Кубок Чайки

Дійсно, якщо розглядати через призму спортивної ієрархії, «Кубок Чайки» є нижчим щаблем «кільця». Тим не менш, з урахуванням того, що Чемпіонат України з кільцевих перегонів цього року так і не проводився, то дана серія як би вийшла на друге місце за значимістю після Кубка України з кільцевих перегонів, що нещодавно завершився.

Більше того, якщо Кубок України включав лише чотири етапи, як, втім і Чемпіонат України минулого року, то нинішній «Кубок Чайки» являв собою повноцінну багатоетапну серію, що складалася з трьох раундів.

Тож не дивно, що пелотон Фіналу «Кубка Чайки» став чи не найбільшим за цей сезон і точно, зібрав більше учасників, ніж усі регулярні етапи Чемпіонату України у 2020-му році! Не в останню чергу це сталося і тому, що саме ця гонка формально стала традиційною, присвяченою Дню Автомобіліста. А саме на її старт часто виходять ті, хто з тих чи інших причин не виступав протягом сезону. Так сталося і цього разу.

Мабуть, чим насамперед більшості запам’ятається Фінал «Кубка Чайки», причому як самим учасникам, включаючи Олександра Кузьменка, так і тим нечисельним уболівальникам, хто все ж таки в цей день приїхав на Автодром «Чайка», так це вологою туманною справжньою осінньою погодою .

Найприкріше те, що як за справжнім законом підлості, наступного дня в неділю, на яку і було заплановано цю гонку, світило майже весняне сонце, прогрівши повітря ледь не до плюс 15! Але, на жаль – карантинні заходи внесли свої коригування в терміни проведення змагання.

Природно неабияк померзла і єдина на сьогодні представниця прекрасної половини людства серед пілотів-кільцевиків Леся Цимбалюк. Ця гонка стала лише третьою в її поки що зовсім не тривалій автоспортивній кар’єрі. Але, інтенсивні тренування напередодні вселяли пілотесі-початківці впевненість, а разом з ним і гарний настрій, який ніяка вогка погода не змогла зіпсувати!

Незважаючи на свій стан у не менш піднесеному стані духу від самого ранку перебував і Костянтин Денисов. Цікаво, але після його падіння з кільцевого мотоцикла і досить серйозних отриманих травм мало хто припускав, що Костянтин зможе повернутися в гонки ще до завершення сезону!

Тим не менш, хоч і пересуваючись дуже повільно і на милицях, з неймовірними зусиллями потрапляючи і залишаючи «закаркашену» машину, настрій Костянтина був справді бойовим. Хто знав, що незабаром Денисову його неабияк зіпсують суперники, і не стільки самою їх швидкістю, а скоріше її «джерелами»!

Якщо «матч відбудеться за будь-якої погоди», то й попередні обов’язкові ранкові «процедури» теж. Однією з них є обов’язковий медогляд пілотів перед початком змагання, який зазвичай навіть збирає невелику чергу, яка тут складається з Олега Сокирби та Андрія Скока.

Цікаво, а чи є у пілотів «страх білого халата»? (Нехай у цю холодну погоду уніформа медиків де-факто мала інше забарвлення). Хоча, навіть якщо така фобія у когось із них і присутня, з такою привітністю лікаря тиск більшості напевно відразу повертається в норму)))

Не менше, а скоріше, значно більше хвилювання виникає у пілотів та їхніх команд під час другої обов’язкової процедури перед гонкою – Технічною комісією. Адже тут перевіряється незрівнянно більше параметрів, ніж один тиск крові! На Фіналі «Кубка Чайки» Техком очолював добре відомий більшості інженер зі спортивних двигунів, причому не лише автомобільних – Павло Остроушко.

Навіть архаїчну порівняно з рештою машин учасників «копійку» Святослава Денисова «техком» оглядав із чималою скрупульозністю! Шкода, але якщо таку технічні комісари і виявили по відношенню до «Калин» з класу «8С», в результаті вона не отримала ніяких легальних наслідків. Адже достовірно відомо, що 1,4-літрові «Калини» команди Smart Racing викликали чимало запитань у цього Техкому!

Одним із тих учасників, хто лише спорадично виступав цього сезону, став Максим Волинець, який вранці власноручно наносить усі запропоновані регламентом наклейки на свій автомобіль. А цією «Калиною», яка вперше хизувалась незвичайним яскравим кольором і стильним нестандартним «оперенням», Максим обзавівся лише на початку цього року.

Ще одним пілотом, хто взагалі в рамках Фіналу «Кубка Чайки» вперше вийшов на старт цього року був Олексій Бабенко. При цьому його біла Honda S2000 явно перебувала в повній «бойовій підготовці», так що у Олексія вранці залишався час «посидіти» в телефоні.

Знаковий у своєму роді кадр. Заснована Нітешем Палом AWT Racing прийшла в автоспорт тільки цього сезону, раніше кілька років не без успіху, включаючи чемпіонські титули, виступала в мотоциклетному «кільці». Там її наїзники, включаючи самого Пала та Костянтина Денисова, справді їдуть на «байках» BMW, а команда представляє кольори відомого в Україні «одноіменного» дилера цієї марки. А от у перегонах «на чотирьох» члени цієї команди задовольняються лише «ВАЗами».

Тим не менш, з урахуванням того, що їхній головний «призовий пілот» в особі Сергія Юнашева виїхав до Дніпра, де, до речі, зміг завоювати одразу два чемпіонські титули, у AWT Racing з’явилася «вакансія». І її з радістю зайняв Олег Сокирба, який виступає на відповідній назві цієї команди «баварці»!

На фото Олег якраз вносить необхідну інформацію про себе та свою «БМВ» у командну заявку AWT Racing, цього разу подану цілком своєчасно. Жаль, що друга, причому поспіль, поломка підвіски на «баварці» не дала новому пілоту цієї команди як слід захистити її честь…

Зазвичай, Брифінг для учасників та їхніх Представників, це ще й привід поспілкуватися перед його початком, як це роблять два пілоти «Супер Турінга» Костянтин Гуцул із Максимом Пашком. А фавориту цього заліку явно є чим поділитися з новачком, який виступає лише другий і неповний сезон у «кільці».

Майже на всіх Бріфінгах нинішнього сезону два фаворити заліку «Турінг» майже як непересічні шкільні товариші (якими вони апріорі не є) незмінно знаходилися парою, що було багаторазово відображено у наших альбомах.

Цього ж разу його головний візаві «укотив» у Дніпро, «кинувши» Вадима Конончука. Залишившись на самоті, Вадим аналогічно прибував і на Бріфінгу. Проте, звично для нього, Конончук перебував у абсолютно розслабленому стані, у спокої та впевненості, знайшовши чергову посмішку «на камеру»)))

А ось Максим Волинець, для якого цей старт став лише третім цього сезону, на Брифінгу був явно сконцентрований та зосереджений.

Ну а перед кваліфікацією момент концентрації настає для всіх без винятку учасників. І, напевно, ще й чималого спортивного мандражу, тим більше якщо це стосується новачків, таких як Павло Чабанов…

… й одразу після фінішу гонки далеко не завжди пілоти випромінюють задоволеність та позитивні емоції. Наприклад, у Владислава Сінані приводу для них після заїзду «Супер Туринга» не було! Пілота, що чудово стартував і вийшов з 5-го на 2-е місце, після цього один за одним пройшли суперники, які виступають на куди потужнішій техніці.

Після цього у Владислава, який намагається наздогнати їх, спочатку трапляється розворот, а потім знову починає «глючити» один із датчиків, через що його «Лотус» ще більше втрачає в швидкості. Плюс на той момент Сінані не знав, що його 5-го місця у вирішальній гонці вистачило для «бронзи» за підсумками «Кубка Чайки» в цьому заліку.

А ось чому Костянтин Гуцул, який впевнено виграв як у самій гонці, так і у всій серії, і про що він знав, виглядав не зовсім задоволеним одразу після фінішу – гарне питання) Можливо, він настільки сильно перейнявся проблемами свого квазі-напарника?)

Тим не менш, миттєво, ще навіть не встигнувши зняти свої шоломи, два Костянтина, які є фаворитами цього заліку, вирішили зробити «фото на згадку», до яких на ній приєднався і Максим Пашко. Як знати, можливо, незабаром, набравшись досвіду, Максим складе реальну компанію цим лідерам не лише на фото, а й у боротьбі на трасі.

Напарнику Пашка по Huragan Racing одразу після фінішу було не до спілкування. Павло Чабанов насамперед вивчав можливі пошкодження, які міг отримати його красень-TCR після його вильоту з траси, що стався на першому колі.

На щастя, той напіврозворот на холодному непрогрітому «сліку» не привів ні до чого більшого, ніж трохи осіннього листя та трави на радіаторі та під крилом. Все це ретельно знімав «особистий» оператор цієї команди)

Гамму емоцій Костянтина Дяденка після фінішу можна було зрозуміти, тільки якщо вникнути у проблеми, що виникли в цей день у другого фаворита «Супер Туринга». Справа в тому, що ще під час тренування на його BMW «скінчився» один з передніх амортизаторів, що призводило до буквального «з’їдання» «сліку». Тому Костянтина турбувала не так його швидкість, а чи зможе він взагалі доїхати до фінішу гонки!

