Кубок України з кільцевих гонок: Ті, хто подарував уболівальникам свято

Автор: В'ячеслав Щербина | 06 Сер, 2020

Другий етап Кубка України з кільцевих гонок виявився просто таки переповнений боротьбою, причому відразу на декількох, якщо не сказати, – на всіх рівнях!

Свої протистояння розгорталися як за вершини подіумів, причому відразу двох заліків, так й за місця позаду призових. Було б просто невдячно, що не присвятити черговий альбом цим пілотам, які подарували вболівальникам цього дня неймовірно красиву і напружену боротьбу на трасі.

Ранок кожної гонки для більшості пілотів-кільцевиків, як тут для двох пілотів SDrive Сергія Юнашева і Сергія Бєляєва, – починається з нанесення на їхні автомобілі обов’язкових наклейок. За прикладом: назва змагання, обов’язкова реклама від організатора і, звичайно, – найголовнішого для кожного гонщика – його стартового номера.

Він тим більш важливий і навіть дорогий їм, бо в українському кільці багато років пілоти виступають під своїм індивідуальним номером. Для Юнашева це все його життя 76, а для Бєляєва – 88.

Цього разу вийти на старт, що він робить вкрай рідко, вирішив і сам засновник і Директор команди SDrive Андрій Бондар. На відміну від своїх пілотів він уранці смакував каву))))

Це жарт – в реалії хвилинами раніше він точно також власноруч обклеював свій автомобіль. І якщо вранці Андрій перебував у піднесеному настрої «просто так» напередодні свого рідкісного старту, то після гонки у нього з’явилися куди більш вагомі приводи для радості!

А ось в команді Smart Racing, яка в реалії на сьогодні складається цілком із пілотів, механіків, та й керівників офіційно не заявленої Sport Car Service, всіма передстартовими підготовками, як їм це і належить, займаються механіки.

Це дає можливість самим пілотам – в даному випадку Микиті Анпілогову і Антону Поляничко, – спокійно відпочивати між заїздами.

Павла Мар’яненко, який потрапив на тестах в серйозну аварію (на щастя, майже не постраждав фізично), в Smart Racing тимчасово підмінив Руслан Сєров. Ветеран вперше цього року вийшов на старт.

Традиційно для нього всю роботу по машині Руслан виконує власноруч. Це не дивно, адже крім ролі пілота, він багато років «підробляв» інженером, та й механіком теж, для дуже багатьох гонщиків, і не тільки в кільцевих гонках.

Незважаючи на те, що Костянтин Гуцул разом з Олегом Сокірбою цього року є головними (і єдиними) суперниками один для одного в заліку Super Touring, це абсолютно не заважає їм мирно розмовляти, можливо, навіть ділячись досвідом, між заїздами, ну або як тут – в очікуванні обов’язкового ранкового брифінгу для пілотів.

Кожен пілот і його Представник зобов’язані не просто «послухати» Брифінг, що відкриває кожне змагання, а й розписатися про свою участь в ньому – все більш ніж офіційно і строго.

В даному випадку свій «автограф» у відомості для Директора гонки Олександра Кулакова залишає Костянтин Гуцул.

Коли ж Брифінг прослуханий, настає час «розмови» на трасі. Спочатку найменш «серйозної» – тренування. І якщо «досвідчений» гонщик з багаторічним досвідом відноситься до тренувань майже як до рутини, то для молодого пілота як Кирило Мітітел, вже перше ранкове тренування – це момент зосередженості і, можливо, навіть трішечки мандражу?

Проте, тренування можуть виявитися цілком серйозним випробуванням якщо не для самого пілота, то для його техніки. І тут неважливо – титулований ти ветеран або «зелений» новачок …

… наприклад, трансплантація кільцевих «нутрощів», включаючи мотор і трансмісію, його розбитої «Калини» в нову кросову «вісімку» не минула без проблем для самого Юнашева.

