«Ралі Чайка-2019»: Спорт … в спорті

Автор: В'ячеслав Щербина | 27 Лис, 2019

Незважаючи на аматорський статус чергового «Ралі Чайка», традиційно в ньому було присутньо чимало спортивної техніки і професійних спортсменів теж. Сьогодні розповімо про боротьбу серед них.

Як вже було сказано, в результаті стартова відомість «Ралі Чайка-2019» нарахувала 76 екіпажів. Це при тому, що попередні заявки подали 88 пар учасників. На жаль одним із тих, хто так і не стартував, став ветеран українського автоспорту Руслан Кучер, появи якого напевно чекало чимало уболівальників – його нова 112-я виявилася не зовсім готова, а шкода.

Про трьох пілотів, які виступали на потужних «задуженних» повнопривідних автомобілях ми вже розповіли.

Повторимося, що Денис Лохман із Дмитром Зінов’євим зайняли 3-е місце в абсолюті, поступившись переможцю всього 8,7 секунд, при тому, що на їхньому рахунку виявилося 15 секунд штрафів, тоді як Павло Копилець з Євгеном Борщенко після проблем, включаючи і невеликий виліт, в результаті стали тільки 27-ми.

Настала черга спортивного монопривода SP2WD, тим більше що всередині цього заліку вівся ще один підзалік, так і названий – просто Sport. Воістину, буквально «спорт у спорті».

Так чому все-таки спорт ?!

Незважаючи на заявлений статус подібних змагань як «ралі на серійних автомобілях», традиційно на їхній старт допускаються і спортивні автомобілі. Природно, щоб зберігався паритет – вони їдуть в своїх окремих заліках. Більш того, потужні «квадроласти» і зовсім виступають в Трофеї ФАУ поза заліком – їхні екіпажі борються тільки в абсолютному заліку, за місця на окремо взятій гонці.

До того ж в самому Трофеї ФАУ традиційно не існує як такого загального заліку. Офіційні результати виводяться тільки по класах, тоді як «абсолют» мається на хронометражі і потім числиться тільки як протокол гонки, але не етапу.

Тут не можна не сказати, що одночасне ведення абсолютного і індивідуального заліку вносить неабиякі плутанини, і таких вистачало й на «Ралі Чайка-2019».

Але, напевно, це неминуче при такій кількості стартерів і декількох класах. До того ж ще й чималий відсоток новачків і зовсім недосвідчених учасників, що допускають помилки далеко не тільки при проходженні безлічі підступних ретардерів на трасі.

Адже ралійна дисципліна це не тільки «pedal to the metal».

Це ще й ціла наука з арифметикою для штурманів протягом всієї гонки, де помилка на «контролі часу» може коштувати не лише секунд, а й цілі хвилини, які потім на трасі відіграти вже просто неможливо …

Примітно, що серед таких новачків або гонщиків майже без ралійного досвіду, виявилося відразу кілька кільцевиків. По суті, саме для них і був «зарезервований» підзалік «Спорт».

Власне клас SP2WD призначений для будь-якого спортивного ( «задуженного») автомобілі з приводом на одну вісь і атмосферним двигуном робочим об’ємом до двох літрів.

Потрібно сказати, що будь-яких інших обмежень тут немає, тому машини деяких учасників SP2WD відрізняються неабиякою мірою доведення і форсування двигунів.

Саме з огляду на це і було прийнято рішення, ввести окремий, так би мовити внутрішній, підзалік «Спорт».

Хоча офіційно в ньому також можна було стартувати і на 2-літровому моторі, в реалії він був призначений для кільцевих «ВАЗів». Можна сказати, що учасники розділилися самостійно, а офіційно головною відмінністю «Спорту» від «материнського» класу SP2WD була обов’язкова моношина Nokian. І це більш ніж правильно.

Таким чином, шанси всіх у цьому підзаліку повністю зрівнювалися – адже «гума» на будь-якій гонці, тим більше повністю асфальтової, та ще й в мороз – це, мабуть, визначальний фактор №1. Не важливо, скільки потужності під капотом, якщо ти не зможеш ефективно «докласти» її до покриття дороги! …

Сам SP2WD нарахував в цілому 16 машин. Тим самим, цей залік став другим за масовістю класом на «Ралі Чайка-2019», поступившись лише серійному 2WD1600 з його 20 екіпажами.