Звідси не дивно деякий подив і навіть зневіра на обличчі Дяденка, що йому це вдалося і він зміг пройти всю дистанцію! Природно, одразу після цього емоції змінилися на задоволення і радість від отриманого результату, адже Костянтин не просто «доїхав», а й впевнено фінішував другим, причому як у самій гонці, так і за підсумками всієї серії!

Мабуть, у кого в цей день після фінішу були негативні емоції, то це у Микити Анпілогова. Маючи чудові шанси на підсумкові перемоги, другий Фінал поспіль Микита сходить! Причому якщо в рамках Кубка України поломка підвіски стала наслідком помилки самого пілота, який «приклався до відбійника», цього разу маточина «полетіла» без жодних явних причин.

Не дивно, що одному з механіків Smart Racing і, судячи з усього – не тільки йому одному, – довелося виправдовуватися перед правомочно роздратованим пілотом… Бувають у гонках і такі емоції, викликані відмовами техніки, що в реалії також є невід’ємною частиною будь-якого виду моторспорту…

…контрастно до Микити, зовсім інші емоції переповнювали наприкінці дня Лесю Цимбалюк. Так, вона фінішувала останньою в заліку «8С», разом з тим, після всіх тих тренувань на третій в її житті кільцевій гонці у пілотеси-початківця дійсно почала з’являтися швидкість.

Ну а перед церемонією нагородження єдина представниця прекрасної статі в «кільці» була відзначена організаторами та суддівством. Нехай нагородою «За волю до перемоги» став і не кубок, а лише шампанське – проте емоції від цього не стали меншими. Більше того, на відміну від «чашки», ігристе Леся пізніше змогла розділити з тими, хто підтримує її на цьому новому непростому та тернистому автоспортивному шляху.

Найскладнішим для Костянтина Денисова цього дня було піднятися сходами на другий поверх ЦУГу для участі у Брифінгу, а потім і на церемонію нагородження. Принаймні – з фізичної точки зору. На самому ж подіумі пілот AWT Racing явно стримував свої емоції, а його посмішка швидше виглядала натягнутою, неабияк відрізнялася від неї вранці! І питання полягало не у засмученні лише третім зайнятим місцем подіуму заліку «8С».

Він крився в несподіваній швидкості пілотів Smart Racing Андрія Скока і Романа Марківа, що окупували перші два ступені. А точніше в їхніх 1,4-літрових 16-клапанних «Калинах», за відомостями конкурентів, оснащених значно більшим, ніж це передбачено технічними вимогами «дроселем», і не тільки ним…

 

Після нагородження Андрій Скок допоміг донести кубок та шампанське свого суперника, з яким ще влітку вони билися на трасі зовсім на рівних. Все нічого, якби юний пілот не зробив це після суфлерських підказок свого дідуся Дмитра Франчука – того самого представника Smart Racing, який перешкоджав подачі заявки AWT Racing. Що в свою чергу відбувалося якраз у той момент, коли Денисов знаходився буквально в переламаному стані на лікарняному ліжку, та й його напарник Нітеш Пал ходив у гіпсі!

Зрозуміло, що зовсім інші емоції відчував третій призер Супер Турінга, ким став Олексій Бабенко. Перший же старт у році, і одразу подіум! Більше того, у його зовсім не тривалій автоспортивній кар’єрі, яка почалася лише торік, для Олексія цей подіум став уже третім. Щоправда, Костянтини, які посіли перші два місця, можуть «похизуватися» ще більш вражаючою статистикою.

Адже Дяденко, який раніше виступав виключно в тайм-атаці, прийшов у «велике кільце» лише цього року. І, незважаючи на свій статус дебютанта, всі перегони, в яких він зміг фінішувати, Костянтин-2 піднімався на подіум, «попутно» здобувши звання Володаря Кубка України з кільцевих перегонів! Але навіть такі здобутки дещо тьмяніють у порівнянні з показниками його тезки-візави.

Так, ставши першим у рамках Кубка України-2020 і це всього на свій перший повний сезон у «кільці», Гуцул поступився Дяденко цього року. Проте з трьома «вікторіями» у рамках «Кубку Чайки» Костянтин-1 більш ніж впевнено переміг за підсумками цієї серії. Більше того, йому належить унікальна у своєму роді статистика – всі до єдиної гонки, де Гуцул побачив фінішний прапор, він незмінно очолював подіум!

 

Але, мабуть, найемоційнішим на Фіналі «Кубка Чайки» став подіум середнього заліку «Турінг». І питання полягало не в тому, що воно було останнім цього року, а в тому, що всі троє не так часто на нього піднімалися цього сезону.

Незважаючи на його чотири, причому завойовані поспіль чемпіонські титули, нинішній сезон для Вадима Конончука виявився не найвдалішим і ця перемога для нього стала лише третьою із семи стартів.

Не менше техніка підводила і Владислава Сінані, до того ж коли є можливість регулярно стартувати відразу в двох класах. Для нього цей подіум став лише четвертим цього року, і це у дев’яти стартах. Ну а приводів для радості найбільше тут було швидше у Олександра Кузьменко.

Для нього цей подіум виявився лише третім у житті, причому всі вони «відбулися» поспіль. Більше того, після двох третіх місць цього разу Кузьменко піднявся на щабель вище! Отже, прогрес цього пілота вже навряд чи хтось зможе поставити під сумнів, включаючи його самого)))

Не дивно, що задоволені та радісні, в просочених переможних шампанських комбінезонах, Вадим із Олександром були «ні разу не проти» фото (на згадку) одразу після церемонії нагородження)

Але, мабуть, найбільш емоційною подіумною церемонією стає тоді, коли учасник поділяє її зі своїми дітьми. У пуританській «Формулі 1» це не прийнято і навіть у Мексиці син Серхіо Переса залишився стояти за подіумом.

В американському NASCAR, навпаки, діти пілотів у «колі переможців» є його невід’ємною частиною. Проте в цих гонках апріорі не існує як такого подіуму і вшановується в них лише один переможець. Інша справа гонки українського «кільця», на подіумі яких знайдеться місце і призерам та їхнім дітлахам, як тут для Нітеша Пала.

… тим більше, як не розділити останній у році, що минає, тріумф з близькими і не сфотографуватися з кубком на тлі своєї улюбленої машини, нехай вона кілька разів і підводила.

Власне, що й робить Костянтин Дяденко, тоді як його синочку напевно в цей момент переповнювали гордість за свого батька і… швидше за все бажання йти його стопами?)

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

Фото автора

Нагадаємо про ситуацію, що склалася раніше. «Відправною точкою» у ній став відверто не найкрасивіший та найспортивніший вчинок Представника команди Smart Racing Дмитра Франчука. На 3-му етапі Кубка України з кільцевих перегонів він фактично шантажем змусив КСК відмовитись приймати не вчасно подану заявку від AWT Racing. Після цього решта команд, які з початку року офіційно стартували в «кільці», оголосили бойкот цьому колективу.

Більше того, з того моменту командний залік в українському кільці, по суті, перестав існувати!

Декілька перегонів поспіль єдиною офіційна заявка надходила тільки від Smart Racing, яка природно й автоматично «перемагала». Більше того, незважаючи на вирішальний статус Фіналу Кубка України з кільцевих перегонів, у заліку «8С» на старті опинилися лише дві машини і обидві виключно з логотипами цієї команди.

Все це виглядало більш ніж промовисто і … відверто сумно. Але все ж таки залишалася надія! Так, представники Smart Racing у результаті так і не принесли ні публічного, ні хоча б приватного вибачення іншим колективам за той вчинок їхнього Представника.

Тим не менш, з урахуванням того, що Фінал «Кубка Чайки» завершував кільцевий сезон, та ще й став традиційною гонкою, що проводиться до Дня Автомобіліста, можна було очікувати, що, так би мовити, з нагоди свята, суперники дадуть індульгенцію цій команді.

Частково так й сталося. Однак тепер у них виникли інші, не менші, а десь навіть більші, питання якраз до «Калин» Smart Racing, що виступає саме в класі «8С». Як завжди, про все по порядку.

Необхідний квінтет зібраний

Також нагадаємо, що AWT Racing прийшла в автоспорт лише на початку цього сезону, причому не звідкись, а з мотоциклетних кільцевих перегонів! І та ситуація із «запізнілою» подачею заявки цієї команди була пов’язана з вельми невеселими обставинами. Займаючись своєю першою пристрастю – мотогонками, – одразу два її пілоти напередодні тієї гонки отримали травми різного ступеня.

І на відміну від засновника AWT Racing Нітеша Пала, спочатку прогнози на швидке відновлення його партнера Костянтина Денісова були вкрай не втішними. Тим не менш, їм обом, як досвідченим наїзникам, не звикати до боротьби не лише із суперниками на трасі, а й із травмами.

На подив, хоч і на милицях, Костянтин справді повернувся у стрій, принаймні – за кермо спортивної «вісімки» – до закінчення нинішнього сезону! Не кажучи вже про самого «Ніка», який у реалії падав двічі за цей рік і отримавши кілька травм поспіль, але теж рвався «в бій».

На «Чайці» так і не з’явився ще один завсідник «8С» Кирило Мітітел, який вирішив сконцентруватися на підготовці вже до наступного сезону, причому не факт, що з точки зору класу «8С». На старт у цьому заліку знову вийшла Леся Цимбалюк, яка інтенсивно тренувалася напередодні фінальних кільцевих перегонів сезону.

