтримати свого чоловіка. В даному випадку – Сергія Бєляєва. Напевно такий момент дорожче будь-яких ступенів подіуму і всіх разом узятих кубків! …

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

Фото Вадим Чайковський і автора


Додати свій коментар










Pin It on Pinterest