Кубок України з кільцевих гонок: Їх знову було небагато, але!

Автор: В'ячеслав Щербина | 08 Лип, 2020
Пілоти Кубка України з кільцевих гонок

Як й дві попередні кільцеві гонки, 1-й етап Кубка України з кільцевих гонок зібрав зовсім небагато учасників. Можливо, ми тим більше зобов’язані приділити увагу їм – тим, хто в цей непростий, в тому числі й фінансово, час, знаходить можливість виходити на старт!

Тим більше, що гонка знову видалася спекотною, принаймні в плані температури навколишнього середовища, і далеко «не прогулянковою». Але, про це ми вже докладно розповіли в розгорнутому матеріалі про 1-му етапі Кубка України з кільцевих гонок. Настала черга традиційного альбому з персоналіями самих пілотів.

Олег Сокірба зранку, як, втім, майже завжди, виглядав розслабленим. Очевидно, що поява нового суперника в класі Super Touring його не надто хвилювала, принаймні – зовні.

Інший «регулярний» пілот «Супер Туринга» Костянтин Гуцул також виглядав абсолютно незворушним і спокійним, не забувши зробити традиційну для нього розминку перед кваліфікацією.

А ось для новачка цього заліку, ким став Володимир Дрогомирецький, ранок видався вкрай нервовим. Встановлений замість 1,6-літрового 2-літровий мотор випустив клуби диму на першому ж тренуванні!

На щастя, на допомогу Володимиру прийшли відразу кілька людей, включаючи главу Техкома Бориса Донського, які оживили «Фієсту» менш ніж за годину!

Для Павла Мар’яненко, який вивчає свій диск зчеплення, ранок також видався далеко не безхмарним – проблеми з трансмісією наприкінці першого тренування зажадали повного її демонтажу. Однак до кваліфікації і його «вісімка» була вже в строю.

А ось Антона Поляничко на відміну від його напарника-приятеля проблеми обійшли стороною – звідси і піднесений настрій. Що до «побутових» умов Автодрому «Чайка» тут «no comment».

З іншого боку – добре, що вода взагалі є! Тим більше за часів, коли миття рук набагато важливіше інших засобів індивідуального захисту))))

Сергій Юнашев із механіком команди SDrive старанно вивчає кваліфікаційні результати. Типу! Другу гонку поспіль «Юнга» не тренуючись, проходить на кваліфікацію одне, або від сили два «летючих» кола та залишається поза досяжністю для всіх однокласників …

Після рішення виниклих проблем по «трансплантації» нового двигуна, підготовка до гонки для Володимира Дрогомирецького пішла своєю звичною чергою. В даному випадку це підбір «правильної» гуми перед власне гонкою.

На жаль, але Костянтин Гуцул провів всю гонку не на трасі, а на її узбіччі поруч зі своєю Honda S2000. Цього разу «японка» підвела Костянтина в момент старту – обрив приводу.

Після цього вона ще й отримала важкий ляпас у філейну частину від «баварця» Олега Сокірби! Ну прямо таки якісь домагання автомобілів на трасі)))

З урахуванням того, що його нові суперники «самоусунулися» вже на старті, Володимиру Дрогомирецькому залишалося тільки доїхати до фінішу. А там переможця чекав ще більш приємний момент!

Без попередження «сюрпризом» повболівати за Володимира приїхала його «прекрасна половина», привітавши чоловіка, як тільки він залишив кокпіт.

А ось Олег Сокірба після фінішу перебував в куди менш піднесеному настрої. Воно й не дивно – зіткнення на старті, подальший ремонт на піт-лейн і «погоня» за Дрогомирецьким на «пораненій» машині, яка до того ж закінчилася розворотом!

Сергій Юнашев, що після переможного фінішу, що після програшу, а це з ним відбувається не часто – майже завжди однаково іронічний)))

Правда в даному випадку ознаки нехай і не спекотної на трасі (як для нього), але спекотної в прямому сенсі гонки були, що називається, на обличчі лідера «Турінга».

