Чемпіонат України з кільцевих гонок UTC: Не настільки драматично, але не без своєї інтриги

Автор: В'ячеслав Щербина | 17 Жов, 2020

Третій та четвертий етапи Чемпіонату України з кільцевих гонок UTC, що відбулися під Одесою, вирішували не тільки долю титулу в GT Open, але й ще двох заліків, плюс нехай і неофіційно, але кардинально змінили турнірне становище в Super Touring-у.

З урахуванням того, що «Супер Турінг» протягом сезону Чемпіонату України з кільцевих гонок UTC виявився вельми нечисленним, цей клас не відбувся. Тому офіційні підсумки в ньому судячи з усього не будуть підводитися, а пілоти, які займали в ньому перші місця, не отримають визнання і нагород. Проте, ми обов’язково заповнимо цей «пробіл». Але, почнемо все ж з тих заліків, де Чемпіонат офіційно відбувся. Як завжди, про все по порядку.

Читайте також:

Не без допомоги «групи підтримки»

Не можна не сказати, що після двох етапів, та й в підсумку по закінченню всього сезону, ситуація в Touring-у склалася досить своєрідна. У двох перших етапах Чемпіонату України з кільцевих гонок UTC, які пройшли на Автодромі «Чайка», в цьому заліку стартувало семеро пілотів. Однак з тих чи інших причин в обох етапах участь взяли лише троє – Вадим Конончук, Вадим Євтушенко і Антон Поляничко.

Природно, перед одеським вояжем це тріо й саме в такому порядку займало перші три рядки турнірної таблиці «Турінг»: 43, 27 і 20 очок відповідно.

Однак Поляничко вважав за краще залишитися в Києві, де в ту ж суботу проходив Фінал Кубка України з кільцевих гонок. Де, до речі, за його підсумками Антон став третім. Разом, в ЧУ їх залишилося буквально лише двоє!

Зі зрозумілих причин, мало хто поставив би проти Конончука, що є 3-кратним Чемпіоном України цього заліку (і його попередньої інкарнації), «беручи до уваги» того, що всі три титули ним були завойовані поспіль.

Проте, останніми роками його тезка додав і саме Вадим Євтушенко є на сьогодні останнім в історії Чемпіоном України вже не існуючого заліку « -1600», та й за підсумками всього «Турінг» у минулому році він став другим. Більш того, не можна було забувати про формулу «4-1».

Відповідно до неї один гірший результат для пілота відкидався, а для Конончука це означало … перше місце! Тим самим формально в Одесу два Вадима приїхали з рахунком 22-15, а на кону в Південній Пальмірі стояли 55 балів! Разом з тим, тут крилось ще одне важливе питання.

Для того, щоб клас формально відбувся, потрібно було 10 учасників, які стартували протягом сезону хоча б один раз. І в даному випадку можна сказати, про його наповнення подбав сам претендент на титул №1, буквально привізши в Одесу …. авто-віз спортивних машин, і, природно – пілотів «до них»!

Жодних горезвісних «мертвих душ», які, на жаль, траплялися і не раз, в історії українського автоспорту, щоб клас відбувся – все було так би мовити, – «for real».

Олексій Дьяченко, який зазвичай виступає за «Київ-Південь», знову не зміг приділити час автоспорту, тому його місце зайняв Сергій Бородін, котрий останнім часом більше відповідає за технічну сторону команди.

На старенькій ж «вісімці» самого Сергія вперше на великому «кільці» виїхав Дмитро Частоколян, який свого часу займався картингом.

Також після однорічної перерви в гонки повернувся Віталій Телятников, виїхавши на Lada Priora «з під» Сергія Россохи.

Всі троє в тій чи іншій мірі є приятелями Конончука й «в миру».

Плюс до них додався місцевий пілот з ралі Дмитро Шведченко, що також виступав на скромній «вісімці» і «вуаля». 11 пілотів на старті, що означало – клас відбувся і на кону одеських етапів в «Турінгу» дійсно стояв чемпіонський титул.