Після першого ж тренування Сергій виявив чимало аж ніяк не соняшникової олії під своїм капотом. Але, судячи з подальшого результату – проблема все таки виявилася не серйозною.

До цього гоночному вікенду команда Олега Сокірби, іменована (поки неофіційно) S_o_k_o_l Team, обзавелася не тільки наметом, але й ось такими оригінальними надувними пуфиками для гостей. Але хто сказав, що й сам пілот не може перепочити на одному з них, при цьому пильно спостерігаючи за роботою механіка?)))

Ось коли у будь-якого пілота настає реальний перший момент концентрації на змаганні, так це перед кваліфікацією. І вираз обличчя, а точніше погляду, Андрія Бондаря на цьому фото тому наочне підтвердження …

… що ж до нового пілота його команди Максима Волинця, то, схоже, що він зосереджений і серйозний протягом усього змагання. Після приєднання цього року до SDrive пілот майже ніколи не дозволяє собі посмішки, хіба що після фінішу, і то не раніше подіуму. Докази того будуть наведені нижче)))

Вадим Євтушенко з батьком Дмитром цього дня теж були явно чимось серйозно стурбовані. Вечірній «розтин» показав, що цим «чимось» було пошкодження блокування. Коли вона була виправлена, в неділю саме за Євтушенко залишився другий час у кваліфікації з подальшою боротьбою за подіум. Але це ми забігаємо на день вперед)

Гонщики теж люди!))) Під час змагань їм теж потрібно харчуватися і «підкріплюватися». Але, як відомо, якщо «заборона» плавання на повний шлунок – це скоріше міф, то ось «ганятися» з таким точно протипоказано!)))

Відмінний вихід із даної ситуації – випити йогурт, що і робить незадовго до гонки Кирило Мітітел.

А ось Руслану Сєрову було не до «перекусу». У нього з’явилися особисті спонсори, наклейки яких підвезли не з самого ранку, а незадовго до самої гонки. Тому ветерану було чим зайнятися в абсолютно короткій перерві між кваліфікацією і гонкою, яка цього разу склала лише пів години.

У чомусь «комедний» кадр. Максим Волинець з Сергієм Юнашевим на мить опинилися відокремлені від їхнього головного суперника на трасі Вадима Конончука … парканом!

В реалії всі машини і власне пілоти знаходяться по одну сторону цього паркану. А в даний момент пілоти SDrive прямуючи до Дошки оголошень, вирішили ось так майже «по-арештантські» поспілкуватися з командою Вадима)))

Ну а перший момент, коли пілоти нарешті реально можуть розслабитися – це тільки після фінішу. Правда, гамма емоцій тут буває діаметрально протилежною.

Незважаючи на те, що після майже запеклого політичного протистояння з Конончуком, Бондар фінішував лише 5-м, з урахуванням того, як нечасто він стартує «власноруч», Андрій був явно задоволений своїм виступом …

… а ось у Антона Поляничко, так само як і всієї команди Smart Racing, включаючи її Спортивного директора Дмитра Франчука і Головного тренера Сергія Скока (на фото по центру і справа, відповідно), приводів ні для радості, ні навіть для почуття задоволеності, мабуть, не було.

Антон фінішував лише 7-м. При цьому він став кращим представником цієї команди, тоді як два інших пілота Smart Racing – Анпілогов з Сєровим, – і зовсім замкнули пелотон.

Природно, найбільше приводів для позитивних емоцій після фінішу у переможця гонки. У суботу, незважаючи на наявність у пелотоні грізного суперника у вигляді Вадима Конончука, ним став Сергій Юнашев.

Більш того, як потім з’ясувалося, через проблеми відразу з обома передніми амортизаторами, Конончук і зовсім залишився поза подіумом, тоді як інші призові місця посіли якраз напарники Сергія по команді SDrive …

… не дивно, що в першу чергу, не встигнувши залишити кокпіт своєї машини, в Закритому парку «Юнга» відправився до Сергія Бєляєва, який замкнув призову трійку.

