Чемпіонат України з трекових гонок: Нова траса і новий переможець

Автор: В'ячеслав Щербина | 13 Сер, 2021

Минулий на новій трасі «Вербовець», розташованій в Косівському районі, 5-й етап Чемпіонату України з трекових гонок подарував глядачам, які не бачили раніше «Автоспідвей», чимало боротьби, властивої цій дисципліні, а також назвав ім’я нового для нинішнього сезону переможця.

«Вербовець» мав прийняти Чемпіонат України з трекових гонок ще минулого року. Однак тоді якраз перед гонкою через карантинні обмеження Косівський район потрапив в так звану «червону зону». Таким чином, візит Національної ліги «Автоспідвея» на абсолютно нову для себе трасу був відкладений на цілий рік. Але, хто запасається терпінням …

І нова «доріжка», прокладена біля села Вербовець, – звідси і її назва, – кинула свій виклик, причому не тільки самим учасникам, а й організаторам з суддівством! Як завжди, про все по порядку.

По-своєму неповторна …

Для початку тимчасового характеру нова траса має глиняно-грунтове покриття, а не гареве, властиве справжнім спідвейним стадіонам. Саме на них за задумом Сергія Григоровича Пелешко, який передчасно пішов від нас на початку минулого року, повинен проводитися «Автоспідвей» – дисципліна, задумана і втілена в життя цією людиною.

Саме завдяки специфічному спідвейному гарєвому покриттю літній трек і є тим самим неповторним видом гонок, що мало поступаються, а в чомусь навіть перевершують за видовищністю зимовий «іподром».

Як показує практика, грунтові траси не дають можливості пілотам пускати свої машини в «юз», що є головною відмінною рисою «Автоспідвея». І Косів в цьому плані не став винятком, знову енної мірою «схрестивши» трекову дисципліну з автокросом.

Тут навіть було дозволено застосування відповідних «зубастих» покришок, які заборонені на гаревому покритті … Більш того, нова траса має не зовсім симетричну конфігурацію, властиву «Автоспідвею».

Повороти «Вербовець» відрізняються один від одного, так само як і ширина двох прямих. Перший з них і зовсім має скоріше форму «шпильки» з гальмуванням перед нею, ніж звичного для треку віражу. Більш того, вперше в історії цієї дисципліни гонка пройшла на трасі, що має ще й перепад висот!

Той самий післястартовий поворот вів учасників буквально вниз, тоді як другий, більш схожий на віраж, йшов під гірку. Останнє мало не зіграло свою фатальну роль в проведенні змагання, про що нижче.

Разом з тим, земляні відвали, що обмежують межі траси та характерні для автокросу, а не треку, не тільки багато в чому підвищили безпеку гонки, але й позбавили суддівство від «проблеми білої лінії», що несподівано виникла на попередніх двох етапах, які приймав стадіон в Вознесенську.

Нагадаємо, що тоді в рамках 3-го етапу на 33 індивідуальних старти пілотів в цей день виявилося 9 виключень – анульованих результатів! В цей же раз, бруствери зробили свою справу і такої «дилеми» у суддівства не виникало.

Однак «Вербовець» підніс іншу головоломку, яка багато в чому вирішила наперед саму насиченість і видовищність гонки.

Тверезо оцінивши характеристики нової траси, її ширину визнали недостатньою для проведення гонки в класичному для «Автоспідвея» форматі з чотирма учасниками в кожному із заїздів. І ось тут у організаторів виникла інша дилема.

Справа в тому, що в Косів приїхало 12 учасників, і для них просто не існує таблиці з трьома учасниками. Таким чином, в терміновому порядку беззмінним хронометрістом «Автоспідвея» останніх років Ігорем Соколовським була розроблена якась гібридна таблиця. І ось тут є одразу кілька «нюансів».

… так само як і формат

Основний принцип трекової дисципліни полягає в тому, що учасник повинен за гонку обов’язково зустрітися по одному разу в очній боротьбі з кожним зі своїх суперників. Після кращі з них за сумою набраних очок виходять в два півфінали, які в свою чергу називають імена чотирьох фіналістів. В даному ж випадку – трьох.

При таблиці для 9 учасників, по якій проводилися етапи в тому ж Вознесенську, цей принцип повністю дотримується, а при 12 відбіркових заїздах пілот стартує по чотири рази за участю трьох в кожному із заїздів.