Тож разом із пілотами Smart Racing Андрієм Скоком та Романом Марківим, «8С» зібрав мінімальний кворум із п’яти учасників, необхідний для нарахування «повних» очок на етапі. З урахуванням фінального статусу 3-го етапу «Кубка Чайки», вони ще й перемножувалися на підвищуючий коефіцієнт 1,5.

Підсумки серії визначалися звичною схемою з відкиданням одного гіршого показника для пілота, що означало формулу «3-1». Завдяки всім цим чинникам інтрига у цьому заліку справді зберігалася і чимала. Так на рахунку Андрія Скока було 34 очки, але за вирахуванням найгіршого, його «актив» у реалії становив лише 17 із них.

У його партнера Романа Марківа турнірна ситуація складалася схожою – 24 і всього 12 балів відповідно.

Разом з тим, у нестартованого на 1-му етапі «Кубка Чайки» Денисова і Пала, що зійшов тоді, ці результати автоматично стали «найгіршими» й це давало їм 15 і 20 очок відповідно. (На момент тих перегонів, які відкривали нинішній кільцевий сезон, AWT Racing ще не прийшла в автоспорт, вперше офіційно заявившись тільки на наступній гонці).

Таким чином, з урахуванням відкидання найгіршого показника Денисов, який саме переміг у «8С» на 2-му етапі, був номінальним лідером цього заліку!

«На кону» Фіналу «Кубка Чайки» стояли 33 очки, тож математичний шанс на підсумкову перемогу мали всі чотири пілоти, не кажучи вже про повну непередбачуваність у боротьбі за решту призових місць.

І на радість уболівальників весь квартет головних дійових осіб цієї автоспортивної «мильної опери» був у строю. Проте, на деяких із них уже з самого ранку чекав не тільки туман, а й свого роду холодний душ!

Майже прірва!

На першому тренуванні найкращий час у «8С» показує Роман Марків – 1 хв 41,005 с. Скок виявляється поруч, у півсекунді від напарника, а ось два їх суперники поступаються їм і чимало.

Денісов виявляється у 2,5 секундах позаду, своєю чергою, випереджаючи свого партнера лише на 0,3 секунди.

Ок, це було перше тренування, під час якого асфальт перебував у досить слизькому стані. Плюс не можна не враховувати, що обидва і «Нік» і Костянтин кілька місяців не сідали за кермо спортивних машин. Однак на другому тренуванні ситуація повторюється!

Більше того, Роман прискорюється, причому на цілу секунду, показуючи 1 хв 40,096 з, знову випереджаючи на пів секунди Скока.

А ось обом пілотам AWT Racing не вдається додати у швидкості. Тепер Денисов поступається кращому часу 3,7 секунди, знову залишаючись попереду Пала на тих же 0,3 секунди.

На кваліфікації, де асфальт все ще залишався в досить підступному стані від роси, що випадає з туману, «поул» забирає Скок.

При цьому Андрій скидає ще кілька «десяток» із тренувальних часів, показуючи 1 хв 39,759 с.

Після цього Андрій проходить ще три «швидкі» кола, де на одному з них він поступається самому собі лише 0,061 секунди.

Марків також проходить цілу серію із «швидких кіл», у результаті поступаючись «поулу» лише примарні 0,084 секунди.

На кваліфікації Денисову все ж таки вдається прискоритися і чимало. Однак він все одно програє найкращому часу чималі 2 секунди.

Причому Костянтин намагався покращитись до самого кінця «квали» і найкращим для нього стало саме його останнє кваліфікаційне коло.

Палу теж вдається дещо прискоритися, проте він поступається своєму напарнику 1,4 секунди та 3,5 «поулу».

Весь цей час за цими «віртуальними розбірками», ніби спостерігаючи за ними збоку, знаходилася Цимбалюк. Порівняно зі своїми першими перегонами Леся значно додала, тепер відстаючи на тренуваннях від лідерів цього заліку близько 10 секунд.

Щоправда, вторити їм і підняти темп на кваліфікації у неї не вийшло. І хоча в єдиної на сьогодні пілотеси в українському «кільці» спостерігався очевидний прогрес, все ж таки основна увага більшості була прикута не до часів гонщика-початківця.

Привид Сенни чи ?

Звичайно, така прірва, як за кільцевими мірками, в кілька секунд, не могла не здивувати «сторону переслідування». Адже раніше той же Денисов за швидкістю становив абсолютно рівну конкуренцію Скоку, включаючи перемогу на тому самому 2-му етапі «Кубка Чайки». У той же час Пал протягом кількох гонок раніше також на рівних боровся з Марківим.

Ті перегони проходили за тією ж самою конфігурацією, що й фінал цієї серії і тоді часи на кваліфікації були на дві секунди повільнішими.

«Поул» влітку на 2-му етапі «Кубка Чайки» взяв Скок, де його найкращими стали 1 хв 41,849 с. Денисов тоді поступився Андрію 0,263 секунди, тоді як Марків був ще на секунду повільніше.

У зв’язку з цим хтось навіть міг пожартувати – невже привид Айртона Сенни зійшов на двох пілотів Smart Racing і доторкнувся до них напередодні Фіналу «Кубка Чайки»?! Чи питання лежали в більш реалістичних площинах? І у суперників цієї команди їх з’явилося чимало!

Вже на той момент гонки «поповзли чутки», що двигуни «Калин» Smart Racing за цей період були змінені.

А якщо бути точнішими, то в них була застосована більша дросельна заслінка, ніж звична 46-міліметрова, запропонована для цього класу – принаймні для 8-клапанних 1,6-літрових двигунів. Разом з тим, задля справедливості тут треба відзначити кілька інших фактів.

Влітку асфальт перебував у неабияк прогрітому сонцем стані, тоді як на Фіналі «Кубка Чайки» панувала справжня осіння погода, яка подвійно сприяла падінню часів.

По-перше, на куди холоднішому асфальті покришки «почувалися» набагато краще, так як аналогічно холодніше повітря давало краще «дихати» двигунам. Та й самі пілоти до кінця сезону «укотилися», до того ж здобувши раніше досвід цієї конфігурації траси.

Учасники старшого «Турінга», які виступають на такій же «гумі» і рівно в тих самих умовах, прискорилися прямо пропорційно.

Так, якщо на 2-му етапі «поул» Вадима Конончука склали 1 хв 39,136 с, то тепер Олександр Кузьменко, який забрав його, показав 1 хв 36,715 с, а той же Конончук поступився йому всього 0,158 секунди. (Нагадаємо ще раз, що обидві гонки проводилися по одній і тій самій конфігурації з «гострим» варіантом «Картингового повороту»).

Також тут не зайвим буде згадати і про травми обох мотоциклістів і особливо Денісова, який все ще пересувається на милицях і з неймовірною працею сідав у спортивну машину.

Так само як відсутність «накату» в обох пілотів AWT Racing, чого не можна було сказати про їхніх конкурентів.

«Тести» Костянтина напередодні цієї гонки звелися лише до спроб сісти за кермо і тиснути педаль гальма правою ногою! Фізично і те, й інше він зміг почати робити за лічені дні до Фіналу «Кубка Чайки»! Так що говорити про цілком рівні умови тут однозначно не доводилося … Ну а по ходу самої гонки питання, що виникли зранку, лише посилилися.

Справді, поза конкуренцією!

Власне з погляду заліку «8С» цього разу жодної боротьби і не вийшло. Лише на старті Марківу вдалося випередити Скока, проте навколо на виході з «Картингового повороту» Андрій повертає собі втрачену позицію лідера і, як кажуть, був таким.

На фініші Скока від напарника відокремили 5 секунд, тоді як Денисов закінчив гонку третім, але більш ніж за 40 секунд від переможця! І з погляду краще за коло в гонці ситуація повністю повторилася.

Рекордний час для «8С» залишився за переможцем – 1 хв. 39,565 с.

За цим показником Марків поступився своєму напарнику примарними 0,026 секунди. Для обох найкращими стали 4-й та 5-й кола, хоча й далі по ходу гонки Андрій з Романом ще по кілька разів були близькими до цих показників.

Найкращий час у гонці Денисова виявився на ті самі дві секунди повільніше, ніж в переможця, причому його він встановив на останньому колі гонки.

Іншими словами, незважаючи на своє безнадійне відставання від двох лідерів, Костянтин у самому прямому значенні цього слова до останнього кола намагався прискоритися!

Примітно, що влітку рекордний час Скока в гонці склав 1 хв 41,944 с, тоді як Денисов, який переміг, тоді поступився йому з цієї точки зору 0,050 секунди, а Марків був у двох секундах «позаду».

І знову, співвідношення цих цифр, принаймні, для «відстаючої сторони», не зовсім піддавалося логічному поясненню… не рахуючи, хіба що втручання привидів великих пілотів минулого…

Пал першу половину гонки тримався на задньому бампері свого напарника, після чого трохи відстав від нього, фінішувавши першим поза подіумом.

З огляду на краще коло в гонці Нітеш поступився своєму напарнику рівно одну секунду.

Замкнула ряди «8С» Цимбалюк, ще дещо додавши до швидкості. За найкращим часом вона поступилася рекордному лише 10 секунд, тоді як на перших гонках для Лесі ця різниця доходила до 30 секунд… Більше того, 10 секунд вона поступилася супер-швидким «Калинам» цього заліку.

