Кубок України з кільцевих гонок: Постійно мінливий паддок

Автор: В'ячеслав Щербина | 20 Вер, 2020

Наша розповідь про 4-й етап Кубка України з кільцевих гонок ми закінчуємо традиційним альбомом «погляд зсередини». Незважаючи на поширену думку, кожен із них по-своєму неповторний – адже кільцевий паддок, він як живий організм – постійно якщо не розвивається, то однозначно мінливий.

Хоча, чому не розвивається ?! Так часом від гонки до гонки в паддоку майже нічого не змінюється – одні й ті ж машини, одні і ті ж особи. Однак, як ми вже встигли не тільки розповісти, але й показати – пелотон 4-го етапу Кубка України з кільцевих гонок дійсно змінився. З новими і не тільки особами ми вже познайомили нашого читача. Настала черга самого паддока.

Мабуть, головною новинкою на 4-му етапі Кубка України з кільцевих гонок стала ця майже «ferrari-rot» Honda S2000. По-перше, сама ця машина вперше вийшла на старт кільцевої гонки в Україні – раніше Костянтин Гуцул виступав на ній виключно в Європі.

По-друге, це логотипи команди Smart Racing, що з’явилися на ній. До минулого року попередня біла S2000 Костянтина незмінно несла кольору конкуруючої команди SDrive – тим інтригуюче стало це подвійне «перетворення».

Щоранку гоночного дня для пілотів починається з проходження медкомісії – це або Головний лікар змагання або як мінімум доктор з чергової карети швидкої допомоги. Він обов’язково перевіряє тиск пілота, ну і контролює його тверезість.

При цьому не можна сказати, що це «проста формальність» – підписуючи так званий «бігунок» пілота, доктор офіційно допускає його до гонки, несучи безпосередню відповідальність за своє рішення. Трапляються випадки, коли «сторонні» лікарі не хочуть цього робити.

Благо, на Автодромі «Чайка» є своя власна швидка з професійною бригадою. Це тим більш до речі, бо лікарі в більшості своїй вже добре знають пілотів і, скажімо так – що від них можна очікувати. Благо останні роки випадків «зловживання», які траплялися за часів «союзу», не відзначається.

До новинок у паддоку можна віднести те, що у Валерії Несік, яка незважаючи на її юний вік вже кілька років практично незмінно виконує функцію Судді випуску, цього разу з’явився «залізний» квадро-кінь)

Псевдосліки чекають свого череда, щоб бути взутими на «БМВ» Олег Сокирби. З урахуванням значного підвищення «енергоозброєності» його головного суперника, судячи з усього, Олегу пора всерйоз замислюватися про виступ на справжніх спортивних сліках …

… а сам «баварець» Сокирби на цю гонку теж змінився. Так на ньому «з експерименту» з’явився старий багажник (звідси торішній синій колір), що не несе величезний спойлер- «лопату», яка на довгій стартовій прямій явно додає Сх машині.

Також на «БМВ» нарешті був направлений в правильну сторону повітрозабірник на задньому склі, іменований як NACA Duct, від якого навіть йшов гофр, чим відводив до чогось повітря для охолодження.

Насправді на старт мали вийти відразу три «Хонди» S2000! Тут всі вони вишикувалися перед «Випуском» на трасу. І крім червоної Гуцула, з іншими також було пов’язано відразу кілька новин.

Так на білій «з під» Костянтина повинен був вперше виступати Владислав Сінані. Він встиг виїхати на ній, але ненадовго – мотор «японки» вийшов з ладу під час кваліфікації.

Зате цього не можна було сказати про третю S2000, на якій в «кільці» дебютував Олексій Бабенко, в результаті сходу піднявшись на другу сходинку подіуму заліку «Супер Турінг».

«Форд Фієста» Миколи Сушко далеко не нова для чайкинського паддока, проте цьогоріч вона в ньому з’явилася вперше. Одного погляду в її лискучий «як з голочки» кокпіт буде досить, щоб зробити висновок про те, що на сьогодні це найбільш «нафарширована» машина в заліку GT Open …

… і точно також, вистачить одного погляду мигцем на спортивні рукавички Руслана Сєрова, щоб зрозуміти, що вони пройшли не те що ні одну гонку, а кілька сезонів. Вони, можуть послужити як якась ілюстрація того, що в автоспорті далеко не завжди на першому місці стоїть потужність і вже тим більше не зовнішній вигляд або «блиск».

Два обличчя цих постійних уболівальників можуть бути знайомі не одному поколінню українських кільцевиків. Разом зі своїм другом Анатолієм вони приїжджають з рідного Кіровограда (а нині Кропивницького) на «Чайку», і не тільки на неї, а й інші кільцеві і ралійні перегони, ось уже близько трьох десятків років!

Однак обличчя більш похилого вболівальника, «олдскульно» не готове з’явитися неголеним на публіці, добре відомо далеко за межами кільцевого паддока і навіть за межами України!

