Чемпіонат України з кільцевих гонок UTC: Трохи одеських «замальовок»

Автор: В'ячеслав Щербина | 22 Жов, 2020

Наша розгорнута розповідь про фінальні етапи Чемпіонату України з кільцевих гонок UTC ми завершуємо традиційним альбомом «погляд зсередини». Він тим більше незвичайний, адже як й сама траса, так й паддок носили тимчасовий характер. Окреме спасибі за цю можливість, так само як і всі фото до решти текстів, Юлії Кондратенко!

А найцікавіше полягає в тому, що хоча паддок 3-го і 4-го етапів Чемпіонату України з кільцевих гонок UTC й носив тимчасовий характер, якщо не брати до уваги «кочове» розташування команд «уздовж дороги», взагалі він мало чим відрізнявся від подібного на Автодромі «Чайка». Хоча, свої неповторні нюанси все ж в ньому спостерігалися.

Природно, головною відмінністю одеських етапів стала сама траса. І вона, зі своїми двома довжелезними прямими, дійсно кардинально відрізняється від так добре знайомої українським кільцевикам «Чайки».

Причому цього разу лише одна з прямих була розбита ретардером, додавши і без того присутніх швидкісних властивостей цій трасі. А як мирно виглядають ці відрізки покинутої дороги вранці або ввечері після гонки!

Як і будь-яка інша гонка, одеська не могла обійтися без карети швидкої допомоги та пожежної машини. Однак у даному випадку все ж була і своя «специфіка» – один із місцевих організаторів Віктор Шаповалов, обличчя якого таке враження, що ніколи не висловлює емоцій крім … невдоволення?

Ця Lada Priora свого часу стала свого роду візитною карткою Миколи «Міккі» Шабазова, який був відомий не тільки на «Чайці», а й далеко за її межами, але передчасно пішов від нас.

Цього року «Пріора» вперше з’явилася на трасі якраз в Одесі, а не в себе на рідній «Чайці». І судячи з усього, вона як і раніше привертає увагу навіть «пересiчного» глядача, причому не тільки своїм яскравим забарвленням, а й вражаючим підкапотним простором …

… і хоча її «борти» все ще несли кольори попереднього пілота Сергія Розсохи, цього разу на ній вперше виїхав Віталій Телятников. Для самого Віталія одеський старт став свого роду поверненням у гонки – він проїхав повний сезон 2018, але пропустив минулий.

І, якби не зрадницький проводок генератора, новий пілот цієї машини міг би «відразу» взяти підсумкову «бронзу», а то й віце-чемпіонство заліку Touring!

Приїхавши на нове місце, насамперед команди, як тут – «Київ-Південь» і Eyvtushenko Motorsport, – природно поставили намети і припаркували під ними «спортивки» своїх пілотів …

… після чого настала черга головної роботи механіків – підготовка безпосередньо спортивних машин, ставлячи на них колеса з «бойовою» гумою, поповнюючи всі необхідні рідини – нічого незвичайного, все за стандартною програмою незалежно від локації паддока.

Ну й сама траса теж перетворювалася. Ретардери і покришки з яких вони викладаються залишилися звичними, проте на них самих з’явилися банери організатора Чемпіонату України з кільцевих гонок UTC – Молодіжної організації (і одночасно спортивної команди) «Майстер Карт рейсинг тім».

Кільцевики звикли паркуватися на твердому покритті, а ось для ралістів це наче розкіш! Тому вони, як в даному випадку Валентин Грушевий, підходять до організації «робочого місця» по-іншому.

Під ралійної машиною вистилається щільна «підстилка» і неважливо, що в даному випадку потреби в ній, взагалі, не було. Не обійшлося тут і без суто ралійного гумору – а саме символів, що позначають хто і яку роль виконує в екіпажі)))

Хтось із гостей гонки знав як ефектно (і з ностальгічним присмаком) з’явитися на ній! …

… а хтось використовував момент попіаритися перед виборами … «вишиваючи» не в вишиванці, а в спортивному комбінезоні, вдаючи, що бере участь в гонці!