В цей же раз щоб хоч якось наблизити умови до цього принципу, нова таблиця знову представляла з себе 12 відбіркових заїздів. Однак тепер відповідно до неї кожен учасник стартував тільки по три рази, де він повинен був зустрітися (по ідеї) тільки з шістьма з 11 своїх суперників. (Чому по ідеї, стане ясно зовсім скоро).

Не можна не сказати, що при даних вихідних «змінних» іншого варіанту дійсно просто не існує. Просто збільшити кількість заїздів було б неможливо, так як тоді хтось із пілотів опинявся б в нерівних умовах. Все добре, так би мовити – «залік» за оперативність і кмітливість. Крім одного «але». Ще перед стартом гонки стало відомо, що з неї вибуло відразу два учасники!

На тільки відновленому після серйозної аварії в Вознесенську “Гольфі” Миколи Пелешко вже під час тренування відмовляє КПП. Хоча його «дев’ятка» залишалася в строю, Олександр Медведь послався на погане самопочуття, також заздалегідь відмовившись від участі. Таким чином, «їх» залишилося всього 10.

І ось в цей момент можна було б згадати про іншу багаторічну традицію «Автоспідвея», яка практикувалася, причому успішно, з самого зачаття цієї дисципліни при Сергії Григоровичі Пелешко. А саме про поняття «запасних».

Хтось скаже, мовляв як же це так – спортсмен приїхав на гонку, а його записують в запасні! Але саме так відбувалося в минулому, причому постійно. Бували випадки, коли на перегонах при великому «напливі» учасників, запасними ставали двоє і навіть троє з них!

Разом з тим, з урахуванням «контактності» треку і частих поломок техніки (наприклад, на цьому гаревому покритті досить часто «летить» завантажена ліва піввісь), «запасні» не тільки мали шанс стартувати, але і потрапляли на подіум!

Більш того, начебто навіть існує приклад перемоги «запасного» на етапі, однак даний факт вимагає додаткової «верифікації» …

З урахуванням того, що в «пелотоні» був дебютант, а також пілоти, що ділять один автомобіль на двох, подібне рішення напрошувалося само собою. В такому випадку можна було знову застосувати класичну таблицю для 9 пілотів. Тоді кожен з них стартував б по 4 рази, зустрівшись в очному протистоянні з усіма суперниками.

При цьому всі заїзди з урахуванням наявності «запасного» однозначно були б наповнені. Але нажаль.

Все ж була застосована та сама розроблена «на коліні» гібридна таблиця. У підсумку пройшли ті ж самі 12 відбіркових заїздів, проте через відсутність в них Пелешко і Медведя, в чотирьох з них стартувало по два автомобіля. Більш того, один з них і зовсім перетворився на формальність лише з одним Тарасом Квачуком на старті, де таблиця звела його з тими самими двома вибулими заздалегідь пілотами. Ще раз – про те, що вони не братимуть участі в гонці, стало відомо до старту гонки …

На щастя, в останніх семи відбіркових заїздах боротьби вистачало і присутні глядачі, більшість з яких вперше знайомилися з трековою дисципліною, змогли отримати свою порцію емоцій, нехай йшлося і не зовсім про класичний «Автоспідвей».

Хоча і малозаповнено, але яскраво!

На відміну від Вознесенська, в Косів окрім пілотів із Рівного, Луцька та Львова приїхали і представники Чернівців, включаючи чарівну Ірину Сікорську. На жаль, але в першому ж заїзді пілотессу підводить її машина, тоді як тут впевнено перемагає нинішній лідер Чемпіонату України з трекових гонок Анатолій Гудков, легко випереджаючи Володимира Квачука.

У другому заїзді теж виявилося троє учасників на старті, при цьому відразу двоє з них роблять фальстарт!

Гаразд би це стосувалося тільки Ростислава Пшемінського, для якого ця гонка стала абсолютним дебютом в автоспорті. Так його допустив і незрівнянно більш досвідчений Ігор Потапчук.

Після рестарту саме Ігор бере верх, тоді як новачок фінішує другим, випереджаючи не менше досвідченого молодшого брата Ігоря Потапчука – Юрія, двигун чиєї «Тойоти» в цей день явно «не тягнув».

А вже третій відбірковий заїзд зводить двох Андріїв – Сапужака з Яроменко, протистояння яких багато завсідників треку чекають з передчуттям. І їхнє очікування з лишком справдилося!

Зі старту повів черкащанин, проте вже на початку другого кола на гальмуванні в першому повороті- «шпильці» Сапужак випереджає суперника.