Тут, напевно, варто пояснити, що за навіть фактично 9 пілотів-стартерів, який перший серед них за підсумками року не іменувався б Чемпіоном України!

У такому випадку йому присвоюється звання «Переможець Чемпіонату України». Формальність, проте вона істотна для анналів історії і, головне – продиктована виключно міністерськими вимогами для змагань, пов’язаних з наступними присвоєннями КМС і МС …

Також тут потрібно додати, що йдеться саме про пілотів-«стартерів» в гонці, тобто вони офіційно мають побачити згаслі вогні світлофора і перетнути межу старт-фініш, а не бути просто допущеними або такими, «що взяли участь» (тобто хоча б тих, хто виїхав на тренування), як це було свого часу …

І, забігаючи вперед, в даному випадку всі 11 пілотів «Турінгу» стартували, тому з формальностями ми розібралися.

Шанси були, але примарні

Мало хто сумнівався, включаючи самого Вадима Євтушенка, що за інших рівних й з багатьох причин йому було не обійти тезку лідера. Проте, це технічні види спорту і тут все можливо. Правда, це скоріше стосувалося самого «претендента». Не знаючи, що на трасі в порівнянні з 2013-м роком буде прибраний один із ретардерів, по суті вже «зі старту» Вадим №2 виявився «в мінусі».

У Євтушенко просто не виявилося в наявності відповідної під фірмові прямі цієї траси головної пари.

До того ж, разом зі своїм братом Андрієм вони приїхали на гонку тільки в п’ятницю після обіду і в результаті не встигли потренуватися, тоді як більшість «прасували» трасу з самого ранку і майже до 6 вечора.

Таким чином, у братів Євтушенко для реального знайомства з трасою залишалася лише 30- хвилинне тренування в суботу.

Передбачувано, найкращий час на ній залишається за Конончуком – 1 хв 56,877 с, випереджаючий більш ніж на одну секунду Телятникова і зовсім майже на 4 секунди його головного і єдиного візаві.

На кваліфікації Вадим №1 прискорюється, причому на цілих дві секунди – 1 хв 54,585 с.

Телятников знову другий, але більш ніж у трьох секундах позаду – з кільцевих мірок розрив просто непристойний. Але інші то однокласники були ще далі!

Вадим №2 намагався прискоритися до останнього, пройшовши на кваліфікації 8 кіл проти всього трьох у Конончука, явно впевненого у своїх силах.

Однак, Євтушенко залишається третім, при цьому поступаючись Телятникову лише 0,181 секунди.

Часи інших трьох учасників «Турінгу» поступалися поул більше 15 секунд.

Працюй тут правило 107% або навіть 110%, – всі троє могли б бути не допущені до гонки! Проте, на сьогодні воно відсутнє в Регламенті ЧУ, тому і «немає проблеми».

Та й при шести стартерах у гонці «перемноження» на швидкісну специфіку одеської траси, кваліфікація, взагалі, не грала такої вже великої ролі. І вже сам старт суботньої гонки став тому повним підтвердженням.

Телятникову вдається відразу випередити Конончука, а Бородіну – Євтушенко!

Причому тут не можна не відзначити саме «прийом з місця» Сергія, який в реалії стартував 12-м серед всіх учасників і 5-м в класі, разом вийшовши відповідно на 8-е і 3-е місця.

При цьому Бородін проходить перші пару поворотів фактично пліч-о-пліч з Євтушенко, проте в даному випадку обійшлося без контактів …

Старт стартом, але фаворит незабаром відновлює своє реноме.

На розгоні після фінальної «шпильки» Конончук легко випереджає Телятникова і йде у відрив.

У той же час із проблемами на машині Бородіна, коли він пошкодив гальмівний диск при невеликому вильоті, Євтушенко також спокійно фінішує, але тільки третім.

