Чемпіонат України з трекових гонок: Герої на трасі та … поза нею

Автор: В'ячеслав Щербина | 01 Вер, 2020

Традиційно нашу розповідь про етап Чемпіонату України з трекових гонок «Національна ліга Автоспідвея», що проводиться в пам’ять про Сергія Пелешко, ми доповнюємо альбомом «погляд зсередини». Причому в даному випадку він особливо актуальний!

Так, український уболівальник у більшості випадків має доступ в будь-який паддок вітчизняних змагань – будь то «кільце», автокрос, трек або ралі. Проте, з огляду на об’єктивні причини, дуже багато неминуче залишається приховано від його погляду. Більш того, далеко не все стає відомо і завдяки ЗМІ. А адже в технічних видах спорту, і особливо автоспорті, головними героями часто стають не тільки власне пілоти, а й їхні команди, зокрема – механіки.

Часто саме завдяки їхнім зусиллям, нерідко межує з дивом, пілоти в підсумку виходять на старт. Не потрібно далеко ходити.

Можна згадати недавній ремонт боліда Макса Ферстаппена менш ніж за 20 хвилин до старту Гран Прі Угорщини після того, як нідерландець послизнувся на установчому колі і пошкодив не тільки переднє антикрило свого RB16, але й підвіску.

Той подвиг механіків Red Bull Racing отримав широкий розголос – воно й зрозуміло, адже мова йшла про «королеві автоспорту».

Але чим гірше наші українські механіки? На своєму рівні вони часом проробляють не менші дива з технікою!

Наприклад, зовсім недавно на «кільці» механіки Sport Car Service менш ніж за пів години замінили КПП на «Калині» Микити Анпілогова, встигнувши до старту гонки.

Тоді пілот не зміг матеріалізувати ці зусилля своєї команди гідним фінішем. Цього разу на 3-му етапі Чемпіонату України з трекових гонок пілот, – а саме Андрій Сапужак – зміг віддячити своїм механіків справжнім спортивним тріумфом! Отже, як зазвичай – про все по порядку.

До Дня Незалежності України Черкаси, а точніше, аеропорт цього міста, дійсно перетворився на справжній автоспортивний центр нашої країни.

Саме на ньому за три дні пройшли змагання відразу в трьох видах гонок – починаючи від аматорського ралі на серійних автомобілях, і закінчуючи автокросом на абсолютно новій трасі. Кількість автомобілів на старті (а це в реалії далеко не всі з них), говорить сама за себе …

… з точки зору спортивної престижності і значущості, головними тут стали відразу два етапи трекових гонок – тільки вони носили найвищий для змагань національного рівня статус Чемпіонату. І проводилися вони не тільки серед дорослих учасників в заліку ТН-9, але і для дітей на міні-баггі в класі 1-ЮМ.

Будь-яке професійне змагання починається з Техкома. Цього разу його очолював Юрій Авальяні із Запоріжжя. В даному випадку він перевіряє відповідність автомобілів Андрія Сапужака і Миколи Пелешко. З урахуванням відкритості паддока, за цим процесом може спостерігати будь-хто.

З огляду на низку обставин на черкаські раунди «Автоспідвея» не приїхали гонщики з Чернівців, через що 2-й етап зібрав всього сімох учасників серед дорослих. Проте, навіть за такої кількості, їхня «географія» виявилася досить вражаючою: Львів, Рівне, Київ, Черкаси, а потім, в неділю, і Запоріжжя з Харковом.

Київ представляли двоє – Олег Грицай і Костянтин Анісімов, який змінив в кермі «Гольфа» №18 свого товариша – захворілого буквально напередодні гонки Ігоря Романова.

Честь Львова захищав Андрій Сапужак, який цьогоріч становить серйозну конкуренцію головному фавориту трекових гонок і чинному Чемпіону України цієї дисципліни Андрію Яроменко.

Цікаво, що якщо перед заїздами вентилятор допомагав охолодитися самому львів’янину, то між ними і навіть вночі, він прямував на найважливіший елемент його «Форд Ескорт» – власне двигун.

З неймовірним піщано-кульовим куривом намагалися боротися відразу дві поливальні машини. Судячи з усього, операторів цих машин цікавили не тільки гонки))) А ось за їхньою роботою в нестерпному чеканні наступного заїзду стежили навіть діти деяких із пілотів, що намагались знайти хоч якусь піднесеність …

… ну а коментатор цих змагань і зовсім виліз на «Запорожець», та ще й такий колоритний! Воно і зрозуміло – з урахуванням тимчасового статусу черкаського треку Aeroring, на ньому відсутні трибуни і суддівська, що зазвичай розташовується на височини. Тому стежити за ходом перегонів на такий тимчасовій трасі, та ще й при тій кількості пилу, завдання зовсім не з легких.

Уже в суботньому півфіналі на «Ескорті» Сапужака виникли проблеми з трансмісією, які і зовсім не дали йому проїхати і кола в фіналі. Звідси лише третє місце. Тепер «гонка» по-справжньому починалася для його механіків.

Причому з урахуванням того, що 2-й етап стартував при заході сонця й фінішував і зовсім після нього, то приступати до ремонту й діагностувати поломку їм довелося буквально вночі!

І це вам справді не «Ф1», і навіть не «кільце». Ці фото відмінний наочний доказ складності роботи механіків у тимчасовому паддоку, розташованому в прямому сенсі слова в полі!