Проте, 2-кратний і діючий Чемпіон України з трекових перегонів не здається. Він намагається контратакувати і між двома непримиренними суперниками останніх пари сезонів навіть відбувається невеликий контакт, тепер на віражі – «підйомі»! Проте, до зміни позиції не доходить і верх все ж бере Сапужак.

Третім, але на «шанобливій» відстані від двох дуелянтів, фінішує Олександр Потапчук, що йде по стопах свого батька Ігоря і дядька Юрія.

Після заїзду «одного пілота» в особі Тараса Квачука, його батько Володимир разом з тим же Сапужаком знову дарують видовище боротьби присутнім глядачам.

Зі старту повів старший Квачук, тоді як «Ескорт» львів’янина «завис» на його задньому бампері. Андрій неодноразово «промацував» оборону суперника і йому вдається обігнати його, але тільки в першому повороті останнього кола, все там же, на гальмуванні в «шпильці», тоді як третім тут фінішує Юрій Потапчук.

Після невеликого польового ремонту на свій другий старт виходить Ірина Сікорська та перемагає, випередивши Олександра Потапчука, який став її єдиним суперником по 6-му відбірковому заїзду.

У наступному теж виявилося лише двоє учасників, але і вони в особі Анатолія Гудкова з Ігорем Потапчуком подарували боротьбу, де і між ними навіть був відзначений невеликий контакт! Верх тут здобув Гудков, який більш ніж впевнено перехопив в цьому сезоні трекову «пальму першості».

Хоча на старт 8-го заїзду вийшло троє учасників, він видався досить прісним – Андрій Яроменко не залишив шансів суперникам, тоді як дебютант Пшемінський вдруге фінішує другим, залишивши позаду Тараса Квачука.

Аналогічно в наступному заїзді, де виявилося тільки два суперника, від Сікорської їде Ігор Потапчук, а ось 10-й відбірковий стає одним з ключових моментів етапу в Косові.

На жаль, але у Яроменко, котрий знову впевнено лідирує, відмовляє мотор і він вибуває з усієї гонки, тоді як не без боротьби між Пшемінський і Володимиром Квачуком верх бере останній.

Ще одним ключовим моментом відбіркових заїздів стає передостанній з них, де таблиця звела Сапужака з Гудковим.

Цього разу Сапужак, який явно пристосуватися краще за всіх інших до абсолютно не характерного як для трекової дисципліни першого повороту, відразу захоплює лідерство. І хоча весь заїзд Гудков залишався «на відстані удару», до реальної атаки справа так і не дійшла.

Третім в цьому заїзді знову стає Юрій Потапчук, який в цей жаркий і відверто по-автокросівсьми пильний день, «мучився» зі своєю «Тойотою» … Боротьби не виявилося і в останньому 12-му заїзді, де при двох учасниках Тарас Квачук зі старту пішов у відрив від Олександра Потапчука.

Несподівана змінна …

Після серії з 12 відбіркових заїздів настав час першого підрахунків очок. Як нам пообіцяв після гонок в Вознесенську Голова Комітету трекових гонок ФАУ Андрій Яроменко, і в Косові при трьох учасниках в кожному із заїздів збереглася нова система нарахування очок. А саме, 3-2-1 замість 2-1-0. Таким чином, спортивна справедливість на даний момент зберігається.

Лідером був переможець всіх своїх трьох заїздів Андрій Сапужак, ставши єдиним, кому це вдалося.

На рахунку Анатолія Гудкова, який поступився львів’янину в їхній очній зустрічі, при двох інших «вікторіях» накопичилося 8 балів, так само як і у Ігоря Потапчука.

Володимир і Тарас Квачук зібрали по 7 очок, тоді як у Ростислава Пшемінського, котрий тричі фінішував другим, їх виявилося 6. При цьому не можна не відзначити, що дебютант виступав на одному із найбільш малопотужних автомобілів в «пелотоні».

Його «вісімка» оснащена 1,5-літровим 8-клапанним мотором і, по ідеї, «слабкіше» її лише «дев’ятка» Олександра Медведя, оснащена аналогічним, але карбюраторним мотором. Однак представник Чернівців в цей день не стартував …

Саме цей секстет пілотів і вийшов до півфіналу, тоді як позаду них залишилися у п’ятьма очками Ірина Сікорська, Андрій Яроменко і Олександр Потапчук, а також Юрій Потапчук, котрий зібрав тільки три очки. І ось тут у решти «діючих» учасників виникла нова, причому досить несподівана проблема.

З урахуванням тимчасового грунтового характеру нової «доріжки», вона природно весь день неабияк «пилюжила».