А для Антона Поляничко гонка видалася спекотною у всіх сенсах. Йому довелося позмагатися за третє місце, причому як тижнем раніше, знову з тим же самим суперником – його напарником по команді й приятелем у житті Павлом Мар’яненко.

Цього разу верх здобув Антон, звідси і явний «наліт» задоволеності у виразі його обличчя відразу після фінішу гонки …

… обличчя ж Павла явно говорило про інші емоції. Мало того, після часом безкомпромісної битви з Поляничко, де між ними навіть був відзначений контакт, він поступився. Так після цього майже до самого фінішу йому «не давав спуску» третій пілот Smart Racing – Микита Анпілогов! Що тут сказати, очевидно, що в цій команді немає жодних «team order-ів» і це не може не радувати!

Від цієї гонки Олег Сокірба явно «відходив» нешвидко. Тут він емоційно (як для нього))) розповідає про свій розворот Дмитру Філіну, відповідальному за підготовку «зарядженої» BMW Олега.

Незважаючи на те, що він не пройшов 60% дистанції і не був класифікований офіційно, в якості призу «за волю до перемоги» Олег отримав кубок за 2-е місце і цілком заслужено – адже його «гонитва» за Володимиром Дрогомирецьким на останніх колах стала однією з двох родзинок цієї гонки!

Як до гонки, так під час неї й після – більшість українських пілотів ставляться один до одного як мінімум із повагою. Не виняток і Олег з Володимиром. Після їх досить нетривіального протистояння вони обмінялися щирими рукостисканнями як відразу після фінішу, так й на самому подіумі.

Найемоційнішим цього дня виявився подіум заліку Touring. Цілком передбачувано його очолив Сергій Юнашев, другим фінішував Максим Волинець, який повернувся в кільцеві гонки на оновленій машині, а третім Антон Поляничко. Саме у володаря «бронзи» приводу для радості було більше всіх – за неї йому довелося поборотися і чимало!

На відміну від 1-го етапу Кубка Чайки, в рамках Кубка України крім особистого заліку вже були заявлені і команди. Їх виявилося дві.

Завдяки переможному дублю «Юнги» і його нового напарника Максима Волинця, першу ступінь більш ніж впевнено окупувала SDrive, тоді як Smart Racing, кольори якої захищали два головних дуелянти дня Поляничко з Мар’яненко плюс Микита Анпілогов, стала другою.

Але, мабуть, найбільш пам’ятним подіум цього дня став для Андрія Ронковіча. Для 17-річного хлопця, який раніше мав виключно досвід прокатного картингу, ця гонка стала першою в його житті. І хоча суперник у дебютанта виявився всього один й той зійшов через відмову техніки, історія не знає умовного способу – перемога є перемога.

Більш того, вона повністю офіційна, так як у кубкових перегонах для того, щоб етап відбувся, не потрібен мінімальний кворум у 5 учасників як на етапах рангу Чемпіонату України.

Відразу з двома заробленими «чашками» 1-го етапу Кубка України з кільцевих гонок, причому обидва «золотих», Сергій Юнашев все ж дозволив собі попозувати перед камерою після церемонії нагородження. А чому, власне, ні? Більш ніж заслужено!

А поруч з Максимом Волинцем і його кубком за 2-е місце захотіла сфотографуватися його землячка, яка разом зі своїм чоловіком явно хворіли цього дня за нього.

Напевно, ось у такі моменти, які відображені в нашому альбомі, і українські пілоти відчувають себе також, як гонщики європейського рівня? Нехай уболівальників, та й глядачів у цілому, у них незрівнянно менше, ніж там, – за кордоном. Проте, саме ці пілоти не їдуть туди за кордон, а тішать своїми виступами та боротьбою на трасі своїх земляків, за що їм окрема подяка! …

 

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

фото автора


Додати свій коментар











Pin It on Pinterest