Ралі «Трембіта» 2020: Лідери та боротьба позаду них (Частина 1)

Автор: В'ячеслав Щербина | 07 Жов, 2020

Ралі «Трембіта», що стало 4-м етапом Чемпіонату України з ралі, не подарувало інтриги з точки зору лідерів «абсолюту». Проте, це не означає, що на ньому не було боротьби або сюрпризів, причому частіше з негативним «знаменником».

Всього на нинішнє Ралі «Трембіта» з’їхався 21 екіпаж, з яких 11 виступало на потужному повному приводі. Так, це небагато, проте головне, що практично всі основні гравці нинішнього сезону у всіх класах були на старті. А сама гонка, незважаючи на деякі побоювання, видалася яскравою, багато в чому напруженою і, що особливо важливо для уболівальників – видовищною!

Чого тільки вартували характерні для «гравію» шлейфи каменів і пилу з під коліс, що часом накривають глядачів, які погано вибрали місце для перегляду… Але ж спочатку здавалося, що через тривалі перед гонкою на кілька днів проливні дощі, під загрозою могло бути саме її проведення ! Однак, якраз до вихідних опади припинилися.

Так, організаторам вони додали головного болю (і витрат). Місцями потоки води не тільки залишили за собою глибокі калюжі, в яких екіпажі на «прописці» боялися втопити свої машини, але десь й зовсім «змили дорогу».

Проте, в авральному порядку на трасу її «господарі» і головні партнери гонки – Фермерські Господарства «Богдан і К» і «Голден Харвест» – завезли кілька тон гравію та ситуація була виправлена. Гравійні відрізки майже не викликали нарікань з боку учасників.

Більш того, якщо минулу «Трембіту» деякі нарікали на пил, що не осідає (зрозуміло, що не можна порівняти з херсонським), то цього разу завдяки тим самим опадам його практично не було. Тому цього разу 2-хвилинних стартових інтервалів вистачало «з головою».

Можна сказати, що в неділю траса Ралі «Трембіта» перебувала в стані «золотої середини». Однак відсутність пилу зовсім не означало простоту!

Ґрунтові ділянки доріг і особливо зміна покриття з гравію на розкислий ґрунт із калюжами, які все ще не пішли в землю, «дарували» свої сюрпризи екіпажам.

Більш того, камені, якими так славляться ці гравійні дороги Прикарпаття, нікуди не поділися і робили свою підступну справу, неабияк ускладнюючи життя пілотам.

До фінішу в підсумку вони дісталися далеко не всі й, на подив багатьох, останнє стосувалось незаперечного лідера! Як завжди – про все по порядку.

Лідери то незаперечні …

Природно, незаперечним лідером українського ралійного пелотона на сьогодні є Валерій Горбань, якому останніми роками асистує Сергій Ларенс. Однак тут слід зробити застереження. По-перше, Валерій є «незаперечним» в основному завдяки своїй техніці – нехай і вже досить старої, що не включається в Чемпіонат Світу з ралі, але все ж машині світової категорії WRC.

По-друге, тепер уже через все ту ж машини, киянин виступає в рамках Чемпіонату України з ралі виключно поза заліком, тобто не збирає залікові бали навіть в «абсолюті»!

З урахуванням цих двох «чинників» можна сказати лише одне сакраментальне – а як би хотілося всім уболівальникам побачити боротьбу Олександра Салюка-молодшого зі своїм колишнім напарником (і роботодавцем) за інших рівних !!! …

Ну а поки цього не відбувається, порівнювати часи двох цих пілотів – це майже як «moo point». Тобто безглуздо!

Проте, людський розум працює виключно «асоціативно» і нам всім необхідно постійно щось із чимось порівнювати. А в ралі головним і єдиним мірилом є виключно цифри, що виражаються в хвилинах і секундах, показаних учасниками на «допах».

Нікого не здивує, що на всіх без винятку СД, принаймні, які він закінчив, Горбань показував кращі результати в «абсолюті», причому тут знадобляться подвійні лапки – очок то екіпаж Mini не збирає й в ньому. Правда, на найпершому СД гонки мало не сталося спортивне диво.

Природно, Валерію потрібно було бути вкрай акуратним, коли він відкривав цю й без того непросту «доріжку», та ще й з «вкрапленнями» підступних бруду і калюж.