Якщо ж порівнювати показники Цимбалюк з Палом, який виступає на схожій з її власною «вісімкою», то ця різниця склала менше 7 секунд… Не зайвим буде згадати і про колосальну різницю в досвіді пілотеси-початківця та її суперників.

Той же Скок вступав у картингу «з пелюшок», тоді як у випадку з Палом і Денисовим йдеться про досить іменитих мотоциклістів, які досягли чимало вершин на двох колесах.

Цимбалюк же прийшла в автоспорт тільки цього року, раніше маючи лише невеликий досвід прокатного картингу і не більше! Якоюсь винагородою для пілотеси-початківця стало те, що вона була окремо відзначена на подіумі, так би мовити, – «за волю до перемоги»…

Остаточні підрахунки

Природно, очоливши подіум «8С» і завоювавши можливий максимум 33 очки на Фіналі «Кубка Чайки», Андрій Скок впевнено розмістився і на верхньому рядку підсумкових протоколів цієї серії для цього заліку. Юний пілот довів свою суму до вражаючих 67 очок, 50 із яких склав його «результат».

А ось через специфіку підрахунку очок з відкиданням найгіршого показника, Марків, що піднявся на другий ступінь подіуму, не зміг випередити за підсумками всього «Кубка Чайки» Денисова, який замкнув подіум на його Фіналі.

Сума Романа склала 46,5 балів, проте до його «активу» пішли лише 34,5 з них. Разом з цим, на рахунку Костянтина зібралися 38 очок, з урахуванням пропуску їм 1-го етапу, всі з яких і склали його результат.

Тут можна відзначити, що саме на такі випадки спочатку, ще наприкінці 40-х років минулого століття, і була введена дана система з відкиданням найгірших показників. Вона застосовувалася у «Формулі 1» аж до 80-х років і досі існує у великій кількості чемпіонатів та серій.

Тим самим вона враховує пропуски «по хворобі» або відмови техніки у більш швидких пілотів, не даючи, що називається «стабільним» суперникам випередити їх математично.

Тут ми маємо промовистий приклад цієї системи в дії, коли в результаті вище розташувався пілот, на рахунку якого була перемога і третє місце проти двох третіх та другого, хоча його повна сума набраних очок і виявилася меншою…

З 25 очками першим поза підсумковим подіумом «Кубка Чайки» виявився Пал. Він випередив Кирила Мітітела, який також раніше по ходу сезону на рівних боровся з тим же Марківим, на рахунку якого залишилися 18,6 очок.

Цимбалюк, яка стартувала лише один раз у рамках «Кубка Чайки», хоч і заробила за 5-е місце 12 очок, згідно з правилами, не буде офіційно класифікована за підсумками цієї серії.

Щодо командного заліку, то на Фіналі «Кубка Чайки» в ньому опинилося дві команди. Як і передбачалося, з нагоди свята, а, нагадаємо, що гонка проводилася до Дня Автомобіліста, AWT Racing все ж таки вирішила офіційно скласти компанію Smart Racing. Щоправда, цього не зробила SDrive, залишившись на своїй принциповій позиції, так і не з’явившись на гонку.

При цьому не можна забувати, що головний «призовий пілот» AWT Racing в особі Сергія Юнашева на той момент заробляв одразу два чемпіонські титули з автокросу в Дніпрі!

Проте цей колектив уже багато років представляв «АВТ Баварію» в мотоперегонах, на Фіналі «Кубка Чайки» поповнився справжньою BMW! Зокрема, третім пілотом за неї поїхав Олег Сокирба.

Шкода, але багато в чому символічний момент появи реально «баварця» у цій команді був затьмарений поломкою підвіски та подальшою аварією Сокирби на самому початку перегонів «Супер Туринга»… Тож Денисову з Палом знову довелося розраховувати лише на свої сили. І перевага виявилася на боці їхніх суперників.

Цього разу офіційно Smart Racing представляли Андрій Скок, який переміг у «8С», а також Микита Анпілогов і Антон Поляничко у «Турінгу». (На одному етапі збирати очки для команди мають право не більше трьох пілотів, де в «актив» йдуть два найкращі їх показники.)

З урахуванням 5-го місця Антона, Smart Racing заробила 42 очки проти 33 у AWT Racing, там, очоливши командний подіум. Разом з ними вона перемогла і в самому Кубку Чайки, довівши підсумковий рахунок до 90 балів проти 73 у суперників.

***

І ось тут, хоча на командному подіумі і панувала миролюбна атмосфера, можна відзначити, і знову зі смутком, що в реалії вона була не більше ніж «картинкою», яку пілоти AWT Racing просто не стали затьмарювати! Бо питання, причому не тільки в них, до «Калин» суперників все ж таки залишилися, і чималі!

Але про це, в продовженні нашої розгорнутої розповіді про фінальні кільцеві гонки, яка, на жаль, знову наочно продемонструвала деякі дуже сумні сторони автоспорту!….

 

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

Фото Вадим Чайковський та автора

Незважаючи на надихаючі прогнози погоди, суботній день видався похмурим, вологим і холодним, а іноді з’являвся й туман. Тож тим нечисленним уболівальникам, хто все ж таки приїхав цього дня на Автодром «Чайка», не кажучи вже про самих учасників, довелося по-справжньому по-осінньому померзнути.

До того ж, як за справжнім «законом підлості», в неділю, на яку і був запланований 3-й етап «Кубка Чайки», весь день світило сонце і панувала майже весняна тепла погода! Але, проти карантинних заходів, що стали жорсткішими, «не попреш».

Головне, що гонка, котра традиційно присвячена до Дня автомобіліста та завершує кільцевий сезон, в принципі пройшла!

А щодо туману, то в чомусь він тільки додав їй колориту, водночас, кинувши свій додатковий виклик пілотам, особливо Super Touring-а. Уболівальникам ця погодна незручність з лишком компенсувала чималий градус боротьби на трасі. Як завжди, про все по порядку.

Зав’язка «що лікар прописав»!

Усього на фінальний 3-й «Кубка Чайки» зібралося 24 учасники, з лишком заповнивши собою всі три класи. Шкода, але вболівальники не побачили цього дня Audi TT, яка дебютувала гонкою раніше. Її пілот Володимир Дрогомирецький не зміг виступити через невідкладні робочі питання… Натомість на трасі з’явилася інша білосніжна машина, а саме Honda S2000 Олексія Бабенка, який цього року вперше виїхав на «кільце».

Тож тепер у пелотоні «Супер Турінга» знову опинилися дві японки, проти яких тут виступили всі інші завсідники цього класу, включаючи найвидовищніший і найсучасніший на сьогодні автомобіль в українському кільці – Cupra TCR Павла Чабанова.

Сумарно «Супер Туринг» нарахував 10 автомобілів, тому з міркувань безпеки знову було вирішено провести окремо не лише кваліфікаційні заїзди, а й самі перегони. У першій гонці їхали учасники «Турінга» та наймолодшого з класів «8С».

До речі, після двох машин на Фіналі Кубка України з кільцевих перегонів в «8С», цього разу і він зібрав необхідний мінімальний кворум у 5 учасників.

Тож і тут було реально про що поговорити, і в цьому заліку також додалася своя інтрига. Але все ж таки найбільша з них зберігалася в «Турингу», тому ми почнемо нашу традиційну розгорнуту розповідь про чергову кільцеву гонку саме з неї.

Як ми й писали в нашому анонсі, лідер цього заліку в особі Сергія Юнашева поїхав до Дніпра на Фінал Чемпіонату України з автокросу, де для нього вирішувалася доля одразу двох чемпіонських титулів.

На рахунку Юнги після двох впевнених перемог на обох етапах Кубка Чайки зібралося 42 очки. Однак з огляду на відсутність Сергія, це не означало гарантію підсумкової перемоги в цій серії!

На Фіналі «Кубка Чайки» всі зароблені пілотами бали перемножувалися на коефіцієнт 1,5, що означало 33 очки «на кону». Разом із цим Микиту Анпілогова, який займає друге місце, з його 15 балами відокремлювали всього 5 «пунктів» від Олександра Кузьменка, що йде сьомим.

Таким чином, п’ятеро із «переслідувачів» Юнашева зберігали шанс на підсумкову перемогу в «Кубку Чайки». Принаймні – математичний.

Більше того, з урахуванням головного фаворита «Турінга» Вадима Конончука, одразу сім пілотів абсолютно однаково претендували на решту призових місць за підсумками «Кубка Чайки»!

Що ж до самого Конончука, який лише завоював звання Володаря Кубка України з кільцевих перегонів, то в рамках цієї серії йому просто катастрофічно не щастило.

Не встиг розпочатися перший етап «Кубка Чайки», який символічно відкривав нинішній кільцевий сезон, як на «Калині» 4-разового Чемпіона України відмовляє двигун.

На 2-му Вадим, хоч він і поступався у прямому протистоянні Юнашеву, йшов на другому місці. На жаль, тоді Конончук не доїхав до фінішу кілька кіл через зламаний привод.

З огляду на всі невдачі, на рахунку одного з двох фаворитів виявилося лише 7 очок і навіть забери він на Фіналі «Кубка Чайки» можливий максимум у 33 очки, Конончук все одно вже не дотягнувся до свого головного візаві останніх кількох років.