Частоколян стає 4-м, Бородін – 5-м, а Шведченко з парою колом відставання від переможця 6-м і останнім.

Боротьби, на жаль, тут не вийшло, так само як і за титул. З цим переможним фінішем Конончука його доля вирішилася за один етап до закінчення сезону.

«Попутно» Вадим встановлює і краще коло в гонці – 1 хв 56,761 с, випереджаючи за цим показником найближчого, ким і в даному випадку став серйозно пришвидшений Телятников на 0,8 секунд і майже на дві Євтушенко.

Заробивши можливий максимум у 22 очка, Конончук довів свій «актив» до 65 очок проти 39 у Євтушенко.

Навіть при абсолютному нулі у Вадима №1 в неділю і 33 балах у його візаві, за вирахуванням гіршого у Вадима №2 в «результаті» виявлялося б тільки 60 «пунктів».

Тому Конончук вже в суботу міг святкувати свій четвертий титул Чемпіона України, причому завойований поспіль! Однак з урахуванням підвищуючого коефіцієнта 1,5 на Фіналі UTC, вже друге місце Євтушенко опинялося під теоретичною, але загрозою!

Трохи командної тактики? …

Набравши 15 очок за 2-е місце в суботу, при його перемозі на 4-му етапі, Телятников міг в результаті зібрати 45 очок або і зовсім 48, забери він всі бонуси. Тоді при фініші Євтушенко другим за вирахуванням одного гіршого – для нього 3-го місця, – на його рахунку виявлялося б 49,5. Але це в разі другого місця!

Наприклад, фінішуй між Євтушенко і Телятниковим у неділю той же Конончук, то на рахунку Вадима №2 вже були б 45. У такому випадку бонус за краще коло Віталія міг би принести йому віце-чемпіонство, нехай офіційно в українському автоспорті і не існує такого терміна.

Це не кажучи вже про питання з долею підсумкової «бронзи» заліку «Турінг», де варіантів було куди більше.

Вранці неділі на тренуванні кращий час показує якраз Євтушенко – 1 хв 58,034 с.

Зрозуміло, що він не йшов в жодне порівняння з поулом Конончука напередодні, і, тим не менш. Тим більше, що Телятников виявився в 2,5 секундах позаду.

Конончук, і зовсім нікуди не поспішав зранку, проїхавши лише одне shakedown коло, проте до них впритул наблизився Бородін.

Судячи з усього, Вадим №1 дійсно напередодні встиг «відсвяткувати» (жарт, якщо що))), бо коли всі інші прискорилися в неділю, він навпаки сповільнився. Він показує на кваліфікації 1 хв 56,012 с, тим самим, поступаючись своєму же поулу напередодні майже пів секунди.

Правда, не можна не сказати, що Конончук на кваліфікації проїхав лише одне швидке коло з усього двох !!! Більш того, він все одно забирає поул, яке «просто» тепер виявляється швидше найближчого «тільки» на дві секунди … Напевно, всі були в шоці! (А це іронія))))

Другим на кваліфікації знову стає Телятников, причому цього разу Євтушенко, який знов не з’їжджав із траси дев’ять кіл, поступається йому майже секунду.

При цьому самого Вадима №2 серйозно «підпирає» Бородін, поступившись йому примарні 0,029 секунди! Такі кваліфікаційні розклади обіцяли чималу інтригу і вона дійсно вийшла.

Якщо точніше, то з шести формальних одеських гонок – дві об’єднані по три класи в кожній, – саме «Турінг» у неділю став найцікавішим «заїздом»!

Цього разу майже блискавичний старт вдається якраз Євтушенку і він виходить з 3-го на 2-е місце. Але не надовго.

Уже в першому повороті його успішно контратакує Телятников, більш того, незабаром Конончук випускає його в лідери! «Командна тактика» почалася.

Правда, тут потрібно зробити застереження, що як така команда «Київ-Південь» не мала до неї відношення – очки для неї традиційно збирали її засновник Володимир Дрогомирецький з Конончуком, плюс цього разу Бородін, але не Телятников.