Кумири у всіх свої – хтось вважав за честь сфотографуватися з Євгеном Червоненком. Кожному своє або так би мовити – на смак й на колір всі фломастери різні)))

Техком на одеських етапах виявився особливо строгим, вимагали зняти пасажирське спортивне сидіння, яке найчастіше є присутнім з тих чи інших причин і в кільцевих машинах. Куди більш ключове питання полягало в іншому – наскільки ними здійснювався контроль ваги машин учасників після цих необхідних ними ж «маніпуляцій»?! …

Природно жодна кільцева гонка не могла пройти без сучасної системи хронометражу з транспондерами, що кріпляться на машинах. Судячи з усього, Ігорю Балазюку, що не стартує в «великому кільці», знайомий прийом, коли цей прилад встановлюється на крайню передню частину автомобіля.

Однак такого способу кріплення транспондера – за допомогою хомутів до, судячи з усього, буксировочної петлі – «кільце» ще 100% -во не бачило! Інша справа шолом і HANS – тут все звично і знайомо)

І неважливо, де проводиться черговий етап – в Полтаві чи Одесі, – як ми не раз писали, ця вболівальниця з Києва в останні роки не пропускає жодної кільцевої гонки!

Не важливо, що це були виїзні етапи – в Одесі також була присутня звична сцена з подіумом, що стала свого роду візитною карткою Чемпіонату України з кільцевих гонок UTC останніх трьох років.

Однак цього разу їй особливий антураж надали потужні «паркетники» марки Audi, включаючи заряджену 600-сильну RS Q8, виставлену колегами одного з трьох претендентів на чемпіонський титул заліку GT Open Володимира Дрогомирецького з «Audi Центр Одеса Південь».

Знову традиційно й практично з самого ранку своїх майбутніх власників на подіумі терпляче чекали оригінальні кубки, що імітують поршень із шатуном, які також стали фірмовою рисою UTС, пам’ятні подарунки від його партнерів, включаючи Bioderma плюс шампанське. Якраз саме воно мало свій місцевий «присмак» і несло відповідну для приймаючої сторони марку – «Одеса».

Місцевий неповторний колорит, причому відразу за кількома «параметрами», можна було знайти і в паддоку. Відразу пригадується «Привоз» далеких 80-х й зазивання торговців, що розносяться з різних його сторін – «Очки, очки, очки, очки, очки, очки, очки, очки» …

… але повернемося в даний час і до «кільцю». Природно, незалежно від того, на якій трасі проводиться гонка, «монорезіни» «ніхто не відміняв». У класі GT Open це був як і раніше слік одного з нових партнерів UTC – Maxxis Tires.

Ось що було незвичайно на цих етапах і саме через їхній виїзний статус, так це склад людей, без яких неможлива жодна з гонок, принаймні, що проводяться під патронатом ФАУ.

Хтось із тих, хто працює на «кільці» в Києві просто не зміг «вирватися». Таким чином, в Одесі працював «місцевий» Техком і хронометраж, а ось роль Головного секретаря, яку зазвичай виконує Людмила Нечай, цього разу на себе взяла Юлія Скуз – дружина Олега …

… а це фото можна інтерпретувати не інакше як – «за кожним чоловіком …». Мабуть, без Оксани і Юлії Скуз ці етапи не відбулися б! Всі три роки «промоутерства» Ігоря Скуза його дружина Оксана працювала за лаштунками українського «кільця» в орг частині набагато більше ніж її чоловік! Принаймні, на самих етапах – адже сам Ігор в ці моменти був сконцентрований на своїх виступах в якості пілота.

На «кільці», і тим більше виїзних гонках, відразу стають очевидними багато речей. Наприклад, поки деякі подружжя або подруги терпляче чекають своїх суджених вдома, інші прикладають максимум зусиль у допомозі їм, причому не тільки приготуванням бутербродів!