Тим не менш, «за інших рівних», Вадим міг серйозно завадити тому самому квінтету переслідувачів Юнашева, тим самим, ніби допомагаючи зберегти йому це перше місце. І не він один!

Після пропуску кількох гонок на старт знову вийшов Максим Волинець, нова «Калина» якого неабияк перетворилася. Вона отримала куди яскравіший, ніж оригінальний передній бампер, що дуже нагадує за стилістикою сучасні «Ауді»!

Максим не виступав у рамках цьогорічного «Кубка Чайки». Згідно з правилами, це означало, що він не буде класифікований за підсумками цієї серії. Проте, як і Конончук, на вирішальному етапі цієї серії Волинець цілком міг вклинитися у боротьбу решти пілотів за такі важливі очки. Власне, так воно й сталося!

Сухо, але слизько!

Так, дощу цього дня не було. Однак туман, який так і не пробило сонце, означав підвищену вологість, і не лише у повітрі! Хоча візуально траса виглядала абсолютно сухою, в реалії роса, що постійно випадає, особливо вранці, робила асфальт досить слизьким.

Більше того, стан покриття перебував у абсолютно непередбачуваному стані!

Частина траси Автодрому «Чайка» знаходиться хоч і на невеликій, але височини, тож роса випадала нерівномірно. Коли автомобілі виїхали на перше тренування, вони почали своїми колесами сушити траєкторію. Незабаром, варто їм піти з неї, це могло призвести до серйозного моменту «корова на льоду».

Особливо проблеми виникали і в новому «гострому» варіанті «Картингового повороту» з досить жорсткою точкою гальмування.

Не додавали простоти і листя, що випало на трасу – осінь, знаєте. Найскладніше у цих умовах доводилося пілотам «Супер Турінга».

Їхні автомобілі взуті у спортивний «слік», який з урахуванням холодної погоди було практично не можливо прогріти! Але, як уже було сказано, про них наступного разу.

Учасникам із «Турингу», що виступають на дорожній «гумі», теж доводилося «не солодко». І в цих умовах серед них найкращий час ранком показує саме Конончук – 1 хв 37,348 с.

Судячи з усього, решта підійшли до першого тренування набагато акуратніше за фаворита, тому що найближчий з однокласників Вадима відстав від нього на більш ніж 1,4 секунди!

Цим найближчим став Олександр Кузьменко, тим самим, в черговий раз підтверджуючи швидкість, що нещодавно з’явилася у нього.

Відставши на 0,433 секунди він Кузьменко, третій ранковий час залишився за Микитою Анпілоговим. Натомість за ним показники виявилися більш ніж щільними.

Так Сергій Бєляєв поступився Микиті всього 0,092 секунди, випередивши на 0,126 секунд Антона Поляничка, який у свою чергу «об’їхав» Максима Волинця на ті ж 0,092 секунд!

Трохи далі залишилися найкращі часи Владислава Сінані, Павла Мар’яненка та Олександра Пухальського.

Така щільність вже на першому ж тренуванні не могла не тішити! А на другий ситуація повторюється. Конончук знову швидший, причому це не означало, що він прискорився – навпаки.

За Вадимом тепер залишаються 1 хв 37,540 с, що вкотре говорило про те, що стан траси аж ніяк не покращувався, адже туман і не збирався розсіюватися! Щоправда, дещо прискорилася його опозиція.

Тепер другим стає Анпілогов, проте поступаючись лідеру 0,433 секунди.

Лише на 0,028 секунди від Микити «відстає» Волинець, тоді як далі розриви виявилися більшими.

Поляничко поступився Максиму 0,3 секунди, своєю чергою випередивши майже на пів секунди Бєляєва.

Тільки 6-й час цього разу залишається за Кузьменком, причому за 0,6 секунди від Бєляєва і більш ніж за дві від кращого! Але, як потім з’ясувалося, тут Олександр їхав старою гумою.

Мар’яненко з Пухальським знову замкнули протоколи «Турінга», тоді як Сінані на цьому тренуванні пересів із «вісімки» на свій «Лотус», оскільки цього разу він знову виступав одразу у двох класах. У кваліфікації знову не обходиться без сюрпризу.

І знову Кузьменко!

До кваліфікації стан полотна не покращився, проте тепер пілотам було справді необхідно викладатися на повну. У лідери і тут знову виходить Конончук, показуючи на своєму першому «летючому» колі 1 хв. 36,873 с.

Іншими словами, порівняно з тренуванням, Вадим «навозить» самому собі понад пів секунди, після чого, надихнувшись, він намагається поліпшитися.

І це призводить до видовищного розвороту на гальмуванні перед тим самим новим «гострим» варіантом «Картингового повороту».

За свідченнями самого Конончука, він послизнувся на тому самому підступному осінньому листі, яке за мінімальної вологи перетворюється на справжнє «мило».

Тим не менш, Вадим і після цього розвороту намагається прискоритися, проте виявляє моторошну вібрацію через «сквадрачені» передні колеса, які стали такими після блокування на цьому інциденті.

Поступившись самому собі пів секунди, фаворит з’їжджає з траси, тоді як в цей же час його випереджає Кузьменко, який знову добряче додав!

Олександр, вдруге цього року забирає «поул», причому і він показує найкращий час на своєму першому «летючому» колі. Він становив 1 хв 36,715 с, випередивши Конончука на 0,158 секунди.

Після цього Кузьменко також намагається прискоритися, але аналогічно проходить останнє кваліфікаційне коло на пів секунди повільніше за самого себе…

За Анпілоговим залишається третій час, всього в 0,335 секунд від «поулу» і 0,177 від показника Конончука.

Микита аналогічно показує свій найкращий час на першому з «швидких» кіл, тоді як решта учасників «Турингу» виявилася значно повільнішою за трійку лідерів.

Так, хоча Поляничко і показує 4-й час, він поступається «поулу» 1,1 секунди.

Як й інші, Антон намагається поліпшитися, пройшовши одразу кілька «летючих» кіл, на останньому з них програє самому собі всього 0,183 секунди.

А за Поляничком залишилася добра половина пелотона цього заліку.

Так Волинець поступився йому майже 0,4 секунди, майже на стільки випередивши Мар’яненка.

Тільки за ним опинився Сінані, програвши «поулу» рівно дві секунди, випередивши лише на 0,012 секунд Пухальського.

 

Найцікавіше, що Бєляєв, який замкнув кваліфікаційні ряди «Турінга», у свою чергу поступився Олександру не менш примарними 0,017 секунди!

Обидва пілоти знову не заявленої офіційно команди SDrive, як і Пухальський, намагаючись прискоритися, пройшли по кілька поспіль «летючих» кіл.

І пілотам канарково жовтих машин на відміну від інших це вдалося.

Для Олександра ж його найкращим став один із перших кіл, хоча на своїй другій кваліфікаційній спробі він поступається самому собі лише 0,099 секунди.

Таким чином, весь «Турінг» уклався у кваліфікації трохи більше ніж у двох секундах, а показники одразу шести пілотів другої половини пелотону цього заліку опинилися в межах однієї секунди.

Така щільність часів не могла не тішити, віщуючи неабияку боротьбу на трасі. І ті нечисленні вболівальники, хто цього вологого дня розмістився на трибунах Автодрому «Чайка», не розчарувалися в тому автоспортивному видовищі, яке на них чекало попереду.

На кількох «фронтах»

На прямій зі стартуючим вдруге поспіль з першої лінії Кузьменко зміг порівнятися Конончук, випередивши Олександра вже до першого повороту. У другому Кузьменко намагається контратакувати. Однак по зовнішньому радіусу цей маневр спочатку приречений на провал. Більше того, самого Олександра мало не відразу обганяє Анпілогов.

Позаду них виявляється не менш спекотно, де Волинець витісняє на зовнішній радіус першого повороту Поляничка, у боротьбу яких у свою чергу намагається вклинитися Синані, який добре прийняв старт, що вийшов з 7-го місця на 5-те.

У цій стартовій метушні найбільше втрачає саме Поляничко, відкотившись разом з 4-ї позиції практично на останню в пелотоні, поступившись не тільки всім однокласникам, але ще й квартету пілотів з «8С»!

Проте з цього моменту вболівальники стають свідками одразу кількох вогнищ дуже напружених та видовищних спортивних боїв.

Як і в рамках Фіналу Кубка України, на перших колах Конончуку знову не вдається відірватися від Кузьменка, тоді як Анпілогов теж тримається близько до них.

При цьому вже з середини довгої стартової прямої було очевидно, що мотор «Калини» Микити йде в «відсічку» і її пілот просто не може вийти на дистанцію атаки!

Проте незабаром відстань між Конончуком та Кузьменком починає збільшуватися, а між Олександром та Микитою навпаки, скорочуватися.

Ще пара кіл і між ними двома зав’язується боротьба за друге місце у гонці, а її розв’язка настає у правому 90-градусному повороті.

На жаль, але в найдальшому, причому як від глядачів, так і для фотографів, місці, тим самим залишившись не зафільмованим… Після цього Микита кидається в гонитву за лідером, але на жаль.

На його «Калині» розвалюється передня ліва маточина, яка швидше за все не витримала випробування чайкінськими бордюрами, до яких додався ще один у тому самому новому «Картинговому повороті»….

Особливо прикро те, що ця відмова техніки відбувається лише за 4 кола до фінішу! Більше того, у цей момент Микита йшов до 22,5 очок та суми в 37,5. Але до підрахунків ми ще повернемося пізніше.