Як вже було сказано раніше, скоріше йшлося про приятельські стосунки, а чому власне й ні ?!

Нічого протиправного і тим більше жодної брудної гри в цьому не спостерігалося. Хіба що, беручи до уваги невеликого «притримування» Андрія Євтушенка в неділю, про що ми вже розповіли раніше, але воно ніяк не стосувалось боротьби всередині самого «Турінгу» …

З цього моменту, те, що глядачам могло здатися боротьбою за лідерство між Конончуком і Телятникова, в реалії таким не було. На відмінну якраз від пресингу з боку Бородіна на Євтушенко, що йшов третім!

Неодноразово квартет пілотів «Турінгу», і це з усього п’яти учасників в ньому цього дня, йшли практично бампер-в-бампер! Більш того, на якийсь момент Конончука, що «підпирав» Телятникова, мало не випередив Євтушенко!

Вірніше Вадим №2 вже майже обігнав новоспеченого й 4-кратного на гальмуванні в тій самій «шпильці», проте на виході з неї на розгоні у «вісімки» Євтушенко не було жодних шансів, причому не тільки проти «Калини» Вадима №1 …

Але, як ми не раз говорили – це технічний вид спорту і тут можна що завгодно планувати, однак результат може виявитися абсолютно непередбачуваним. За це вболівальники, власне, і люблять автоспорт!

… і її несподівані підсумки

На «Пріорі» Телятникова «летить» всього на всього дріт на генераторі, однак це призводить до його сходу. Після цього Конончуку «нічого не залишається», як піти у відрив, вигравши у всіх чотирьох етапах нинішнього Чемпіонату України з кільцевих гонок. А ось позаду лідера без «бою» не обійшлося!

Бородін зміг випередити Євтушенко і навіть «від’їхати» від нього.

Однак на останніх колах, побачивши як Сергій трохи «заважає» його рідному брату, Вадима буквально накрив що називається «red mist»!

Він підвищує свій темп і на останніх колах буквально висить на задньому бампері Сергія, однак до обгону так й не доходить. Найцікавіше, що на цих перегонах Бородін їхав з одним гальмівним диском, який йому напередодні позичив … Вадим Євтушенко!

Більш того, краще коло гонки в «Турінгу» показує зовсім не Конончук, а саме Бородін – 1 хв 55,395 с, що виявилося на одну секунду швидше, ніж у Вадима №1 напередодні.

Показник самого Конончука, виявляється близько, в 0,310 секундах «позаду», тоді як йому самому з точки зору кращого кола в гонці Євтушенко поступається лише 0,054 секунди!

Іншими словами, в недільній гонці Вадим №2 прискорився в порівнянні з самим собою напередодні майже на три секунди!

І хоча Євтушенко знову фінішував третім, головне для нього було те, що другий рік поспіль він закінчує другим в заліку «Турінг».

В офіційних протоколах на сьогодні 1,5 бонусних очка за найшвидше коло стоять у Конончука, але, на щастя, в реалії ця помилка ні на що не впливає ні за яких безлічі підрахунків. А вони якраз в заліку «Турінг» виявилися вельми своєрідними.

Із 31,5 очками, а не 33 як свідчить підсумкова таблиця, за сезон Конончук зібрав суму в 96,5 балами проти 57 у Євтушенко, тоді як їхні «результати» складають 75,5 та 45 відповідно. Найцікавіше, що вийшло позаду них.

Завдяки ударному Фіналу UTC з коефіцієнтом на ньому, фінішувавши другим, Сергій Бородін набирає 32 бали. (Без бонусу за краще коло на сьогодні у нього записані 30,5). Таким чином, саме він стає бронзовим призером «Турінгу»!

Хоча Віталія Телятникова й спіткав схід, він встиг пройти 10 кіл, щоб бути класифіковані 5-м, що означало 12 очок.