У підсумку на першому проїзді по 5-кілометровому «прологу» Горбань показує 2 хв 27,0 с.

При цьому його слідами (і мав завдяки цьому певну перевагу) йшов Салюк-молодший, якому з цього сезону асистує Володимир Равінскій. Він поступився Валерію лише примарні 0,1 секунди!

Однак вже на другому проїзді по цьому «допу» Горбань скидає зі свого ж часу майже 7 секунд, тоді як показник Олександра залишається колишнім.

Вранці неділі, судячи з усього, кава Валерія була відмінною і міцною – невже MacCoffee? Нееее, навряд чи))).

… але жодних гарантій немає!

Незважаючи на те, що Горбань знову «відкривав дорогу», він показував на СД3 12 хв 21,3 с й «привіз» найближчому, ким, природно, став Салюк-молодший 39,5 секунди! І це майже з 25 кілометрів. Правда тут є один «нюанс».

Протягом цього СД Олександр пробиває праве заднє колесо і фінішує на диску! Це не могло не коштувати певної кількості втрачених секунд. На наступному проїзді по цьому ж «допу» обидва прискорюються – Валерій скидає зі свого часу 9 секунд, а Олександр-молодший і зовсім пів хвилини!

Тим самим, цього разу різниця на СД4 між колишніми напарниками склала 17 секунд. Але й тут для пілота «десятки» не обійшлося без «пригод».

Один із трильйонів «камінчиків» пошкоджує на машині Салюка-молодшого задній гальмівний супорт. Тому частину дистанції пілот йшов зі «м’якою» педаллю гальма, що, природно, не могло сприяти агресивній їзді.

До середини дня відрив Горбаня вже перевищував хвилину. На першому зворотному проїзді по тому ж «допу» Горбань, якому цього разу довелося прокладати нову колію, що теж завдання не з простих, показує 12 хв 09,3 с.

Він знову випереджає пілота Lancer-а на вагомі 27 секунд, тим самим, доводячи розрив між ними майже до півтори хвилини. Але, нажаль.

На «Сервісу» механіки команди Eurolamp WRT виявляють ушкодження в «захисті» і витік мастила, але, головне, – поломку масляного насоса і на цьому Ралі «Трембіта» для екіпажу Горбань-Ларенс закінчується.

Таким чином, цей ралійний дует не тільки вперше цього року не переміг, але й його зазнав сходу. Правда, як вже було сказано – ні на які турнірні таблиці ця обставина не позначилася …

Очевидно, що виною тому став ще один із горезвісних каменів прикарпатських доріг, а його «побратим» мало не коштував гонці й її другого, так би мовити, повністю легального лідера!

Цікаво, але на заключному СД на машині Салюка-молодшого і зовсім перебиває одну з гальмівних магістралей! Проте, пілот дивом (і неймовірною майстерністю) доводить свою машину до фінішу, скинувши темп і гальмуючи «коробкою»! …

Теж – незрівнянно!

На радість багатьох його фанів, Олександр-молодший перемагає, причому цього разу в двох реальних і одному «віртуальному» заліку. І в цьому місці не можна не сказати про «слона в кімнаті». Хоча він і виступає на рівній техніці зі своїми суперниками, результати Олександра Салюка-молодшого часом також складно порівнювати з ними, як і його власні з показниками з Горбаня.

Фактично, вже на першому ж проходженні по «прологу» лідер 4WD Open «привозить» найближчому з однокласників 7 секунд. А це означало більше однієї секунди з кілометра і це найближчому!

На другій ССД честь нової генерації українських ралістів відстоює Денис Лохман, якому асистує Дмитро Зінов’єв.

Він поступається по-справжньому беззастережному лідерові всього 1,6 секунди, продовживши в тому ж дусі й зранку.

На першому проходженні по майже 25-кілометровому «допу» Денис знову «кращий серед інших», в 16 секундах позаду Салюка-молодшого. Однак тут не можна забувати про прокол колеса на машині лідера!

Уже на другому проїзді перевага Олександра над найближчим з однокласників, ким цього разу стає Антон Корзун, що їде з Павлом Кононовим, доходить до 34 секунд.