А позаду трійки лідерів розгорталися ще спекотніші баталії, причому від самого початку гонки.

З перших метрів на четверту помаранчеву «Калину» Волинця, що йде четвертою, просто таки «насів» Сінані, на задньому бампері якого також щільно «повисла» така ж жовта «Калина» Бєляєва.

Всі троє йшли на межі, а часом і за його межею, коли Максим із Владиславом періодично пускали свої машини «юзом», видовищно «витягуючи» їх із поворотів переднім приводом.

Сінані намагається атакувати суперника на гальмуванні перед першим поворотом, проте Волинець досить жорстко просікає ці спроби, часом на межі фолу.

Здавалося, що в певний момент Владислав навіть підштовхує машину свого суперника в задній бампер, по-туринговому «натякаючи» йому.

У його черговій спробі Сінані все ж таки вдається порівнятися з суперником вже на середині прямої. І хоча Максим спробував буквально «втиснути» суперника всередину, все там же в першому повороті, першою з нього все ж таки виходить жовта «вісімка» SDrive.

Не встиг Максим перевести дух, як за нього приймається другий пілот цієї команди.

Бєляєв не став відкладати атаку на потім і на гальмуванні в останньому повороті обганяє Волинця.

Однак разом із цим Сергій «промахується» повз апекс і лише дивом уникає контакту з бетонною стіною!

Природно, Волинець користується цим і повертає собі позицію, після чого йде в невеликий відрив. Проте Бєляєв на цьому не здається.

Незабаром він наздоганяє непоступливого суперника і між ними зав’язується другий раунд цього кільцевого спарингу.

На цей раз Сергій вторить своєму напарнику і неодноразово намагається випередити суперника на гальмуванні в першому повороті, але Волинець знову жорстко припиняє всі ці спроби.

Як і Сінані до цього, Бєляєву все ж таки вдається пірнути всередину в першому повороті, проте цього разу Максиму вдається втриматися зовні і він повертає собі позицію на виході з нього!

Ця боротьба між ними продовжується і в другому повороті, але на жаль. Незабаром вона закінчується і не внаслідок реальних обгонів.

Фінальні акорди…

На «Калині» Волинця починаються проблеми з електрикою, і вона починає глухнути! Не дивно, що Максим поступається не лише Бєляєву, а й Поляничку. А саме для Антона ця гонка вдалася, мабуть, найбойовішою з усіх пілотів цього дня.

Як уже було сказано, після атаки на нього в першому повороті на старті з боку того ж Волинця, Поляничко відкотився до кінця першого кола на передостаннє місце у всьому пелотоні, ставши 13-м!

Проте, перевівши дух, після цього він починає планомірне сходження нагору.

Спочатку Поляничко легко випереджає пару пілотів із заліку «8С», які виступають на «вісімках». Незабаром на гальмуванні в першому повороті Антону падає оборона та його першого прямого суперника з «Турингу» Олександра Пухальського.

Найцікавіше, що випередити дві «Калини» лідерів «8С» і одночасно його напарників Smart Racing Поляничко вийшло аж ніяк не одразу і не так легко! Причому на стартовій прямій «старшокласнику» вдавалося наздогнати Андрія Скока, що лідирує в «8С», тільки наприкінці, що в свою чергу викликало деяке здивування…

Проте незабаром Поляничко «розправляється» й з лідером-молодшокласником, після чого у його прицілі опиняється… Павло Мар’яненко!

Нагадаємо, що саме боротьба цих двох напарників-приятелів гонкою раніше закінчилася видовищним вильотом саме Антона. І ось тепер вони знову сходяться на трасі!

І хоча йшлося лише про боротьбу за 7-е місце, вона знову виявилася досить спекотною. Щоправда, цього разу не така тривала.

Антон випереджає свого приятеля на гальмуванні в першому повороті і після невеликої спроби контратаки з боку Павла, йде від нього у відрив.

Незабаром Поляничко наздоганяє і Бєляєва, що дуелює між собою, з Волинцем.

Після проблем на «Калині» Максима, практично до самого фінішу Антон пресингує на Бєляєва, а кілька разів вони навіть проходять повороти буквально пліч-о-пліч!

Тим не менш, Сергію вдається вистояти в ще одному спортивному протистоянні, яке прикрасило цю гонку, а на фініші їх розділили лише 0,8 секунди!

У результаті Поляничко закінчив гонку 5-м і це після 13-го місця наприкінці першого кола!

Зі сходом Анпілогова, нагородою для Сінані, що вийшов тріумфатором з того потрійного протистояння з Волинцем і Бєляєвим, став третій ступінь подіуму.

На ньому Владислав склав компанію переможцю Конончуку і Кузьменку, та після двох поспіль третіх місць вперше у своїй кар’єрі закінчив гонку другим.

При цьому не можна не відзначити просто неймовірну щільність з погляду кращих кіл у гонці, причому не лише серед лідерів.

Рекордний час для «Турингу» – 1 хв 37,285 с, – показав переможець, за що Конончук отримав додаткові 1,5 бонусні бали.

За Кузьменком залишився другий найкращий час, причому всього за 0,125 секунди від рекордного.

Анпілогов у свою чергу поступився за цим показником Олександру неймовірні 0,004 секунди!

Причому якщо призери встановили свої найкращі часи на 2-му та 3-му колах гонки, то для Микити його найкращим стало 14-е коло, коли він переслідував лідера…

Але й далі показники кращих кіл, хоча вони й значно поступилися рекордному, між собою виявилися більш близькими.

4-й час за 0,8 секунди від рекордного показав Бєляєв, який фінішував на аналогічному 4-му місці.

І з цієї точки Сергій випередив Поляничка, який переслідував його до самого фінішу, на таки неймовірні 0,001 секунди!

Причому свій найкращий час у гонці Антон встановив на 15-му колі, якраз відчайдушно переслідуючи Бєляєва.

Більше того, свій другий найкращий час Поляничко взагалі показав на останньому колі гонки!

Волинець, який «дотягнув» позаду нього 6-м, з погляду кращого кола, природно, показаного раніше, поступився Поляничку «аж» 0,143 секунди.

А ось за третім призером, як не дивно, залишився лише 7-й час.

З цього погляду Сінані поступився рекордному рівно секунду, але лише 0,017 секунди Волинцю.

Найкращі показники Мар’яненка і Пухальського, які замкнули ряди «Турінга», поступилися рекордному майже дві секунди. Причому обидва показали свої найкращі часи на 10-му та 11-му колах гонки.

При цьому їх самих поділили чергові мізерні 0,138 секунди.

Причому показник новачка, який закінчив гонку останнім, виявився хоч і на частки секунди, але попереду незрівнянно досвідченішого Павла. Але, куди важливішими, природно, були інші підрахунки, а саме підсумкові.

…і фінальні підрахунки

Перемігши і показавши рекордний час Конончук заробив на Фіналі «Кубка Чайки» 31,5 бал, довівши свій актив до 38,5. Тим не менш, Вадим спочатку і не мав шансів випередити відсутнього Юнашева, який, до речі, все ж таки зміг у Дніпрі заробити необхідні йому очки та стати Чемпіоном України з автокросу, причому одразу у двох заліках! Натомість це міг зробити Кузьменко, але лише за своєї «сухої» перемоги.

На жаль, хоча Олександр почав день з «поулу» і 1,5 бонусних очок за нього, він не зміг перемогти.

Іншими словами, Конончук ніби допоміг своєму головному візаві, у якого він щойно перехопив звання Володаря Кубка України, перемогти у «Кубку Чайки», тоді як Вадим став другим за підсумками цієї серії.

Проте, заробивши на вирішальній гонці 24 очки, Кузьменко зібрав 34 очки, разом перескочивши з 7-го рядка турнірної таблиці «Кубка Чайки» на підсумковий 3-й! І тут ще раз не згадати про Анпілогова.

Адже фінішуй Микита другим, його «актив» становив би 37,5 балів – лише на один менше, ніж у підсумку заробив Конончук.

А встанови він ще й рекордне коло, то Анпілогов міг закінчити «Кубок Чайки» і на другому місці! Але, як відомо, спорт не знає умовних способів.

Микита був класифікований останнім та 9-м, заробивши на вирішальній гонці лише 3 очки. Із сумою в 18 балів, контрастуючи Кузьменко, Анпілогов опустився з 2-го рядка на підсумковий 7-й.

Фінішувавши третім на «грошових» перегонах і заробивши за це разом 18 очок, Сінані довів свою скарбничку до 30. Проте в реалії він поступився Кузьменку, ставши 4-м за підсумками «Кубка Чайки».

На одну позицію нижче від свого напарника та товариша, як у гонці, так і в турнірній таблиці, виявився Сергій Бєляєв, поступившись у підсумку Владиславу лише 3 очками.

Із 12 очками за 5-е місце Поляничко довів свою суму до тих самих 30 очок, що й у Сінані.

Проте з урахуванням відкидання одного найгіршого показника, «результат» Антона склав 22 бали, які означають лише 6-е місце у «Кубку Чайки».

Замкне підсумкову турнірну таблицю цієї серії Мар’яненко, розташувавшись позаду Анпілогова на 8-му рядку.

Причому сума Павла склала ті ж 18 очок, що й у Микити, проте його результат становив 14 пунктів.