Як з’ясувалося, «згоріло» зчеплення. Його заміна навіть в таких умовах, в пилу і бруду, для професійних механіків завдання не з складних …

… проблемою стала сама наявність вузла! Більш того, «Ескорт» Сапужака не простий, а Cosworth і до того ж не молодий, і це – м’яко кажучи. Знайти таку запчастину навіть «не в полі» на кшталт горщика з золотом лепреконів. Але, голота на вигадку!

Розумний Інтернет показав, що сюди може підійти вузол від дизельного варіанту машини. Настав ранок і місцеві пілоти допомогли гостям проїхатися по … авто-шротам. І, о диво, на одному з них як сказав потім сам Андрій: «… в одній іржавої купі деталей знайшовся сам диск, а в інший «корзина» для нього!»

А поки команда Андрія Сапужака «нишпорила» Черкасами в пошуках зчеплення, інші готувалися до 3-го раунду «Автоспідвея», який почався не тільки з урочистої церемонії відкриття змагання, а й нагородження 2-го етапу.

В даному випадку свої кубки отримує призова трійка дитячого заліку 1-ЮМ. Обидва дня вона виявилася абсолютно однаковою – Андрій Лакуста незмінно перемагав, тоді як компанію на подіумі йому склали дві дівчинки – Тетяна Яроменко і Вероніка Брицька. Природно, саме їх фотографували найбільше – не в останню чергу батьки юних пілотів, яких напевно в ці моменти переповнювала гордість і інші позитивні емоції.

Костянтин Анісімов після тривалого простою в суботу швидше «заїжджав» і був сповнений сил і впевненості до нового старту. 3-й етап киянин зміг закінчити далеко не останнім – 6-м з 10 учасників.

Тут не можна не відзначити, що з урахуванням чужого автомобіля, Костянтин спочатку підійшов до перегонів з особливою обережністю, швидше за майже як до сімейного вікенду)

Після нагородження Андрій Сапужак не забув сфотографуватися з кубком, нехай він і був «лише» за третє місце …

… а тим часом його механіки вже встановлювали на «Ескорт» придбані на шроті запчастини. І, можливо, якимось стимулом для них став той самий суботній кубок, що стоїть серед інструменту – адже всі вони знали, що саме зрадницька відмова зчеплення не дала їхньому пілотові зайняти місце вище, навіть не дозволивши проїхати фінал.

І їм це вдалося! Благо, на відміну від суботи, коли заїзди дітвори і дорослих чергувалися, недільний етап проводився окремо. Першими «відкатали» саме діти, тому в механіків Сапужака був додатковий запас часу на ремонт.

Ось так виглядає стартова таблиця в треку – в даному випадку для десяти пілотів. Спочатку для них проводилося 10 відбіркових заїздів, де їхало по троє, при цьому кожен із пілотів стартував по три рази. Потім після попередніх підрахунків, шестеро найбільш результативних виходило в два півфінали і, нарешті, квартет найсильніших вирішував долю призових місць 3-го етапу в фіналі.

Коли діти з молодшого заліку 1-ЮМ вибираються зі своїх баггі, на тлі дорослих вони виглядають чи то сюрреалістично, як мініатюрні космонавти, чи то заворожуюче … Але коли вони займають місце «в кермі», все начебто «стає на свої місця».

В даному випадку Андрія Лакуста, судячи з усього, вітає з його перемогою син Костянтина Анісімова. Поки що він сам по цей бік кокпіта міні-баггі – питання, як на довго? …

Нагородження 3-го етапу пройшло вже на заході, і серед дорослих в ньому переміг, причому більш ніж впевнено вигравши всі до єдиної гонки цього дня, як раз Андрій Сапужак. Друге місце зайняв дебютував цього дня на треку кросовик Сергій Лакушев, а замкнув призову трійку Олег Мироненко.

Що до Андрія Яроменко (зліва на першій фото), хоча цього разу його підвела техніка і він навіть не зміг пройти до півфіналу, думається що цього дня він не сильно засмутився цієї своєї спортивної невдачі. Мало того, що організований ним ЧЕAUTOFEST став справжнім святом швидкості, так ще і його дочка Тетяна в своєму дебюті на треку двічі стала другою!

Але, мабуть, справжніми «невидимими» (але вже НЕ неоспіваними завдяки нам))) героями того дня стали механіки Андрія Сапужака. Саме завдяки їм був завойований і приз за перше місце на етапі, і Кубок імені Сергія Пелешко, який вручається за кращий час цього дня.

При цьому з Черкас Сапужак відвіз не тільки три кубка, але залишав їх лідером Чемпіонату України з трекових гонок, після трьох етапів випереджаючи на три пункти Андрія Яроменко.

Ну і, природно, вже по закінченню змагань трековиків як могло обійтися без «фото на пам’ять» ?! Тим більше що багато хто з них, включаючи і Анісімова, і Сапужака і Олега Грицая, приїхали на гонки зі своїми другими половинами і дітьми. Адже автоспорт, це не тільки гонки в їхньому чистому вигляді. Це ще й відмінний варіант сімейного проведення часу не тільки для глядачів і уболівальників, але й самих пілотів. Тим більше, коли в цих змаганнях є місце й для дитячих класів! …

В’ячеслав Щербина

Фото з особистих архівів учасників


Додати свій коментар










Pin It on Pinterest