Підзалік ж «Спорт» склав майже половину від SP2WD – 7 учасників. Тверезо дивлячись на речі, виступаючи на досить скромних, близьких до стокових 1,6-літрових «ВАЗ-ах», та ще й взутих в дорожню гуму проти «псевдосліков» більшості інших учасників SP2WD, «спортсмени» не могли і близько скласти реальну конкуренцію лідерам цього заліку. Тому спочатку саме про них.

Поза конкуренцією

Дійсно, як мінімум пара лідерів заліку SP2WD на тій гонці виявилися буквально поза конкуренцією. Причому Віталій Геращенко, виступаючи на «зарядженій» 1,9-літровий Honda CRX разом з його штурманом Оленою Івановою і зовсім виграли в «абсолюті». Про це вже було докладно розказано. Проте, цей тріумф заслуговує повторення.

Цікаво, що вже в суботу вночі на «нічних» СД Віталій показує просто неймовірні результати, почавши з 4-го в «абсолюті». Причому він закінчив першу «Чайку» в мізерних півсекунди від кращого і це після 5 кілометрів майже в непроглядній пітьмі!

Тож не дивно, що на слаломному «мототреку» Віталій і зовсім третій.

Потім все ж 6-й на довгому «допі» і вже майже в 10 секундах від переможця, (машина якого в рази перевищувала його «Хонду» за потужностю), і 4-й на фінальному «Колізеї».

Якщо брати тільки «індивідуальний» залік, не враховуючи спортивний повний привід, з якого попереду Віталія і так виявився лише один пілот, то суботу Геращенко закінчив третім! При цьому він поступався лише двом лідерам заліку 4WD, програючи Євгену Рахмайлову на його серйозно «прокачаній» Subaru після чотирьох СД менше 5 секунд!

Засвітла, коли більшість знайшло куди більше впевненості, зрозуміло, що результати пілота нехай і досить потужною, але монопривідної, «Хонди» все ж дещо уповільнилися.

Проте, найгіршим для Геращенко за всю гонку став аж 8-й показник на довгій СД9. Але й тут, з п’яти кілометрів його «програш» склав всього 8 секунд і це кращому з «квадроластів», тоді як іншим й того менше! …

Ну а потім були проблеми у суперників Віталія плюс його власна швидкість і жодних помилок ні на самій трасі, ні з боку штурмана. Як результат – абсолютно ніким несподівана і чудова перемога скромної «Хонди» при наявності в пелотоні дюжини повнопривідних машин і чималої кількості потужного «стокового» монопривода …

Але не сильно поступався лідеру заліку SP2WD і Кирило Каландирець, якому асистував Артем Гуменчук.

Вони виступали також на досить потужному, але задньому приводі – BMW 320, яку багато хто звик швидше бачити на дріфті.

На першій ж СД, де його «беха» виділялася з усього пелотону зеленим неоновим підсвічуванням, Кирило 10-й в абсолюті.

Куди вище Каландирець на «Колізеї» – 4-й, акурат за своїм прямим суперником, що не дивно, з урахуванням минулого його чималого досвіду на слаломі.

На другому проїзді по «Чайці» зелена UFO вже 7-я в «абсолюті», знову прямо «на задньому бампері» у Геращенко, поступившись йому з п’яти км примарні 0,03 секунди!

Після цього менш вдалий «мототрек» з 8-м часом в «абсолюті», але 2-м в класі, менш ніж в секунді від суперника.

За підсумками суботи Каландирець перебував на дві позиції нижче в індивідуальному заліку і другим у класі SP2WD, в 13 секундах «позаду» від Геращенко. У неділю Кирило продовжив так само впевнено.

Природно, дріфтер не міг не порадувати глядачів просто таки філігранним проходженням «бочки» з ручником, яку його «БМВ» мало не «облизувала», причому робила це неймовірно швидко!

Після 10-го і 11-го часів в «абсолюті» серед всіх учасників зранку, Каландирець піднімає темп, показуючи 8-й час на «Чайці» і третє на другому «мототреку», цього разу нехай і менш ніж на секунду, але випереджає Геращенко.