Після кожних трьох заїздів з цією проблемою успішно боролися пожежники, в даному випадку, виконуючи роль поливної машини. Однак перед вирішальними заїздами з незрозумілих причин в цьому вони відверто перестаралися.

Виїзд на трасу знаходився в «низині», і на мокрій зовсім не від дощу доріжці, виїжджаючи на старт першого півфіналу Андрій Сапужак просто не зміг піднятися по другому повороту! Його «Ескорт» з набитим брудом під провідними колесами, взутими в звичну гравійну «гуму», буквально зупинився.

Суддівство відреагувало на цю ситуацію належно і дало час учасникам на «перевзутися».

Механіки Сапужака швидко змінили звичну для «Автоспідвея» гуму на більш «зубасту», звану «КХ». Уже на ній львів’янин знову опинився, як то кажуть «у всеозброєнні» і саме 1-й півфінал став найгострішим заїздом цього дня.

… і не без свого драматизму

Андрій знову виривається зі старту в лідери, проте Володимир Квачук не відстає від нього. В кінці заїзду рівненчанин все ж вирішується на атаку, однак Сапужак, що називається, «зачинив хвіртку» перед суперником. У цій ситуації, уникаючи зіткнення, Володимир вилітає на внутрішній бруствер. Тим не менш, він не застряє на ньому. Після видовищного в самому прямому сенсі слова польоту, Квачук, на щастя, не тільки не перевертається, а й залишається в строю.

Сапужак перемагає, тоді як Володимира ледь під відмашку прапора не випереджає Ігор Потапчук, де між ними відбувається справжній фото-фініш!

Передбачувано, за сім інцидентом пішла бурхлива реакція, особливо з боку «групи підтримки» гоночного «сімейного підряду» Квачуків. Проте, судді не стали карати жодного з учасників.

Лідер мав повне право вибирати для себе траєкторію, тоді як «виїзд» Квачука за межі траси (єдиний в цей день) також згідно правил був абсолютно законний – він зробив його, щоб уникнути зіткнення …

На жаль для глядачів, другий півфінал виявився менш драматичним, де впевнено переміг Гудков. При цьому не можна не сказати, що його «Гольф» в реалії з самого початку був взутий в ту саму гуму «КХ». Однак тут потрібно відзначити, що спочатку на сухому покритті вона не давала ніякої переваги перед звичайною «ґрунтовою» гумою, якщо і зовсім не заважала, маючи більш високий протектор.

А до другого півфіналу траса встигла добряче підсохнути, тому і тут говорити про якусь разючу перевагу «КХ» не доводилося … Цікаво, що в цьому заїзді «на хвості» нового лідера цієї дисципліни досить впевнено перебував дебютант. Пшемінський так і залишився другим, проте, випередивши Тараса Квачук. На жаль для львів’янина, але саме це друге місце стало для нього «фатальним».

У Фінал вийшли Сапужак, що зібрав до цього моменту 12 балів, Гудков з 11-ма, а також Володимир Квачук. Після півфіналів на рахунку останнього виявилося 9 очок проти 8 у Пшемінського.

Проте, думається, що перше місце поза подіумом і негласне звання «кращого серед інших» – зовсім непоганий початок як для абсолютного дебюту в автоспорті в цілому. Раніше за плечима Ростислава Пшемінського не було абсолютно жодного гоночного досвіду, навіть аматорського картингу! ….

На жаль для глядачів, але не для групи підтримки Андрія Сапужака зі Львова, Фінал перегонів теж видався досить прісним.

Хоча спочатку старт краще всіх прийняв Володимир Квачук, вже в самому першому повороті він поступається Андрію Сапужаку, а на виході з нього і Анатолію Гудкову.

Після цього, Гудков із Квачуком «встигли» поборотися між собою, однак Сапужак залишився поза досяжністю для них.

Таким чином, перший раз в цьому році і другий в його аж ніяк не тривалій автоспортивній кар’єрі, яка розпочалася тільки два роки тому, Андрій Сапужак очолив подіум етапу Чемпіонату України з трекових гонок.

При цьому львів’янин зібрав можливий максимум з 15 очок, перемігши в цей день у всіх до єдиного своїх заїздах.

З 13 балами другим на подіум піднявся Анатолій Гудков, а замкнув його Володимир Квачук, який заробив в результаті 10 очок.

Серед дітлахів …

Крім заліку «ТН-9», зарезервованого виключно для дорослих, на «Вербовці» змагалися і діти. Причому їх міні-баггі виглядали на цій новій трасі як «риба у воді», куди органічніше, ніж на трекових стадіонах!