В даному випадку це «прекрасна половина» Максима Баклушіна, посильно допомагає їхній команді з Хмельницького і в підготовці машини, причому не тільки «протерти», а якщо потрібно і допомогти відштовхати її після гонки!

Незважаючи на те, що в суботу було похмуро, проте, гонка видалася спекотною, причому у всіх сенсах. Після неї додаткового охолодження вимагали не тільки самі пілоти, а й їхні мотори – Ігор Балазюк щоб остудити полум’яне японське серце використовував елементарну пляшку з водою …

… на жаль, але саме воно на «Форд Фієста» одного з головних претендентів на титул заліку GT Open Ігоря Скуза відмовило, причому термінально! Вердикт механіків «Майстер Карт рейсинг тім» виявився невтішним і другий рік поспіль лідер їхньої команди вже після суботи остаточно втратив шанси на чемпіонство і знову через відмову техніки, при цьому знову впевнено лідируючи в гонці!

Ближче до урочистої церемонії нагородження промо-кари з чотирма кільцями поступилися своїм місцем під сценою, яке після фінішу зайняли машини переможців і призерів.

Однак в даному випадку, користуючись наявністю вільного простору, якого просто немає в закритому парку Автодрому «Чайка», свого роду амфітеатр утворили і автомобілі всіх інших учасників.

Це не тільки додало неповторний антураж нагородження в Одесі, але і як би «віддало честь» всім без винятку пілотам, а не тільки переможцям і призерам, як це відбувається зазвичай.

А через хвилини призи, подарунки і шампанське «перекочували» в їхні руки. Зазвичай після нагородження пілоти виставляють кубки і вже порожні пляшки ігристого на дахи своїх «бойових подруг». Тим самим, додається невеликий штрих того неповторного колориту кільцевого паддока.

На жаль, але цього разу шампанське отримане разом із кубком за 3-е місце для Олега Скуза напевно мало не той солодкий присмак, що зазвичай. Іронічно, але зупинившись, він на власні очі спостерігав, як його молодший брат власноруч штовхає свою машину до фінішу, про що ми більш ніж докладно розповіли

Найцікавіше, що виїзний статус цих етапів навпаки, ще більше додав кільцевому паддоку сімейної обстановки! Особливо вже після закінчення суботньої гонки.

Адже багато хто з учасників приїхали до Одеси цілими сім’ями. І якщо хтось із дружин пілотів з дітьми вважав за краще скористатися нагодою і вирушили на море, інші залишалися «від світанку до заходу сонця» зі своїм чоловіками.

Хтось із дітей, як дочка Олега Скуза, каталася по паддоку на велосипеді – благо його ширина і розташування уздовж абсолютно закритою дороги сприяли цьому, а хтось зовсім з юних років вже тягнеться до гайкових ключів! Невже у когось викликає сумнів те, що ці діти виростуть з «бензином в крові»?

Власне Злата вже почала перемагати на картингу, тоді як син Андрія Скуза (і онук Олега), поки його тато намагається оживити «Фієсту», теж явно тягнеться до механіки, «ризикуючи» стати третім гоночним поколінням цієї гоночної династії!

Мабуть, на «Чайці» такої картини точно ніколи не спостерігалося, щоб поруч зі «спортивками» ночували не тільки персональні 2-колісні засоби пересування для більш дорослих, а й дитячі педальні, та ще й рожеві! Чим не сімейна ідилія ?!

На відміну від похмурої суботи, недільний ранок зустрічав учасників блакитним небом і … мокрою після нічного дощу трасою. Благо тепле сонце практично відразу висушило асфальт, який лише на тренуванні місцями залишався вологим.