На наступній «Чайці» він 7-й, прямо позаду свого головного суперника, все ж поступаючись йому ще пару секунд. Потім Віталій і зовсім виграє в абсолюті на «мототреку», хоча зрозуміло, що відігратися на «фігурці» у швидкого суперника було просто неможливо – всього пів секунди.

На заключній «Чайці» Каландирець знову фінішує на одну позицію гірше свого візаві, при цьому 6-м в «абсолюті», поступаючись Геращенко з п’яти км три секунди.

На тому самому, фінальному «Колізеї», на якому Геращенко мало не став кращим, але який приніс йому перемогу в «абсолюті» у всій гонці, Каландирець 4-й серед всіх, правда, в 1,5 секундах позаду від візаві.

У підсумку, хоча якщо брати інших учасників SP2WD, Кирило більш ніж серйозно перевершив їх усіх, показавши майже на всіх СД результати в топ-10, а часом і в топ-5 «абсолюту», все ж у підсумку він поступився переможцю свого класу (і «за сумісництвом» всієї гонки) вагомі 33 секунди.

Але, решта учасників заліку SP2WD виявилися куди далі від двох лідерів. Серед них і кільцевики з підзаліку «Спорт».

«Спортивна» зав’язка …

Варто ще раз зазначити, що порівнювати показники пілотів «Спорт» і тих, хто виступав на більш потужних машинах, і, головне, на куди більш відповідній «гумі» буде в корені не коректно. Більш того, розглядати їхні результати в «абсолюті» на серійній дорожній гумі, на якій їхали кільцевики, буде й зовсім неправильно.

І, тим не менш, переможець «Спорту» став третім за підсумками гонки в SP2WD, нехай і поступившись переможцю цього класу 2 хвилини. Більш того, саме «спортсмени» розташувалися з 3-го по 7-е місця в материнському заліку, залишивши позаду багатьох учасників, які виступали на «псевдосліках», а деякі і на більш потужних машинах. Але, найцікавіше, це власне боротьба всередині самого підзаліку.

При наявності в ньому неодноразового чемпіона України в кільцевих гонках Сергія Юнашева, що має й досвід «великих» ралі, більшість була впевнена саме в його перемозі. Однак й тут, як і у всій гонці, ми отримали абсолютно несподіваного переможця!

Компанію «Юнзі» на «Ралі Чайки-2019» склали його напарники Владислав Сінані і Сергій Бєляєв, хоча з кольорами їхньої команди SDrive, що офіційно не заявилась у відповідний залік, виїхало ще відразу кілька учасників, причому відразу в декількох заліках.

Головне, що досить несподівано на старт гонки вийшов Євген Крамар, який виступав на машині команди Sport Car Service «з під» Антона Поляничко. У минулому титулований український картингіст, так само не без успіху, але недовго виступав й у «великому кільці», Євген вже кілька років як сконцентрувався на тренерській роботі, «повісивши шолом на цвях». І, судячи з усього – марно!

На «Ралі Чайка-2019» відбувся ще один «come back», так би мовити «з нюансом».

На старт вийшов пілот також офіційно не заявленої команди Sport Car Service Павло Мар’яненко. Згідно протоколів, йому асистував Сергій Скок, який заснував цю команду разом з Володимиром Апостолюком. За плечима Сергія теж успішна кар’єра в картингу, а потім старти і високі фініші й в «кільці», й в ралі. Однак і Сергій вже багато років практично повністю займається тренерською роботою, дуже рідко стартуючи в «кільці» або на «Ралі Чайка».

Але цього разу, в реалії за кермом всю гонку перебував якраз Скок, що абсолютно в рамках правил як ралі в цілому, так і Трофея ФАУ зокрема.

Саме Крамар, штурманом у якого виступила Любов Бортяна, і Скок з Мар’яненко стали головними суперниками Юнашева, штурманом у якого виступав інструктор SDrive і також недавній дебютант у «кільці» Олексій Рижов.

На першій «нічній» СД «Юнга» бере верх, причому випереджає найближчого, ким став Крамар, разом на 5 секунд і на 10 – Скока.

На першому мототреку досить несподівано найкращий час в «Спорті» залишається за Олегом Грицаєм, який робить тільки свої перші кроки в автоспорті і якому асистував Євген Сулима. Однак лідер SDrive поступився своєму новому напарнику лише примарні 0,06 секунди, знову випередивши Скока та Крамара.