Чи це не ті самі непідробні емоції тріумфу і задоволеності від отриманого результату на їхніх обличчях ?!

Напевно, ці емоції посилюються ще більше, коли відразу після фінішу пілота зустрічає його «прекрасна половина»? …

… ну або коли у нього беруть автограф, тим більше якщо це відбувається в прямому сенсі слова вперше в житті (!), Як на цьому фото у Олега Сокірби)

По завершенню змагання над усіма без винятку машинами учасників роблять одну абсолютно однакову дію – демонтаж датчика електронного хронометражу.

Саме це робить, природно власноруч, Руслан Сєров, який розміщує його досить не тривіально – в передній колісної арці.

А ось Вадим Євтушенко, як й перед нею, так й після фінішу суботньої гонки знаходився, м’яко кажучи, – в заклопотаному настрої. Воно і зрозуміло – адже, незважаючи на ретельну підготовку і тренування напередодні, машина просто «не їхала»! Як вже було сказано, пізніше звичний для «Чайки» «нічній» ремонт все виправив …

… а між цими двома подіями у Вадима все ж знайшовся привід для радості. І чималий! Церемонія нагородження почалася з вручення йому значка і посвідчення звання Майстра спорту.

Євтушенко не просто заслужив його, а навіть виконав «норматив» двічі! Минулого року він одночасно став і чемпіоном України в заліку «У-1600» і віце-чемпіоном у «Турінг»!

Цього разу Кирило Мітітел став єдиним учасником заліку 8с. Проте, він піднявся на подіум і отримав заслужений кубок і тут можна пояснити.

На етапах Чемпіонату України з кільцевих гонок при менш п’яти стартерах у класі він вважається таким, що не відбувся, і нагородження не проводиться, принаймні – офіційно. Регламенти кубкових перегонів відрізняються й в них навіть в такій ситуації, при одному «бійцеві в полі», все офіційно – і кубок і залікові очки. Просто останніх нараховується не стандартні 20, а набагато менше – як раз в залежності від кількості учасників.

Аналогічна ситуація і з заліком Super Touring, де на сьогодні постійно стартують тільки два пілоти (іноді три). Проте, обидва вони отримують і нагороди і залікові очки в свої активи.

На фото їх з фінішем вітає ветеран українського автоспорту Леонід Леонов, який виконував на цій гонці функцію спортивного комісара.

Проте подіум «Турінг» завжди сповнений! Цього разу цей залік зібрав дев’ять учасників, серед яких були першими пілоти SDrive. Після досить яскравою боротьби між самими собою (!) на третю сходинку піднявся Сергій Бєляєв, а на другу Максим Волинець …

… тоді як очолив його лідер цієї команди – Сергій Юнашев. І вже на подіумі всі вони дозволили собі більш ніж заслужені святкові посмішки, включаючи навіть … Максима Волинця)))

Пілоти Smart Racing Микита Анпілогов і Антон Поляничко цього дня залишилися поза подіумом. Однак вони, включаючи трохи травмованого Павла Мар’яненка і одного з керівників і тренерів команди Володимира Апостолюка, теж були присутні на нагородженні, і неспроста …

… незважаючи на всього 7 набраних очок проти 35 (!) У конкурентів, вони також піднялися на подіум командного заліку, який очолили пілоти SDrive.

На жаль, але, як і саме стартове поле, командний заявний лист 2-го етапу Кубка України з кільцевих гонок виявився досить мізерним, нарахувавши всього два колективи …

 

Забігаючи вперед, пелотон 3-го етапу Кубка України з кільцевих гонок, що пройшов всього за добу, виявився лише на одного пілота більше. Однак й їх знову вистачило, щоб подарувати глядачам чимало боротьби і обгонів на трасі. Альбом з цього етапу, так само як й традиційні замальовки з кільцевого паддока, ми природно теж зробимо, але трішки пізніше).

 

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

Фото автора


Додати свій коментар















Pin It on Pinterest