Лише нам така новина здається дивною? Керівник топового гоночного колективу не відвідає жодної гонки наступного сезону й пропустить деякі гонки цьогоріч.
Так, можливо, у Скудерії зараз існують проблеми з болідом SF1000, які потребують зваженого технічного підходу в умовах нових бюджетних обмежень. Але чи можна уявити, аби Тото Вольфф чи Крістіан Хорнер відмовились їхати на Гран Прі? На весь сезон?
Чи потрібен команді Ф1 керівник?
Дійсно, роль керівника команди на разі більше політична, аніж спортивна. А для останньої ролі зазвичай «використовують» спортивного директора. Наприклад, в McLaren всі знають Андреаса Зайдля, а в Renault – Алана Пермейна.
Спортивним директором Ferrari є Лоран Мекі, який прийшов до команди у 2018 році після чотирьох років роботи на різних позиціях FIA, а також має інженерний досвід у командах Ф1 Minardi та Toro Rosso.
Мекі на початку року отримав посаду «Спортивний директор / Голова гоночних операцій» й схоже саме він зараз відповідає за стратегію команди на трасі. Проте чи вистачить йому лідерських якостей та повноважень, аби вести команду. Або просто кажучи: чи зможе він «поставити на місце» гонщика?
Наразі зрозуміло, на кого в Маранелло будуть робити ставку серед двох гонщиків найближчими роками. Й, можливо, конфліктів між парою пілотів не виникне, але іноді на трасі виникають ситуації, які потребують політичного рішення та «сили волі». Й що буде робити Мекі? Дзвонити до Бінотто? Чи одразу до Люіса Камільєрі?
Нова структура команди Ф1, яку запровадив Бінотто, мала б працювати «без втручання» й видавати результати: тобто департамент із шасі – видавати найкращий болід, департамент із двигунів – найкращий мотор, а на трасі – спортивний директор мав би все це об’єднати та здобувати найкращий результат.
Але за два (неповних) сезони Ferrari під керівництвом Маттіа виграла лише три гонки, й то завдяки «нелегальному» рішенню у двигунах, яке довелось швиденько «виймати» з моторів разом із потужністю.
Цьогоріч Скудерія здобула лише два подіуми й тільки лінивий не говорив про кризу в команді й багато хто прогнозував відставку Бінотто.
Що ж буде з Бінотто?
Навряд чи керівник команди самостійно вирішив залишитись на базі на півтори сезони. Можна стверджувати, що це рішення погоджено з керівництвом Ferrari, або навіть запропоновано «зверху».
Ніхто ніколи не казав, що Бінотто поганий технічний спеціаліст. Саме за його керівництва технічним департаментом із 2017 року червоні боліди дійсно почали боротись за перемоги й навіть тоді заговорили про певну інтригу в чемпіонаті.
Можливо, Бінотто тепер повернеться саме до технічної ролі й сконцентрується на тому, що дійсно вміє. Він прийшов до команди ще у 1995 році у якості інженера для тестів й поступово побудував свою кар’єру до посади технічного директора. Навряд чи йому варто залишати команду взагалі, набагато краще робити те, що йому подобається й те, що в нього виходить.
У своїй заяві італієць так й сказав, що прагне знайти певний баланс.
«Мені потрібно дотримуватися балансу, у мене є завдання як на трасах, так й на базі, – сказав Бінотто. – Робота на базі важлива, адже саме там ми розробляємо машини.
Я не буду їздити на Гран Прі наступного року. Уже у 2020-му подумую пропустити деякі етапи починаючи з Туреччини. А наступного року пропускатиму частіше.
Коли відповідаєш за цілу команду, етапи Гран Прі важливі, але керівництво всією командою ще важливіше».
Цікаво буде побачити розвиток цієї історії й доля Бінотто у багато чому залежить від того, який болід створять в Маранелло для наступного сезону.
Зазвичай, у Маранелло не дають багато шансів на виправлення ситуації. Мауріціо Аррівабене отримав команду лише на чотири сезони, але теж несподівано був відправлений у відставку. Що вже говорити про Марко Маттіаччі, який покерував менше року. Все це не йде жодним чином у порівняння з цілими епохами Стефано Доменікалі та Жана Тодта у Ferrari.
Слідкуйте за останніми новинами на наших каналах у Facebook та Twitter.