Звично дітвора змагалася у двох підгрупах, на які розбитий клас 1-Ю.

Незважаючи на те, що в другому з трьох «відбіркових» заїздів молодшої підгрупи на баггі Богдана Марущака відірвалося заднє колесо, як і в двох інших, він впевнено переміг і в Фіналі.

Всього цього разу підгрупа 1-ЮМ зібрала тільки трьох учасників, де другим на подіум піднявся Артур Гнатович, а третім Гліб Маслечко.

У підсумку вони зібрали 5 і 1 бал відповідно проти 6 у переможця Марущака. Причому всі троє є представниками Чернівців. Трохи жвавіше, але теж без інтриги виявилося в і старшої 1-ЮСт.

Тут зібралося четверо учасників, однак цей день відверто не пройшов добре для Вероніки Брицької. Вона фінішувала третьою (і останньою) в першому заїзді, і четвертою в другому.

На жаль, але в наступному міні-баггі юної гонщиці з Чернівців, потрапивши якраз в розрив для водостоку, організованого в бруствері, вилітає за межі траси! На щастя, Вероніка ніяк не постраждала в даному інциденті, проте разом із цим вона вибула з боротьби.

Ну а балом в цій підгрупі правил старший із братів Марущак – Василь.

Він виграв всі до єдиного заїзди, включаючи і Фінал, зібравши можливий максимум з 15 очок. (Серед дітей старти давалися для чотирьох машин, а система нарахування очок залишилася класичною – 3-2-1-0). Своєму старшому брату вторив й Богдан.

Він не стартував в першому заїзді цієї підгрупи, але в трьох, що залишилися, включаючи Фінал, фінішував другим, зібравши в результаті 7 очок. Рівно стільки ж виявилося на рахунку Артура Гнатовича, який також виступав одразу в двох підгрупах.

З урахуванням того, що у вирішальному фінальному заїзді він поступився Богдану, що означало для Артура третє місце на подіумі.

… і невеликий P.S.

Брати Марущак виявилися швидше всіх у Косові у всіх сенсах, а ось серед дорослих ним став Анатолій Гудков, встановивши найкращий час заїзду в цей день, за що він отримав Приз пам’яті Сергія Пелешко.

Не можна не відзначити, що цього разу даний кубок не сильно відрізнявся від інших, хоча весь минулий рік Приз імені Сергія Пелешко мав куди більш солідний у всіх сенсах вид, ніж «рядові» кубки на етапах …

Зате місцевий організатор – Олег Рибак, для якого проведення трекової гонки стало дебютним, заснував і абсолютно новий приз «За найкраще оформлення машини».

Він дістався Андрію Сапужаку за його колоритний «Ескорт», який до цих перегонів ще більше змінився на краще, отримавши не тільки практичні, але і стильні вирізи в капоті для додаткового охолодження двигуна.

Вже незабаром, українських трековиків чекає черговий раунд «Автоспідвея», який також пройде на тимчасовій трасі в Черкасах. Те, що там буде «гостро» можна не сумніватися! Адже зі своєю перемогою в Косові Андрій Сапужак зібрав актив в 50 очок, тепер відстаючи всього на 6 від Андрія Яроменко.

І хоча Анатолій Гудков досить серйозно випереджає двох Андріїв з його 67 пунктами, Яроменко, найімовірніше, влаштує справжній бій своїм суперникам, тим більше в рідних для нього «стінах»! …

Ну а потім, після тривалої перерви в кінці жовтня, як й личить цій дисципліні, її заключний етап пройде в тому місці, де «Автоспідвей» народився – на стадіоні в Рівному.

Тут не можна не згадати, що після того, як Сергій Григорович Пелешок так передчасно пішов від нас, було обіцяно, що цей мототрек буде перейменований в його честь. А сам Чемпіонат України з трекових гонок вже другий рік проводиться «в його пам’ять» …

І ось тут, на завершення, хочеться відзначити один момент, а точніше задатися питанням.

Що б сказав засновник «Автоспідвея» щодо проведення цих перегонів на тимчасових трасах з ґрунтовим, а не гаревим покриттям і тим більше про схрещування трекової дисципліни з автокросом, з віражами різного радіусу і перепадами висот?! … Але, природно, відповідь на це питання ми ніколи не дізнаємося, на жаль …

В’ячеслав Щербина

Фото NAWITEH і автора


Додати свій коментар










Pin It on Pinterest