На середині дня відрив Салюка-молодшого від другого прямого суперника вже вимірювався тієї ж хвилиною – акурат різниця між ним самим і Горбанем!

На першому зворотному проїзді другий час у 4WD Open знову залишається за Лохманом, однак «за інших рівних» і його відставання від лідера складає рівно півхвилини.

На заключній СД Денис знову другий, у 11 секундах від Олександра Салюка-молодшого … який їхав частинц «допа» буквально без гальм! Підсумкова переможна перевага фаворита знову виявилася більш ніж красномовними двома хвилинами за вирахуванням 10 секунд … Як і весь рік раніше, про якийсь навіть натяк на боротьбу за вершини «абсолюту» і 4WD Open годі й говорити. Благо, позаду Олександра було більш ніж напружено, якщо не сказати жарко!

Чудова боротьба, але не за перемогу

На першому «пролозі» Антона Корзуна з Денисом Лохманом поділяють ті ж 0,1 секунди, що і двох лідерів! На другій ССД Денис мобілізується і випереджає Корзуна вже на 4,1 секунди, і це з п’яти кілометрів.

Таким чином, саме Лохман мав би вважатися другим за підсумками суботи в заліку 4WD Open, відстаючи від лідера на 8,9 секунд і випереджаючи на 4 Корзуна. Але на жаль. Денис допустив фальстарт на тому самому ССД2, за що отримав 10 секунд.

Вони відкинули його на 4-е місце за підсумками двох ССД, що коштувало Лохману ще й кількох додаткових балів, які в останні роки в Чемпіонаті України з ралі нараховуються за «пролог», як якась дзеркальна противага Power Stage-у в WRC.

Таким чином, до недільного старту екіпаж Антона Корзуна значився другим, випереджаючи на 6 секунд пару Лохман-Зінов’єв, між якими ще й «втиснувся» Дмитро «Рель» з Олександром Донським.

Однак, через відмову масляного насоса їхній VW Polo Concept відмовляється їхати вже на першій ж ранковій СД, тоді як між Лохманом із Корзуном починається справжня битва за секунди, що стало безперечно справжньою окрасою нинішнього Ралі «Трембіта».

На СД3 Денис випереджає суперника на 4,5 секунди, скорочуючи своє відставання від Корзуна до 1,5 секунд.

При цьому Антон «прикладає» свою «митсу» задом і втрачає задній спойлер. Всю решту дистанцію гонки йому довелося їхати без цього аеродинамічного елемента, що на такому швидкісному ралі явно не могло не позначитися на керованості машини, у якій напевно з’явилася надлишкова поворотність.

Проте, на наступному проїзді Корзун «відповідає» супернику, але знову лише примарними 0,1 секундами! На середині дня двох дуелянтів розділяють усього 1,6 секунди. Але те, що відбулося далі!

Напевно ніхто не міг би передбачити, але саме стільки – 1,6 секунди – Лохман відіграє у Корзуна на першій «обратці»! Тобто, перед останньою СД гонки в боротьбі за два призових місця утворилася абсолютна нічия, принаймні – з точністю до десятих часток секунди!

І на цьому заключному відрізку Корзун скидає зі свого попереднього часу 19 секунд, проте Лохман прискорюється ще більше. Денис «виграє у себе» 22 секунди, випереджаючи цього разу суперника на вагомі як для цієї пари 5,2 секунди, які й розділили їх на фініші гонки.

Екіпаж Лохман-Зінов’єв бере срібло як «абсолюту», так й заліку 4WD Open, залишаючи з бронзою цих заліків Корзуна з Кононовим. А позаду цієї чудової ралійної дуелі теж була своя інтрига, нехай і не така велика.

На своїх рівнях

Як вже було сказано, екіпаж «Рель» – Донський, що показав на «прологах» два 4-х результати, сходить з самого ранку, тоді як на двох перших недільних СД 4-ий час в 4WD Open незмінно показує екіпаж двох Олександрів – Козлова з Островським.

Він поступився на них Салюку-молодшому 35 і більше 50 секунд. Перед заключним колом Козлов вже відставав від лідера майже на 2 хвилини і більш ніж на 40 секунд від найближчого із суперників. Разом з тим, він випереджав більш ніж на хвилину пілота на 5-му, можна сказати, перебуваючи у своїй власній «зоні комфорту». На жаль, але зі старту «обратки» двигун його «плеяд» починає давати збої.