Це ніхто інший, як Валерій Іванович Бобов – один з найтитулованіших українських водномоторників, багаторазовий Чемпіон України. Але найголовніше, що в свої 78 років (!!!) «Боб» продовжує і сьогодні виступати на глісері власної будівлі! Його наступна гонка в Одесі, тоді ж, коли там відбудуться заключні етапи UTC!

Робота Судді випуску схожа … на шлагбаум) Без його, а в даному випадку її, – «добро» жоден пілот не має права виїхати на трасу, принаймні, легально, щоб потім не бути дискваліфікованим. Саме тут надаються ті самі бігунки де стоять розписи медика, від Техкома і «Мандатки», що дають право на виїзд на трасу.

Суддя збирає їх, заносячи пілотів в свій перелік, і потім контролює, щоб за кермом перебував саме заявлений пілот. (Історія знає випадки, коли «під шоломом» в реалії опинявся інший!). Ну а коли починаються власне заїзди, Судді випуску нічого не залишається як … елементарно нудьгувати)

Виглядало б дурним жартом або навіть глузуванням, якби це не було правдою, та ще й підтвердженою даними фото) Нова (для українського кільця) «Хонда» Гуцула виявилася такою швидкою, що з перших метрів тренування з неї буквально здуло бортовий номер!

Ну, щодо швидкості це, звичайно, деяке художнє перебільшення – номер реально здуло вітром, але швидше через погані адгезивні властивостей його клею)

Цікаво, що шоломи деяких із пілотів, – як тут Олега Сокирби і Владислава Сінані, – в перервах між заїздами відпочивають «замість» своїх пілотів, чи то шезлонговий стільчик або оригінальний «пуф»)

Підвіска «Хонди» дебютанта Олексія Бабенка, принаймні, – задня, – в основному «стокова». Але чого тільки коштує цей амортизатор K & W з виносним резервуаром! Причому «коштує» тут буде більш ніж доречним визначенням) …

… складно сказати, який саме приріст потужності дає цей «прямоток» на тій же «японці», але те, що цей «самець» вражає своїм зовнішнім виглядом – це однозначно )))

Нова «Хонда» Костянтина Гуцула теж вимагала уваги до себе. І, схоже, вона дійсно виявилася ще тією «капризою»! Чого тільки коштувало її поведінка на старті, причому в обидва дні, як на Кубку України, так й через добу в UTC.

Без чого не обходиться практично жоден фініш черговою кільцевою гонки, так це без поява нових бойових шрамів – найчастіше на двох машинах одночасно)

Цього разу з такими фінішували «Калина» Руслана Сєрова (на фото) і «вісімка» Антона Поляничко після їхньої напруженої спортивної дуелі, яка тривала без пари-трійки, на всіх інших колах гонки!

А що незмінно як підсумок будь-якої гонки, так це кубки, в народі іменовані не інакше як «чашки». Проте, наприклад, якщо в Чемпіонаті України UTC хоча кубки і досить оригінальні і якраз не мають нічого спільного з «чашками», але вони абсолютно однакові ось вже другий рік поспіль!

Проте в кубкових перегонах таке враження, що з черговим етапом «чашки» реально іншої-нової форми! І таке розмаїття нагород напевно не може не радувати когось із пілотів.

Ось уже другу гонку поспіль в Кубку України переможці та призери також отримують і шампанське. Цього разу ним займався Начальник безпеки Олександр Кулаков, заздалегідь відкриваючи і, тим самим, полегшуючи потім завдання пілотів по відкорковування пляшок.

Як з’ясувалося пізніше, це була справжня сізіфова праця! Досить несподівано всі до єдиного гонщики на подіумі вирішили … «по-домовитому» заощадити ігристе, позбавивши уболівальників (і самих себе) традиційного душа-салюту з шампанського!

Традиційно нагороджував пілотів – тут Костянтина Гуцула з його перемогою в «Супер Турингу» – Леонід Іванович Леонов. Його обличчя, ветерана радянського і українського автоспорту, неодноразового чемпіона СРСР у класі «Волг», останні роки майже завжди виконуючого або роль Директора гонки, або Спортивного комісара, – справжня константа кільцевого паддока. Допомагала йому в цьому вже звично для кубкових перегонів Ольга Макаренко, яка працює на Автодромі «Чайка».

 

***

Здається, навіть цей зовсім невеликий альбом наочно продемонстрував, що паддок українського кільця від гонки до гонки змінюється куди більше, ніж у багатьох інших гоночних серіях. Так само, як у ньому є свої незмінні «стовпи», будь-то з суддівства або вболівальники. І все це називається тією самою неповторною атмосферою, властивою тільки кільцевому паддоку й тільки йому! …

 

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

Фото автора


Додати свій коментар















Pin It on Pinterest