При цьому на рахунку Едгара Анпілогова, який посів друге місце на 1-му етапі, залишилося 16 очок.

Однак він, як і Волинець з його 9 балами, і Пухальський з 4,5, стартували в рамках «Кубка Чайки» лише один раз. Отже, всі вони не будуть класифіковані за його підсумками.

Але, здається, цей факт мало хвилюватиме цих пілотів!

Мало того, що йдеться про серію, чий національний статус розташований у спортивній ієрархії нижче Чемпіонату та Кубка України. За регламентними документами для офіційного підбиття підсумків таких серій потрібно щонайменше чотири проведені етапи, а в «Кубку Чайки» їх відбулося лише три.

Та й у минулому підсумки багатоетапного «Кубку Чайки» жодного разу не підводилися, а її переможець та призери не нагороджувалися окремо відповідними кубками та призами.

Як знати, чи станеться таке і цього разу? Тим не менш, це робимо ми. І продовжимо з рештою заліків, але вже в наступних матеріалах.

Тим більше, що й у «Супер Турингу» та наймолодшому класі «8С» своєї інтриги теж вистачало.

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

Фото Вадим Чайковський та автора

Насправді, споконвіку, а саме протягом близько 40 років, не лише кільцевий, а й увесь професійний автоспортивний сезон вінчала гонка на Автодромі «Чайка», що проводиться до Дня Автомобіліста. Ця традиція практично незмінно тривала й у роки Незалежної України. Проте цього разу на цю ж дату було поставлено і Фінал Чемпіонату України з автокросу. Через цю календарну накладку вболівальників буде позбавлено одного з розділів у кільцевій інтризі останніх кількох і особливо нинішнього сезону.

А саме вони не побачать на «Чайці» Сергія Юнашева, який разом із Вадимом Конончуком є одним із двох фаворитів класу Touring.

«Юнга» вирушить у Дніпро на автокрос, бо там у нього вирішуватиметься навіть не один, а одразу два чемпіонські титули! Природно, за своїм статусом, чемпіонства, та ще й пари, добряче переважують звання Переможця «Кубка Чайки» і всі ми вболіваємо за Сергія і в тій дисципліні. Тим не менш, хоча Юнашева і не буде цього разу на «кільці», інтриги на Фіналі «Кубка Чайки» намічається хоч греблю гати! Як завжди, про все по порядку.

Коефіцієнт, статус і не лише

Спочатку трохи «офіціозу». Раніше до Дня Автомобіліста зазвичай проводилися «окремі» перегони – чи то в статусі Кубка України, Кубка ТСО України чи «Кубка Чайки». Останнім часом усі кубкові змагання стали проводитись у багатоетапному форматі, причому такий регламентується самим ФАУ. Більше того, сьогодні існує вимога «чотирьох етапів».

Саме стільки має пройти, щоб серія навіть «нижчого» національного статусу, яка перебуває у спортивній ієрархії після Чемпіонату України та Кубка України, офіційно відбулася. Ця ж гонка стане лише 3-м етапом «Кубка Чайки».

Проте, по-перше – ця вимога є «на розсуд федерації». По-друге, на нашій пам’яті останні пару років підсумки Кубка Чайки так чи інакше офіційно не підводилися. Ну а ми це зробимо у будь-якому випадку. Самі учасники також підбивають підсумки. Хоча, далеко не всі, більшість із них виступають тут зовсім не через «титули»…

Природно фінальний статус етапу і тут передбачає вже підвищений коефіцієнт 1,5. Так само як і інші «моменти» підбиття підсумків.

А саме, навіть за трьох проведених етапів визначальною стане не вся сума зароблених учасниками очок, а «результат», який обчислюватиметься за нехитрою формулою «3-1». Тобто з відкиданням одного найгіршого результату для пілота, але не для команди! У цьому заліку все вирішує повна сума набраних балів за три етапи «Кубка Чайки». Але тут є нюанс.

Згідно з Регламентом «Кубка Чайки», пілот або команда, які стартували лише двічі, не повинні бути враховані в підсумковій класифікації.

Проте, «Загальні вимоги» до автоспортивних змагань, що проводяться на території України, говорять інше. Та й торік усі, хто стартував лише двічі, враховувалися у підсумкових офіційних протоколах сезону. Тож і ми зараз вважатимемо саме так.

До того ж ситуація склалася такою, що переважна більшість учасників з тих чи інших причин у реалії стартували або зроблять це з урахуванням Фіналу «Кубка Чайки» лише по два рази. Тож у нас ніби і «немає виходу», як вважати офіційним, що офіційно взяв участь у серії пілота з двома стартами в ній. В іншому випадку як таких результатів тут, власне, і не було б …

В іншому все просто. Причому саме через таку нерегулярність стартів багатьох учасників, ситуація після двох етапів у всіх заліках склалася дуже інтригуючою і, головне – абсолютно непередбачуваною!

За його відсутності

Почнемо з наймасовішого на сьогодні і зазвичай найцікавішого класу «Турінг». Як уже було сказано, один із двох його головних фаворитів в особі Сергія Юнашева не залишиться на рідному для нього Автодромі «Чайка», а вирушить на автокрос у Дніпро. А тим часом саме він, перемігши на перших двох етапах «Кубка Чайки», є впевненим лідером цього заліку, але не незаперечним!

Так, на рахунку «Юнги» є 42 очки. Проте з урахуванням підвищуючого коефіцієнта на «кону» Фіналу «Кубка Чайки» стоятимуть 33 бали. І ось тут і починається найцікавіше.

На сьогодні у Микити Анпілогова 15 очок за 2-е місце, а у Владислава Сінані та Сергія Бєляєва по 12 за треті місця.

При цьому всі троє стартували в рамках «Кубку Чайки» у цьому заліку лише по одному разу, тож усі зароблені очки на Фіналі підуть до «активу» цих пілотів.

Іншими словами, хоча другого місця, за яке нараховуватиметься 22,5 очка, всім їм буде недостатньо, при перемозі кожен із них може випередити Юнашева за підсумками «Кубка Чайки»!

Щоправда, Сінані з Бєляєвим ще «не завадять» і 1,5 бонусних очка за «поул» чи рекордне коло у гонці, тоді як Анпілогову буде достатньо лише однієї «вікторії» та 30 очок за неї.

Антон Поляничко та Павло Мар’яненко стартували в обох етапах, проте без подіумів.

Поляничко зібрав 18 очок, тоді як за вирахуванням найгіршого його «актив» складе 10. Іншими словами, при «сухій» перемозі та 33 очках за неї Антон зберігає математичні шанси з перевагою всього в один бал випередити Юнашева. Хоча, зрозуміло, що ці шанси скоріше виключно математичні.

Власне, такі самі шанси має і Олександр Кузьменко, на рахунку якого теж є 10 балів.

А якщо згадати про те, наскільки додав у швидкості цей пілот, який двічі поспіль піднімався на подіум у рамках Кубка України з кільцевих перегонів і заробляв «поул», то його шанси починають виглядати не такими вже й «математичними».

А як же Вадим Конончук, який до своїх чотирьох чемпіонських титулів лише нещодавно додав звання Володаря Кубка України з кільцевих перегонів?

А річ у тому, що при нестарті на 1-му етапі «Кубка Чайки», на 2-му Вадиму спіткав прикрий схід через відмову техніки. Тому на рахунку Конончука є лише 7 очок.

Навіть переможи він на Фіналі і зароби максимум у 33 очки, другий фаворит цього заліку все одно не зможе випередити за підсумками «Кубка Чайки» свого цього разу відсутнього головного візаві останніх кількох років.

Що ж до інших призових місць у цьому заліку, то тут зовсім зовсім непередбачувано!

З урахуванням Павла Мар’яненка на них абсолютно однаково претендують одразу вісім пілотів! В інших заліках картина теж складається досить інтригуюча і непередбачувана.

Зовсім непередбачувано!

Так у Super Touring з двома перемогами начебто незаперечним лідером є Костянтин Гуцул. Більше того, його «Хонду» було відновлено після аварії на Фіналі Кубка України з кільцевих перегонів та її пілот готовий «до бою». Однак тут є математичні варіації.

З урахуванням того, що в 1-му раунді «Кубка Чайки» цей залік виявився дуже нечисленним, із застосуванням понижувального коефіцієнта тоді «вікторія» принесла Гуцулу лише 8 балів.

Так, на 2-му етапі «Супер Туринг» перевищив мінімально необхідний кворум і тоді Костянтин заробив можливий максимум із 22 очок. Проте, при сумі в 30 балів, «актив» Гуцула на сьогодні становить лише ці 22.

А позаду лідера йдуть одразу кілька суперників, які зберігають шанси випередити його, щоправда, швидше, за певної невдачі у Костянтина на вирішальній гонці.

Так на рахунку другого лідера цього заліку Костянтина Дяденка, якого на другому етапі підвела техніка, сума в 9 очок, а «актив» і зовсім лише 6.

Тим не менш, на Фіналі «Кубка Чайки» можна заробити 33 бали і пілот, який тільки оформив звання Володаря Кубка України з кільцевих гонок, все одно зберігає шанси на перемогу і в цій серії.

Більше того, у Владислава Сінані та Максима Пашка, які не стартували на 1-му етапі, 15 і 12 очок відповідно і їхні математичні шанси ще вищі, ніж у Дяденка.