На другий «Чайці» в непроглядній темряві Юнашев знову завдає удар. Цього разу Крамар поступився йому 3 секунди, а Скок – 8.

На мототреку тепер також несподівано «вистрілює» Бєляєв, якому асистувала Євгенія Грищенко.

Скок показує другий час, випереджаючи на 3 секунди Крамара, тоді як Юнашев тут тільки 5-й, поступившись здавалося б на короткій однокілометровій СД відразу кілька секунд суперникам!

За підсумками суботи «Юнга» залишився першим, випереджаючи майже на 7 секунд Крамара і на 13 Скока, проте в неділю фаворита чекав справжній спортивний бій.

… і несподіваний переможець «№ два»

Ранкову «Чайку» Сергій виграє, проте Крамар менш ніж у секунді від нього, а Скок у трьох. Перший «мототрек» засвітла залишається за пілотом і засновником SCS, причому на цьому короткому слаломі Скок разом «привозить» дві секунди тезці і три Євгену! А далі-більше.

Свою першу СД на цій гонці виграє Крамар, випереджаючи на другий «Чайці» Скока більш ніж на три секунди і, головне, Юнашева разом на 12 секунд!

Юнга помилився на одному з підступних ретардерів, заїхавши на нього з того боку. Після чого він був змушений здавати назад і «вписуватися», щоб не отримати штрафів. І, це коштувало Юнашеву лідерства!

Саме Крамар виходить на перший рядок заліку «Спорт», правда, з перевагою всього 3,7 секунди над Юнашевим і 8 над Скоком.

На другому «мототреку» перемагає ще один пілот SDrive – Владислав Сінані, якому асистував Андрій Булавін.

Скок тут другий, відіграючи всього одну десяту у Юнашева і разом дві секунди у Крамара.

Після обіду Юнашев знову кращий на «Чайці», випереджаючи майже на дві секунди Крамара і майже на три тезку. Тим самим, відставання «Юнги» від нового лідера скоротилося до мізерної однієї десятої секунди!

На «мототреку» знову, як й напередодні, «вистрілює» Грицай, але, головне, Скок другий, випереджаючи менш ніж на секунду Юнашева і майже на дві Крамара.

Саме цей розрив в одну секунду між Юнашевис і Крамаром знову виводить «Юнгу» в лідери заліку «Спорт». При цьому його перевага складає лише 0,9 секунди над Крамаром та 6 над Скоком. Попереду залишалося дві заключних СД – шість км, і, як і в «абсолюті», вони стали вирішальними!

Євген не тільки виграє останню «Чайку», а й показує на ній найкращий час дня для цього заліку – 3 хв 21,9 секунди. Більш того, Крамар разом випереджає на 7 секунд Юнашева, тоді як Скок поступається йому тільки півтори секунди.

Тим самим, Крамар знову захоплює лідерство, причому тепер із перевагою рівно в 4 секунди над Юнашевим. А до Сергія впритул, на відстань 2,6 секунд наближається ще й Скок!

На останній СД гонки саме Сергій мобілізується, показавши найкращий час дня для підзаліку «Спорт» на мототреку. Суперники ж навпаки, серйозно як для однокілометрового «допа» поступаються – Юнашев тільки 4-й, а Крамар і зовсім 6-й і останній в цьому заліку! Однак, Скоку не вдалося повторити «маневр» Геращенко.

Так, на фінальній СД «Ралі Чайка-2019» Юнашев поступається тезці 2,5 секунди, а Крамар і зовсім 4,4 секунди! Однак диспозиція змінилася, але, які ж підсумкові розриви в «Спорті»!

Євген Крамар разом з Любов’ю Бортян перші в підзаліку «Спорт», треті в цілому в SP2WD і 12-і в «абсолюті». Їхня переможна перевага над Юнашевим із Рижовим склав всього 2,1 секунди, тоді як Скок з Мар’яненко до «срібла» підзаліку «кільцевиків» не вистачило … примарної однієї десятої секунди!

М’яко кажучи, непогана розв’язка. Нехай йшлося навіть не про «цілий» залік, боротьба в підзаліку «Спорт» якщо розглядати топ-3-ку, стала найщільнішою з усіх класів на «Ралі Чайка-2019»! Решта учасників як підзаліку «Спорт», так й в цілому класу SP2WD, виявилися досить далеко від лідерів, але відзначимо і їх.