Разом із ними він стає 4-м за підсумками року, тоді як Дмитро Частоколян, котрий фінішував другий день поспіль 4-м, закінчує рік 5-м. За дві виїзні гонки вони зібрали відповідно 27 і 25 очок.

І тільки через цю «київську висадку» в Одесі Антон Поляничко, який не приїхав разом із «десантом», в результаті опускається з його 20 балами разом із 3-го на 6-е місце.

Не можна не сказати, що офіційно класифікованими за підсумками року виявилися тільки ці шість пілотів «Турінгу», що стартували на двох етапах кожен, тоді як інші п’ятеро – ні.

Кращим із некласифікованих став Олексій Дьяченко з 16 очками за друге місце на 2-му етапі плюс бонус за поул, випередивши Павла Мар’яненка, Микиту Анпілогова і одесита Дмитра Шведченко, який в неділю виступав уже в рамках заліку GT Open, щоб той в свою чергу набрав необхідний кворум у 10 учасників.

І тут хочеться згадати про пункт 8.12 «Регламенту ЧУ і КУ».

Згідно з ним, навіть пілоти або команди, що стартували двічі протягом сезону, не класифікуються за підсумками року. Якби вони діяли, то в «Турінгу» офіційно залишилися б лише два Вадима! Тільки вони виступали на всіх чотирьох етапах Чемпіонату України з кільцевих гонок. Однак згідно з «Загальними вимогами», два старти досить щоб бути класифіковані, тому такої незвичайної ситуації тут вдалося уникнути … Ще цікавіше все склалося в «Супер Турингу».

Їх було лише троє, але!

Незважаючи на те, що в Одесу не приїхали постійні учасники «Супер Турингу», обидва дні цей залік збирав по три учасники, причому не без змін в їхньому складі.Жлдної боротьби серед них відзначено не було, проте результати одеських гонок цього заліку нехай поки й неофіційно, але вплинули на підсумки і суттєво!

У суботу поул в цьому заліку забирає Ігор Балазюк, який виступав на «зарядженій» Honda S2000.

Його 1 хв 50,468 с стала 5-м часом серед всіх, поступившись поулу номінально слабшого заліку GT Open-а більше двох секунд.

Валентин Грушевий, який виступав на древній ралійній Toyota Corolla, поступився Ігорю 10 секунд, тоді як Георгій Богаткін, що їхав на не менше юній «Сьєррі», був ще далі.

Доволі передбачувано, вони фінішували в точно такій же послідовності, де два суперники поступилися переможцю три кола.

Кращий час Балазюка в гонці склав 1 хв 47,242 с й він став абсолютно найшвидшим в усьому пелотоні! З майже чотирма сотнями коней під капотом – не дивно …

Однак «у процесі» на «японці» згорає зчеплення і в неділю Ігор вже не стартував.

Зате «замість» нього в цьому заліку виїхав В’ячеслав Стаммо на його ралійній KIA, що в суботу стартував у рамках GT Open, для забезпечення кворуму в тому заліку.

Цього разу перший час на кваліфікації показує Грушевий – 1 хв 58,906 с, що було на 11 секунд гірше поула GT Open, тоді як результати Богаткіна і Стаммо виявилися повільніше на 13 і більше секунд.

Результат же гонки вторив суботньому.

Без будь-якої боротьби вони фінішували в тому ж порядку, причому відрив переможця, – в даному випадку Грушевого, – від інших знову склав три кола.

При цьому сам Валентин закінчив гонку 6-м серед усього пелотону, поступившись переможному тріо «Турінга», що є де-юре класом на два порядки нижчим …

Кращий час Грушевого склав 1 хв 57,8 с, що теж виявилося на 10 секунд повільніше якнайшвидшого в GT Open.

Але, головне, Валентин разом із ним заробив можливий максимум, який на Фіналі UTС означав 33 очка. І ось вони стали ключовими!

На сьогодні в підсумкових, але попередніх турнірних таблицях «Супер Туринга» всі етапи не вважаються такими, що відбулися через старт у кожному з них менше п’яти машин.