На СД5 Козлов 5-й, але все ще четвертий в заліку 4WD Open. Однак відразу після фінішу цього «допа» субаровський «боксер» остаточно підводить дует Александров і вони сходять, так й не вийшовши на старт останньої СД гонки.

Мабуть, один із найбільш прикрих сходів, який може затьмарити хіба що відмова двигуна вже після фінішу заключної СД, але перед останнім КВ …

Позаду ж Козлова всю гонку розгорталася нехай і не така яскрава як за призи, але ще одна спортивна дуель.

На той момент йшлося про 5-е місце в 4WD Open, за яке в боротьбі зійшлися один з найдосвідченіших на сьогодні в українському ралі пілотів Юрій Шаповалов, з, мабуть, самим недосвідченим із них у пелотоні, принаймні, серед «квадроластів», – Дариною Бакай.

Так, дорогу Дарині «підказує» найіменитіший з діючих сьогодні штурманів – Євген Сокур. Однак кермо тримає все ж пілот! (Примітно, що ще «вчора» і протягом багатьох років Євген … висвітлював ралійні перегони в якості журналіста, але вже встиг стати 3-кратним Чемпіоном України серед штурманів, причому в «абсолюті»!)

Як не дивно, але на двох ССД Бакай випереджає Шаповалова, якому традиційно асистував Любомир Шумаков.

Причому обидва ці екіпажі закінчують «пролог» тільки на 6-м і 7-му місцях у 4WD Open, де відрив Дар’ї від Юрія склав 4,3 секунди.

На першій ранковій СД Шаповалов випереджає суперницю, причому на вагомі 15,8 секунд, тим самим, виходячи вперед й в самій гонці.

Але тут потрібно сказати, що Бакай їхала не просто «з соплями», а й з температурою!

Тест на «Ковід-19» дав негативний результат, однак від цього легше, принаймні – фізично, Бакай не стало. Більш того, саме на фініші СД3 екіпаж серйозно розглядав варіант «технічного сходу». Проте, адреналін робить свою справу.

Дарина не просто продовжує, а на другому проїзді прискорюється, поступившись своєму головному супернику лише 0,1 секунди. (Судячи з усього на Ралі «Трембіта» цей розрив був в тренді)))

Перед двома зворотними проїздами Шаповалова з Бакай розділяли всього 11 секунд і тут можна було очікувати сюрпризів.

І Дарина завдає удар на першій же «обратці», випереджаючи свого візаві. Але, всього на 0,6 секунди.

На другому проходженні вони обидва прискорюються, але якщо Бакай скидає зі свого попереднього часу 20 секунд, то незрівнянно більш досвідчений Шаповалов прискорюється більш ніж на півхвилини. Тим самим, Юрій випереджає суперницю на фініші СД6 майже на 7 секунд, збільшуючи свій підсумковий відрив від неї до майже 18 секунд.

Зі сходом же Козлова, в результаті Шаповалов із Шумаковим стають 4-ми, тоді як Бакай з Сокуром 5-ми.

При цьому не можна не сказати, що переможцю ці пари поступилися більше п’яти хвилин, а до подіуму екіпажу «двох Ш» не вистачило майже 3,5 хвилини, що після 111 кілометрів дистанції чимало …

Шостими в «абсолюті» і одночасно 4WD Open гонку закінчили Павло Копилець з Євгеном Борщенко, провівши гонку в своєму ритмі. У підсумку вони поступилися більш 9 хвилин переможцю і 3,5 хвилини 5-му місцю.

 

***

Прямо за екіпажем із Черкас, який виступав на потужній «Субару», розташувався найкращий із «монопривода». І тут, особливо в 2WD Open теж була відзначена боротьба, причому як раз за перемогу! Але про неї, так само як про підсумки Ралі «Трембіта» та їхні у чомусь доленосні «наслідки», ми розповімо в другій частині нашої розповіді про ці перегони …

 

В’ячеслав Щербина спеціально для Прикарпатського Автомобільного Клубу

Фото Євген Хитрук


Додати свій коментар











Pin It on Pinterest