І позаду лідерів

Хоча Владислав Сінані почав так сказати акуратно, проте, він поступово додавав, і зовсім вигравши заключний нічний «колізей».

На нічліг пілот SDrive пішов 4-м, нехай і серйозно поступаючись лідерам «Спорту», проте випереджаючи не тільки своїх «однокласників», але й майже всіх «старшокласників» з SP2WD.

У неділю Сінані продовжив в «тому ж дусі», почавши тільки з 5-го часу, зате впевнено проходячи «мототреки», один з яких він виграв.

Потім були пара куди більш впевнених 4-х часів на «Чайці» і в підсумку Владислав закінчив гонку 4-м в «Спорті», менш ніж в хвилині від подіуму і 6-м в SP2WD.

43 секунди на фініші напарнику по SDrive поступився Олег Грицай, який йшов позаду, показавши пару других результатів на «мототреку» і виграв один із них у неділю.

Позаду цього квінтету «Спорту» гонку закінчив ще один кільцевик – Вадим Кушнір, якому асистувала Карина Єфанова.

Так, його «вісімка» була взута в більш «серйозну» гуму, ніж у колег по «кільцю». Однак не можна забувати, що Вадим тільки цьогоріч вперше прийшов до автоспорту в цілому, і для них з Кариною ралі тим більше було «в дивину».

Звідси і 20 секунд штрафів, та й помилок на «затиснутій» місцями ралійній трасі, що часом сильно відрізняється від «кільця», вистачало …

Позаду «банки з чорної ікрою» гонку закінчив ще один пілот SDrive – Сергій Бєляєв, який серйозно втратив на другий нічний «Чайці».

Сергій помилився на одному з ретардерів, але чесно повернувся і розвернувся, що коштувало йому в підсумку добрих 20 секунд.

На першій ранкової «Чайці» Бєляєв четвертий в «Спорті», а потім показує ще пару 5-х часів, в результаті, все ж ставши тільки 6-м і останнім в підзаліку, але далеко не останнім у SP2WD, де він поступився Кушніру всього 5 секунд.

 

Пара ще недавніх кільцевиків Максим Флоров і Дмитром Іванько, які вирішили вийти на старт ралі, спочатку швидше націлювалися «на участь». Для Максима, що вже пару років сконцентрований тільки на гірських гонках, це було перше ралі в житті, не кажучи про нічні «допи».

І хоча ці кільцевики їхали на «вільній» гумі, вона була з тієї «що була».

В результаті Максим з Дмитром фінішували 11-ми в заліку SP2WD, поступившись менше хвилини Тарасу Матвієнко з Іваном Лук’яненко, який виступав на «задуженому» … універсалі BMW 323!

Останніми ж в SP2WD стали новачки Олександр Асташов і Вадим Савін, які виступали на спортивному 206-му «Пижику».

Не можна не відзначити ще одного ветерана українського автоспорту Руслана Сєрова, якому асистував Ігор Мельник, які їхали в підзаліку «Спорт».

На жаль, у них не склалося з самого початку, включаючи несправність підвіски вже в суботу. Сєров усунув поломку, але зранку вже почала «вередувати» електрика.

Чергова «реанімація» і Сєров показує 3-й і 4-й результати на довгій «Чайці», після чого його «Калина» буквально відмовилася заводитися і виїжджати на останнє коло гонки! …

Через відмову його «вісімки» вибув й Олександр Карнаков, який пару років тому не без успіху виступав у «кільці».

Разом із Данилом Івановим у першій половині гонки вони «обмінювалися» часом з екіпажем Іван Матвєєв-В’ячеслав Монастирський, що також виступали на спортивній «вісімці». Правда, мова йшла тільки про боротьбу в районі 10-го місця заліку SP2WD.

У підсумку Іван з В’ячеславом сходять через відмову КПП рівно на середині неділі, тоді як Олександр з Данилом пройшли ще пару СД, але теж вибули через зрадницьку відмову «заліза».

А про боротьбу в стокових класах, яких на «Ралі Чайка-2019» було відразу чотири і де теж вистачало своєї інтриги і драматизму, в наступному матеріалі …

 

В’ячеслав Щербина

Фото Вадим Чайковський, Євген Сокур і автора


Додати свій коментар










Pin It on Pinterest