Однак в жодному з регламентуючих документів таких вимог немає! Принаймні, автор цих рядків таких не знайшов.

Більш того, на початку року на київських перегонах навіть при двох учасниках їм нараховувалися повні очки за відповідні 1-е і 2-е місця.

Зараз же в турнірній таблиці «Супер Туринга» можна побачити якесь «соломонове» рішення – нулі і поруч в дужках очки на етапах. І ось якщо порахувати ці самі бали, то картина складається вкрай цікавою.

Завдяки 2-му місцю напередодні і перемозі на Фіналі UTC з його коефіцієнтом, Валентин Грушевий набирає 48 очок, тим самим, стаючи першим за підсумками року в «Супер Турингу»!

Другим із 44 очками за дві перемоги на двох перших етапах стає Костянтин Гуцул, тоді як третім виявляється ще один одесит – Георгій Богаткін.

За 3-е і 2-е місця на домашній трасі він збирає 34,5 очка проти 30, що залишилися у Олега Сокирби.

Причому весь цей квартет стартував на двох етапах, тому формально вони мають повне право бути класифікованими за підсумками року. Але й це не все!

З урахуванням одеситів в Одесі (пардон за цей каламбур), в результаті «Супер Турінг» нарахував 8 учасників, що стартували протягом сезону.

Так, це означає, що Чемпіонат в даному класі не вважається офіційно таким, що відбувся, і чемпіонський титул в ньому однозначно не буде присвоюватися. Однак згідно правил, топ-2-ка пілотів цього заліку повинна бути відзначена за підсумками року на офіційній церемонії нагородження! Чи відбудеться це в підсумку чи ні, покаже час …

Не зовсім P.S.

Закінчуючи розповідь про фінальні раунди Чемпіонату України з кільцевих гонок UTC, природно, не можна не сказати про командний залік. Тим більше, що в ньому обидва одеських етапи видалися щільними як ніколи. Так в суботу з «успадкованою» перемогою Андрія і третім місцем Вадима, їхня Yevtushenko Motorsport заробила 32 очка, очоливши командний подіум.

При цьому, незважаючи на схід Володимира Дрогомирецького, але з переможними 22 очками Конончука й 8-м за 5-м місцем Бородіна, їхня «Київ-Південь» стала другою, поступившись лише два очки, рівно настільки ж випередивши сімейний підряд гоночної династії Скузів «Майстер Карт рейсинг тім».

У неділю ж з двома майже 100% -ми результатами вже «південці» очолили командний подіум з 64,5 очками.

Найшвидше коло в гонці все ж показав Бородін, тим самим, відібравши півтора очка у своєї ж команди, бо командний залік виводиться за двома кращим із трьох пілотів, а ними цього дня стали Конончук із Дрогомирецьким …

Команда з двох більш молодших гоночних братів взяла 40,5 балів, тоді як на рахунку більш досвідченого кільцевого братнього дуету цього разу виявилося 27 «пунктів».

Проте, з урахуванням того, що представники Smart Racing вважали за краще залишитися у Києві це означало, що, за підсумками року «Майстер Карт рейсинг тім» випереджає їх, закінчивши рік третьої з 93 очками проти 56 у «розумників».

У свій перший рік офіційного існування з 134,5 балами віце-чемпіонкою стає Yevtushenko Motorsport.

Ну а заробивши 172,5 пункти (офіційно про протоколам 174) чемпіонський титул, причому другий рік поспіль, завойовує «Київ-Південь» і це все на свій третій рік існування!

Природно, все підведені підсумки в даних матеріалах є цілком неофіційними і попередніми! Коли ж вони будуть остаточно (і безповоротно) затверджені чиновниками від автоспорту, ми обов’язково ще раз «зберемося» і підведемо їх …

 

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

Фото Юлія Кондратенко


Додати свій коментар















Pin It on Pinterest