Першою дією, яка була потрібна недільного ранку від команд – струсити дощову воду з їхніх наметів. Справа не завжди найпростіша і чревата прийняттям невеликого душа з тієї самої дощової води)

А як майже поетично виглядали краплі води дощу і роси в променях ранкового сонця на яскравих кольорах спортивних машин?! …

… але не на всіх! Команда братів Євтушенко, на відміну від інших, судячи з усього, була підготовлена до подібних природних явищ. Шкода, що під довгі прямі одеської траси вони приїхали … непідготовленими)

Новий день – нова порція роботи над автомобілями. Цього разу перший крок – витерти насухо всю впалу на них вологу. Як вже було сказано вище, далеко не тільки механікам знайшлося, чим зайнятися, а й деяким половинам пілотів, що аж ніяк не переживають за свій манікюр!

У місцевого пілота Валентина Грушевого, що зазвичай виступає в ралі, з самого ранку вже були відвідувачі, як й на «Чайці», які вирішили перетворити гонку в справжній день сімейного відпочинку.

Коли робота-текучка механіка закінчилася і нехай зовсім непоказна на вигляд «Сьєрра», але вже блищить не гірше будь-якої іншої спортивної машини поруч, він нарешті-то теж може перевести дух.

Часом механікам на гонці може знадобитися найрізноманітніший інструмент, причому не тільки наворочений динамометричний ключ, але і найпримітивніший молоток.

Як і амфітеатр зі спортивних машин перед нагородженням напередодні, парад і сама урочиста церемонії відкриття змагання у неділю мала свій неповторний шарм й знову, швидше через специфіку розташування кільцевого паддока на тимчасовій трасі.

Два шолома братів Євтушенко відразу після фінішу недільної гонки. Минулого року вони вписали свої імена в історію українського автоспорту, одночасно ставши Чемпіонами України з кільцевих гонок у двох різних класах! Причому якщо для Андрія це був уже четвертий за рахунком титул, то для його старшого Вадима, який прийшов в гонки в якості пілота дещо пізніше – першим. Цього ж разу вони також синхронно стали віце-чемпіонами …

… проте для обох братів минулого року почалися нові глави їхнього сімейного життя, тепер вже свої власні, тому на ці «програші» Андрій з Вадимом напевно дивилися кілька під іншим кутом, ніж раніше.

Більш того, вони обидва приїхали на гонку зі своїми «половинками», причому Вадим ще і з зовсім недавно народженою дитиною! Тому їм обом було про що і про кого думати, крім самих гонок, які в реалії «не завжди життя»!

Не важливо де відбувається гонка, після її фінішу (та й до нього теж) настає час для фотографій на пам’ять. Особливо відрадно, що в Одесі, як і в Києві, багато глядачів прийшли з дітьми, для яких можна не сумніватися, що така подія залишиться в пам’яті на довгі роки. Тим більше, якщо у них була можливість сфотографуватися не просто поруч зі спортивним автомобілем, а і потрапити в його салон, і «подивитися» там все ще та своїми власними руками!)))

Дорослих же глядачів після гонки в куди більшій мірі цікавлять сліди пошкоджень на машинах. Напевно, це одне з відображень тієї самої нашої тяги до «хліба і видовища» ?!

Ну а останніми замальовками з одеського паддока стали дійсно по своєму унікальні фото, чого точно не побачиш на «Чайці» – автомобільного транспортера. А саме так автомобілі команди «Київ-Південь» і їх «наближених» пілотів потрапили на ці виїзні етапи.

Хоча, якщо напружити пам’ять, то свого часу автовози на Автодромі «Чайка» теж з’являлися. Наприклад, коли на українську трасу приїжджали гості з тоді ще дружньої країни …

 

Дійсно, не важливо в якій частині світу проходить гонка, на перманентному треку або тимчасовій трасі – один кільцевої паддок буде схожий на інший, несучи в собі ту неповторну атмосферу, з якою не зможе зрівнятися ніщо інше – головне, вміти і дати собі можливість в неї зануритися! …

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

Фото Юлія Кондратенко


Додати свій коментар











Pin It on Pinterest