Усім їм випередити головного фаворита буде не так просто, але йому теж доведеться постаратися на Фіналі «Кубка Чайки».

Наприклад, перемоги у вирішальній гонці цієї серії Сінані, його «актив» складе 45 очок.

У такому разі Гуцулу для збереження свого лідерства потрібно буде не лише 2-е місце, за яке нараховуватиметься 22,5 очка, але ще й 1,5 «бонуса», щоб випередити Владислава лише на один бал!

У разі «сухої» перемоги Дяденка, його «результат» тоді складе 39 очок і щоб не поступитися своєму тезці Гуцулу буде достатньо лише 3-го місця на Фіналі «Кубка Чайки».

За нього Костянтин отримає 18 балів і тоді теж із перевагою всього один залишиться попереду.

Аналогічно «Турингу», на решту призових місць у його старшому побратимі претендують одразу п’ять пілотів! І тут двома серйозними «змінними чинниками» можуть стати Павло Чабанов та Володимир Дрогомирецький, які поки що стартували в рамках «Кубка Чайки» лише по одному разу.

На рахунку Павла всього 8 очок, а у Володимира їх взагалі лише 6.

Тим не менш, техніка обох пілотів, а за нашими відомостями на «Ауді ТТ» Дрогомирецького були «поборені» і знищені всі гремліни, що пожирали електрику, може дозволити їм кинути цілком реальний виклик іншим суперникам, включаючи і двох фаворитів цього заліку.

Більше того, при сході Гуцула, та їхній власній перемозі, причому не обов’язково «сухий», і Чабанов і Дрогомирецький зберігають математичні шанси на підсумкову перемогу в «Кубку Чайки»!

Разом з тим усім їм конкуренцію, правда тільки на самій гонці, може скласти і Олег Сокирба.

Його BMW була інтенсивно «пролікована» після всіх «траблів», які спіткали її на Фіналі Кубка України з кільцевих перегонів, що включали поломку підвіски та гідропідсилювача.

Однак для Олега цей старт у рамках «Кубка Чайки» стане першим цього сезону, тому він однозначно за правилами не зможе претендувати на будь-які підсумкові місця в цій серії.

Але, як уже було сказано, багато хто, якщо не більшість пілотів, беруть участь у цих змаганнях далеко не лише в гонитві за призами… Ну а Олег може стати ще однією «змінною» у розподілі очок на самій гонці, тим самим неминуче впливаючи і на підсумкові результати всього «Кубка Чайки». Загалом, у «Супер Турингу» також все буде абсолютно непередбачувано!

Аналогічно, більш ніж інтригуюче!

З двома заліками, що залишилися, а саме «8С» і командному, – все теж досить інтригуюче, причому одразу в двох площинах. Нагадаємо, що на Фіналі Кубка України в «8С» стартували лише двоє пілотів, які представляють Smart Racing. У командному заліку й зовсім два етапи поспіль у Кубку України «брала участь» лише одна ця команда, тоді як решта колективів бойкотує її.

І ось тут і полягає одна з інтриг – чи будуть заявлені інші команди цього разу? Але це стане зрозумілим лише на самій гонці.

А от «8С», зважаючи на все, цього разу збере необхідний мінімальний кворум у 5 учасників, а то й більше! Наприклад, на старт тут вийде єдина сьогодні пілотеса в українському «кільці» Леся Цимбалюк.

Разом з тим, для дебютантки це буде лише третя гонка в її автоспортивній кар’єрі, що тільки почалася. Основні ж погляди вболівальників швидше будуть прикуті до голови цього заліку і ось тут цілком можливо на них чекає сюрприз на межі невеликої сенсації!

Зважаючи на все, на старт збирається вийти не тільки Нітеш Пал, але і його напарник по AWT Racing Костянтин Денисов!

Так, його відновлення після досить серйозної мотоциклетної аварії йде швидше, ніж передбачалося. Незважаючи на те, що в правому стегні Костянтина чимало заліза, він уже давно сам їздить за кермом цивільного автомобіля.

Більше того, Денисов намагався сідати в «спортивку», що в його стані не так вже й просто виконати. Його права нога відновилася настільки, що Костянтин вже може гальмувати і нею, що є більш звичним стилем пілотування.

Звичайно залишиться питання проходження «медкому», але сподіватимемося!… Чому?

Бо саме Денисов за швидкістю весь сезон становив гідну конкуренцію лідеру заліку «8С», ким на сьогодні є Андрій Скок. Ну а напарник Костянтина аналогічно на рівних раніше боровся якраз із напарником Скока – Романом Марківим.

І саме ці пілоти Smart Racing на сьогодні є лідерами цього заліку.

На рахунку Андрія перемога та друге місце, які означають суму у 34 очки, тоді як Роман із двома третіми місцями зібрав 24 бали. Тим не менш, за вирахуванням найгірших їх «актив» становить лише 17 та 12 очок відповідно.

Більше того, навіть за нестарту на 1-му етапі «Кубка Чайки», перемігши на 2-му, з 20 очками формальним лідером «8С» є саме Денисов.

При цьому на рахунку Кирила Мітітел, який стартував обидва рази, 18,6 очок і 10,6 якщо брати «результат». (Такі «частки» утворилися з огляду на понижувальний коефіцієнт, застосований на 1-му етапі, коли в «8С» виступало лише 4 учасники).

Кирило також збирається виступити у заключній гонці сезону і він теж не поступався швидкістю як мінімум Марківу, а «за інших рівних» і Скоку… Не можна забувати і про Паля.

Так, у нього лише 10 очок, але ж на кону Фіналу «Кубка Чайки» стоятиме разом 33.

Іншими словами, весь квартет переслідувачів Скока при його сході та своїй впевненій перемозі у вирішальній гонці зберігають шанси на підсумкову перемогу у «Кубку Чайки». Не кажучи вже про абсолютну непередбачуваність того, як розподілятимуться решта призових місць у цьому заліку!

«Що, де, коли»

Нагадаємо, що на одному етапі офіційно команду можуть представляти три пілоти, тоді як в «актив» йдуть показники двох найкращих із них. При цьому в «Кубку Чайки», як і в Кубку України, бонусні очки за «поул» та рекордне коло у гонці не враховуються у командному заліку. (У Чемпіонаті України з кільцевих перегонів, який, на жаль, так і не був проведений цього року, бонуси йшли б до «активу» команд). А саме в цьому заліку і все більш ніж щільно!

З 48 очками лідирує Smart Racing. SDrive відстає від неї лише на три «пункти», а AWT Racing на 8.

При цьому не можна не відзначити, що остання на момент проведення 1-го етапу “Кубка Чайки” ще не існувала в автоспорті!

Зате, не встигнувши «матеріалізуватися» в автомобільному «кільці», підкріплена участю в ній того ж Юнашева, AWT Racing більш ніж впевнено перемогла у 2-му раунді цієї серії, одразу заробивши максимально можливі 40 очок!

З урахуванням того, що на Фіналі «Кубка Чайки» команда може заробити максимум у 60 очок, тут зовсім зовсім непередбачувано. Хоча, зрозуміло, що з відсутністю «Юнги», AWT Racing буде не так просто протистояти своїм суперницям.

Але, як вже неодноразово сказано залишається одне велике питання. А саме, чи триватиме бойкот іншими колективами на адресу Smart Racing до кінця цього сезону?

Як знати, можливо, так би мовити «з нагоди свята», їй буде відпущена громадська індульгенція?!…

Власне, чекати відповіді на це, так само як і не багато значно важливіших питань з визначенням не тільки подіумів Фіналу «Кубка Чайки», а й усіх підсумків цієї серії, залишилося зовсім недовго.

З урахуванням карантинних заходів гонка відбудеться НЕ в неділю, як це було заплановано спочатку, а в суботу, 30 жовтня.

Він пройде у звичному для Автодрому «Чайка» напрямку проти годинникової стрілки. Водночас додаткової інтриги їй додасть задіяння нової «гострої» конфігурації «Картингового повороту» із досить серйозною точкою гальмування перед ним.

Розклад Фіналу «Кубка Чайки» звичний: з 10.40 розпочнуться тренування, опівдні призначені кваліфікації, а старт власне перегонів заплановано на 13.15. Але, не можна забувати, що у розкладі можливі зміни.

Зокрема, з урахуванням того, що пелотон цієї вінчаючої кільцевої сезонної гонки «ризикує» стати наймасовішим за весь рік, то не виключено і проведення двох роздільних перегонів, як це сталося на Фіналі Кубка України.

Ну а вінчатиме це свято швидкості, також традиційно для Дня Автомобіліста буде вшанування ветеранів українського автоспорту, причому не лише «кільця»…

І не в останню чергу і в цьому зв’язку, тим уболівальникам, хто захоче особисто відвідати гонку, потрібно не забувати про епідеміологічну обстановку, що склалася, і виявляти максимальну відповідальність у цьому плані! Тим більше, коли йтиметься про спілкування з ветеранами!

Ну а для всіх тих, хто не зможе побувати цього дня на Автодромі «Чайка», або просто захоче відновити картину «постфактум» і дізнатися про те, як саме розподілятися самі підсумки всього «Кубка Чайки», будуть наші як звичайно розгорнуті матеріали.

 

В’ячеслав Щербина спеціально для українських кільцевиків та їхніх уболівальників

Фото Сергій Холодило, Вадим Чайковський та автора